Від паперу до «цифри»
«Сигнет Холдинг» господарює на 30 тис. гектарах землі, має два елеватори й цукровий завод. На цих активах було організовано оптимальну сівозміну: найбільше площ під кукурудзою і цукровим буряком. Великий земельний банк потребував сучасного підходу до керування й контролю, тож понад 10 років тому компанія розпочала впроваджувати нові технології.
Насамперед треба було налагодити відстежування місця перебування техніки й розпочати дистанційний процес. Раніше усе це робили тільки за допомогою паперових носіїв, що було незручно і неефективно. Тому було вирішено впровадити цифрові інструменти контролю, і за їх допомогою виявити пробіли.
Розпочали з досить розповсюдженої в Україні системи GPS-моніторингу «Мікро Тронік»: встановили датчики пального й одразу побачили, де можна економити на солярці. Виробничі витрати відчутно скоротились, і це підштовхнуло й далі впроваджувати нові технології задля досягнення кращої ефективності.
Наступним етапом стала реалізація запиту технологів щодо платформи, за допомогою якої можна обробляти великі масиви даних, які утворювались під час виконання технологічних операцій у полі. Розпочали застосовувати farm management-систему й створили GPS-відділ. Одночасно створили програмне забезпечення для збирання даних, і з 2015 року з усіх автопілотів почала надходити інформація про рух техніки з візуалізацією у вигляді карт із треками. Збільшили кількість RTK-станцій, що дозволило працювати з максимальною точністю. Слід зазначити, що більшість цих технологій приносили компанії постійний прибуток або економію: зменшились витрати праці, скоротилась кількість техніки, оптимізували бізнес-процеси. Навіть на підвезенні пального для техніки в полі зменшили витрати.
Систематизація даних
Отримана інформація із систем контролю і моніторингу потрапляє до GPS-відділу та диспетчерського центру, що працює у режимі 24/7. Це дозволяє бачити переміщення техніки та виконання робіт у режимі реального часу.
Відколи почали застосував цифрові технології, з’явилась можливість визначати різноманітні залежності. Наприклад, коли відбирали проби ґрунту, результати відразу вносили в сітку й відповідно до цих даних ставили експерименти з різними нормами внесення добрив. Лабораторії, на жаль, не враховують дані по урожайності, отже, їх рекомендації з унесення не завжди є коректними. Агрономи компанії, своєю чергою, можуть зіставляти дані врожайності й хімічного аналізу ґрунту та створювати коректні карти-завдання для внесення добрив зі змінними нормами. Цьому також сприяє інформація, отримана з власної мережі погодних станцій.
Наступним етапом стали картки ідентифікації для працівників і найманої техніки, а також автоматизація заправних станцій для наших бензовозів. Завдяки цьому збільшився рівень безпеки в експлуатації техніки й пального, а також спростилось адміністрування цих ресурсів.
Упровадження різних систем контролю й автоматизації призвело до поступового збільшення обсягів інформації, які доводилось опрацьовувати. І подекуди через людський чинник їх вчасна і коректна обробка ставала неможливою, тому в певний момент було вирішено про впровадження бізнес-аналітики на базі PowerBI. Вона стала робочим інструментом абсолютно для всіх наших працівників — від менеджменту до рядового бухгалтера.
Також запровадили систему зі збирання GRS від AgLeader. На підставі отриманих даних було порівняно списання ТМЦ, яке проводили агрономи в полях, з даними, що отримували з бортових комп’ютерів техніки.
Одразу побачили, що площі, які були закладено в усіх облікових системах (базі земельного відділу, 1С-системі), відрізняються від фактичних площ, які обробляло підприємство. На кожному полі це були незначні похибки, але на загальному земельному банку розбіжності були чималими. Це дозволило порівняти точність цифрових інструментів з паперовими носіями. Аналітика розподілення ресурсів одразу стала коректною.
Раціоналізація
Відомо, що витоптування призводить до кількох відсотків утрат урожаю. Компанія вирішила боротись із цим явищем. У 2016–2017 роках було придбано перші дрони, за допомогою яких отримали реально якісні фотознімки полів. Зрозуміло, що відразу не весь земельний банк було зацифровано, однак тієї інформації, що вдалося зібрати, було достатньо для підрахунку втрат через витоптування. Наприклад, на полях із кукурудзою витоптувалось близько 3%. Для усунення проблеми почали застосовувати систему Provision. На сьогодні нею послуговуються не на всіх полях, бо ще не завершився випробувальний період. Однак для більшості площ можна вважати, що проблеми усунули шляхом застосування RTKстанцій із точним сигналом і хорошим покриттям. Оскільки вся земля входить до одного кластера, двох RTK-станцій цілком достатньо.
Удосконалюємося й далі
З часом компанія перейшла до користування системою моніторингу «Агроконтроль» української розробки. Вона також додала інструментів для контролю використання пального й інших ТМЦ. Простий приклад із власним автобусом, який увечері заправився «до повного» у 100-літровий бак, а на ранок залишок становив усього 6 л. І двигун не вмикався! Якщо такі явища не відстежувати, витрати пального по всіх типах техніки можуть збільшуватись на 20% і більше.
На базі того самого «Агроконтролю» було запроваджено систему «свій-чужий», завдяки якій люди за картками розблоковували вивантажувальний шнек під час збирання врожаю, і тільки свої машини могли завантажуватись зерном. Також у режимі реального часу почали контролювати треки автотранспорту від поля до елеватора, внаслідок чого зменшились пройдені відстані для кожної вантажівки на 20–30 км і було заощаджено 340 тис. гривень. З цієї суми 80% — чисті послуги в тоннокілометрах. Так вийшло тому, що заздалегідь узгоджені з перевізником маршрути фактично мали меншу довжину, ніж зазначали в контракті.
Крім того, налагодили краще розподілення автотранспорту по елеваторах з урахуванням черг. Стало видно, скільки часу і яка машина перебуває в дорозі, як довго стоїть у черзі перед елеватором.
Так дійшли до електронного маршрутного листка: стало зрозумілим, що всі процеси можна завантажити у певний шаблон й отримати в автоматичному режимі зацифровану інформацію. Електронний маршрутний листок дозволив пришвидшити всі процеси й зменшити витрати праці на адмініструванні перевезень.
Землю — у «цифру»
Великий проєкт, який було зроблено в рамках доаналітики, це зацифрування всього земельного банку. Поки що це зроблено на базі системи 1С, де зазначено кількість ділянок, на яких працює компанія за укладеними договорами в прив’язуванні до системи GRS Ag Leader і системи моніторингу «Агроконтроль». Дані з цих систем поєднали в одну звітність і побачили, де є проблемні ділянки, проблемні угоди, технічні втрати на полі тощо. Спочатку це була чиста аналітика без прив’язування до координат. Потім додали функціонал із геопозиціонуванням, і так з’явилась історія полів у доступній формі для будь-якого співробітника з усіма показниками й затратами по ньому. І відразу ж зникли поля з надмірною врожайністю та надмірними витратами — усе стало відповідати фактичному стану речей.
Агрономічна служба отримала дуже зручний інструмент, що дозволяв швидко оцінювати ситуацію й ухвалювати правильні рішення. Коли за агрономом закріплено 2 тис. гектарів, він не може за один день об’їхати всі поля й об’єктивно оцінити ситуацію. Коли ж інформація про виконані роботи надходить до системи автоматично, він може відразу побачити ситуацію й створювати нові завдання.
У режимі онлайн також є детальна інформація по кожній одиниці техніки для інженерів: тут і інформація по запчастинах, і по бюджету, затратам і мотогодинах, ефективності техніки тощо.
Система надає оперативну інформацію для менеджменту підприємства. У таблицях наведено дані по культурах і полях. Можна подивитись вологість культури з кожного поля по даних елеватора, карти врожайності, починаючи з GRS-Ag Leader до системи точного землеробства фарм-менеджмент. Коли всю інформацію зосереджено в одному місці, значно швидше ухвалювати ефективні рішення.
Одним з останніх великих проєктів компанії — це картографія на базі великої CRM-системи. Це поєднання кількох програмних продуктів, яке демонструє все прив’язування землі, що в обробітку за угодами, до кадастрових номерів із візуалізацією та всіма розрахунками технічних витрат. Кожне поле має свою шкалу градації ефективності. Цей інструмент дуже допомагає агрономічному відділу та всій компанії визначити, на якій стадії розвитку ми є.
The Ukrainian Farmer
