Ягоди в стилі «органік»

Плантатор
Джерело:
Плантатор
Поділитись:
Ягоди в стилі «органік»

Мода на органічні та екологічні продукти в Україні зростає. Полиці магазинів поступово наповнюються різними натуральними товарами — від кефіру й молока до прального порошку. І якщо органічною молочкою пересічного споживача вже не здивуєш (у супермаркетах можна налічити мінімум 2–3 марки), то в сегменті ягід нішу ще не заповнено — є лише кілька виробників, що готові поставляти продукцію в промислових масштабах. Щоб побачити, як вирощують сертифіковані органічні ягоди й розпитати про перспективи цього бізнесу, ми відправились у село Мала Стариця Бориспільського району до фермера Олексія Трегубова.

 

На під’їзді до ферми нас гостинно зустрічають її власники Олексій і Олександр — молоді, усміхнені та зовсім не схожі на тих наших заклопотаних, завжди невдоволених життям аграріїв. Одразу з моїх вуст зривається запитання: «Невже вирощувати ягоди не важко? Ви такий чудовий маєте вигляд…» Посмішка Олексія стає ще ширшою: «Ми просто любимо життя, а природа, повітря й ягоди тут такі, що додадуть здоров’я будь-кому». Так зав’язався наш діалог, про ферму, про життя для нащадків і про ягідний бізнес.


— Олексію, розкажіть, як розпочиналася ваша кар’єра в агробізнесі?

— Кар’єрою у повному сенсі цього слова назвати це важко. Раніше я мав бізнес у галузі електроенергії, а вже потім, коли появилися діти, почав думати про агробізнес. Іноді жартую, що моя кар’єра розпочалась із присадибної ділянки, яка дуже сильно виросла. А якщо серйозно, то кілька років тому разом із партнером Олександром ми почали підшуковувати ділянку, щоб вирощувати агропродукцію, до того ж основним критерієм було, щоб земля не оброблялася нічим мінімум років десять.

— Чому саме цілинні землі? Вирощувати на них будь-що важко. Чи не так?
— Хотів відійти від звичних канонів бізнесу та прибутковості. Я справді прагнув, аби діти й родина споживали екологічно чисті продукти, так само, як і ми колись у бабусі в селі. Мене відверто дивує позиція сучасних батьків, коли вони не цікавляться, чим годують власних дітей, натомість ставлять на перше місце ціну. На щастя, сьогодні повертається тенденція до всього натурального, й українці поступово починають думати, що вони їдять. Після того як ми знайшли ділянку у 60 га, принципово вирішили її нічим не травити, а працювати за природним «сценарієм». Саме так і прийшла до нас з Олександром ідея, зробити не просте господарство, а справжню органічну ферму.

— Що відрізняє органічну ягідну ферму від звичайної?
— Перше й найголовніше — ми сповідуємо ідею натуральності: обробки хімією, застосування ЗЗР й інших синтетичних препаратів — неприпустимі. Ми застосовуємо лише дозволені на ягодах біопрепарати, а також удобрюємо їх коров’ячим перегноєм, який купуємо на найближчому тваринницькому комплексі. Крім того, органічне виробництво означає більшу кількість ручної праці, адже всі бур’яни слід видаляти вручну. І, як наслідок, урожайність такої ягоди дещо (проте не значно) менша, а собівартість, навпаки, трохи вища, за звичайну.

— Як отримати сертифікат про те, що ваша продукція є органічною?
— Щоб отримати так званий європейський «Зелений листок», слід звернутися до спеціальної компанії, яка надає ці документи, й справді підтвердити, що на твоїй землі не застосовується ніяка хімія. Так, наприклад, ми звернулися до сертифікаційної компанії «Органік стандарт» і відразу після фактичного початку роботи, паралельно, почали працювати над отриманням такого документа. Зауважу, отримати його досить важко, особливо в наших екологічних умовах. Господарство має бути розташоване далеко від промислових об’єктів і доріг, бути повністю орієнтованим на природність у виробництві тощо. Крім того, цей сертифікат хоча й засвідчує, що продукт відповідає вимогам із виробництва органічної продукції у Європі (Директива 834/2007 і 889/2008), видається терміном лише на 1 рік. Відтак, кожного сезону необхідно підтверджувати своє право називатись органічним господарством, а незалежні аудитори залишають за собою право приїхати й перевірити дотримання вимог у будь-який момент і без попередження. Втратити «Зелений листок» набагато простіше, ніж його заробити.

— Тобто наявність бур’янів у вас, на відміну від звичайних господарств, навпаки, свідчить про органічність продукції?
— Певною мірою так, хоча не зовсім. Ось, наприклад, зараз осінь і ми відпускаємо ріст бур’янів, тому ділянки мають вигляд не дуже презентабельний. Крім того, ми активно застосовуємо мульчування — восени устилаємо коріння малини гноєм і звичайною соломою. У такий спосіб утворюється специфічна мікрофлора, де розвиваються корисні мікроорганізми та черви. А суниці в нас укриті спеціальною плівкою, що дозволяє утримувати вологу та зберігає ягоду чистою.

—  Розкажіть більше про асортимент ягід у господарстві.
— Шкода, що не приїхали до нас улітку! Тут такі аромати та розмаїття! Я не хочу розповідати — це треба спробувати, відчути незрівняний смак — він у тисячу разів кращий за розповіді!
На плантаціях загальною територією в 40 гектарів ми вирощуємо суниці (6 сортів), малину (8 сортів), ожину, лохину, брусницю, а також виноград й інжир — у плівкових теплицях. Полуниці й малина ремонтантні, плодоносять аж до настання морозів. Цього року нарешті отримали непоганий урожай малини (як відомо, вона починає добре плодоносити не відразу). Покладаємо великі надії на лохину й ожину. Саме ці дві культури, гадаю, залишатимуться прибутковими — вони дуже корисні, і ринок ними фактично не насичено. Відтак, плануємо розширювати території під цими ягодами, а також посадимо сливові та черешневі дерева — добре, що територія дозволяє. Для своїх плантацій ми використовуємо лише іноземний посадковий матеріал перевірених європейських виробників. Адже сучасні українські сорти, на жаль, не дають ні такої урожайності, ні зовнішнього вигляду ягід, що критично важливо у виробництві ягоди преміум-сегмента.

— Чому вирішили вирощувати такі нішеві культури, як брусниця, інжир і жовта малина? Невже очікуєте зростання на них попиту?
— Такі нішеві культури, як правильно помітили, ніколи не стануть масовим явищем. Тому вони й цікаві виробникам. Сьогодні ми готові для того, щоб експериментувати, урізноманітнювати наш асортимент — саме тому посадили 40 кущів інжиру та декілька десятків кущів жовтої малини. Нормального плодоносіння інжиру та винограду очікуємо на наступний сезон, нині лише самі куштуємо та пригощаємо гостей ферми. Щодо брусниці та жовтої малини, то її радо беруть супермаркети як новинку, заохочуючи таким чином покупців оригінальністю.

— А як справи зі шкідниками та хворобами, чи більше їх в органічному ягідництві?
— Знаєте, на диво, ми поки що не маємо великих проблем із цим. Рослини нічим хімічним не обробляються, тож і шкідників немає, не порушується нормальний баланс. Наприклад, якщо обприскувати хімією, то гинуть сонечка, які їдять тлю. А через це попелиці стає ще більше й обробляти доводиться постійно. Можливо, цього сезону нам щастить із погодою, адже вона була досить сприятливою. Кількість хвороб також перебуває в межах норми. Є хвороби, типу гриба. Для їх усунення застосовуємо біопрепарат Триходермін. Листокрутку з малини збираємо вручну, щоб не поширювалася. Тобто ми застосовуємо натуральні та механічні методи боротьби. Крім того, виробникам ягід не слід забувати й про сівозміни та сівбу сидератів: наприклад, ми застосовуємо бобові, гірчицю тощо.

— Яку техніку залучаєте для роботи на такій великій території?
— Застосовуємо крапельне зрошення, маємо власний розкидач органічних добрив і спеціальний пристрій, яким робимо гряди. Також на території спеціально розміщені вулики — бджілки нам із запиленням допомагають.

— А як справи з працівниками, чи не відчуваєте ви браку робочої сили?
— Я не скажу, що із цим немає проблем, адже наша ферма орієнтована саме на людський капітал. Сьогодні в нас у сезон працює близько 40 людей із Західної України, а взимку — достатньо й чотирьох. Ми забезпечуємо своїх працівників житлом, створюємо прийнятний графік роботи.

— Часто від виробників ягід доводиться чути про те, що починати бізнес треба не з десятків гектарів, а з одного-двох.
— Можливо, так і треба робити — не знаю. Я не хочу давати порад, адже керуюсь власним досвідом. Ми відразу вирішили посадити на нашій території культури так, щоб вибудувати ягідний конвеєр. Таким чином люди у нас працюють із весни й до пізньої осені. Це правильний підхід іще і з іншої причини — якщо в один рік суниця буде неприбутковою, то врятують ситуацію ціни на малину та чорницю. Таким чином ми убезпечуємо себе від ризиків.

— У Європі вже декілька років спостерігається справжній бум на все органічне, зокрема, на ягоди. Чи плануєте експортувати свою продукцію чи все ж зосередитеся на внутрішньому ринку?
— Так, до нас часто телефонують замовники з Європи з бажанням укласти угоди на поставки продукції з нашої ферми. Колись навіть отримали запит із Кейптауна (столиця ПАР. — Авт.) із пропозицією щодо взаємовигідної співпраці, але, гадаю, ми поки що не готові для цього. Слід ретельно відпрацювати технології, урожайність і сформувати конкурентний обсяг поставок, адже тонна чи дві ягід закордонним покупцям не цікаві. Крім того, у нас, в Україні, є величезні проблеми з логістикою, дорогами й рефрижераторами, а це означає, що, швидше за все, наша продукція, якщо й зможе дійти до європейців, то в переробленому вигляді.

— Чи задумувалися над тим, аби продавати перероблену або заморожену органічну ягоду на внутрішньому ринку?
— Із приводу переробки, це цікавий варіант. У нас уже є декілька виробників органічного соку, а ось ягідної продукції, наскільки мені відомо, немає. Не так давно до мене звернувся представник одного з великих молокозаводів із пропозицією постачати ягоди для виробництва органічних йогуртів — наступного сезону ми подумаємо й про такий канал збуту.

— Цього року виробники скаржилися на низькі ціни на ягоди. Наскільки це позначилося на рентабельності вашого бізнесу?
— Скажу так, проблем зі збутом у нас взагалі немає. Обурює, щоправда, коли перекупники приїздять до нас на поле і, не розуміючи самої технології, починають пропонувати за полуниці в рази нижчу ціну, ніж це коштує, мовляв, «у вас вона така занедбана» (мають на увазі те, що ми не застосовуємо гербіцидів для розчистки посадок). Однак такі ситуації — скоріше виняток, ніж правило. Ми активно працюємо з роздрібними торговими мережами та спеціалізованими магазинами органічних продуктів. Із ними доволі легко налагодити співпрацю, але лише за умови прийнятної ціни, якості товару та стабільності поставок. Ми принципово обирали землі недалеко від столиці, щоб транспортувати свіжу й кондиційну ягоду тамтешнім мешканцям.

— Ваші поради виробникам ягід — початківцям. Яким досвідом можете з ними поділитися?
— Раджу ретельно обмірковувати посадку тієї чи іншої культури та її кількість. Так, наприклад, якби я закладав плантацій сьогодні, то менше б посадив ремонтантної малини, а більше — літньої. Тут усе просто — люди хочуть їсти ягоду в сезон, а він припадає на липень-серпень, а ось уже в жовні малина цікавить покупців мало — наситились ягодою. Крім того, рекомендую ретельно поставитися до пошуку надійного постачальника посадкового матеріалу, не даремно кажуть, що «дешева рибка — погана юшка».

—  Чи вважаєте бізнес на органічних ягодах прибутковою справою?
— Про прибутки казати зарано — стільки всього треба зробити! Ми сьогодні лише на етапі становлення, експериментуємо з культурами й сортами, розширюємо ділянки під ягодами — роботи вистачить на багато років наперед. Взагалі, вийти на окупність інвестицій плануємо не раніше, ніж за 5 років. Поки що йдемо відповідно до цього плану. А поки що запрошуємо всіх охочих у гості — ми вас обов’язково почастуємо ягодами!

Глотова Ірина

журнал “Плантатор”, листопад 2014 року 

  

Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі Плантатор та інтернет сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал Плантатор з гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Інші статті в цьому журналі
Джерело:
Плантатор
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями