Тваринництво

Виробництво без антибіотиків

Наше Птахівництво
Джерело:
Наше Птахівництво
Поділитись:
Виробництво без антибіотиків

Використання ефективного продукту, що має бактеріостатичну дію, в правильний час допоможе отримати оптимальне вирощування і стримувати розвиток інфекційних хвороб птиці без профілактичного застосування антибіотичних препаратів.

Сьогодні все ще є компанії, які можуть давати навмання антибіотики птиці. А вже потім дізнаються, що до цього препарату немає чутливості. Чи був сенс їх використовувати, не зрозуміло. 

Безумовно, слід уникати застосування антибіотиків у виробничому циклі. Ця тенденція набуває все більшої популярності у наші часи. 

Саме у вирощуванні бройлерів зменшення використання антибіотиків приблизно за 10 років становить щонайменш 70%. Птаховиробники рухаються у правильному напрямі. 

Відмова від застосування антибіотиків не може не позначитися на усьому виробничому процесі. Якщо такі препарати птиці не дають із профілактичною метою, то господарство до цього має бути максимально підготовлене. Слід вдосконалювати ветеринарно-санітарний добробут, вентиляцію у пташниках тощо. Ретельно треба відбирати курчат, знати від якого вони батьківського стада. Тому важливо приділяти прискіпливу увагу не лише економічним показникам ( збереженість, конверсія корму і інші) але й здоров’ю птиці. Чим здоровіше поголів’я, тим кращі будуть показники зростання і тим менше коштів ми витратимо на його ветеринарне обслуговування. 

Одним зі способів підтримки здоров’я птиці є додавання певних добавок птиці з водою. Багато засобів можна ефективно використовувати як альтернативу антибіотикам. Це може бути: перекис водню, кислоти, мінерали (мікроелементи), рослинні екстракти (ефірні олії), пробіотики, пребіотики. Всі ці речовини мають виражену антибактеріальну дію. І якщо їх правильно застосовувати у певний період життя птиці, вони зможуть повністю замінити використання антибіотиків у виробничому циклі. 

Робота ШКТ птиці 

Одним з основних напрямів, куди ми зосереджуємо наші зусилля, — покращення роботи ШКТ птиці (щоб птиця була здоровою, мала хороший імунітет, краще росла). 

Використання антибіотиків впливає на екосистему бактерій. Ми застосовуємо такі препарати, щоб вони згубно діяли на патогенні бактерії, але, на жаль, вони впливають і на корисну флору. Існує прямий зв’язок між нормальним функціонуванням травної системи птиці (що неможливо без наявності корисного мікробіому) і станом її імунної системи. 

Бактерії, які заселяються в організм птиці 

Перший тиждень життя курчати — найбільш важливий. У цей період відбувається формування і розвиток травної системи птиці. До 6–7-го дня життя найбільше розвивається кишківник птиці. Окрім цього, саме зараз відбувається інтенсивний розвиток епітелію. 

Травна система птиці тісно пов’язана з асоційованою лімфоїдною тканиною або тканиною, яка відповідає за імунну систему птиці. Отже, вроджений імунітет повільно зростає, пасивний імунітет, який отримали курчата від батьків, швидко знижується. Набутий імунітет починає швидко рости, і велику роль в цьому відіграє кишково-асоційована лімфоїдна тканина. Коли забезпечуємо  птиці в перші дні життя умови для максимального розвитку травної системи, ми можемо утримувати її в настільки здоровому стані, щоб не застосовувати антибіотики. 

У птиці, що має здоровий ШКТ, ліпше засвоюються поживні речовини з корму, вона краще зростає. Здоровий ШКТ не допускає розвиток умовно-патогенної флори. Коли ж у ньому є запалення, тоді в ці слабкі місця потрапляють токсини, патогени, що провокує розвиток хвороб. 

Щоб у перші дні життя кишківник міг нормально розвиватися, необхідна наявність у ньому корисної мікрофлори. 

Бактерії ми не можемо повністю виключити з нашого життя чи життя тварин. Вони завжди будуть розвиватися. Ми маємо зробити вибір — допомогти розвиватися корисній мікрофлорі і не дати розвиватися патогенам, які будуть спричиняти хвороби. 

За дуже короткий проміжок часу, буквально до 3-го дня життя курчати, у його кишківнику досягається майже максимальна кількість бактерій. Тому саме в перші дні важливо забезпечити розвиток саме тих корисних бактерій, які витіснятимуть патогени і не даватимуть розвиватись патогенній мікрофлорі. 

Серед бактерій є корисні і шкідливі, але більшість з них є так званими коменсалами, які не мають ні особливої користі й не є шкідливими. Проте, заселяючи кишківник, вони посідають «конкурентне» місце в ШКТ і, відповідно, для патогенної мікрофлорі місця вже не залишається. 

Компанія «Кантерс» працює у напрямі покращення і оптимізації роботи травної системи у тварин. Розробляє препарати, що сприяють стимуляції росту корисних бактерій у ШКТ і створюють несприятливі умови для розвитку патогенів. Навіть концепція компанії називається «здоров’я». І більшість продуктів, які пропонує на ринку компанія, працює над стабілізацією і покращенням роботи травної системи тварин. Хоча також є продукти, які покращують роботу системи дихання і сприяють збільшенню продуктивності. 

Як покращити роботу ШКТ птиці 

Найбільш важливими кроками для забезпечення нормального розвитку і функціонування ШТК птиці є: дотримання гігієни ліній напування, закислення води, використання пребіотиків і мінералів/мікроелементів. 

Важливо забезпечити птиці вільний доступ до кормів і хорошу їх засвоюваність. Щоб одноденне курча швидше почало вживати корм, необхідно використовувати для цього спеціальний папір, на який цей корм насипають. Від того, наскільки швидко курчата почнуть вживати корм, залежить ріст і розвиток ворсинок епітелію у кишківнику. 

Контроль якості води 

Знищення біоплівки 

Дуже важливо, яку воду споживає птиця. Для покращення якості води рекомендуємо вживати засіб з пероксидом водню. Його використовують на етапі «пусто — зайнято», а також під час вирощування птиці. Рекомендовано використовувати об’єм 100 мл/т для бройлера, і 200 мл/т для несучки для того, щоб забезпечити чистоту води і не допустити розвиток біоплівки, яка стає джерелом патогенної мікрофлори у системі напування. 

Існує багато досліджень, які доводять, що Акваклін ефективно діє проти утворення біоплівки і сприяє очищенню води. 

Закислення води 

Наступний етап після очищення води — закислення. Це передусім знезараження питної води, а також покращення системи травлення тварин. Закислення забезпечує антибактеріальну дію, яка проявляється у двох напрямах. Перший, коли закислюють воду до рН 4. У такому середовищі сальмонела, ешерихія колі та інші патогенні мікроорганізми не розвиваються, бо воно є вкрай несприятливим. А от біфідо-, лактобактерії, навпаки, у таких умовах найбільш інтенсивно розвиваються, витісняючи при цьому патогени. Крім цього, органічні кислоти мають здатність проникати у бактеріальну клітину, змінюючи рН середовища саме у клітині. При цьому витрачається АТФ бактерії на регуляцію середовища. Використання енергії сприяє зупинці росту і реплікації бактерії, у результаті чого бактеріальна клітина виснажується, перестає розвиватись і гине. 

Покращуючи травлення внаслідок використання кислот, ми досягаємо ще одного ефекту. Протеїни повинні розчепитися максимально у ШКТ для того, щоб амінокислоти засвоїлись у кишківнику. Якщо цього не відбувається, вони потрапляють у кишківник. При цьому є відмінність, коли потрапляють сахариди, бо клітковина і вуглеводи ферментують під дією корисних бактерій до виділення оцтової і молочної, а також масляної кислоти, які є необхідними для організму птиці. Протеїни, які не перетравились у шлунку, починають ферментуватися до виділення метану, фенолових сполук. 

Після чого спричиняють запалення і розвиток хвороб у ШКТ. Тож доведено, що використання підкислювачів сприяє покращенню якості води; дозволяє знизити рівень pH у шлунку для покращення перетравності протеїнів; активує виробництво пепсину (пепсин розщеплює білки до амінокислот, чим більше пепсину, тим менше нерозщеплених білків у ШКТ, які є чудовим поживним середовищем і сприяють росту патогенних бактерій). Тому компанія «Кантерс» рекомендує використовувати підкислювачі, у складі яких є 5 кислот. Вони працюють по-різному і діють у різних відділах ШКТ птиці, зокрема у товстому кишківнику, пригнічуючи ріст патогенної флори. 

Застосування підкислювачів допомагає зменшувати швидкість проходження кормової маси через шлунок птиці (pH мусить збільшитися перед потраплянням у кишківник); знижує ризики, пов’язані з розладами травлення; запобігає проявам ендоі екзотоксинів. 

Швидкість проникнення кислоти у бактеріальну клітину залежить від товщини бактеріальної мембрани (до E. coli чи Salmonella (Грам-) проникає швидше; до Streptococcen (Грам+) повільніше. Чим більший вміст кислоти, тим менше патогенів виживає. Найкращий результат спостерігається за pH 3,6–4,0. 

Застосування пребіотиків і хелатних сполук 

Покращенню процесу травлення і загальному розвитку ШКТ птиці сприяють пребіотики. Так, приміром, Інулін має властивість вибірково сприяти розвитку корисних бактерій і протидіяти розвитку патогенів. 

Рекомендується використовувати хелатні сполуки цинку і міді, які мають антибактеріальну дію, відновлюють ворсинки епітелію під час різних уражень та зменшують запалення, яке виникає при запаленні ШКТ. Цинк є коферментом багатьох обмінних процесів, він стимулює діяльність імунної системи, згубно діє на пневмокок Staphylococcus pneumonia, взаємодіє з транспортним білком, не даючи бактеріальній клітині засвоїти необхідний їй марганець. 

Одним із найкращих бактерицидних елементів визнано мідь. Мідні поверхні було офіційно визнано бактерицидними (US EPA) 2008 року. Мідь згубно діє на стійкий штам золотистого стафілокока, відіграє важливу роль в інактивації вірусу грипу A/H1N1, стимулює імунну відповідь (фагоцитоз). Іон міді зупиняє синтез амінокислот бактеріальної клітини, має сильні фунгіцидні властивості. 

Краще використовувати засоби халатних форм, тому що вони ліпше засвоюються і виконують свою функцію набагато швидше і ефективніше, як порівняти з неорганічними сульфатами. 

Органічні мікроелементи забезпечують низький відсоток розчеплення до сполук, які не засвоюються, мають високий рівень засвоюваності у кишківнику (80–90%) і високу вартість. Неорганічні мікроелементи: дешеві, мають велику кількість молекулярних сполук, що не засвоюються, і низький рівень засвоєння (30–50%). 

У Голландії і Німеччини проводили масштабний польовий дослід Інтесті-Флора на 24 бройлерних фермах, щоб визначити, чи можна ним замінити антибіотик у технологічному циклі. У результаті досліду 84% ферм відмовилися від використання антибіотиків на стартовому етапі вирощування птиці.  

Матеріал підготовлено на основі доповіді Богдана Зіня, менеджера компанії «Кантерс» на Міжнародному практичному форумі POULTRY FARMING 

журнал «Наше Птахівництво», вересень 2020 року

Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
5
Статті з журналу:
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями