Агромаркет
Головне:
Агромаркет

«У всіх проекціях»…

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
«У всіх проекціях»…

Фінансова звітність агропідприємств за 2018 рік: за якими стандартами  її складати та де оприлюднювати.   

 

Рік, що минув, був надзвичайно насичений законодавчими змінами щодо правил складання й оприлюднення фінансової звітності підприємств. Так, із 01.01.2018 набрав чинності в новій редакції Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі — Закон про бухгалтерський облік), у якому імплементовано положення Директиви Європарламенту й Ради ЄС від 26.06.2013 2013/34/ЄС про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність і пов’язану звітність певних типів підприємств (Директива №2013/34/ЄС). 

 

Новими вимогами нової редакції Закону про бухгалтерський облік зокрема: 

 

  • розширено перелік підприємств, що мають складати фінансову звітність й організовувати бухгалтерський облік відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі — МСФЗ); 
  • виділено в окрему групу підприємства, що становлять суспільний інтерес, щодо яких існують окремі правила до організації бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності;  
  • передбачено класифікацію підприємств на великі, середні, малі та мікро, а також критерії належності підприємств до тієї чи іншої групи;  
  • для окремих категорій підприємств з’явилася вимога оприлюднювати річну фінансову звітність на власному сайті разом з аудиторським звітом, що підтверджує її правдивість. 

 

Як ці зміни торкнулися конкретно сільськогосподарських підприємств? Наразі, як мовиться, «в усіх проекціях». 

Таблиця. Вартісні критерії належності підприємств до великих, перераховані у гривні за середньорічним курсом НБУ

 

 

По-перше, щодо переходу на МСФЗ. Нормою п. 2 ст. 12-1 Закону про бухгалтерський облік у нині чинній редакції передбачено, що складати фінансову звітність відповідно до вимог МСФЗ зобов’язані такі категорії підприємств: 

 

  • підприємства, що становлять суспільний інтерес; 
  • публічні акціонерні товариства; 
  • суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;  
  • підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. 

 

По-друге, щодо до підприємств, які становлять суспільний інтерес. Згідно з визначенням у ст. 1 Закону про бухгалтерський облік, до підприємств, які становлять суспільний інтерес, належать: 

 

• підприємства — емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущено до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію; 

• банки; 

• страховики; 

• недержавні пенсійні фонди; 

• інші фінансові установи (крім інших фінансових установ і недержавних пенсійних фондів, що належать до мікрота малих підприємств); 

• підприємства, які відповідно до норм Закону про бухгалтерський облік належать до великих підприємств. 

 

До них передбачено такі спеціальні вимоги: 

 

• складання фінансової звітності й організація ведення обліку тільки відповідно до норм МСФЗ; 

• облік може вести тільки бухгалтерська служба, у складі якої не менше як дві особи. 

 

Головний бухгалтер суспільно значущого підприємства повинен мати вищу економічну освіту, стаж роботи у сфері фінансів, бухгалтерського обліку й оподаткування не менше як три роки, а також не мати непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності. 

 

Однією з ознак суспільно значущого підприємства є його належність до великих підприємств. Згідно з п. 1 ст. 3 Закону про бухгалтерський облік, «великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: 

 

• балансова вартість активів — понад 20 млн євро; 

• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад 40 млн євро; 

• середня кількість працівників — понад 250 осіб». 

Оскільки критерії встановлено у євро, що не зовсім зручно, наводимо цифри у гривнях (таблиця). 

 

Отже, якщо у штаті 250 працівників (зазвичай цей показник починає виконуватися вже на значно менших обсягах діяльності підприємства) та є відповідність хоча б до одного з наведених у таблиці вартісних критеріїв, то підприємство належить до великих. 

 

По-третє, щодо подання фінансової звітності підприємствами, які видобувають корисні копалини загальнодержавного значення (до них належать і підземні води — урядова постанова №827 від 12.12.1994). Ці компанії теж мають складати звітність і вести облік за МСФЗ. 

 

Ситуацію з поданням фінансової звітності такими підприємствами й тими, хто до них належить, роз’яснено в спільному листі Міністерства фінансів України та Державної служби статистики України від 14.03.2018 №35230-06-5/6959, №04.3-07/22-18 (далі — лист №35230-06-5/6959), щоправда, вельми неоднозначно. 

 

Відповідно до визначень, що містяться у ст. 1 Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018 № 2545-VIII: 

 

  • видобувні галузі — галузі промисловості, пов’язані з геологічним вивченням надр, зокрема дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, виконанням робіт (веденням діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, реалізацією видобутої продукції, транспортуванням трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту; 

 

  • суб’єкт господарювання, який веде діяльність у видобувних галузях, юридична особа, що користується надрами для геологічного вивчення, у тому числі досліднопромислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин загальнодержавного значення, виконання робіт (ведення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, транспортування трубопроводами вуглеводнів, зокрема з метою транзиту. 

 

Таким чином, до підприємств, що провадять діяльність із видобутку корисних копалин загальнодержавного призначення, належать ті, що здійснюють: 

 

• геологічну розвідку, зокрема дослідницько-промис ло ві розробки, родовищ ко рисних копалин загальнодержавного призначення; 

 

• видобуток корисних копалин загальнодержавного при з начення; 

 

• виконання робіт, передбачених договором про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного призначення; 

 

• транспортування трубопроводами (зокрема транзит) вуглеводнів і хімічної продукції. 

 

Відтак, якщо на балансі підприємства є свердловина, що добуває воду, доведеться подавати звітність відповідно до вимог МСФЗ (незалежно від кількості працівників, вартості активів і розміру виручки). Щоправда, зарахування підземних вод до переліку корисних копалин загальнодержавного призначення суперечить нормам Директиви 2013/34/ЄС. Тому підприємствам, які опинилися в такій ситуації, варто подати запит до Міністерства фінансів України. 

 

Що ж говорить про це Мінфін у листі №35230-06-5/6959? Проаналізувавши коди КВЕД, що могли б свідчити про здійснення підприємством добувної діяльності, Мінфін робить такий висновок: «відповідно до абзаців першого та п’ятого розділу 1 „Сфера застосування” КВЕД-2010 установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Водночас КВЕД-2010 є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, зазначена класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв’язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД-2010. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності — не обов’язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності — це припущення, а не доказ. Будь-яке використання КВЕД-2010 не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання». 

 

Тож, певно, це мало б означати, що, визначаючи належність підприємства до видобувних, слід аналізувати суть діяльності, а не орієнтуватися на його КВЕД. 

 

По-четверте, якщо вже встановлено, що підприємство має через новий Закон про бухгалтерський облік перейти на застосування МСФЗ, то коли та яким чином це робити? Датою переходу на МСФЗ є 01.01.2018. Перша повна річна фінансова звітність за МСФЗ у цьому разі буде складена за 2 019 рік. І певні дії мають бути здійснені в проміжний період. Які саме? 

 

Закон про бухгалтерський облік містить перехідні положення, зокрема, щодо набуття чинності нормами про застосування МСФЗ для складання фінансової звітності новими категоріями підприємств. До останнього було непрозорим питання, за який період підприємства вперше мають почати виконувати норму щодо оприлюднення фінансової звітності на власному сайті — починаючи зі звітності за 2018 рік у 2019 році чи починаючи зі звітності за 2019 рік у 2020-му. 

 

Складність полягає ще й у тому, що низка підприємств, фінансова звітність яких підлягає оприлюдненню, саме переходять на застосовування МСФЗ для її складання й через це за 2018 рік їхня звітність є неповноцінною. 

 

Нижче прокоментуємо два листи Міністерства фінансів України, що роз’яснюють два моменти: 

 

• оприлюднення річної фінансової звітності на власному сайті підприємств у 2019-му й 2020 роках; 

 

• складання фінансової звітності за 2018-й і 2019 роки підприємствами, які переходять на МСФЗ із датою переходу 01.01.2018. 

 

Щодо оприлюднення річної фінансової звітності на власному сайті підприємств у 2019-му й 2020 роках. Особливості оприлюднення в перехідний період роз’яснено листом Міністерства фінансів України «Про оприлюднення фінансової звітності» від 07.12.2018 №35210-06-5/32299 (далі — лист №35210-065/32299). Цим листом усі підприємства, фінансова звітність яких підлягає оприлюдненню, поділено на дві групи.  

 

Зокрема, відповідно до абз. 1 част. 3 ст. 14 Закону Про бухгалтерський облік підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов’язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством. 

 

Згідно з п. 1 розд. II Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” щодо удосконалення деяких положень» від 05.10.2017 №2164-VIII (далі — Закон №2164) зазначена норма набрала чинності з 1 січня 2018 року. 

 

Таким чином, зазначені вище підприємства оприлюднюють річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність за 2018 рік. 

 

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 14 Закону про бухгалтерський облік, великі підприємства, що не є емітентами цінних паперів, і середні підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі). 

 

Інші фінансові установи, що належать до мікрота малих підприємств, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі). 

 

Відповідно до п. 1 розд. II Закону №2164, зазначені норми набирають чинності з 1 січня 2019 року. 

 

Отже, великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, і середні підприємства, інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств і малих підприємств, оприлюднюють річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком, починаючи з фінансової звітності за 2019 рік. 

 

Лист №35210-06-5/32299 містить новорічне побажання підприємствам, що переходять з 01.01.2018 на застосування МСФЗ. Так, у листі роз’яснюється: доцільно оприлюднювати річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на веб-сторінці, починаючи з фінансової звітності за 2018 рік (для впевненості щодо показників фінансової звітності підприємств, наведених в абз. 2 ч. 3 ст. 14 Закону про бухгалтерський облік, які вперше застосовують МСФЗ з датою переходу 01.01.2018 та перераховують проміжну фінансову звітність, річну фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність за 2018 рік, включно з вступним балансом на 01.01.2018 за МСФЗ згідно з вимогами МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності»). 

 

Щодо особливостей складання фінансової звітності підприємствами, які переходять на МСФЗ з датою переходу 01.01.2018, ситуацію роз’яснює лист МФУ «Про подання та оприлюднення фінансової звітності» від 27.02.2018 №35210-06-5/5570. У ньому йдеться про те, що підприємства, які мають перейти на застосування МСФЗ з датою переходу 01.01.2018, подають проміжну фінансову звітність, річну фінансову звітність за 2018 рік відповідно до вимог НП(С) О. 

 

Однак надалі для забезпечення порівнянності показників фінансової звітності підприємств, які вперше застосовують МСФЗ з датою переходу 01.01.2018, такі підприємства перераховують проміжну фінансову звітність і річну фінансову звітність за 2018 рік, включно з вступним балансом на 01.01.2018 за МСФЗ згідно з вимогами МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності». 

 

Починаючи з 01.01.2019, зазначені підприємства складають проміжну фінансову звітність і річну фінансову звітність за 2019 рік за МСФЗ. Як порівняльну інформацію в проміжній фінансовій звітності та річній фінансовій звітності за 2019 рік використовуються показники фінансової звітності за 2018 рік, трансформованої відповідно до вимог МСФЗ. 

 

 

Катерина Проскура, д-р екон. наук, професор, сертифікований аудитор, судовий експерт 

газета “АгроМаркет”, лютий 2019 року

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: