Альтернативою спалюванню пожнивних решток є застосування технології прямої сівби, що зберігатиме і розвиватиме біоту ґрунту.
Ґрунт є середовищем життя різноманітних організмів і кореневої системи рослин, які перебувають у симбіозі, забезпечуючи життєдіяльність одне одного. На кожен гектар живого ґрунту припадає близько 30 т живих організмів, що забезпечують життя рослинам, а це — 92% флори і фауни планети. Вони перетравлюють залишки відмерлих рослин і перетворюють їх у форму, необхідну для засвоєння корінням живих рослин.
У результаті застосування класичної технології ґрунтообробітку кількість мікроорганізмів скоротилася більш ніж у 10 разів. Поки що розвиток сільськогосподарського виробництва продовжується ціною привнесених ззовні міндобрив, причому в дозах, що постійно зростають. У Канаді були проведені порівняння врожайності зернових культур на двох різних полях залежно від кількості внесеного азоту. Одне з них було виведене з орної технології двадцять років тому, а інше — тільки 2 роки (див. рис. 1).
Ці дані свідчать, що за 20 років прямої сівби природна кількість азотфіксуючих бактерій сформувала в ґрунті таку кількість амонійного азоту, що за відсутності внесення азотних добрив врожайність зернових культур була в два рази вищою, ніж на полі, де тільки два роки виконували пряму сівбу.
Навіть за середніх врожаїв зернових культур (30—40 ц/га) із соломою в ґрунт повертаються основні добрива (NPK), а також мікроелементи — сірка, кальцій, магній, бор, мідь, марганець, молібден, цинк, кобальт і деякі інші. У 50 ц соломи міститься 20—35 кг N; 5—7кг Р2О5; 60—90 кг К2О; 10—15 кг СаО. Використання на добрива цієї біомаси після озимої пшениці відповідає врожайності парового поля із внесенням гною.
Тому спалювання соломи сьогодні — це передумова для недоотримання врожаю завтра. Спалювання пожнивних решток, а з ними і всієї біоти, стало традиційним агротехнологічним заходом для багатьох господарств.
Катастрофічні наслідки спалювання соломи
Реальні наслідки спалювання пожнивних решток на полях катастрофічні для всього живого, що знаходиться в ґрунті. Під час горіння на поверхні ґрунту створюється температура близько 360 °С, а глибина прогрівання або пропікання вогнем доходить до 10 см і глибше. У результаті в цьому шарі ґрунту повністю випаровується волога, гинуть мільйони мікроорганізмів, симбіоз яких з рослиною і забезпечував попередній розвиток сільськогосподарських культур.
Ці показники свідчать, що з тієї кількості мікроорганізмів на 1 м² живого, здорового ґрунту (5 мільйонів організмів), що жили до спалювання, під золою не залишиться майже жодного. Також спалювання збільшує щільність ґрунту, погіршує його структуру, зменшує водопроникність. При цьому порушується нормальний перебіг трансформації органічних речовин, одного з глобальних біосферних процесів.
Провідні наукові школи К. А. Тімірязєва, Д. М. Прянишнікова стверджували, що повернення пожнивних решток у ґрунт — обов’язкова складова агротехнології. І солома — це основа живлення ґрунтових мікроорганізмів, без яких ґрунт мертвий і родючості від нього годі чекати. У зв’язку з цим не можна допускати спалювання соломи не те що в полі, а й у тих топкових пристроях, які сьогодні так широко пропонуються вітчизняними та зарубіжними фірмами. Треба розуміти, що в цих пристроях горить не солома, а врожай, недоотриманий наступними поколіннями.
Приклад агресії бізнесу
Активність впровадження технології використання топкових пристроїв, що працюють на соломі, вражає. Її можна порівняти з війною із власними можливостями використання пожнивних решток для відновлення біоти. Ось одне з останніх повідомлень з фронту, де триває боротьба з родючістю ґрунту:
«На Вінниччині запустили виробничу лінію нового заводу паливних пелет, які виготовлятимуть із соломи зернових культур. Планується побудувати 10 подібних заводів. В експлуатацію введено першу чергу виробництва потужністю 75 тис. т пелет на рік, а наступного року завод вийде на повну виробничу потужність і вироблятиме 150 тис. т щороку. Солома закуповуватиметься у сільгоспвиробників у найближчих до заводу районах області».
Вітаю представників влади і нагадую їм, що 1 т соломи за поживністю еквівалентна 3,5 т гною, і її треба було б використовувати для українських ґрунтів. Тому про «ефективність» такого виробництва для розвитку нашого сільського господарства не може бути й мови.
Західних постачальників заводів з виробництва пелет із соломи в Україну легко зрозуміти — вони отримують найбільш екологічне паливо. І статистика свідчить, що 95% вироблених в Україні пелет йде в Європу. За 6 місяців 2012 року наші фермери експортували туди понад 9 тис. т пелет, і виробництво лише нарощується. Наша солома, а з нею можливості розвитку власного агровиробництва, просто вивозиться за кордон.
При цьому виникла ще одна проблема: у колишніх республіках Союзу і низці країн Східної Європи через такі технології виробництва сільськогосподарських культур ґрунт значною мірою втратив супресивність, або можливість протистояти хвороботворних бактеріям. Тепер нові патогенні організми проявляють універсалізм і розвиваються на багатьох культурах, що призвело до того, що сівозміна перестала бути фактором, який розриває ланцюжок передачі інфекції. Втрата супресивності ґрунту призвела до того, що деякі бактерії — збудники бактеріозів, уражують не лише польові культури.
Один зі шляхів вирішення проблеми, на мою думку, — це впровадження технології ноу-тілл, або прямої сівби. Завдяки цій технології на першому етапі можна зупинити падіння родючості ґрунтів за рахунок повернення в них життя, а далі — відновити їхню родючість і утримувати її на високому рівні.
Леонід Фадєєв, кандидат технічних наук, доцент
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “АгроМаркет” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
газета “АгроМаркет” травень, 2013 року
AgroTimes
