Молочна ферма може бути ефективним бізнесом за умови продуктивності дійного стада, якісних умов утримання поголів’я та годівлі. Так уважають і в ПП «Євросем», що на Київщині. Тож кілька років тому почали працювати над реалізацією плану модернізації молочної ферми.
Насамперед збудували два нових корівники на 400 корів кожен. Це унікальні металоконструкції каркасного типу розміром 160 Х 40 м. Їхні розміри та відсутність опор у приміщені дають змогу найбільш раціонально розмістити стійла і технологічне обладнання. Важливий чинник — добра вентиляція. Улітку свіже повітря в корівник надходить через відкриті вітрові штори, тож навіть у спеку завдяки постійному повітрообміну коровам комфортно. Узимку бокові стіни закривають, і температура в приміщенні є оптимальною для корів — їхня кількість розрахована на площу корівника, тож тепловіддача забезпечує сприятливий мікроклімат приміщення.
Паралельно в господарстві працювали над оновленням дійного стада. Після закупівлі нетелей голштинської чорнорябої в племінних господарствах Данії та України кількість дійних корів зросла зі 130 до 400 голів. Фактично дійне стадо збільшилося на 80%, загальне ж поголів’я нині налічує 850 голів. Спеціалісти постійно працюють над покращенням продуктивних показників племінного молодняку, використовуючи в роботі сперму биків американської та європейської генетик.
Якісне доїння
Чи не найбільша інновація — встановлення 10 автоматичних роботів-доярів нідерландського виробництва. З тим система сама визначає швидкість, тривалість та інтервал доїння.
— Корова сама заходить в індивідуальний бокс, система зчитує її ідентифікаційний номер й отримує інформацію, коли востаннє вона доїлася, чи пора її знову доїти. Якщо так, то гібридний маніпулятор, попередньо почистивши вим’я щітками, кріпить на нього доїльні стакани. До того ж робить це легко, швидко, без різких рухів і натиску, — розповідає керівник молочного напряму ПП «Євросем» Микола Дзюбан. — Невелику кількість молока робот лишає у вимені, щоб не було так званого сухого доїння. Після чого поперемінно від’єднує всі чотири стакани. Після доїння маніпулятор знову обробляє вим’я консервантом і випускає корову з боксу.
Одна з функцій робота — автоматизована подача гранульованого корму, який корова отримує, зайшовши в бокс. Таким чином, цим смаколиком корову привчають до робота-дояра, стимулюють кращу віддачу молока. Рецептура та норми корму розраховано з огляду на індивідуальні характеристики корови — період лактації, молоковіддачу тощо.
— Такі роботизовані ферми в Україні поки що рідкість, — каже Микола Дзюбан. — Але на власному досвіді ми пересвідчилися, що роботи-дояри дуже ефективні, енергоощадливі, делікатні, їх легко приєднати до вимені. Насамперед вони дають змогу отримувати якісне молоко. Уважається, що максимальної якості можна досягнути в доїльних залах, але навіть там є людський чинник. Адже людина повинна надіти апарат, обробити вим’я серветкою — нехай вона одноразова, але людина все одно торкається її руками. Перші цівки молока також треба здоїти вручну. Тобто в доїльній залі контакт людини з тваринами все одно є. Натомість за роботизованого доїння участь людини зведено до нуля. Робот сам здоює перші цівки й зливає молоко в каналізацію — не на підлогу, тобто бактерії не розповсюджуються в приміщенні. Дійки протирає щітка, яку постійно дезінфікують. Фактично доступу до молока на маршруті від вимені до резервуара людина не має зовсім. У результаті рівень бактеріального забруднення молока значно знизився: в 1 см. міститься всього 5 тис. мікроорганізмів, натомість на доїльних залах він сягає 20–50 тис. мікроорганізмів. Це наочно демонструє, як людський чинник впливає на якість молока.
Водночас роботизована ферма дає змогу оптимізувати кількість персоналу. Так, якщо зазвичай 400 дійних корів обслуговують 40–45 працівників, то, за словами Миколи Дзюбана, з таким самим обсягом робіт у підпорядкованому йому комплексі справляються позмінно 32 особи.
— На кожну групу зі 100 корів маємо два роботи-дояри. Поки що комплекс працює не на повну потужність, дійне стадо обслуговує три працівники в зміні, які стежать за роботою роботів, а також підтримують чистоту в приміщенні, підгортають корми тощо, — розповідає керівник. — Але коли буде 650 дійних корів, кількість працівників не зміниться.
Показники молока
Завдяки впровадженим інноваціям нині щоденні надої в ПП «Євросем» зросли до 13,5 т, тобто становлять 33,5 л на голову. Утім, резервів для збільшення надоїв ще достатньо. Адже теперішні кількісні показники забезпечують в основному корови-первістки, яких у стаді 80%. Завдяки нескладним підрахункам можна стверджувати, що під час другої лактації надої зростуть мінімум до 38 л (+15%), а після третього отелення сягнуть 40 л на корову.
Аналогічним чином у господарстві розраховують підвищення якості молока, зокрема вмісту жиру та білка. Нині ці показники становлять 3,8 та 3,3% відповідно. Але тваринники переконані, що у другу та третю лактації вони зростуть, адже значною мірою якість молока закладається на генетичному рівні. Тож очікують віддачу від продуктивного данського молодняку.
Утім, у ПП «Євросем» покладаються не тільки на генетику. За словами Миколи Дзюбана, корми та контроль — важливий чинник підвищення продуктивності корів.
— Корова повинна споживати в сухій речовині або у фізичній вазі 50 кг корму на день. Якщо менше — знижуються продуктивність тварин. Тому ми постійно контролюємо дотримання цих параметрів, — наголошує керівник напряму.
Майже вся кормова база — сіно, силос, сінаж, солома, пшениця, кукурудза — в господарстві власна. Додатково закуповують тільки шроти та кормові добавки, ретельно обираючи постачальників. Постійний партнер господарства — компанія «Трау Нутришин», яка ретельно розробляє рецептуру й виготовляє якісні спеціальні корми для тварин. До речі, гранульований корм господарство також закуповує в українському представництві нідерландського виробника кормів для тварин.
Дотепер у ПП «Євросем» комбікорми виробляли на власній комбікормовій лінії, але зі збільшенням поголів’я наявних потужностей вочевидь недостатньо для забезпечення потреб стада. Тож цього року в господарстві планують поставити комбікормовий завод, який зможе виробляти на добу 60–80 т кормів. Також на заводі буде встановлено лінію з виготовлення гранульованого корму для молодняку і дійних корів. Окрім того, в планах підприємства — встановлення лінії з переробки сої для виготовлення соєвої макухи.
— Корми в статті витрат молочної ферми становлять 48–50% виробництва. Тому, встановивши власну лінію з переробки сої, ми зменшимо вартість кормів на 10%, — наголошує керівник напряму.
У планах — зростання
Війна більшою чи меншою мірою зачепила кожне господарство в Україні. Через зростання вартості кормів зросла й собівартість молока. Часткове руйнування енергетичної системи країни змушує виробників молока застосовувати генераторні потужності, що також додає вартості кінцевому продукту. Натомість взимку рентабельність виробництва зменшилася, адже закупівельна ціна на молоко лишається на рівні листопада. І все одно ринок потребує якісного «роботизованого» молока.
— На жаль, через війну багато заводів припинили експортне виробництво продукції з такого якісного молока, яке ми виготовляємо, — констатує Микола Дзюбан. — Але попит на наше молоко є, бо воно чистіше, суперекстракласу. Його здебільшого беруть для виробництва продуктів дитячого харчування, елітних сирів тощо. Звісно, і ціна на таке молоко вища. Тож наше виробництво має неабиякі перспективи. Плануємо розширятися, будувати ще один корівник, а також нетельний комплекс для вирощування молодняку для оновлення поголів’я.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Микола Рубан, провідний фахівець із великої рогатої худоби, ТОВ «Трау Нутришин Україна»
— Співпраця ТОВ «Трау Нутришин Укра їна» та ПП «Євросем» триває багато років. Компанії ставлять перед собою нові амбіційні цілі й досягають їх. Чи є секрет успіху? Так, це постійне самовдосконалення та любов до власної справи. «Трау Нутришин» інтегрує європейський досвід і наукові дослідження в українські потреби тваринництва. «Євросем» впроваджує інноваційні рішення й наполегливо покращує якість усіх процесів у господарстві. Результат — високі показники надоїв, професійний та мотивований персонал, нові технології, підтримання української економіки у ці складні часи.
Змінивши підхід до утримання та якості годівлі, ПП «Євросем» зробили потужний стрибок у розвитку та ефективності. Сучасні корівники, оновлене дійне стадо, автоматизована система доїння — усе це далеко не повний перелік досягнень господарства.
ПП «Євросем» прагне до постійного покращення результатів, що стає можливим за допомогою інноваційних технологій та якісних продуктів для тваринництва. Selko LactiBute показав добрий результат підвищення рівня жиру та білка в молоці, що продукує молочне поголів’я господарства. У найближчих планах ПП «Євросем» — установлення аналізатора кормів NIR із приєднанням до Європейської бази досліджень «Трау Нутришин». Застосування приладу дасть змогу контролювати якість кормових інгредієнтів й оперативно корегувати раціони без втрати продуктивності.
Приємно спостерігати динамічний розвиток господарства і допомагати їм у досягненні нових цілей.
Щодня перед українськими аграріями постають нові виклики. Спільними зусиллями ми зможемо їх подолати, конвертувавши результат у прибуток господарства і зростання економіки нашої держави.
The Ukrainian Farmer
