Cуха тепла осінь — ідеальна пора для розмноження мишоподібних гризунів у полях. Найбільше розповсюджені на території України полівки (звичайна, гуртова) та миші (хатня, польова, курганчикова). Через високу плодючість мишоподібні гризуни завдають величезної шкоди майбутньому врожаю, адже є надзвичайно ненажерливими, багатоїдними шкідниками. За добу гризун може спожити соковитого корму чи насіння вагою, що сягає 120–300% та 30–100% ваги його тіла відповідно. Враховуючи надзвичайну плодючість мишей — наприклад, звичайна полівка здатна давати до 10 приплодів, щоразу народжуючи в середньому 4–6, а найбільше — до 12 мишенят — втрати від їхньої шкодочинної діяльності колосальні. Так, втрати врожаю зерна озимих зернових сягають 2–2,5 ц/га на поверхні ґрунту.
Зазвичай миші, зокрема полівки, облаштовують свої гнізда на глибині 15–35 см, тож у разі традиційного полицевого обробітку ґрунту на глибину 25–30 см, руйнуючи гнізда і кормові камери, можна зменшити чисельність шкідників на 70–75%. Утім, за мінімального обробітку ґрунту, особливо no-till чи strip-till, така система не працює. Навпаки — шар рослинних решток у поєднанні з рештками зерна створюють ідеальні умови для популяції мишей. Відтак основним захисним заходом ноу-тілерів від мишей є хімічні та безпечні біологічні принади.
Останнім часом біологічні родентициди на основі бактерії мишачого тифу завоювали неабияку популярність серед аграріїв, які піклуються про довкілля. Адже такі препарати цілеспрямова но діють тільки на мишоподібних гризунів і безпечні для людини, тварин і птахів. З моменту зараження до появи перших ознак захворювання у полівок проходить від 3 до 6 діб. Гризуни стають неспокійними, можуть лишати заселені місця, стають млявими, втрачають інстинкт самозахисту й самозбереження — слабко реагують на наближення людини. Надалі стають малорухливими, впадають у стан заціпеніння. Хвороба триває 5–16 днів, іноді до 30 днів, після чого миша гине. У місцях скупчення гризунів швидко спалахує епізоотія, яка триває один-два місяці, створюючи стійкі вогнища інфекції внаслідок контактів хворих зі здоровими особинами.
Шкідливий для мишей — безпечний для довкілля
Майже 10 років застосовують біологічні препарати в боротьбі з мишами в ТОВ «Агросвіт ТД», що в Одеській області. У господарстві практикують no-till, тож ці гризуни становлять велику проблему для посівів.
— У нашій зоні розповсюджена курганчикова миша, — розповідає агроном Ігор Нежур. — Восени вона збирає великі запаси корму на зиму і споруджує над ними земляні курганці, навколо яких на площі 10–15 м. виїдає все. На площі 1 га може бути 20–25 курганців, тобто 35–40% посівів може бути знищено. Якщо брати за середню врожайність пшениці 6 т/га, то 2 т ми втрачаємо. Раз на 4–5 років мишей розводиться дуже багато. Зокрема, таким видався минулий рік — миші навіть підіймалися по стеблу і обгризали колос. У результаті збирати фермерам було нічого. Робили мишоловки, але це не допомагало. Цього року я вирішив провести комбінований захист: у липні після збирання зернових застосовував хімічний спосіб, а як похолодає — застосую Бактеронцид гель. Цим біологічним препаратом ми користуємося вже четвертий рік і задоволені його дією.
Біологічний родентицид для боротьби з мишоподібними гризунами на основі живих клітин бактерії Salmonella enteritidis var. Issatschenko (бактерії Ісаченка) з додаванням антикоагулянта ефективно знищує мишоподібних гризунів (щурів, мишей тощо). Для цього Бактеронцид гель потрібно перемішати з приманкою (можна використовувати будь-яке зерно, соняшник, кукурудзу тощо), додавши для кращого ефекту соняшникову олію. Специфічні сальмонели, що містяться всередині й на поверхні приманки, спричиняють мишачий тиф, який передається від хворих особин здоровим різними способами. Шкідники стають слабкими, мало їдять і протягом 7–10 днів гинуть. Важливо, що біологічний родентицид екологічно безпечний.
— Оскільки бактерії працюють за низьких температур, ми використовуємо Бактеронцид гель у період із листопада й до весни. Робимо приманки, додаючи до подрібненого зерна пшениці олійний фуз для запаху, і змішуємо їх із Бактеронцидом. Суміш розкидаємо по полю а грегатом для сівби сидератів у нормі 3 кг/га. Через 10–15 днів проводимо контрольне розкидання. Цього цілком досить для знищення популяції — після двох обробок я не бачу, щоб миші поїдали озимі. Для нас важливо, що родентицид не шкодить тваринам і птахам.
Тож попри здатність польових гризунів швидко адаптуватися до нових способів господарювання людини, нині аграрії мають надійні засоби швидко взяти під контроль популяцію «сірої загрози».
The Ukrainian Farmer
