Технологія вирощування кондитерських сортів соняшнику спрямована не лише на урожайність, а й на одержання насіння з високим якісними показниками.
В останні роки поряд з використанням соняшнику як основної олійної культури збільшуються площі під його кондитерськими сортами, продукція яких є сировиною для виробництва високоякісної халви, соняшникового молочка, козинаків та інших виробів. Збільшується і використання лузального соняшнику, сегмент ринку якого опанували переробні компанії. Головною особливістю рослин кондитерського соняшнику є високий вміст білка (понад 20%), велике насіння (маса 1000 штук насінин понад 100 г) та коефіцієнт шеретування (вихід чистого ядра не нижче 0,6—0,7).
Головні агробіологічні особливості вирощування кондитерського соняшнику зумовлюються вимогами до отриманої сировини. Тому відмінності технології його вирощування полягають у:
1) використанні кондитерських сортів та гібридів;
2) формуванні великого та збалансованого за вмістом олії і білка насіння;
3) отриманні насіння без залишків шкідливих речовин.
Сорти та гібриди
На даний момент сільгоспвиробник із 269 сортів та гібридів соняшнику має лише 8 кондитерського напрямку використання, які можуть бути вирощені в різних природно-кліматичних зонах (табл. 1). До групи скоростиглих сортів з періодом вегетації до 90 днів належать Онікс, Евріка МЛ, Ранок. Ранньостигла група з періодом вегетації 90—100 днів представлена сортами Алмаз, Запорізький кондитерський, Лакомка. До середньоранніх з тривалістю вегетації до 110 днів належить гібрид Вранац. Середньостиглий сорт Донський великоплідний має період вегетації близько 120 днів.
Вплив густоти посівів та якість насіння
Головними чинниками отримання великого та збалансованого за поживними речовинами насіння є оптимальні площі живлення та внесення добрив. Встановлено, що оптимальна густота для отримання високоякісної кондитерської сировини має бути дещо меншою порівняно з густотою для вирощування олійного соняшнику. Мірою зменшення густоти стояння рослин пропорційно підвищується кількість і маса насіння з однієї рослини, з 1000 штук насінин і 1000 ядер. Ця тенденція цілком очевидна і зумовлюється збільшенням забезпеченості вологою, елементами живлення та фотосинтетичною поверхнею мірою зрідженості посівів. Так, максимальну продуктивність мають рослини соняшнику, сформовані при густоті стояння 30 тис./га (табл. 2).
У середньому за три роки проведення досліджень відзначено збільшення рівня врожайності кондитерського соняшнику (на 1,1—1,8 ц/га) при його сівбі з шириною міжрядь 45 см (у порівнянні з 70 см). Виявлено суттєве підвищення урожайності при сівбі з шириною 45 см та густоті стояння рослин 40—50 тис./га. Водночас слід зауважити, що якість кондитерської сировини була найвищою на зріджених посівах (густота стояння 30—40 тис./га).
Вплив удобрення на якість насіння
Соняшник досить чутливий до внесення органічних і мінеральних добрив. На утворення 1 ц насіння він витрачає азоту — 4,8—7,5 кг, фосфору — 1,6—2,8 і калію — 15,5—19,0. Під впливом добрив зростає асиміляційна поверхня і підсилюється продуктивність фотосинтезу.
Існують думки, що для отримання насіння з високою масою 1000 насінин та високим вмістом білка достатньо для звичайних олійних сортів зменшити норми висіву та застосовувати високі норми азотних добрив. Тому нами була вивчена можливість використання сорту олійного напрямку — Постолянський для отримання якісної кондитерської сировини. Азотні добрива підвищують енергію росту рослин, сприяють утворенню більших листків, збільшують репродуктивну здатність. Але слід пам’ятати, що надлишок азотного живлення є причиною збільшення вегетаційного періоду, зниження стійкості проти хвороб, сильнішої негативної реакції на посушливі умови, тому потрібно чітко визначати норму внесення добрив.
Аналіз даних показників продуктивності виявив, що кількість насіння з одного кошика змінювалася залежно від доз добрив. Так, найбільша кількість насіння в рослин у олійного сорту Постолянський (880 насінин) була сформована у варіанті з нормою N90, а для сорту Запорізький кондитерський (760 штук) — при N60. Середня маса насіння з одного кошика, як і кількість насіння, також мала позитивну параболічну залежність від норми добрив. При цьому найбільша маса насіння з одного кошика — 82,4 г для сорту Постолянський та 86,9 г для сорту Запорізький кондитерський була зумовлена внесенням добрив у дозі N90. Подальше підвищення доз внесення макроелементів призвело до зниження цих показників (табл. 3). Встановлено, що при підвищенні доз мінеральних добрив зростала лушпинність насіння. Так, для сорту Постолянський спостерігалось підвищення вмісту лушпиння від 21,8 до 24,3 %, а для Запорізького кондитерського — від 31,1 до 36,3 %.
Основними показниками якості насіння соняшнику як сировини для виготовлення кондитерських виробів є маса 1000 насінин та вміст білка. У сорту Постолянський найбільшу масу (1000 штук — 90,1 г) мало насіння, сформоване у варіанті N60. Найбільш великоплідне насіння (131,9 г) у рослин сорту Запорізький кондитерський було отримано при внесенні N90.
Азотні сполуки соняшнику представлені до 90—95% чистим білком. У дослідних зразках вміст білка збільшувався прямо пропорційно підвищенню норм добрив. У рослин сорту Запорізький кондитерський було відмічено інтенсивніше нагромадження білка. Максимальна його кількість в ядрі (23,3%) у рослин цього сорту була виявлена у варіанті, де вносили добрива в дозі N90. Вміст білка в сорту Постолянський коливався від 16,9 до 18,5%, що істотно менше, ніж у Запорізького кондитерського. Аналогічна тенденція спостерігалась за масою ядер і за збором білка з 1 гектару. Максимальні показники були отримані при внесенні добрив у дозі 90 кг діючої речовини.
Таким чином, за результатами проведених досліджень встановлено, що рівень азотного живлення впливає на кондитерські властивості насіння соняшнику, але головну роль відіграє генотип сорту. Встановлено позитивний вплив азотних добрив (N90) на вміст білка в насінні. Але надмірне внесення (понад N120) призводить до збільшення габітусу рослин та подовження вегетаційного періоду, що створює проблеми при проведенні збирання (уповільнюється достигання насіння, підвищується ступінь ушкодження хворобами та шкідниками, знижується ефективність роботи збиральної техніки, та ін.).
Терміни сівби та збирання
Другий досить важливий блок питань при вирощуванні кондитерського соняшнику стосується отримання високоякісної кондитерської сировини без застосування десикації. Існує два шляхи вирішення цього завдання: перший — селекційний (створення ультраранніх кондитерських сортів); другий — агротехнічний (своєчасне проведення сівби та збирання соняшнику). Щодо першого, то селекціонери успішно вирішили це завдання, сорти з потрібними характеристиками вже існують (Евріка МЛ, Онікс, Ранок та інші).
Встановлення оптимального раннього строку сівби та збирання соняшнику — досить важливе питання, особливо для Лісостепу. Ця зона є північним кордоном вирощування насіння товарного соняшнику, де головною перешкодою отримання високих та сталих врожаїв є обмежена сума активних температур за час вегетації та недобір врожаю внаслідок ураження соняшнику білою і сірою гнилями.
За результатами проведених досліджень на базі Сумського НАУ, встановлено доцільність проведення сівби кондитерського соняшнику в ранній (to 6—8 оС) та рекомендований (to 8—10 оС) строки (табл. 4). Недобір врожаю при запізненні із сівбою маже становити для сорту Онікс 4,5—4,7 ц/га, а для Запорізького кондитерського — 4,1—5,3 ц/га.
Поряд з цим важливим є встановлення оптимального строку збирання, адже робити це треба при такому стані вологості, який дозволив би його використовувати або зберігати без додаткового підсушування; також слід досягати мінімуму витрат при збиранні, забезпечення високої продуктивності роботи комбайнів та іншої техніки, зменшення витрат за весь комплекс збиральних робіт. Запізнення зі строками збиранням зумовлює втрати врожаю через осипання насіння та підвищення загрози ушкодження хворобами.
Результати дослідів показали (табл. 5), що вологість і лушпинність насіння сорту Онікс обернено пропорційно зменшуються зі збільшенням періоду після цвітіння. Найменшими ці показники були зафіксовані при збиранні на 50-й день після масового цвітіння і дорівнювали, відповідно, 21,9 та 25,8%. Найменше дефектного (невиповненого) насіння було виявлено у рослин, зібраних на 40—50-й день після цвітіння. Маса насіння та маса 1000 штук насінин прямо пропорційно збільшувалися зі збільшенням періоду після масового цвітіння. Так, в середньому на одній рослині, зібраній на 35—50-й день після масового цвітіння, маса насіння становила понад 90 г. Саме в цей період насіння вирізняється високою масою 1000 штук (94,7—98,7 г). Вміст білка був зафіксованим на рівні найвищого (21%) на 30-й день і в подальшому істотно не змінювався.
Таким чином, виходячи з величини насіння та враховуючи рівень урожайності, доцільно розпочинати збирання кондитерського соняшнику сорту Онікс при вологості ядра 10—15%, що в умовах ЛісостепуУкраїниприпадає на 40—50-й дні після масового цвітіння.
Висновки
Для отримання високоякісної кондитерської сировини технологія вирощування соняшнику має передбачати:
|
Таблиця 1. Сучасні сорти та гібриди кондитерського соняшнику |
|||
|
Назва |
Рік реєстрації |
Зона |
Група стиглості |
|
Евріка МЛ |
2004 |
Степ, Лісостеп |
скс |
|
Онікс |
2007 |
Степ, Лісостеп |
скс |
|
Ранок |
2003 |
Лісостеп |
скс |
|
Алмаз |
2005 |
Степ, Лісостеп |
рс |
|
Запорізький кондитерський |
1998 |
Лісостеп |
рс |
|
Лакомка |
2006 |
Лісостеп |
рс |
|
Вранац |
2006 |
Лісостеп |
ср |
|
Донський крупноплідний |
1993 |
Степ, Лісостеп |
сс |
|
Таблиця 2. Вплив способів сівби та густоти стояння рослин на продуктивність та якісні показники насіння соняшнику (середнє за 2005−2007 р.) |
||||||
|
Сорти |
Ширина міжрядь, см |
Густота стояння рослин, тис./га |
Кількість насіння, шт. |
Маса насіння, г |
Маса 1000 шт. насінин, г |
Маса 1000 шт. ядер, г |
|
Онікс |
70 |
30 |
914 |
76,8 |
84,0 |
63,0 |
|
40 |
849 |
68,3 |
80,4 |
60,3 |
||
|
50 |
806 |
54,8 |
68,0 |
51,0 |
||
|
45 |
30 |
941 |
80,2 |
85,2 |
63,9 |
|
|
40 |
903 |
72,8 |
80,6 |
60,5 |
||
|
50 |
854 |
58,2 |
68,1 |
51,1 |
||
|
60 |
791 |
47,1 |
59,5 |
44,7 |
||
|
Запорізький кондитерський |
70 |
30 |
812 |
78,1 |
96,2 |
70,2 |
|
40 |
756 |
69,5 |
91,9 |
67,1 |
||
|
50 |
710 |
53,8 |
75,8 |
55,3 |
||
|
45 |
30 |
832 |
81,8 |
98,3 |
71,8 |
|
|
40 |
803 |
73,5 |
91,5 |
66,8 |
||
|
50 |
762 |
57,1 |
74,9 |
54,7 |
||
|
Таблиця 3. Вплив азотного живлення на продуктивність та кондитерські властивості насіння соняшнику (середнє за 1998—2000 р.) |
|||||
|
Варіанти фону живлення |
Кількість насіння з 1 кошика, шт. |
Маса насіння з 1 кошика, г |
Лушпинність насіння, % |
Маса 1000 насінин, г |
Вміст білка в ядрі, % |
|
Постолянський |
|||||
|
Контроль |
856 |
69,6 |
21,8 |
78,6 |
16,9 |
|
N30 |
861 |
74,4 |
22,1 |
86,4 |
17,3 |
|
N60 |
828 |
74,6 |
23,6 |
90,1 |
17,6 |
|
N90 |
880 |
77,3 |
24,3 |
87,8 |
18,5 |
|
N120 |
813 |
69,1 |
24,1 |
84,9 |
18,3 |
|
Запорізький кондитерський |
|||||
|
Контроль |
675 |
69,0 |
31,1 |
102,2 |
19,0 |
|
N30 |
667 |
82,8 |
32,3 |
124,1 |
20,8 |
|
N60 |
760 |
86,6 |
36,3 |
115,1 |
22,6 |
|
N90 |
659 |
86,9 |
36,3 |
131,9 |
23,3 |
|
N120 |
646 |
83,7 |
36,2 |
129,6 |
22,9 |
|
Таблиця 4. Урожайність насіння соняшнику залежно від строків сівби (середнє за 2005−2007 р.) |
|||
|
Cорти |
Строки |
Урожайність насіння, ц/га |
Відношення до Контролю (-/+), ц/га |
|
Онікс |
Ранній |
27,3 |
0,2 |
|
Рекомендований (к) |
27,1 |
– |
|
|
Пізній |
22,6 |
4,5 |
|
|
Запорізький кондитерський |
Ранній |
26,3 |
1,2 |
|
Рекомендований (к) |
27,5 |
– |
|
|
Пізній |
22,2 |
5,3 |
|
|
Таблиця 5. Якість насіння сорту Онікс залежно від строків збирання (середнє за 2005−2007 р.) |
|||||
|
Дні після цвітіння |
Вологість насіння, % |
Лушпинність насіння, % |
Маса насіння, г |
Відсоток дефектного насіння, % |
Маса 1000 насінин, г |
|
15 |
65,7 |
30,1 |
56,9 |
50,2 |
57,8 |
|
20 |
58,4 |
29,8 |
65,8 |
48,1 |
60,5 |
|
25 |
52,1 |
28,6 |
82,6 |
41,7 |
72,6 |
|
30 |
46,7 |
27,7 |
89,9 |
30,2 |
81,5 |
|
35 |
37,7 |
27,2 |
90,2 |
21,2 |
94,7 |
|
40 |
27,3 |
26,3 |
93,0 |
12,0 |
98,7 |
|
50 |
21,9 |
25,8 |
92,6 |
9,8 |
97,6 |
Андрій Мельник, кандидат с.-г. наук, доцент
Сумський національний аграрний університет
журнал “The Ukrainian Farmer”, січень 2011 року
The Ukrainian Farmer
