Ще кілька років тому високоолеїновий (ВО) соняшник був мало відомий. Але глобальний тренд щодо здорового харчування сприяв тому, що продукція з ВО-насіння й олія стали широко відомі у світі та Україні. Попит на ВО-олію, а отже, на сировину, пояснюється унікальними властивостями продукту для споживачів та економічною вигодою для переробників і харчової промисловості.
Основними споживачами вітчизняної ВО-олії є сегмент HoReCa, харчова промисловість і ритейл — в Україні та за її межами. З кожним роком на цей вид олії попит підвищується, підтримуючи на високому рівні попит на сировину — отже, має великий потенціал для вітчизняних аграріїв. Ми спробували проаналізували реальний стан ринку ВО-соняшнику та перспективи агропідприємств отримувати більші вигоди, порівнюючи з вирощуванням звичайного соняшнику.
Площі та премії
У вирощуванні високоолеїнового соняшнику, як і звичайного, спостерігається тенденція до збільшення посівних площ — частка посівів ВО-соняшнику в загальній площі сівби за останні шість сезонів зросла до 6,5% проти 3%.
Як зазначили в компанії «УкрАгроКонсалт», ключовим чинником, що, з одного боку, викликає зацікавленість аграріїв, а з іншого — часто обмежує нарощування площ, є волатильність маржі сільгоспвиробників. Її коливання спричинено не стабільним попитом і пропозицією на ринку — у зв’язку з цим для цього сегмента характерна циклічність виробництва, коли розширення площ чергується з їх скороченням, спричиняючи проблеми ринку ВО-олії.
Так, високі премії у 2019/20 МР стимулювали розширення посівних площ у наступному сезоні до рекордних 490 тис. гектарів. Але через спекотне та посушливе літо рік видався не врожайним — соняшник зібрали по 2,12 т/га, що призвело до скорочення урожаю до 1018 тис. тонн (–4% до 2020/21 МР).
Інтерес до вирощування ВО-соняшнику у 2020/21 МР було підтримано премією на цей вид олійного насіння попереднього року (в окремі місяці перевищувала 2000 грн/т), а також стабільним попитом із боку імпортерів на ВО-олію. Однак наступний сезон став не найкращим для виробників ВО-соняшнику: якщо на початку сезону премія становила 550– 570 грн/т, то з січня 2021-го ВО-насіння продавали за ціною звичайного. Головною причиною такої ситуації стало зниження ціни та попиту на ВО-олію на тлі обмежень роботи сегмента HoReCa в період пандемії. Як наслідок, посівні площі скоротилися до 440 тис. тонн. Хоча висока врожайність (2,5 т/га) дещо компенсувала цей факт, і врожай становив 1088 тис. тонн.
Нині вже спостерігається відновлення попиту та поступове зростання премій на ВО-продукцію. Цьому сприяють пом’якшення карантинних обмежень, зацікавленість переробників в отриманні ВО-сировини, зменшення площ під ВО-соняшником у деяких країнах і притримування продажів агровиробниками.
«Однак у гру вступає внутрішня ситуація на українському ринку, коли навіть в умовах рекордного врожаю сільгоспвиробники обмежують пропозицію сировини в очікуванні зростання цін, — додають в «УкрАгроКонсалт». — У результаті за перші чотири місяці поточного МР експорт ВО-олії відстає від показників минулого року на 12%».
Експортний потенціал
Слід зазначити зростання частки української ВО-олії в загальному обсязі відвантажень олії до 6–8% й значну диверсифікацію ринків збуту. Кількість країн-імпортерів попереднього сезону перевищила 50 держав, а географія експорту поширюється на всі континенти. Серед топімпортерів з’явилася Малайзія, зміцнили свої позиції США, Індія та Китай. А от частка ключового імпортера — ЄС за останні п’ять років знизилась до 29% із 91%, хоча українська продукція лишається у виграші проти інших постачальників унаслідок відсутності експортних мит.
Експорт соняшникової олії
| 2016/17 | 2017/18 | 2018/19 | 2019/20 | 2020/21 | 2021/22 | |
| Експорт соняшникової олії, тис. тонн | 5808 | 5304 | 6100 | 6683 | 5277 | 7000 |
| Експорт ВО соняшникової олії, тис. тонн | 184 | 95 | 248 | 453 | 426 | 465 |
| Частка ВО-олії, % | 3,2 | 1,8 | 4,1 | 6,8 | 8,1 | 6,6 |
Основними експортерами готової продукції, як правило, є основні переробники сировини. Серед ключових компаній-експортерів — компанії «Бунге», «Кернел», ViOil, «ADM Україна», «Укролія», «Епіцентр-К» й «Агропросперіс» тощо. Експортний потенціал ринку ВО-олії у 2021/22 МР оцінюється на рівні 465 тис. тонн.
Переорієнтація переробників
«Так, ринок високоолеїнового соняшнику отримав удар пандемії, проте не нищівний. Цей ринок нікуди не зник, він просто підлаштувався під нові виклики», — зазначив Артем Скляренко, заступник виконавчого директора з аналітики та стратегічного планування ТОВ «Укролія».
Наприклад, у компанії часткові втрати продажів фасованої олії в сегменті HoReCa були компенсовані розвитком продажів у каналі Industrial. Тобто ВО-олію стали більше споживати підприємства, що використовують олію в процесі виробництва продуктів кінцевого споживання — чипси, печиво, хліб тощо. Також активно збільшили закупівлі ВО-олії в цьому каналі великі транснаціональні корпорації, що виробляють харчові продукти.
«Тобто нееластичний попит, який був на звичайну соняшникову олію, за мінімальної премії на ВО-олію просто перейшов на неї, — пояснив пан Артем. — У результаті, компанії-споживачі ВО-олії здобувають економію виробничих витрат (ВО-олії використовується менше й вистачає на довший термін у технологічному процесі) й отримують здоровіший продукт. Саме тому я вважаю, що за ВО-соняшником і ВО-олією — майбутнє. Світ поступово буде рухатися в бік стабільного збільшення цього сегмента, зменшуючи звичайний соняшник. Оскільки за майже тих самих витрат на вирощування соняшнику ми отримуємо здоровіший і економічно вигідніший продукт».
Вигідно і перспективно
За словами практиків, технологія вирощування ВО-соняшнику, на відміну від поширених міфів, аналогічна до вирощування звичайного соняшнику. Хоча існує кілька умов: просторова ізоляція від посівів звичайного соняшнику, роздільне збирання та зберігання, а також моніторинг олійності для визначення терміну збирання.
«Ми вирощуємо високоолеїновий соняшник відтоді, як почали виплачувати премії. За однакових витрат не бачимо різниці в урожайності між звичайними й високоолеїновими гібридами — в середньому соняшник родить по 30–35 ц/га, у 2021му збирали по 40 ц/га, — розповів Максим Максименко, керівник ФГ «Стелла-Макс».
Нині практично в кожної селекційної компанії є лінійка ВО-гібридів, тож у «Стелла-Макс» мали змогу випробувати різні та підібрати для себе найоптимальніші варіанти під експрес-технологію. Урожай збувають на переробне підприємство у Чорноморську.
«Розмір премії постійно коливається. Торік премій не було, але й ціна на соняшник була рекордною, — зауважив пан Максим. — Якщо немає можливості реалізувати насіння врожаю як високоолеїнове, завжди можна продати його як звичайне. Вирощування високоолеїнового соняшнику для нас — це принципове питання, адже таким чином ми долучаємось до тренду здорового харчування, формування нової філософії споживання продукції».
Потужна селекція
В Україні ВО-соняшник почали вирощувати в середині 90-х років ХХ століття. У середині нульових деякі відомі бренди почали реєструвати гібриди. На той час вони справді відрізнялися від класичних нижчою врожайністю, меншою стійкістю до хвороб. Відтоді селекціонери зробили значний ривок уперед, створивши продукти, які за основними характеристиками майже не відрізняються від звичайних соняшників і мають високий уміст олеїнової кислоти.
«На сьогодні асортимент гібридів соняшнику для сегмента ВО дуже широкий. Він представлений не лише з характеристиками ВО, а й адаптацією під кліматичні умови та різні технології: класичні, Експрес, Кліарфілд і Кліарфілд Плюс, — розповів менеджер з продукту „Лідея” Віталій Гоєнко. — Сучасні ВО-гібриди мають високу толерантність до хвороб і стійкість до агресивних рас вовчку соняшникового».
У портфоліо «Лідеа» наразі доступно вісім гібридів, які адаптовані для класичної, Сульфо, Clearfield® і Clearfield® Plus технології. Для зон зі стресовими високими температурами добре підходять гібриди ЕС Ароматік СУ, ЕС Епік, ЕС Аргентік СУ, ЕС Графік КЛ і Елетрік КЛП, середня врожайність яких стартує з 28 ц/ га. Практичний досвід господарств підтверджує, що гібриди забезпечують стабільну продуктивність і високий уміст олії в насінні (46–51%) за вмісту олеїнової кислоти 88–89%. Для вирощування на території з кращим забезпеченням вологи й інтенсивної технології «Лідеа» пропонує гібриди ЕС Емерік КЛП, ЕС Юрасик СУ, ЕС Романтик (середня врожайність — від 35 ц/га).
«Головним чином, витрати на технологію вирощування ВО-соняшнику зберігаються на тому самому рівні, що і для лінолевого, — зауважує пан Віталій. — Разом із тим для ВО-соняшнику потрібно звернути особливу увагу на ризики ураження хворобами та шкідниками, що може призвести до зниження вмісту ВО-кислоти. Тому потрібно бути готовим до обробляння фунгіцидами та інсектицидами в ситуаціях із високим ризиком ураження».
Перспективи сезону
Традиційно розмір премії в реалізації ВО-сировини безпосередньо впливає на прогнози її виробництва наступного сезону. Динаміка цього показника з початку 2021/22 МР показує зростання з 500 до 1300-1400 грн/т наприкінці грудня. Станом на січень ВО-соняшник торгувався з премією 800–1000 грн/т.
Ураховуючи поточну ситуацію на ринку, «УкрАгроКонсалт» прогнозує відновлення площ під ВО-соняшником до 450–460 тис. гектарів, що навіть за умови отримання середньої врожайності за останні три сезони — 2,4 т/га дасть урожай понад 1 млн тонн.
Щоб гарантовано отримати премію, Артем Скляренко радить фермерам погоджуватися на її мінімальний рівень, що покриває додаткові витрати й формує розумний розмір додаткової маржі (наприклад, премія 15–25 дол./т). У такому разі переробник, навіть ще не маючи контракту на ВО-олію, може ризикнути в надії отримати премію на олію.
The Ukrainian Farmer
