Інокуляція насіння бобових є важливою складовою агротехніки, яка має використовуватися усіма виробниками бобових. Інокуляція має такий ефект: бульбочкові бактерії (ризобії) інфікують молоде коріння рослини, в місці їх проникнення на рослині-господарі утворюються бульбочки, у яких дуже швидко розмножуються ризобії. Ці бактерії фіксують азот із повітря, тобто перетворюють його із газоподібної на «їстівну» для рослин форму іона амонію NH4+. Фіксований азот сприяє «набиранню» білкової маси рослини, що, в свою чергу, впливає на врожайність і якість насіння.
Соя краще пристосована до живлення біологічним азотом, аніж із синтетичних азотних добрив. На родючих ґрунтах вона може давати непогані врожаї й без інокуляції, але в цьому разі забирає з нього багато азоту, й цінність її як попередника знижується. Інокульована соя стійкіша до умов вирощування в початковий період розвитку. За доброї інокуляції соя засвоює з повітря понад 50% потрібного їй азоту й залишає його в ґрунті близько 100 кг/га. Інокуляція дозволяє відмовитися від азотних добрив у вирощуванні сої, адже вони пригнічують бульбочкоутворення, збільшити вміст протеїну в зерні на 2–3,4% та підвищити врожайність на 2–5 ц/га. Тобто кожна вкладена в інокулянт гривня приносить господарю 6–20 грн прибутку у вигляді збільшення врожайності та поліпшення якості зерна. Додамо також 1000 грн на гектар у вигляді біологічного азоту у ґрунті під наступну культуру, адже інокульована соя лишає після себе близько 100 кг азоту, а ринкова вартість 1 кг азоту становить 10 грн.
Раніше на ринку були доступні переважно сухі інокулянти на нестерильному носії — торфі або ґрунті. Оскільки такі носії містять безліч різноманітних мікроорганізмів і виробничий процес здійснюється в нестерильних умовах, кінцевий продукт також міститиме багато неризобіальних мікроорганізмів (бактерій і грибків). У результаті в продукті значно знижується титр ризобій на грам, і термін придатності катастрофічно падає. Короткий термін придатності нестерильних інокулянтів пов’язаний зі швидкою контамінацією продукту іншими бактеріями та грибками, а також забрудненням продуктами їх життєдіяльності. Такі речовини знижують кількість ризобактерій, і якість інокулянту різко падає протягом кількох годин після виготовлення.
Нове покоління інокулянтів ХіСтік Соя виготовляється на стерилізованому торфі й містить велику кількість (титр) спеціально відібраних штамів ризобій, мінімальний титр яких становить 2–4 млрд живих ризобактерій на 1 г продукту на момент виробництва. Завдяки прилипачу, що входить до складу продукту, носій із бактеріями чудово тримається на насінні під час обробки, транспортування на поле та висіву. Дозування препарату передбачено дуже зручне та не потребує складних калькуляцій: 1 пакет (400 г) на 1 га (100–120 кг насіння).
Мета досліджень передбачала вивчення впливу інокуляції насіння бактеріальнім препаратом на торф’яній основі ХіСтік Соя на ріст, розвиток і формування врожайності ранньостиглого сорту сої Хорол (оригінатор сорту: ТОВ «Науково-дослідний інститут сої», м. Глобино, Полтавська обл.).
Польові дослідження проводили 2015 року на полях кафедри рослинництва у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція». Ґрунт дослідного поля — чорнозем типовий малогумусний. Агротехніка в досліді загальноприйнята для північного Лісостепу. Сою висівали сівалкою Great Plains із міжряддям 15 см за температури ґрунту на глибині загортання насіння +10…+12 °С. Норма висіву сої — 900 тис. насінин на 1 га. Інокуляцію насіння бактеріальнім препаратом на торф’яній основі ХіСтік Соя від компанії BASF проводили з розрахунку 0,4 кг для обробки 100–120 кг насіння сої. Загальна площа елементарної ділянки — 84 м², облікової — 52,8 м². Повторність досліду — чотириразова.
З осені під оранку вносили гранульований суперфосфат (Р2О5 — 19%) і калійну сіль (К2О — 40%) у нормі 60 кг/га д. р. Навесні проводили закриття вологи й уносили аміачну селітру (N — 30%) в нормі 20 кг/га д. р. Для захисту від бур’янів застосовували ґрунтовий гербіцид Харнес (2,0 л/га). Мікродобрива вносили на посівах сої у фазу бутонізації. Облік урожаю проводили методом прямого комбайнування.
|
Результати дослідження розвитку сої, інокульованої сухим препаратом ХіСтік Соя, показали таке: за застосування інокулянту ХіСтік Соя спостерігався більш ранній і потужний розвиток рослин. Площа листкової поверхні посівів сої за інокуляції насіння зростала на 5–14% і становила 41,5 тис. м²/га на початку наливу насіння. Обробка насіння сухим препаратом ХіСтік Соя сприяла збільшенню на 2% фотосинтетичного потенціалу посівів сої й досягала 2,852 млн м² × днів/га за 2,793 млн м² × днів/га на контрольному варіанті в період наливу насіння — повної стиглості. Чиста продуктивність фотосинтезу посівів сої збільшувалася проти контролю на 0,17–0,21 г/м² на добу по фазах росту й розвитку сої.
Інокуляція насіння препаратом ХіСтік Соя сприяла утворенню великої кількості бульбочок, що у вкрай посушливих умовах 2015 року в 6 разів перевищило контроль (табл. 1).
Інокульовані рослини формували в 1,2 раза більше насінин; за майже однакової маси 1000 насінин і вмісту білка, вміст жиру в зерні з інокульованих рослин був на 7,3% більшим. Інокуляція насіння препаратом ХіСтік Соя підвищувала врожайність культури на 24%, або 420 кг/га.
Отже, узагальнюючи вище сказане, слід зазначити, що для активного симбіозу азотфіксуючих бульбочкових бактерій і рослин сої визначальним є інокуляція насіння препаратом ХіСтік Соя, який забезпечує ефективне функціонування бульбочкових бактерій навіть за несприятливих погодних умов. Застосування препарату забезпечило раннє й активне утворення бульбочок на кореневій системі рослин, більш ранній і потужний розвиток рослин, більшу площу листкової поверхні, що підвищило врожайність культури на 24%.
Новицька Н.В.,канд. с.-г. наук, доцент
Юник А.В.,канд. с.-г. наук, доценткафедра рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування України
журнал “The Ukrainian Farmer”, квітень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
