У наслідок злочинних дій агресора український агросектор зазнав величезних втрат: зруйновано приміщення та виробничі потужності, виведено з ладу техніку, вкрадено запаси зерна й ресурси на посівну, зірвано контракти й домовленості. Чи до прибутків фінансово знекровленим агропідприємствам? Продовольча безпека країни може опинитися в зоні підвищеної турбулентності. А серед найактуальніших проблем у гарячий для сільгоспвиробників період — відновлення господарської діяльності за фінансової підтримки держави. Аграріїв цікавить, чи справді діятимуть такі алгоритми, як швидко надійде підтримка і що потрібно, щоб її отримати.
Певні кроки до створення відповідного законодавчого поля в Україні вже зроблено. Кабінет Міністрів України постановою №326 затвердив Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі — Порядок №326) й окреслив у ньому напрями та критерії, за якими розроблятимуть методики встановлення цих збитків, а також, які органи визначатимуть розміри збитків і затверджуватимуть зазначені методики.
Оцінюватимуть, зокрема, такі економічні втрати підприємств (п. 14 Порядку №326):
• знищення чи пошкодження майна;
• упущена вигода від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності;
• втрати від неоплачених товарів робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.
Збитки аграріїв, власників або землекористувачів земельних ділянок сільгосппризначення, визначатимуть методикою Мінагрополітики. Переліки показників, за якими оцінюватимуть втрати внаслідок війни, ще можуть доповнити. А на розроблення методик визначення збитків уповноважені відомства, згідно із зумовленими Постановою №326 термінами, мають до шести місяців.
Якщо майно пошкоджено…
Наразі нормативних актів із конкретними алгоритмами відшкодування підприємствам втрат, з урахуванням специфіки воєнного часу, поки що не існує. Юристи радять принаймні оперативно зафіксувати завдані війною збитки.
Нерухоме майно. Навіть якщо підприємець-орендар не є безпосереднім власником будівлі, слід самостійно зафіксувати докази її пошкодження чи руйнування. Це потрібно для підтвердження факту втрати рухомого майна, яке було в знищеному орендованому приміщенні, доведенні упущеної вигоди, пов’язаної з неможливістю ведення бізнесу у зв’язку зі знищенням таких приміщень.
Рухоме майно. У перелік на відшкодування (як втрачене, знищене чи пошкоджене) може бути додане будь-яке рухоме майно. Факт наявності та втрати такого майна слід буде довести, як і його вартість.
Підприємствам рекомендовано вже зараз здійснити внутрішню ревізію наявних у них документів, що підтверджують придбання втрачених унаслідок війни товарів, устаткування, обладнання й нерухомого майна. Якщо такі документи теж втрачено, то за можливості слід розпочати процес їх відновлення.
Як зафіксувати збитки
З об’єктивних підстав не завжди є можливість надати свідчення руйнування та пошкодження майна, а також довести, що руйнування сталися саме внаслідок військової агресії російських окупантів. Утім, якщо обставини дозволяють, то слід зробити таке:
• зібрати пакет документів, що підтверджують право власності на пошкоджене/зруйноване майно (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право успадкування), технічний паспорт тощо. Якщо документи, що підтверджують право власності, втрачено або знищено, слід отримати витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• викликати працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) для складання акта руйнувань/ушкоджень із зазначенням їхньої причини (обстріл, ракетний удар) й отримати його копію. Адвокати рекомендують викликати слідчо-оперативну групу для реєстрації кримінального провадження та проведення невідкладних слідчих дій (огляд місця події тощо), після чого отримати екземпляр протоколу обшуку;
• звернутися до райдержадміністрації із заявою про складання акта обстеження житла. Якщо з якихось причин немає можливості оформити такий документ від райдержадміністрації, потрібно звернутися до сусідів і разом із ними скласти акт, внісши до нього їхні пояснення й показання;
• провести фото- та відеофіксацію руйнувань, збирати та зберігати статті, фото та відео ЗМІ, якщо вони робили публікації про конкретний інцидент за цією адресою (наприклад, репортаж про те, як ракета потрапила до житлового будинку та зруйнувала його);
• зібрати квитанції, що підтверджують вартість рухомого майна (побутової техніки, меблів), що було всередині знищеного житла;
• подати заяву про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів разом із доказами руйнування/пошкодження майна та отримати витяг про внесення цієї заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Які мають бути докази…
Особливу увагу приділити доказам, які додаються разом із фото та відео (щоб підтвердити факт пошкодження або руйнування майна саме під час бойових дій). Докази пошкоджень/ руйнувань можуть бути надані у вільній формі. Проте бажано, щоб у них містилися такі відомості:
• ПІБ і паспортні дані особи, яка зафіксувала те, що сталося (зокрема, дані того, хто робив фото чи відео);
• місто, точна адреса, дата та час пошкодження/руйнування об’єкта (можна з точкою геолокації), кому належить право власності на майно;
• описання, як і від чого сталося пошкодження/руйнування майна, від якого виду зброї або типу боєприпасу (якщо є можливість зробити фото або зафіксувати на відео рештки боєприпасів з елементами маркування та серійних номерів);
• описання того, що зруйновано, із зазначенням ключових ушкоджень, зокрема короткий опис характеру кожного ушкодження;
• креслення або схема місця події із зазначенням місць ураження та траєкторії руху боєприпасу, що спричинив ураження;
• фото (за можливості зробити таку фотографію) знищеної/знешкодженої одиниці військової техніки агресора, яка завдала пошкодження;
• фото того, який вигляд мав зруйнований об’єкт до пошкодження/руйнування та фотографії кожного з місць у пошкодженому об’єкті до їхнього руйнування/пошкодження;
• експертний висновок, що підтверджує обставини руйнування житла;
• дані свідків (ПІБ, контакти, реквізити паспортів або інших документів, що дозволяють ідентифікувати особу), які в майбутньому зможуть надати свідчення.
Також важливими доказами є документи, у яких містяться відомості про події, що спричинили руйнування (звіти верховного комісара ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста тощо). Це дає можливість документально підтвердити причинно-наслідкові зв’язки між збройною агресією росії та руйнуванням і втратою майна.
Детально про компенсацію
Законодавчо затвердженого порядку і розміру виплати компенсації для тих об’єктів, що пошкоджено або знищено після 24 лютого 2022 року, наразі немає. Водночас є чинна постанова Кабінету Міністрів України №767 від 02.09.2020, у якій йдеться про виплати грошової компенсації особам, нерухомість яких зруйнована на підконтрольній Україні території внаслідок збройної агресії російської федерації після 14 квітня 2014 року. Подаючи заяву на компенсацію, слід орієнтуватися саме на цей документ. У ньому, зокрема, зазначено, що розмір компенсації залежить від середньої вартості будівництва житла, але не більше ніж 300 000 грн за один об’єкт. Така сума найшвидше не покриє всіх збитків, і її не вистачить на відновлення господарської діяльності. Тому постраждалий має право звернутися з позовом до суду для стягнення збитків з країни-агресора.
На жаль, строки отримання такої компенсації наразі не визначено й можуть розтягнутися на роки. Але в будь-якому разі варто використати будь-яку можливість для отримання відшкодування.
Для отримання компенсації потрібно:
1. Надати докази, що до війни компанії належало відповідне майно (витяги з реєстрів, договори купівлі-продажу, первинні документи, які підтверджують факт поставки майна, картки обліку основних засобів, дані балансової вартості щодо капітальних інвестицій тощо);
2. Підтвердити факт руйнування чи пошкодження майна та причинно-наслідковий зв’язок, що ці збитки спричинено збройною агресією росії.
Оцінювання збитків, спричинених пожежею, здійснюють згідно з Порядком обліку пожеж та їх наслідків, затвердженим урядовою постановою від 26.12.2003 №2030. Зокрема, факт пожежі засвідчує акт, підписаний комісією, до складу якої входять щонайменше три особи (серед них — представник територіального органу ДСНС, представник власника об’єкта, де сталася пожежа, чи потерпілий). Не зайвою буде довідка від ДСНС про пожежу чи аварію, а також самостійно здійснені відео та/або фотофіксація спричинених нею наслідків, задокументовані свідчення очевидців, інвентаризація майна.
3. Оцінити розмір завданих збитків. Нову Методику обчислення збитків бізнесу доручено розробити й затвердити профільним міністерствам (зокрема, Мінрегіону, Мінекономіки, Мінагрополітики) та Фонду держмайна за погодженням з Мінреінтеграції.
Надалі безпосередньо встановлюватимуть економічні втрати підприємств профільні відомства, органи виконавчої влади, облдержадміністрації та КМДА (на період воєнного стану — військові адміністрації)
Куди подавати докази та заяви
Поліція: подати заяву про злочин, щоб отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Застосунок «Дія» : скористатися послугою «Пошкоджене майно» може кожен, чию нерухомість пошкоджено чи знищено через воєнні дії рф.
ЦНАП/нотаріус: тут приймають заяви на компенсацію офлайн.
«Київ Цифровий»: з 9 квітня у цьому застосунку можна повідомити про особисті матеріальні втрати та зруйновані внаслідок агресії рф об’єкти по всій Україні.
Офіційні державні канали зі збирання даних про воєнні злочини рф: серед таких онлайн-ресурсів — «Росія заплатить», «Російсько-українська війна: докази» та портал, створений офісом Генпрокурора. На базі зібраних даних Україна позиватиметься з росією в міжнародних та українських судах.
Подавати заяви про компенсацію втрат є сенс і до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
The Ukrainian Farmer
