Агромаркет

Як підвищити EBITDA на гектар

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Як підвищити EBITDA на гектар

На думку експертів, чинники реального впливу не обмежуються лише сільгоспвиробництвом.

 

Є чинники, що не пов’язані з ефективністю роботи агрокомпанії, але суттєво впливають на показник «EBITDA на гектар», спотворюючи порівняння агрокомпаній по цьому показнику (див. «АгроМаркет» за листопад 2017-го). Втім, цей показник можна й потрібно використовувати, щоб отримати практичну користь.

 

Якби існував повний перелік дій, здатних підвищити «EBITDA на гектар» до максимально можливого рівня, то цей перелік обов’язково був би на столі кожного керівника агрокомпанії. Такий собі товстий підручник «Драйвери EBITDA на гектар» або книжка «Як підвищити EBITDA на гектар? Просто про складне. Посібник для чайників». Однак такої збірки немає. Саме так, як немає більш-менш повного переліку того, що потрібно зробити, аби підвищити цей показник.

 

Таємниця видатного керівника

 

На одній з аграрних конференцій кілька років тому аудиторія уважно слухала виступ керівника агрокомпанії, який розповідав про свій успішний досвід підвищення ефективності компанії. Він показував дивовижні графіки, порівнюючи показники за рік до його призначення на посаду керівника та за перший рік роботи агрокомпанії під його керівництвом. Він закінчив свою промову словами: «Таким чином я збільшив EBITDA агрокомпанії втричі за один календарний рік». Упевнений, що багатьом із присутніх на тій конференції власників агробізнесів спало тоді на думку переманити цього видатного управлінця. Оскільки у виступі не було ані слова про те, що конкретно зробив цей керівник для такого потужного результату, в учасників конференції було багато запитань саме про це. Проте він, відповідаючи, обмежувався загальними фразами про необхідність мати план дій, корпоративну культуру й командну роботу. Ця інтрига залишалася до моменту, доки ми з кількома іншими учасниками конференції не порівняли погодні умови й середню врожайність по регіону, де працювала агрокомпанія доповідача. За рік перед його призначенням озимі після перезимівлі були дуже слабкі, а літня посуха драматично вплинула на середню врожайність пізніх ярових. У рік призначення погодні умови були надзвичайно сприятливими, тож урожайність озимих і ярових у всіх сільгоспкомпаній регіону суттєво поліпшилася, як порівняти з попереднім сезоном. Тож, схоже, EBITDA компанії за рік зросла втричі завдяки хорошій погоді, а не через успішні управлінські рішення й запровадження покращень й удосконалень. Таємницю видатного керівника було розкрито…

 

У кожного своя правда

 

Нехай там як, погода й ціни (як на продукцію рослинництва, так і на насіння, засоби захисту рослин, добрива та пальне) справді не залежать від менеджменту агрокомпанії й здатні суттєво впливати на всі показники. Управлінці можуть домогтися хіба що пом’якшення цього негативного впливу, страхуючи посіви чи укладаючи форвардні угоди для фіксації ціни.

 

Які ж покращення та вдосконалення є сенс запровадити для збільшення показника «EBITDA на гектар»? Що із цього переліку дій залежить саме від менеджменту агрокомпанії? Це питання слід розглядати системно, з урахуванням впливу на всі аспекти діяльності компанії та всіх можливих побічних ефектів і наслідків.

 

Спробуйте поставити таке запитання представнику виробництва. Впевнений, він відповість, що передусім потрібно мати всі можливі та неможливі підстраховки по всіх ТМЦ і техніці. Так, теоретично, за певних умов це може вплинути на показник «EBITDA на гектар», але разом із тим суттєво наростити inventory (з англ. товарно-матеріальні запаси) й створити потребу в додаткових поточних і капітальних витратах. Не виключено, що доведеться шукати додаткові складські приміщення для зберігання згаданих «підстраховок». Крім того, доцільно порахувати вартість грошей, що тривалий час будуть заморожені в inventory та в капітальних витратах, які можна було не робити.

 

Може, слід поставити питання про збільшення «EBITDA на гектар» фінансистам компанії? Пропозиції від них будуть іншими, ніж від представника виробництва, але не менш трагічними для бізнесу. Впевнений, передусім фінансисти запропонують зменшити витрати, зокрема прямі (на насіння, добрива, засоби захисту рослин, пальне), для збереження доходів. Як у тому анекдоті, де, щоб скоротити витрати на годівлю стада корів, одночасно підвищуючи надої, рекомендують менше годувати й частіше доїти. Так, критичний аналіз витрат, в тому числі прямих, і їх оптимізацію потрібно робити постійно. Звісно, що в агрокомпаній основні витрати є прямими. Коли йдеться про зменшення витрат, саме вони насамперед привертають увагу. І, як показує практика, часткова оптимізація прямих витрат завжди можлива. Втім, до зменшення прямих витрат слід підходити зважено, розуміючи, що є межа, за якою — суттєве зменшення врожайності, якості та накопичення додаткових ризиків. Усе це знижує доходи агрокомпанії набагато більше, ніж ефект від зменшення прямих витрат. Тому зі зменшенням прямих витрат треба бути обережним.

 

Нехай там як, долю підвищення показника «EBITDA на гектар» не може вершити якийсь один із функціональних підрозділів. Усі вони мають надавати свої пропозиції, завчасно оцінюючи можливі наслідки таких змін. Тоді в керівника, який має ухвалити остаточне рішення, буде достатньо даних, щоб оцінити загальний вплив на подальший розвиток компанії й показники її роботи всіх запропонованих покращень і вдосконалень.

 

Шукаючи оптимальні драйвери

 

Чинники реального впливу на «EBITDA на гектар» (реального, а не тільки пов’язаного з обліковими політиками, EBITDA Adjustments і переоцінкою біологічних активів), наразі не обмежуються лише сільгоспвиробництвом і пов’язані не лише зі специфічними аграрними питаннями (як-то аграрні технології; інтенсивність вирощування культур; керування сільгоспвиробництвом; аграрне виробниче планування; сільгосптехніка, обладнання й інфраструктура; агротехнологічний R&D; керування аграрними ризиками; продуктивність ґрунту; керування земельним банком тощо). Вони мають бути доповнені чинниками, властивими будь-якому індустріальному виробництву, особливо, коли йдеться про великі аграрні компанії. Зокрема, в переліку напрямів можливих покращень і вдосконалень, що здатні підвищити показник «EBITDA на гектар», можуть бути юридична й управлінська структури, організація бюджетування, продажів і постачання; система контролю й безпеки; запроваджені IT-системи; впроваджені технології виробничої досконалості (TOC, LSS, JIT, TQM…); ступінь вертикальної та горизонтальної інтеграції й т. ін.

 

То як визначити саме ті покращення й удосконалення, що потребують оцінки й упровадження в конкретній агрокомпанії? Можна спробувати порівняти агрокомпанії за показником «EBITDA на гектар», вибрати агрокомпанії з найкращим показником, порівняти з іншими компаніями та дійти висновку: що саме, які покращення та вдосконалення відрізняють агрокомпанії з найкращим показником «EBITDA на гектар» від інших. Потім оцінити ці покращення та вдосконалення й почати запроваджувати їх у своїй агрокомпанії. Начебто все просто. Проте, нагадаю, є певні чинники, що не пов’язані з ефективністю роботи агрокомпанії, але суттєво впливають на показник «EBITDA на гектар», спотворюючи порівняння за цим показником. Оскільки досконалого підручника з повним переліком таких драйверів теж не існує, доводиться йти складним шляхом. Я поцікавився думкою 30 експертів із різних країн світу (топ-менеджерів, фінансистів і комерсантів аграрних компаній, консультантів з агротехнологій, розробників аграрних інформаційних систем й інвесторів, що спеціалізуються на інвестиціях в агросектор різних країн). Проаналізувавши їх відповіді, отримав перелік із 242 драйверів (покращень і вдосконалень), що, як вважають експерти, суттєво впливають на збільшення показника «EBITDA на гектар». У першій десятці найефективніших драйверів, до слова, опинилися не лише пов’язані з агровиробництвом, а й ті, що властиві для будь-якого індустріального виробництва.

 

Найвпливовіші 5 драйверів, пов’язані з агровиробництвом:

 

• планування сівозміни для максимізації економічного результату по кожній культурі завдяки врожайності та якості;

 

• підбір найбільш придатних культур, насіння та гібридів із дотриманням правильної технології сівби (густота, глибина тощо);

 

• визначення потреб у добривах на підставі аналізів ґрунту;

 

• наявність у господарствах досвідчених агрономів із достатнім знанням економіки;

 

• інтегрована агрономічна інформаційна система (GIS, підтримка агрономічних рішень, агрономічне та виробниче моделювання й планування).

 

Найвпливовіші 5 драйверів, властиві будь-якому індустріальному виробництву:

 

• використання тендерних процедур для всіх продажів і постачання;

 

• ефективна комунікація в компанії, горизонтальні зв’язки між підрозділами (вирішення завдань без необхідності їх переведення на наступний рівень керування), чітка трансляція (від керівників — співробітникам) стратегії та тактики компанії;

 

• чіткий розподіл повноважень і відповідальності в управлінській структурі;

 

• керівники й управлінський персонал, які мають сильні менеджерські й лідерські навички;

 

• досвідчений персонал на всіх рівнях, жорсткий підбір і постійне навчання персоналу на всіх рівнях.

 

Кожне із цих покращень і вдосконалень має чіткі критерії того, що саме впливає на збільшення «EBITDA на гектар». Як цим можна користуватися? Передусім почніть із запровадження. Якщо ж вони вже досконало працюють і збільшують вашу «EBITDA на гектар», можна переходити до аналізу та запровадження наступних груп драйверів.

 

 

Сергій Булавін,

перший віце-президент AgroGeneration

газета “АгроМаркет”, січень 2018 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями