Елеватор

У транспортному обладнанні елеваторів існує велика кількість нюансів, котрі впливають на продуктивність

Транспортуємо з розумом

Транспортуємо з розумом

У транспортному обладнанні елеваторів існує велика кількість нюансів, які можуть як забезпечити спокійну продуктивну роботу, так і постійний головний біль.  

Перед початком будівництва нового елеватора або реконструкції наявного одним з етапів є вибір транспортного обладнання. Починають зазвичай із продуктивності, що має бути оптимальною. Що це означає? Кожне підприємство має певні характеристики з приймання, доробки й відвантаження, і транспортні «артерії» елеватора мають встигати переміщувати визначену кількість зерна за певний проміжок часу. Спеціалісти радять робити невеличкий запас продуктивності, щоб ненароком транспортер не став «вузьким» місцем усього елеватора. Однак великий запас також робити не варто — ціна питання може бути невиправдано високою, й, крім того, високопродуктивні транспортери більше травмуватимуть зерно. 

Обрати тип конвеєра теж є непростим завданням. Сьогодні в основному застосовують стрічкові конвеєри на роликах, а також ланцюгові транспортери. Раніше ланцюгові транспортери були дуже популярними через зручність обслуговування й ремонту. Вони менші за розмірами й мають закриту конструкцію. У сучасних елеваторах велика увага приділяється продуктивності транспортного обладнання. Збільшувати цей параметр для ланцюгових транспортерів можна двома способами. Перший спосіб «геометричний» — він полягає у збільшенні розміру лопаток, що штовхають порцію зерна. Разом із цим зростуть розміри корпуса всього транспортера, ланцюга, привідного редуктора і електродвигуна. Відповідно, зміниться в більший бік вартість обладнання, зросте і без того чимале енергоспоживання. Тому цей спосіб намагаються не застосовувати. Другий варіант значно простіший технічно й фінансово. Він передбачає збільшення швидкості руху транспортеру без зміни розмірів. Проте слід замінити тільки редуктор і встановити дещо потужніший двигун. Усе було б добре, якби не… Зі збільшенням швидкості руху лопатки ланцюгового транспортера починають травмувати зерно й роблять це з досить значною інтенсивністю. 

Раніше на пошкодження зерна менше звертали увагу, бо всі учасники ринку добре заробляли, і, як кажуть, могли собі дозволити подібні речі. Однак із часом конкуренція зросла, заробітки елеваторів, відповідно, скоротились і розпочалися пошуки оптимізації виробничих витрат. Так поступово почала зростати популярність стрічкових транспортерів. Вони хоч і більші за розмірами, складніші в обслуговуванні й ремонті, але практично не пошкоджують зерно. Крім того, потребують менше енергії, що теж має значення. Усі, хто будує нові елеватори або реконструює наявні, намагаються переходити на стрічкові транспортери там, де це можливо. 

Тепер порівняємо технічні характеристики ланцюгових і стрічкових транспортерів. Ланцюгові можуть мати продуктивність до 1500 т/год, їх довжина обмежується через значний опір, що виникає під час тертя лопаток і зерна об днище корпусу. Зазвичай намагаються не робити ланцюгові транспортери більше за 60 м. Часто виробники пропонують футеровку з абразивостійкої сталі різних частин транспортера, датчики обриву ланцюга й підпору продукту для унеможливлення аварій, оцинковане виконання й зачисні ковші. 

Стрічковий конвейер має більшу продуктивність, практично не травмує зерно, його максиальна довжина у 2,5 раза більша, ніж у ланцюгового

Максимальна продуктивність стрічкових конвеєрів більша й може сягати 4000 т/год. Звісно, елеваторам не потрібна така продуктивність — норії не забезпечать підіймання такої кількості зерна. Однак цей факт говорить про те, що з продуктивністю стрічкових конвеєрів проблем немає. Внаслідок меншого опору їх довжина може сягати 200 м. Опорна частина стрічкових конвеєрів може складатися з однієї котушки (простіша й дешевша конструкція, але менша продуктивність) або трьох роликів (дорожче, але відчутно більша продуктивність). Важливо, щоб підшипники котушок або роликів були ізольованими, аби не виникав ризик вибуху пилу. Також слід забезпечити стрічковий транспортер системою самоочищення й можливістю автоматично перевантажувати зерно, що розсипається на стрічку. 

Немає потреби говорити про якість матеріалів — вона має бути високою. Через постійне тертя в роботі транспортера компроміси тут недоречні. Нормальні виробники виготовляють транспортери з оцинкованої сталі європейського виробництва з нормальним шаром цинку — від 275 до 600. Від цього залежить захист конструкції транспортера і строк служби. 

Багато хто з продавців обладнання чомусь зосереджують увагу клієнтів на кількості цинку і зовсім не говорять про пошкодження зерна. Практика показує, що якість матеріалів хоч і важлива, але не відіграє визначальну роль в експлуатації транспортних систем. Замовників значно більше турбує відсоток травмування зерна, бо це додаткові збитки, обсяг яких за 45 сезонів може перевищити вартість будь-якого транспортера. Багато виробників для зменшення травмування пропонують поліуретанові накладки на лопатки транспортера, які суттєво зменшують відсоток пошкоджень. Також ці деталі зменшують рівень гуркотіння, що особливо важливо за умови розташування підприємства поруч із людським житлом. Місцеве населення обурюється — у сезон елеватор працює цілодобово, і гуркотіння може стати критичним чинником. 

Привідний барабан футерують оліє- і зносостійким матеріалом, у якому нарізають канавки для запобігання утворення повітряної подушки

На норіях теж можна заощадити, і виробники обладнання часто скорочують свої витрати через погіршення якості й надійності вертикальних транспортерів. Норія складається з короба, стрічки з ковшами, приводного і натяжного барабанів, а також приводного редуктора. Існує кілька моментів, на які слід звертати увагу ще на етапі обговорення конструктиву. Наприклад, діаметр барабанів зменшують, щоб зменшити матеріаломісткість короба. Зменшується й потрібний крутний момент, збільшується частота обертання вторинного валу. В результаті вартість редуктора також зменшується. З негативних наслідків варто зазначити меншу площу контакту стрічки з привідним барабаном. Технічна служба змушена постійно підтримувати велику силу натягання стрічки, що скорочує строк експлуатації багатьох вузлів. Малий діаметр барабана також зменшує відцентрову силу, ковші розвантажуються неповністю, зерно висипається у зворотну лінію й б’ється. 

Привідний барабан футерують шляхом вулканізації особливим стійким до забруднень і стирання матеріалом, у якому додатково нарізають канавки, щоб запобігти утворенню повітряної подушки між стрічкою й барабаном. Однак є варіанти футеровки звичайною норійною стрічкою на болтах або взагалі відсутність футеровки. Наслідком буде швидке зношення основної норійної стрічки та її заміна. 

Транспортерний короб із нижньою футеровкою

Редуктор є важливим елементом транспортера, його вартість може становити 20–40% загальної вартості транспортної одиниці. Слід визначитись, що ціна залежить від потужності самого редуктора. Якщо переріз короба великий, потрібно велике тягове зусилля. Тому швидкість руху транспортера буде невисокою. За малого перерізу тягнути транспортер значно легше, однак для забезпечення потрібної продуктивності слід збільшувати швидкість. Другий варіант призводить до суттєвого здешевлення редуктора, однак треба пам’ятати про обмеження швидкості ланцюгових транспортерів: не більше як 0,54 м/с, а для соняшнику взагалі — 0,45 м/с. Тому доведеться обирати між ціною редуктора (чим більший коефіцієнт редукції й чим більше тягове зусилля — тим дорожчий) і якістю зерна. 

Редуктори відрізняються за надійністю. Існує навіть спеціальний показник надійності — сервіс-фактор. Наприклад, для портових елеваторів сервіс-фактор має становити 2,4–2,7. Фермерським елеваторам достатньо «одинички», а для лінійного елеватора — 1,7. Однак багато підрядників і проєктантів для зменшення ціни об’єкта навмисно пропонують встановлювати редуктори із сервіс-фактором 1,1–1,2. Це робиться для виграшу тендерів, а що буде потім — зовсім інша історія. 

Ще один момент зі співвідношенням ціни та якості. Раніше все було просто: імпортні коштували більше, проте були надійнішим. Вітчизняні — більші за розміром, частіше ламались, але коштували менше, і з сервісом, і запчастинами ніяких затримок не виникало. Тепер ситуація дещо змінилась. Українські виробники пропонують досить якісні й надійні редуктори, що здатні працювати довго і без проблем, і коштують менше від закордонних за такими самими характеристиками. Своєю чергою, закордонні виробники теж знижують ціну, але і якість також страждає. Тому, якщо ретельно вивчити характеристики й узяти однакові вітчизняні й закордонні моделі, наші виграватимуть за вартістю.  

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ