Мікотоксини сприяють розвитку хвороб птиці та знижують ефективність процесу вакцинацій, тому під час виробництва важливо застосовувати деактиватор мікотоксинів.
Деякі менш відомі ефекти дії мікотоксинів у домашньої птиці, пов’язані з порушенням цілісності кишківника, підсилюють важливість управління ризиками з мікотоксинами для захисту здоров’я і прибутковості стада.
Дізнайтеся, як мікотоксини можуть завдати шкоди вашому стаду і що ви можете зробити, щоб знизити ризик.
Те, що мікотоксини здатні негативно впливати на здоров’я тварин, відкрили зовсім недавно. Це було в 1960-х роках, і їх наявністю пояснювалася раптова смерть 100 тис. індичок у Сполученому Королівстві. Виявилося, що Aspergillus, який тут ріс на арахісовому борошні, виробляє невелику кількість речовини, яка називається афлатоксином. Проблема полягала у виявленні вторинних метаболітів грибів, які дуже часто виявляються токсичними, і зазвичай бувають присутні в невеликих кількостях. Крихітних, але, як виявилось, смертельних для тих індичок.
Сприйнятливість до мікотоксинів і хвороби птиці
Нині все більше стає відомо про різноманітність мікотоксинів, присутність у кормах для тварин та про їхній вплив на тварин, який може просто зводитися до зниження продуктивності й підвищеної сприйнятливості до хвороб (табл.).
Таблиця. Зв’язки між мікотоксинами і сприйнятливістю до хвороб
| Зона ураження | Ефект мікотоксинів |
| ШКТ | Утворення прямих уражень, які відкривають шлях інфекції |
| Зниження захисту слизової оболонки | |
| Зниження вироблення білків щільних з’єднань клітин (ПС), ослаблення ПС сприяє проникненню патогенів | |
| Більш висока швидкість загибелі епітеліальних клітин (апоптоз може знизити цілісність кишкового бар’єра) | |
| Більш повільна швидкість заміщення клітин в епітелії | |
| Пошкодження слизової оболонки, що призводить до доступності поживних речовин для розвитку патогенів | |
| Запальна реакція кишківника, що порушує зростання і здоров’я тварин і перешкоджає належній імунній відповіді на патогени | |
| Імунні клітини | Придушення синтезу білка, що знижує швидкість виробництва і активність імунних клітин |
| Фрагментація ДНК в імунних клітинах знижує імунну відповідь. Також посилює пошкодження ДНК, спричинене патогенами | |
| Більш висока швидкість загибелі імунних клітин | |
| Цитокіни та антитіла/ імуноглобуліни | Виробництво цитокінів, що спричиняють запалення |
| Знижена відповідь антитіл | |
| Суттєво підвищене виробництво антитіл як частина запальної реакції | |
| Знижена відповідь на вакцину |
Сьогодні ми можемо спостерігати зростальну тенденцію збільшення патогенних захворювань птиці, таких як сальмонельоз, некротичний ентерит тощо. Це впливає на птахівництво, бо знижує продуктивність птиці й збільшує вартість терапевтичного лікування.
Хоча ми історично пов’язуємо мікотоксикози у птиці з наявністю класичних симптомів, таких як зменшення споживання корму, ураження ротової порожнини, зниження продуктивності тощо, птахівники часто не усвідомлюють зв’язок між мікотоксинами і здоров’ям стада.
Деякі зі звичайних мікотоксинів насправді досить погано всмоктуються в кишківнику нормальної птиці. Тріхотецени (дезоксиніваленол або ДОН, Т-2 тощо) і фумонізини (ФУМ) дуже погано абсорбуються організмом птиці, приблизно 10% і 1% відповідно.
Нині є чіткі докази того, що навіть якщо ці мікотоксини не потрапляють до кровотоку птиці, вони все одно можуть негативно впливати на стінку кишківника. Це, своєю чергою, може збільшити колонізацію епітелію патогенами, спровокувати проникнення патогенів в організм тварини і знизити її здатність боротися з інфекцією.
Втрата енергії
Виникнення запальної реакції у відповідь на потрапляння мікотоксинів для організму тварини означають додаткові витрати енергії, які можуть призвести до значного зниження продуктивності. Ця надмірна реакція імунної системи на мікотоксини також перешкоджає формуванню правильної імунної відповіді на хворобу.
Ерозія кишкового бар’єра
Стінка кишківника — це перший бар’єр, який патогени повинні подолати, щоб спровокувати інфікування організму птиці. Мікотоксини здебільшого сприяють порушенню цілісності цього бар’єра. Знижена цілісність кишкового бар’єра збільшує можливість колонізації його патогенами, наприклад Salmonella spp., Clostridia (збільшена кількість некротичних уражень кишківника, як показано на рис. 1), Eimeria (збільшена кількість уражень і виділень ооцист).
Водночас мікотоксини ставлять під загрозу роботу імунної системи, спричиняючи марне запалення і знижуючи здатність організму боротися з мікотоксинами.
Реакція на вакцину
Також було виявлено ще один, більш прихований зв’язок між наявністю мікотоксинів і захворюваннями у птиці: мікотоксини можуть погіршувати реакцію організму на вакцинацію (рис. 2).
Управління ризиками, пов’язаними з мікотоксинами
З огляду на зв’язок між наявністю мікотоксинів і хворобами птиці, для захисту її здоров’я у господарстві необхідно мати програму управління ризиками, пов’язаними з мікотоксинами. Вона містить постійний моніторинг рівня мікотоксинів у кормах, правильне зберігання кормів і дотримання гігієни. Також слід мати ефективні дезактиватори мікотоксинів, що можуть бути ефективними, зокрема, щодо трихотеценових мікотоксинів, таких як ДОН і Т-2.
ДОН не може ефективно знешкоджуватися сорбентами. Єдиним деактиватором мікотоксинів, що успішно пройшов всесвітнє підтвердження європейської реєстрації активності і має доведену біотрансформацію трихотеценів, є Mycofix®.
Андрій Сергєєв, технічний спеціаліст із птахівництва ТОВ «БІОМІН Україна»
журнал «Наше Птахівництво», листопад 2020 року
Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
