Агрономія
Головне:
Агрономія

Точно під корінь, або 1:0 на користь «рідкого старту»

Поділитись:
Точно під корінь, або 1:0 на користь «рідкого старту»

Дослідження в ПСП «Злагода» довели переваги рідкого живлення рослин.

Забезпечити рослину добривами, коли вона їх найбільше потребує — на початку вегетації, у критичні для формування врожаю фази чи для подолання стресу, та ще й у потрібній кількості — саме такими є основні принципи ефективного керування живленням рослин. Водночас кліматичні зміни, непередбачувані погодні умови та економічні виклики спонукають фермерів переходити на ефективніші рідкі форми добрив, а виробників техніки пропонувати аграріям нові рішення для їх внесення — точного, економного, без втрат.

Інноваційна технологія стрічкового внесення рідких добрив завдяки локальному внесенню точно під корінь рослини за допомогою спеціального обладнання, з одного боку, унеможливлює втрати добрив через випаровування чи вивітрювання, з іншого, є гарантією 100% засвоєння їх рослиною. І що не менш важливо, така технологія на 20–50% є економнішою та ефективнішою проти розкидного способу внесення добрив.

В Україні провайдером технології рідкого живлення вже шостий рік є компанія «АГРОТЕРРА» в партнерстві з американською компанією 360 Yield Center і Dawn equipment company, які спеціалізується на розробках новітнього обладнання для живлення рослин, що успішно застосовується на сотнях тисяч гектарів полів північноамериканських фермерів. Накопичений в Америці багаторічний досвід стрічкового внесення добрив є запорукою успішного впровадження цієї технології і в Україні. Зібравши воєдино всі елементи — обладнання для локального внесення рідких мінеральних добрив, устаткування для їх самостійного приготування в господарстві та технологію виробництва у єдиний проєкт FreeFARM, компанія «АГРОТЕРРА» нині пропонує послуги щодо забезпечення живленням практично всіх культур незалежно від способу сівби. Саме така універсальність і робить цей проєкт унікальним.

Качани кукурудзи, підживленої «рідким стартом» (на фото праворуч) більш виповнені та більшого розміру, аніж на контролі

— Наша технологія — це фактично наближення до тепличного вирощування культур, коли кожна рослина на великій площі отримує індивідуальне живлення, — розповідає керівник проєкту FreeFARM Валерій Білоконь. — Вносячи стартові добрива локально під корінь і сприяючи таким чином формуванню потужної кореневої системи, ми тим самим даємо змогу рослині пережити критичні засушливі періоди без загрози втратити врожайність. Локальне внесення добрив під корінь на глибину 12–16 см, де активно працюють бактерії, сприяє якнайповнішому їх засвоєнню рослиною. Нині ми активно працюємо над тим, щоб активувати бактеріальні розчини за допомогою наших установок і насичувати ґрунт корисними бактеріями, які допоможуть рослині ефективніше засвоювати з ґрунту запаси поживних речовин. Ми відходимо від осіннього основного внесення добрив, адже не знаємо, яка кількість елементів «доходить» до весняного періоду, натомість віддаємо перевагу приготуванню розчинів рідких добрив для диференційованого основного та стартового живлення на насінину одночасно із сівбою, з наступним підживленням по вегетації. Унесене таким чином у ґрунт добриво буде максимально використане цього ж року. Завдяки цьому ми можемо зменшувати норми внесення азотних добрив до 15–30%, не втрачаючи продуктивність, а норму калійних і фосфорних добрив в основне удобрення зменшити ще істотніше (до 50–60%). Таким чином, через зменшення норм унесення добрив можна заощадити на гектарі 1–2 тис. гривень. Тобто ми допомагаємо підвищити врожайність культур, зменшуючи затратну частину. Крім того, за допомогою машин для локального внесення від компанії «АГРОТЕРРА» за один прохід можна вносити різні види добрив — два рідких й один вид сухих. Унесення гранульованого курячого посліду розміром 8 × 10 мм також можливе.

Нова технологія дає змогу підживлювати рослину не тоді, коли це можливо технологічно, а коли потрібно рослині. Навіть у критичних ситуаціях, наприклад, у посуху, коли через корінь рослина не може отримати поживні речовини. У такому разі компанія пропонує використовувати листкове підживлення приготованими розчинами на основі азоту й інших елементів. Така тактика вже неодноразово довела свою ефективність на виробничих посівах. Наприклад, в одному господарстві в екстремальних погодних умовах, коли температура сягала понад +30 °С вдень, а дощів не було протягом 40 днів, завдяки листковому підживленню вдалося не допустили редукції нижніх колосків пшениці й отримати врожайність понад 9 т/га.

Керуючись принципом «спершу визначити, чого саме потребує рослина», а потім дати їй необхідне живлення, команда фахівців «АГРОТЕРРА» на основі результатів аналізу ґрунту, рослинної діагностики та моніторингу індексів вегетації NDVI пропонує послуги з виготовлення практично всіх видів добрив — для основного живлення, внесення одночасно із сівбою, підживлення по вегетації, позакореневого підживлення хелатованим добривом на установках Kassmos. Виняток — монокалійні добрива, які все-таки краще вносити восени під основний обробіток ґрунту в гранульованій формі. Для виробництва рідких добрив використовують прості монодобрива, в основному сульфатні форми цинку, магнію, міді, марганцю тощо, які в рази дешевші за наявні на ринку. За словами Валерія Білоконя, за добу на такій установці можна виготовляти понад 100 т добрив із мінімальними витратами — близько 150–250 грн/т. Таким чином, одна установка дає змогу закрити системою живлення понад 10 тис. гектарів посівних площ.

Для внесення рідких добрив компанія «АГРОТЕРРА» пропонує вітчизняним аграріям пристрій Y-DROP, який встановлюють на самохідні або причіпні обприскувачі. Механізм складається зі стійок, що монтують на штангу обприскувача та приєднують до виходів на його форсунках. Довжину штанги можна регулювати, тож це дає змогу підживлювати рідкими добривами в різні фази вегетації прямо під корінь поруч зі стеблом рослин.

Звісно, перехід на нову технологію потребує переоснащення машинного парку господарства. Утім, можна легко адаптувати наявну техніку до пропонованої технології рідкого внесення. Наприклад, бюджетним рішенням є оснащення просапної сівалки баком, помпою та дозувальним обладнанням для внесення рідких добрив у зону посівного ложа. І таких рішень у практиці компанії є чимало.

Підживлення «рідким стартом «позитивно вплинуло на розмір качанів: вони мають на 80 зернин більше, аніж на «контролі»

«Рідкий старт» перемагає

Цього року компанія «АГРОТЕРРА» вперше заклала багато дослідів у різних господарствах для дослідження ефективності стартового живлення рідкими добривами, а також живлення по вегетації за допомогою пристрою Y-DROP. Одним із випробувальних майданчиків для тестування ефективності «рідкого старту» стало ПСП «Злагода», що в Рівненському районі Рівненської області.

Це господарство відоме далеко за межами Рівненщини своєю інноваційністю та бажанням залучати у виробництво нові технології. Одними з перших чотири роки тому разом із фахівцями компанії «АГРОТЕРРА» тут апробували технологію рідкого внесення добрив і нині користуються тільки рідкими добривами, крім хлористого калію, який з огляду на фізико-хімічні особливості вносять у гранульованій формі. За словами директора Олександра Яблонського, технічне переоснащення обладнання для внесення рідких добрив відбувалося поступово: спершу з’явилася установка для їх приготування, потім культиватор, який на глибину правильно вносив добрива, потім самохідний обприскувач, потім Y-DROP.

Цього року в ПСП «Злагода» спільно з компанією «АГРОТЕРРА» було закладено дослід для визначення ефективності стартового внесення рідких добрив на кукурудзі. Детально про перебіг експерименту ми розповідали в одному з попередніх випусків газети. Нагадаємо тільки, що для проведення експерименту фахівці «АГРОТЕРРА» побудували реактор-змішувач для приготування рідких добрив, а також унікальний агрегат для їх внесення, оснащений двома місткостями по 5000 л для рідких добрив і двома місткостями по 400 л для мікроелементів. Для дослідження обрали гібрид Датабаз ФАО 290 компанії SOUFFLET SEEDS. Система живлення на всьому полі була ідентичною, тільки на одній частині під час сівби внесли самостійно приготовану суміш рідкого стартового добрива, що містила 8% азоту та 24% фосфору в нормі 30–50 кг/га. На частині експериментального поля кукурудзу сіяли традиційним способом без стартового удобрення — для контролю.

Валерій Білоконь та Олександр Яблонський (зліва направо) планують і надалі співпрацювати

— Попередником під кукурудзу на цьому полі була картопля, — розповідає директор ПСП «Злагода» Олександр Яблонський. — З осені ми провели глибоке розпушення, навесні — вертикальний обробіток, внесли рідкі стартові добрива й посіяли. Потім провели друге підживлення, третього не було, бо почалася посуха. Основне удобрення азотом на всій ділянці проводили в нормі 120 кг/га д. р. і 60 кг/га д. р. давали в підживлення. Вносили також сірку у вигляді розчину сульфату амонію в нормі 20 кг/га д. р. Окрім того, в основне живлення додавали сульфат цинку в нормі 2 кг/га, бору — 1 кг/га і сульфат магнію — 3 кг/га разом з азотом прямо в ґрунт. На досліджуваній ділянці поля не вдалося додати цинк у стартове добриво, бо покупний цинк під час змішування з добривом 8:24 почав випадати в осад — найшвидше, що цинк був недохелатований. Тому вносили чистий 8:24.

Ефект від застосування рідкого старту проявився вже на перших фазах вегетації кукурудзи. Аграрії Західної України пам’ятають, якими в цьому регіоні склалися весняні погодні умови для пізніх культур — дуже багато зливових опадів, унаслідок чого ґрунти запливали, після сівби більше як місяць було холодно. Тож кукурудза була в стресовому стані. В деяких господарствах поля стояли дуже забур’янені, оскільки промилися ґрунтові гербіциди. А от як розвивалася кукурудза, посіяна з «рідким стартом», у ПСП «Злагода»:

— Коли ми викопали рослину, промили кореневу систему так, щоб було добре видно дрібні корінці, побачене здивувало, — згадує Олександр Яблонський. — Коренева система рослин, які отримали під час сівби рідке стартове добриво, була на 15–20% краще розгалужена й довша. З фази 3–5 листків уже помітною була різниця не лише в розвитку кореневої системи, а й у висоті рослин на різних частинах поля. І ця перевага зберігалася до кінця вегетації. У фазу молочно-воскової стиглості рослини, що отримали «рідкий старт», були на 15–20 см вищими, мали ширші листки, що свідчить про кращі стартові умови.

Коли ми разом із фахівцями «АГРОТЕРРА» завітали в ПСП «Злагода» перед збиранням урожаю, також помітили різницю між двома ділянками кукурудзяного поля. Рослини, підживлені «рідким стартом», були вищими, а всі качани на них повністю сформовані, виповнені, візуально більші, ніж на контрольній частині ділянки. Виявилося, що в них на 40–80 зернин більше, ніж на «контролі». Показники врожайності гібрида Датабаз на двох частинах поля довів перевагу «рідкого старту»: на ділянці, де під час сівби вносили рідке добриво 8:24, врожайність була на 0,3 т більша, ніж на контролі.

Ще один цьогорічний експеримент в ПСП «Злагода», про який ми розповідали в попередньому випуску газети, — дослідження гібридів кукурудзи різної селекції на найвищу врожайність. У цьому експерименті було застосовано звичайну технологію стрічкового живлення рослин. Під час сівби внесли основні добрива на глибину 12–16 см під корінь кукурудзи, а також по вегетації провели кілька підживлень рідкими добривами (загальна кількість азоту 180 кг/га д. р.). Окрім того, під час сівби внесли 100 кг/га селітри. В результаті, незважаючи на те, що кукурудза була посіяна на схиловому полі, де дощами змило частину посівів, а вміст гумусу становить всього 1,8%, отримано чудові результати.

— Наступного сезону будемо сіяти кукурудзу з «рідким стартом» на всій площі 1200 га і, можливо, на соняшнику, — запевнив Олександр Яблонський. — Показав свою ефективність і Y-DROP, який цього року ми застосовували для підживлення рідкими добривами у фазу 8–9 листків на всіх полях із кукурудзою. Ми бачимо, що прилад ефективний, адже торік завдяки цій технології ми отримали прибавку врожайності до 1 т/га. Цього року дуже багато кукурудзи було посіяно на схилах, там були втрати під час збирання. А промислові посіви на рівнинних полях показують урожайність 13,5–14 т/га. Наступного року поставили собі завдання отримати 14,5 т/га — уже підібрали гібриди. Ще через рік плануємо мати 15 т/га. І ми доб’ємося свого, зокрема, завдяки рідкому живленню.

Коментар

Костянтин Хоменко демонструє результати досліджень

Костянтин Хоменко, директор компанії «АГРОТЕРРА»:

Наступного року ми розширимо географію застосування технології стрічкового внесення добрив. Зокрема, будуть проведені дослідження ефективності «рідкого старту» в господарстві на Сумщині. Таким чином, наша технологія буде випробувана в різних куточках України.

Окрім того, плануємо з наступного сезону додавати до стартового рідкого азотно-фосфорного добрива 8:24 ще й цинк, а також препарат Евейл, який пролонгує дію не лише рідких фосфорних добрив, а й мікро- та гранульованих видів.

Про результати наших досліджень, досвід упровадження технології в різних господарствах за кілька років і про всі аспекти її застосування ми розповімо на нашій шостій конференції «Живлення рослин. Інноваційні агротехнологічні рішення», яка відбудеться 29–30 січні 2020 року в Києві.

Олег Пелипенко на фоні кукурудзяного поля. Неозброєним оком видно, що рослини кукурудзи, підживлені «рідким стартом» (на фото ліворуч), вищі, аніж на контрольній частині ділянки

Олег Пелипенко, керівник агрономічного супроводу компанії «АГРОТЕРРА»:

Технологію стрічкового внесення рідких добрив за допомогою пристрою Y-DROP холдинги активно застосовують уже два роки. Однак і невеликим господарствам не важко переобладнати сівалку для «рідкого старту», установивши на неї невеликі місткості, просту помпу, дозатор й аплікатор, що подає задану норму рідкого старту на насінину в посівне ложе. Невеликі норми добрив 30–40 кг/га дають змогу це зробити кожному. А щодо ефективності такої технології, то факти говорять самі за себе.

В одному господарстві ми порівнювали внесення добрив у гранульованій формі та в рідкій. Гранульовані вносили на відстані 5 см від рядка в нормі 100 кг/га (понад 23 кг/га д. р.) та рідкі з умістом 8% азоту та 24% — фосфору в межах 10–11 кг/га д. р. У результаті врожайність кукурудзи на рідкому добриві була вищою, адже рідка форма однозначно доступніша для рослини, придатна до «споживання» вже на 5–7-й день після внесення, а гранула повністю не розчинилася навіть на 40-й день після внесення. Результати досліджень «рідкого старту» в різних господарствах показують, що мінімальна прибавка врожайності становить 0,3–0,6 т/га, максимальна — 2 т/га. Причому чим менше вологи, тим результат кращий. 

Контакти:

+38 (095) 57-67-777
www.a-tera.com.ua
www.facebook.com/FreeFarmUA

Людмила Морозова

Поділитись: