Сімейні ферми: як дати малому фермеру переваги масштабу
Зростання собівартості виробництва, кадровий дефіцит, логістичні труднощі, низькі закупівельні ціни й конкуренція з великими виробниками та імпортною продукцією – за таких умов малому фермеру дедалі складніше залишатися конкурентоспроможним.
Це загрожує розвитку сільських громад, зайнятості населення й збереженню локального виробництва якісних продуктів. То як вижити малому фермеру?
Одним із можливих рішень є об’єднання фермерів навколо спільної інфраструктури та створення агропродовольчих хабів поблизу міст. Ідеться про модель Metropolitan Food Cluster. Її принцип полягає в тому, що фермер зберігає власність на своє господарство та самостійність в ухваленні рішень, при цьому отримує доступ до можливостей, які окремій невеликій фермі складно чи економічно невигідно забезпечити самостійно.
Це може бути ветеринарний і технологічний супровід, забезпечення кормами, навчання, фінансування, переробка, логістика й організований збут. Завдяки спільній інфраструктурі невеликі господарства можуть ефективніше використовувати ресурси та посилювати свої позиції на ринку, не втрачаючи власної ідентичності.
Концепцію таких агропродовольчих кластерів я представив на 35-му Міжнародному економічному форумі в Карпачі під час панельної дискусії «Майбутнє сільського господарства Центральної та Східної Європи».
Одним із форматів розвитку агропродовольчого кластера може стати біоциркулярний хаб – система, в якій взаємопов’язані вирощування кормів, тваринництво, переробка та збут, а побічні продукти виробництва отримують повторне застосування. Така синергія дає змогу скорочувати зайві перевезення, ефективніше використовувати виробничі потужності й залишати більшу частину створеної доданої вартості у регіоні.
В Україні вже є передумови для практичного розвитку такої моделі. Потенційна пілотна локація проєкту «Сімейні молочні ферми» ‒ на Рівненщині, приблизно за 20 км від обласного центру. Це ‒ територія площею 16 га, де вже працюють кормовий центр, переробний цех, ферма й навчальний центр.
У радіусі 100 км розташовані близько 25 сімейних ферм і 4 крафтові переробні підприємства. Така концентрація виробників і наявність базової інфраструктури створюють передумови для поступового формування агропродовольчого кластера, а в перспективі – біоциркулярного хабу.
Для України агропродовольчі хаби можуть стати одним із інструментів підвищення економічної стійкості малих господарств.
Коли фермери об’єднуються, вони можуть спільно закуповувати корми, користуватися послугами ветеринарів, організовувати перевезення та перероблення продукції. Це допомагає скоротити витрати, а спільний збут дає змогу продавати більші партії продукції та знаходити більше покупців.
Наше завдання – створити умови, за яких малий фермер матиме переваги масштабу, не втрачаючи власності та самостійності. Адже конкурентоспроможність визначається не лише розміром господарства, а й тим, наскільки ефективно воно взаємодіє з іншими учасниками ринку.