Левова частка витрат сільгосппідприємств зазвичай належить мінеральним добривам і ЗЗР. Щоправда, через наднизькі ціни на кінцеву продукцію аграрії скорочують застосування «хімії». Проте вимушені кроки з метою оптимізації витрат не завжди гарантують добрі врожаї. Натомість комплексний підхід із залученням інноваційних біотехнологічних рішень дозволить не просто відмовитись від надмірного застосування хімічних добрив і ЗЗР, а й досягти гарантованої рентабельності в рослинництві.
Азот на вітер
Існують поширені твердження: чим більше добрив, тим кращий і вищий урожай, а чим більше внести ЗЗР — тим більший прибуток отримаєш. Проте насправді це все з розряду міфотворчості.
А ось факти: за внесення 100 кг нітратного азоту рослина засвоює всього 18% і 24% — амонійного азоту. Про запас нітратний азот не накопичується, відповідно, більшість добрив вимивається в ґрунтові води або фактично разом із грошами вилітають у повітря.
Аби засвоїлась та чи інша кількість азоту, насамперед потрібен вуглець, уміст якого в органічній речовині ґрунту становить близько 60%. Власне тому наразі почали вимірювати не рівень гумусу або органічної речовини, а загальну кількість вуглецю, але це не правильно — це не тотожні величини.
Для росту рослин співвідношення вуглецю й азоту має становити 12 : 1, а мікроорганізмів — 25–30 : 1.
Якщо вуглецю в ґрунті замало, мікроорганізми будуть вимушені працювати для виведення надлишків токсичного нітратного азоту замість того, щоб забезпечувати рослини необхідними елементами живлення, ротовими та захисними чинниками, коли це потрібно.
До того ж у разі внесення надлишку добрив відбувається стерилізація ґрунту. Це призводить до того, що мікроорганізми, які б забезпечували культури азотом, доступним фосфором і калієм та відповідними елементами живлення, гинуть і, відповідно, не працюють. Тому застосування метаболітних біопрепаратів із відповідними елементами біотехнологій та скорочення використання КАСу і рідких добрив щонайменше вдвічі зменшить токсичний вплив на мікробіоту ґрунту й дозволить отримати врожай навіть у посушливих умовах.
Пожнивні рештки є одними з основних методів поповнення ґрунту елементами живлення. Зокрема, 4 т соломи на гектар дають 1,6 т вуглецю, 14–22 кг азоту, 3–7 — фосфору, 22–25 — калію, 9–37 — кальцію, 2–7 — магнію й до 0,5 кг мікроелементів.
Проте просто приорати солому на полі недостатньо. Вона може мінералізуватися роками й не віддати повністю свій ресурс ще й спровокує розвиток фітопатогенів. Натомість, застосовуючи конкретний набір мікробних біопрепаратів, процес мінералізації соломи пришвидшується й елементи живлення стають повністю доступними для посівів і ще й ґрунт знезаражується від фітопатогенів.
Трикомпонентна система
Для успішного агровиробництва завжди потрібно розглядати трикомпонентну систему: мікроорганізми — ґрунт — рослина. Застосування тільки одного з компонентів на кшталт зменшення внесення азоту або застосування пожнивних решток, не спрацює. Тільки у взаємодії, коли ми дбаємо про мікроорганізми, ґрунт і рослини, можемо отримати високі врожаї й підвищити рентабельність вирощування культур.
Аби система працювала, насамперед потрібно зробити аналіз технологій вирощування сільгоспкультур і провести діагностику біологічної активності ґрунту.
Бо тільки агрономічно корисні мікроорганізми, які відповідають за здоров’я ґрунту й доступність елементів живлення для самої рослини, можуть утворювати й структурувати органічну речовину, щоб утворився гумус, у якому накопичуються певні елементи, що можуть бути доступними для рослини потрібний час. До того ж тільки структурований ґрунт може отримувати потрібну вологу.
Так, поліпшувач ґрунту БіоСтимІксНива з активатором допомагає у формуванні структури ґрунту й знезаражує його від фітопатогенів, шкідників і залишкової кількості пестицидів і агрохімікатів. А активатор аборигенних мікроорганізмів сприяє пришвидшенню розкладання пожнивних решток.
Далі — визначення фітотоксичності ґрунту й посівного матеріалу. Річ у тому, що навіть після лабораторних аналізів насіння в конкретному ґрунті може показати себе по-різному через наявність у ньому зовнішньої та внутрішньої інфекції, а також фітопатогенів у самому ґрунті.
Якщо посівне насіння уражено одними видами грибів чи бактерій й відповідно до цього можуть застосовуватись одні фунгіциди, то по факту в самому ґрунті можуть проростати, наприклад, Fusarium solani та Aspergillus sp., які є вкрай токсичними й призводять до кореневих гнилей. Залежно від патогенів і фази вегетації рослин, втрати врожаю можуть становити від 20 до 45%. Тому, коли ми знезаражуємо ґрунт і насіння від патогенів та шкідників, це призводить до зниження втрат урожаю навіть до 45%.
Безперечно, дуже важливим компонентом є правильне застосування мікробних біотехнологій, спостереження за розвитком посівів та їх діагностика з метою корегування наступних рішень і дій.
Застосуванням біологічних препаратів — живих і метаболітних — можна зняти до 45% фітотоксичності насіння.
Фітонематоди є найнебезпечнішими через відсутність сівозмін і через неможливість їх визначення в наявних лабораторіях. Вони відчиняють ворота інфекції для грибів і бактерій та зазвичай маскуються під брак живлення, зокрема калію. Якщо дати це живлення, рослинка ніби відходить, але з часом усе одно втрачає врожайність.
До того ж нині відбувається розвиток змішаних інфекцій — бактеріо-міко-нематодозів. Тобто коли рослинка могла б і не захворіти від тих патогенних грибів і бактерій у ґрунті, але через прокушений корінь вони легко потрапляють у саму рослину.
Наразі, тільки через імунізацію рослини можливо успішно із цим боротися і зменшити витрати на хімічний захист, які становлять левову частку видатків.
Доказовим шляхом
Як кажуть: краще один раз побачити, ніж сто разів почути. 2021 року ми провели виробничий дослід на Полтавщині, застосовуючи комплексний підхід. Господарство на своїх полях застосовує ощадливу технологію обробітку ґрунту strip-till.
За посушливих умов на ділянці, де вносили рідкі добрива та КАС за класичною схемою, урожайність кукурудзи становила 35 ц/га. Водночас за зменшення вдвічі КАСу й відмовившись від рідких добрив, але застосувавши біологічну складову, яка забезпечила рослину необхідним живленням, урожайність становила 55 ц/га. До того ж там, де застосовували біологічні препарати метаболітні та на основі живих мікроорганізмів, розроблені Інститутом мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, чисельність азотфіксувальної та фосфатмобілізаційної мікробіоти була у 2–3 рази більшою, ніж на ділянці, де вносили КАС і рідкі добрива.
Власник дуже здивувався, побачивши на карті врожайності, що та ділянка, де було застосовано такі біотехнологічні рішення, дала кращий урожай. Наразі ми вже четвертий рік працюємо із цим сільгосппідприємством за розробленими нами мікробними біотехнологіями спеціально для них, активуючи діяльність аборигенної мікробіоти, що є в ґрунті.
У господарстві, що працює на Чернігівщині, 2023 року ми провели дослід із метою визначення оптимальних доз азоту для вирощування кукурудзи.
На одній ділянці провели сівбу без біопрепаратів із КАС 100 кг/га + підживлення КАС 200 кг/га. За витрат близько 129 дол./га отримали врожайність 9,45 т/га. На другій ділянці провели сівбу з КАС 100 кг/га + 70 л води + Біопрепарати + підживлення КАС 200 кг/га. Тут витрати становили 145,6 дол./га й урожайність — 10,7 т/га. На третій ділянці посіяли з КАС 100 кг/га + 70 л води + Біопрепарати + підживлення КАС 100 кг/га. Витрати на цій ділянці становили 102,6 дол./га, а врожайність — 10,45 т/га. На останній ділянці проводили сівбу з КАС 100 кг/га + 70 л вода + Біопрепарати без підживлення КАС. Тут витрати становили 59,6 дол./га, а врожайність — 9,95 т/га.
У вирощуванні застосовували такий перелік біопрепаратів: Біостимікс активатор КАС — 1 л/га, Фітовіт 0,025 кг/га, Аверком 0,025 кг/га та Гумат 0,5 л/га.
Варто зазначити, що живі біопрепарати не можна застосовувати разом із КАС, адже вони руйнуються й коагулюються. Тому ми застосовуємо розроблені нами метаболітні препарати, які не містять живих клітин мікроорганізмів, а є витяжками зі стрептоміцетів, які активують аборигенну мікробіоту й знімають токсичну дію КАСу на неї.
Якщо ми правильно підготуємо ґрунт, розкладемо пожнивні рештки, підготуємо посівне ложе і насіннєвий матеріал, ми знімаємо 80% проблем, на які потім не доведеться витрачати час і гроші.
Загалом технологію відпрацьовано на пшениці, ячмені, ріпаку як озимих, так і ярих, сої, кукурудзі, соняшнику, овочевих (картопля, морква, томати, огірки, перець, капуста, баштан, квасоля, салати, мікрозелень й ін.), маку, коріандрі та гірчиці.
The Ukrainian Farmer
