Елеватор

Сучасні технології допомагають убезпечити зерно від карантинних організмів протягом 3–12 місяців

Ані шансу шкідникам

Ані шансу шкідникам

Сучасні технології допомагають убезпечити зерно від карантинних організмів протягом 3–12 місяців 

Довгоносики, зернова міль, борошняні кліщі та інші знайомі в «обличчя» кожному елеваторнику комірні шкідники під час війни отримали певний карт-бланш на розвиток і безнапасне існування. Однак ніхто не скасовував виконання фітосанітарних вимог щодо карантинних організмів… 

Михайло Косюхно, директор «Сожам Україна»

Механіка чи газ? 

Втрати зерна без обробки становлять до 50%. Саме тому його знезараження є необхідністю з метою запобігти кількісним, якісним та зрештою фінансовим втратам господарства. 

Зокрема, механічний спосіб боротьби з карантинними організмами передбачає вентиляцію й охолодження зерна, його проморожування та сортування тощо. Проте такий підхід не усуває проблему знищення шкідливих комах, а тільки відтермінує процес їх розмноження. 

Також аграріям знайома й хімічна обробка зерна за допомогою високотоксичних газів, зокрема фосфіну, який виділяється з таблеток або пластин. 

Метод ефективний, але має низку технологічних обмежень. Зокрема, потребує герметизації зерносховищ. Також такий спосіб знищення комах залежить від температури та вологості повітря. А ще оброблене зерно потрібно іммобілізувати щонайменше на два тижні для забезпечення якісної експозиції та дегазації. 

Ставка на інсектициди 

Українські аграрії дедалі частіше обробляють зерно рідкими інсектицидами — це вважається найсучаснішою технологією. 

Розчин у формі емульсійного концентрату (ЕС) застосовують як для обробки зерна, так і для пустих приміщень. Основним їх недоліком є приготування робочого розчину безпосередньо перед застосуванням, що майже неможливо за мінусових температур. 

Натомість препарати формуляції ULV вже готові до застосування. Розчином обробляють безпосередньо зерно за допомогою технології під назвою «холодна небулізація», розробником якої є французька компанія Sojam. 

ТОВ «Сожам Україна» — філія французької компанії SOJAM — у роботі застосовує препарати двох видів для холодної небулізації. 

Діюча речовина Пірігрен 50, ХТ — піриміфос-метил. Дозування — 4, 6 та 8 л на 100 т зерна залежно від культури, що дає від 3 до 12 місяців гарантованого ефекту. Жук, потрапляючи на оброблене збіжжя, відразу гине. 

Препарат готовий до обробки, його можна застосовувати за температури до –10 °С. Також він швидко діє — від 48 до 72 год. 

Розпилювач Major G

Ним обробляють ранні зернові, але не кукурудзу, яку експортують до ЄС. Адже норми Євросоюзу щодо залишкового вмісту препарату цієї зернової близько 0,5 мг/кг, а за застосування Пірігрен 50, ХТ ефективна доза має становити щонайменше 2 мг/кг, що технологічно унеможливлює ефективну обробку цієї культури за експорту до країн ЄС. 

А ось для експортерів кукурудзи до країн Євросоюзу в компанії «Сожам Україна» є препарат Гранпротек, КЕ (концентрат емульсії) з діючою речовиною дельтаметрин. Дозування препарату становить 1, 1,3 та 2 л на 100 т зерна. Навіть за максимального дозування залишковий уміст діючої речовини становить 0,5 мг/кг. В Україні допустима норма — 1 мг/кг, а в країнах ЄС — 2 мг/кг. Препарат має реєстрацію в Україні для обробки зерна та порожніх приміщень. 

Обробка цими препаратами не впливає на якісні показники зерна, зокрема допускається обробка посівного матеріалу. Щоправда, збіжжя не можна обробляти до сушіння — препарат випаровується й не дасть належного  ефекту.  

Розпилювач Тенор 90 S

Технологія небулізації на перший погляд проста: на головку норії ставлять форсунку, на яку під тиском подається рідкий препарат зі стисненим повітрям. Унаслідок цього розчин перетворюється на густий туман, і таким чином кожна зернинка, вилітаючи з ковша норії й потрапляючи у цю зону, обробляється. Далі збіжжя спрямовують або на зберігання, або на відвантаження. До того ж форсунку можна поставити на конкретну норію під час приймання, відвантаження або перевалювання збіжжя. Перевагою є й те, що зерно обробляють силами персоналу кожного елеватора, відповідно, кожен обирає для себе, коли її проводити та яке дозування потрібне. 

«Близько 300 елеваторів і зерносховищ є нашими клієнтами. Деякі з них співпрацюють з нами понад сім років. Ми підбираємо обладнання практично під будь-який вид зерносховищ навіть із мінімальною механізацією», — розповів директор «Сожам Україна» Михайло Косюхно. 

Sojam виробляє обладнання двох типів. Перший — портативний переносний насос. Зазвичай ним користуються невеликі елеватори та зерносховища або там, де є велика кількість точок обробки. Його встановлюють прямо на місткість із препаратом, він легкий і зручний у роботі та переносці, простий у користуванні й призначений для роботи норій до 150 т/год. 

Другий тип — стаціонарне обладнання з автоматизованою системою подання препарату, який дозволяє працювати з норіями до 1500 т/год. Якщо норія працює вхолосту, одразу автоматика відсікає подання препарату. Також система запобігає закорковуванню форсунки. Це мембранний насос ультраточного дозування, який дозволяє розподілити препарат кількістю від 4 до 8 л на 100 т зерна за потужності норії від 20 до 1,5 тис. тонн на годину. Великі українські елеватори зазвичай користуються саме цією автоматизованою системою. 

Надзвичайно важливою перевагою компанії «Сожам Україна» є наявність повного спектра гарантійного та постгарантійного обслуговування, а також складу обладнання та запасних частин в Україні й висококваліфікованої технічної бригади, здатної в найкоротші строки прийти на допомогу нашим клієнтам.    

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ