Агрономія

Програма страхування озимого ріпаку від вимерзання дає змогу зберегти свої кошти

Уникнути ризиків

Уникнути ризиків

Програма страхування озимого ріпаку від вимерзання дає змогу сільгоспвиробнику зберегти свої кошти  

Сприятливі погодні умови для перезимівлі й обмеження застосування певних ЗЗР у країнах ЄС спонукали вітчизняних аграріїв збільшити площі під посівами озимого ріпаку. Озимий ріпак — стратегічна культура для аграріїв, оскільки забезпечує отримання раннього прибутку. Але слід пам’ятати, що вирощування озимого ріпаку пов’язано з ризиками, які спричиняють не лише зниження врожайності, а й інколи призводять до повної загибелі посівів. Тому головним завданням для виробника є постійний контроль ситуації в полі для уникнення ризиків або страхування посівів. 

Сівба за правилами 

Біологічна особливість озимого ріпаку дає можливість отримувати високий урожай навіть за ризикованих умов. Для початку проростання достатньо мінімальної температури +1 °С, поява сходів за короткий період 3–4 дні можлива за температури +14…+17 °С. Рослини ріпаку вегетують за +5…+6 °С до настання заморозків. Проходження загартування відбувається у дві фази: восени за температур +5…+7 °С та з настанням мінусових температур –5…–7 °С, що забезпечує перезимівлю культури. Для вдалого загартування потрібно дотримуватися строків сівби та забезпечити розвиток рослин у 6–8 справжніх листків перед входженням у зиму. 

Озимий ріпак можна вирощувати на різних ґрунтах, типових для українських умов: чорноземи, сірі та темно-сірі опідзолені ґрунти з кислотністю рН 6,6–7,2. Дотримання сівозміни гарантує уникнення проблем із забур’яненістю та хворобами. Розміщувати ріпак бажано на площах після зайнятого пару, зернових бобових і зернових колосових культур, натомість озимий ріпак є добрим попередником для озимих і ярих зернових, кукурудзи. 

Слід пам’ятати, що важливим є рівномірне розміщення пожнивних решток попередньої культури по полю та швидке загортання пожнивних решток попередника. Завдання на цьому етапі — зберегти продуктивну вологу й забезпечити рівномірне розкладання пожнивних решток, оскільки озимий ріпак дуже чутливий до якості підготовленого ґрунту, а потрапляння насіння в подушку з пожнивних решток підвищує ризики не отримати рівномірні сходи. 

Підготовка ґрунту під сівбу озимого ріпаку має забезпечувати збереження продуктивної вологи, дрібногрудкувату структуру, рівну поверхню поля після проходження ґрунтообробного агрегата. За сівби насіння ріпаку на глибину 3–4 см підготовка ґрунту має забезпечити отримання швидких і рівномірних сходів. Також для отримання рівномірних сходів озимого ріпаку важливим є збереження продуктивної вологи, особливо в посушливих умовах. Поверхневе дискування сприяє уникненню втрати цінної вологи. 

Надходження вологи в ґрунт у вигляді дощу гарантує отримання швидких сходів навіть за пізніх строків. Однак слід ураховувати технічні характеристики гібрида, оскільки гібрид із низькими темпами стартового росту й розвитку не встигне вчасно сформувати необхідні для перезимівлі 6–8 справжніх листків, а пізнє застосування ЗЗР призведе до зниження ефективності й недоцільних затрат. 

Для отримання сходів озимого ріпаку, особливо за довгих посушливих періодів, потрібно уникати сівби відразу після  короткочасних дощів, адже в такому разі початок проростання насіння збігається зі швидким пересиханням ґрунту на глибині загортання насіння, що призводить до зріджених сходів, інколи й до повної загибелі пророслого насіння. З настанням сприятливого періоду забезпечення вологою слід ураховувати строки сівби. Оптимальними строками сівби озимого ріпаку для північних областей є 15–25 серпня, західних областей — 15–30 серпня, центральних областей — 20–30 серпня, східних областей — 25 серпня — 5 вересня, південних областей — 10–20 вересня. Практика ранньої сівби збільшує ризики переростання рослин озимого ріпаку, знижує гарантовану перезимівлю та призводить до перевитрат рістрегулювальних препаратів. 

Повноцінне живлення 

Урахування особливостей мінерального живлення сприяє отриманню рівномірно розвинутих із сильним імунітетом рослин озимого ріпаку, що гарантує перезимівлю рослин. На формування 1 ц насіння озимому ріпаку потрібно азоту 6,0–6,5 кг, фосфору — 2,4 і калію — 4,2 кг. Коригування мінерального живлення слід проводити з урахуванням забезпечення вологою ґрунту, типу ґрунту та попередника. Отримання запланованої врожайності 40–45 ц/га можливе у разі регулювання мінерального живлення з осіннього періоду. 

За дощовитого осіннього періоду ефек тивним буде використання не лише азотних добрив, а й комплексних швидкодоступних форм добрив у поєднанні з водорозчинними добривами. Оптимальне забезпечення азотом сприяє рівномірному розвитку рослин і забезпечує перезимівлю озимого ріпаку. В осінній період застосовується 20–25% азоту від загальної запланованої кількості. Озимий ріпак також потребує сірки, бору й інших мікрота мезоелементів. За посушливої осені доцільним є використання комплексних боровмісних добрив, що сприяє нагромадженню більшої кількості потрібних для перезимівлі цукрів. Підвищення засвоєння бору досягається внесенням рістрегуляторів. 

Інтенсивний догляд 

Регулювання росту й розвитку рослин озимого ріпаку можливе строками сівби, технічними особливостями гібридів і використанням рістрегуляторів. Перше застосування рістрегуляторів доцільне на етапі ВВСН 14 за появи четвертого листа, друге — на етапі ВВСН 15-17 за появи 5–7 листків. З появою виробничої системи Клеарфілд для озимого ріпаку з’явилася можливість досягти максимального контролю забур’яненості на площах, де гостро виникало питання отримання чистих посівів озимого ріпаку. 

Збереження густоти стояння рослин озимого ріпаку й уникнення інфікування хворобами досягається вчасним застосуванням інсектицидів і фунгіцидів, навіть у профілактичних цілях. Запізнення з інсектицидним захистом знижує ефективність препарату, а пошкоджені рослини з ослабленим імунітетом гинуть у зимовий період. Контроль наявності шкідників проводиться з використанням феромонних пасток, які слід періодично перевіряти. 

Програма страхування 

Гібриди ріпаку ЕС Сюріель і ЕС Дарко беруть участь у програмі страхування озимого ріпаку бренду ЛІДЕА

З огляду на велику кількість ризиків у вирощуванні озимого ріпаку постає закономірне запитання: чи можливо їх уникнути. Насправді мінімізація ризиків можлива за чіткого дотримання технології вирощування й точного виконання технологічних операцій. Регіональні представники й технічні експерти компанії «Євраліс» забезпечують постійне супроводження клієнтів під час вирощування озимого ріпаку. Робота розпочинається з правильного підбору гібрида, зважаючи на агрокліматичні особливості області й технічне забезпечення господарства. Портфоліо озимого ріпаку бренду «Лідеа», що поєднало генетику «Євраліс» та «Коссад», має гібриди ріпаку з різним рівнем посухостійкості, толерантністю до хвороб і технологічною адаптивністю. Голов ним завданням гібридів озимого ріпаку є збереження життєздатності після зимового періоду та формування високої продуктивності. 

Розуміючи високі ризики під час перезимівлі, компанія «Євраліс» уже кілька років надає можливість сільгоспвиробнику застрахувати посіви озимого ріпаку, надаючи на вибір гібриди соняшнику чи кукурудзи для пересіву ріпаку, який не перезимував у результаті вимерзання. Головна вимога страхування — входження ріпаку в зиму в достатньо розвинутій фазі розвитку рослин. Для прикладу, торік господарство з Донецької області отримало компенсацію у зв’язку з частковою загибеллю озимого ріпаку на площі 75 га. Було надано гібрид соняшнику для цієї площі. 

Для проведення страхування гібридів озимого ріпаку під брендом «Лідеа» слід надати документи про придбання насіння в офіційного дистриб’ютора та провести інспектування спеціалістами компанії у встановлені строки. Період страхування триває до 30 березня, а в сезоні 2020/21 строк страхування подовжено до 15 квітня через пізню весну. Таким чином, компанія максимально налаштована підтримати виробників озимого ріпаку. 

У новому сезоні 2021/22 компанія зберігає програму страхування озимого ріпаку бренду «ЛІДЕА». 

Віталій Гоєнко, продакт-менеджер олійних культур компанії «Євраліс»

журнал The Ukrainian Farmer, квітень 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
4
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ