Про переваги й обмеження щодо застосування вологих методів обробки забруднених інкубаційних яєць.
Успішне проведення дезінфекції залежить від забезпеченості ефективними ветеринарними препаратами і технічними засобами. Вони повинні в максимально короткий час купіювати та ліквідувати збудників інфекційних захворювань птиці, що потребує особливого підходу до вибору методів і засобів дезінфекції.
Миття яєць
Такий метод обробки, як миття, можливий на всіх горизонтальних поверхнях без застосування спеціального обладнання. Однак варто пам’ятати, що миття ефективне лише в тому місці, де воно було здійснене, тому така дезінфекція не може охопити 100% всіх поверхонь.
В інкубації дуже забруднені інкубаційні яйця миють та дезінфікують у розчинах багатьох дезінфектантів або розчинах традиційних деззасобів, таких як 5,0%-ний розчин дезмолу, 1,0–1,5%-ний розчин хлораміну, 1,0–1,5%-ний розчин перекису водню та інші. Температура розчину має становити 35–42 °С, термін перебування яєць у розчині – 2–4 хвилини. Після миття яйця слід обробити свіжим розчином дезінфектанту та просушити. У 500 л робочого розчину дезінфектанту слід обробляти не більше 15 тис. яєць, після чого його замінюють новим. Миття та дезінфекцію краще здійснювати в інкубаційних лотках.
Але під час організації робіт із миття та дезінфекції яєць слід враховувати той факт, що серед різних методів дезобробки найбільш шкідливим є занурення інкубаційних яєць у воду, так зване миття в біологічному бульйоні. Внаслідок очищення шкаралупи вологими щітками пошкоджується кутикула та виникає реальна можливість бактеріального забруднення, оскільки вологі щітки без розпилювачів, змивши бактерії з одного яйця, можуть перенести їх на інші. Також треба враховувати, що застосування тільки дезрозчинів за допомогою розпилювача не може бути ефективним без попереднього очищення шкаралупи від мікробного (фекального або білкового) забруднення.
Як альтернативний метод можна використовувати безперервне миття, обробку та просушування яєць за допомогою спеціальних пристроїв, коли яйця, укладені в пластикові лотки, на візках ввозяться до мийного відділення (камери), де рухаються розпилювачі з дезрозчином та є система просушування шкаралупи. Один, два чи три візки з яйцями можуть бути помиті одразу ж залежно від розмірів мийної кімнати (1 хв. – на завантаження, 3 хв. – на миття та дезінфекцію, 1 хв. – на ополіскування та висушування теплим повітрям, 1 хв. – на вивезення візка). Після такої обробки яєць на шкаралупі практично не залишається бактерій. Крім того, завдяки цьому методу також значно знижується мікробна забрудненість повітря як приміщень, так і довкілля.
Пінна обробка
Це доволі ефективний метод дезінфекції. Він потребує мінімальної кількості обладнання, при цьому можливий візуальний контроль процесу обробки, а кількість дезрозчину є нижчою, ніж у разі застосування інших методів (у середньому 0,3 л3). Пінна дезінфекція набагато ефективніша за миття. Хоча в неї є мінуси: на жаль, вона займає багато часу та потребує переміщення обладнання, що особливо ускладнюється у великих пташниках тощо.
Обробка антибіотиками
Глибинна обробка інкубаційних яєць антибіотиками належить до біологічних методів дезінфекції. Спочатку знезараження яєць перед інкубацією здійснюється методом різниці температур шляхом занурення в розчини лікарських препаратів. При цьому яйця нагрівають кілька годин у термостаті за температури 37–38 °С, а потім занурюють у холодний (5…8 °С) розчин антибіотика і витримують 30 хвилин.
У подальшому з метою кращого проникнення в яйце антибіотика використовують не тільки різницю температур, а й різницю атмосферного тиску. Так, найбільшого поширення набув метод, за якого яйця занурюють у розчин антибіотика, а потім у камері створюють 10-хвилинний вакуум в 600 мм ртутного стовпчика. Після цього тиск вирівнюють до нормального і яйця в цих умовах витримують ще 10 хвилин. Такий метод обробки назвали методом диференційованого тиску. Було встановлено, що завдяки його використанню в яйце проникало до 0,39–1,04 розчину, а тилозин у концентрації 2500–5000 ОД/мл знезаражував яйця від мікоплазми на 100%.
На теперішній час за класичною методикою для обробки яєць спочатку очищують шкаралупу від забруднень, потім укладають яйця в спеціальні металічні корзини (лотки) по 120–140 шт. і занурюють їх на 3 хвилини у 0,4%-ний розчин хлораміну або на 5 хвилин у 1,0%-ний розчин хлораміну за температури 35 °С. У цих же корзинах (лотках) яйця ополіскують дистильованою або кип’яченою водою під душем за температури 40 °С протягом 5 хвилин для повного видалення хлору. Потім для знезараження збудника респіраторного мікоплазмозу або пулорозу, які знаходяться в порах шкаралупи, у підшкаралупних оболонках і жовтку, яйця обробляють у розчині аскорбіната еритроміцину (6000 ОД/мг), тилану (0,25%), формазину (0,5%) у герметично закритій ванні. Можна використовувати для індичих яєць розчини гентаміцину в концентрації 2 тис., 1 тис., 0,5 тис. ЕО/мл, канаміцину в концентраціях 7 і 5 тис. ОД/мл (13, 92). Температура розчину має становити 18–24 °С. При цьому корзини з яйцями занурюють у розчин так, щоб верхній ряд був вкритий розчином антибіотика не менш як на 1 см. Потім ванну герметично закривають кришкою та відкачують електронасосом повітря для створення вакууму до мінус 400 мм ртутного стовпчика. Вакуум підтримується протягом 20 хвилин, при цьому створюється розрідження всередині яйця. За такого тиску розчин еритроміцину проникає всередину яйця. Через 15 хвилин компресор вимикають і випускають з ванни надлишкове повітря – до плюс 400 мм ртутного стовпчика. Корзини виймають, яйця з корзини перекладають у лотки, підсушують і розташовують в інкубаторі.
Відомо, що під час знезараження в розчинах антибіотиків методом різниці температур і різниці тиску кількість рідини, яка проникає через шкаралупу, дуже варіює. Дослідники пов’язують це явище з терміном зберігання яєць перед обробкою. Установлено, що найбільша кількість розчину на рівні 0,60–0,72 мл дифундує в індичі яйця після 10–12-денного зберігання, а найменша на рівні 0,23–0,47 мл – після 2–3-денного зберігання. За іншими даними, коливання кількості рідини, яка проникає, мають індивідуальні особливості, пов’язані не тільки з породою птиці, а також зі станом кожної особини. Індивідуальні особливості яєць пов’язані не тільки з властивостями шкаралупи, а передусім із особливостями підшкаралупних оболонок.
Крім того, було встановлено, що яйця можуть мати різну адсорбційну здатність, що обумовлює їх неповне знезараження. Під час проведення таких досліджень більше 20% курячих яєць не змінювали свою вагу після їх обробки методом диференційованого тиску.
Глибинна обробка має важливе наукове та практичне значення як метод, котрий дозволяє попередити захворювання, що передаються трансоваріальним шляхом. Але глибинна дезінфекція яєць трудомістка, потребує спеціального обладнання, високих за вартістю препаратів. Для глибинної обробки не можна використовувати брудні яйця, оскільки під час перепаду тиску (в мінус, а потім у плюс) відбувається блокування пор шкаралупи під час проникнення всередину яйця бруду, що в подальшому може спровокувати розвиток мікрофлори. У зв’язку із забрудненням дезрозчину не можна здійснювати багаторазове його використання, а це, відповідно, призводить до додаткових витрат або зниження якості обробки. Тому глибинну обробку слід здійснювати з попереднім миттям яєць, очищенням від забруднень поверхонь шкаралупи та її дезінфекції. Крім того, кожен антибіотик має певний спектр антимікробної дії, що значно ускладнює проведення профілактичної обробки яєць із широким діапазоном ефективності.
Також у разі проведення глибинної обробки яєць потрібне чітке дотримання послідовності обробки, дотримання режимів, високої гігієни та санітарії, техніки безпеки. У зв’язку з цим практично всі птахівничі господарства повністю відмовилися від методу глибинної обробки яєць під вакуумом, оскільки він є і дорогим, і часто неефективним.
Наталія Прокудіна, канд. вет. наук,
незалежний експерт з інкубації яєць та ембріональної патології
журнал “Наше Птахівництво”, січень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
