Точне визначення кондиції тіла свиноматки збільшить продуктивність усієї свиноферми.
Утримання свиноматок належної ваги є одним з основних завдань на свинофермі. Якість і кількість корму, що з’їдає свиноматка, напряму впливає на її продуктивність, на якість молока, здоров’я самої свиноматки та її потомства.
В усьому світі свиноматок зазвичай годують, виходячи із суб’єктивних цілей, до того ж на кожній фермі є своя «ідеальна» кондиція тіла. Те, що на одній фермі вважається належним станом, на іншій може сприйматися як відхилення від норми. Уявіть, якби оператор ферми регулював температуру в приміщенні зі свиноматками, ґрунтуючись на своїх суб’єктивних відчуттях. Це було б неправильно. Тому в приміщенні встановлено датчики температури, термостати, контролери, завдання яких — підтримувати задану температуру об’єктивно.
Аналогічна ситуація і з визначенням кондиції тіла свиноматок: угодованість можна визначати на око або «навпомацки», а можна за допомоги механічних або цифрових приладів, які покажуть точну інформацію. До того ж об’єктивний показник стану тіла свиноматки економічно ефективніший і дозволив би забезпечити потрібну стандартизацію в усіх господарствах.
В Університеті штату Північна Кароліна (США) було розроблено новий об’єктивний інструмент для кількісного визначення стану тіла свиноматки — каліпер. Це механічний простий і надійний інструмент, виготовлений із нержавіючої сталі, без електроніки та датчиків і без батарейок. Він дає змогу проводити точне вимірювання кондиції тіла свиноматки незалежно від рівня досвіду працівників ферми (фото 1 – зверху).
Механізм дії каліпера засновано на спостереженні, згідно з яким у свиноматки, яка нарощує або втрачає вагу, жирову чи м’язову маси, змінюється й фізіологічна форма спини. На фото 2 показано дві крайності: ліворуч — худа свиноматка з чітко вираженою загостреністю спини, праворуч — свиноматка занадто вгодована. Обидві свиноматки потребують серйозного перегляду раціону.
Проводячи свої дослідження, доктор Кнауер застосовував прототип каліпера зі шкалою по всьому краю (фото 3). Експериментальним шляхом він визначив, які позначки на шкалі відповідають певній кондиції тіла свиноматки, вимірюючи спину свиноматки в різних місцях. У результаті дослідження він визначив, що спину свиноматки достатньо вимірювати на останньому ребрі, аби визначити її кондицію.
Таким чином, завдяки практичним дослідженням і прототипу, доктор Кнауер винайшов сам каліпер, шкала якого спрощена для зручності користування. На шкалі каліпера тепер є всього три позначки: худа, ідеальна, занадто вгодована (фото 4).
Каліпер дає чітке розуміння, у якому фізичному стані нині перебуває свиноматка та дає змогу персоналу відразу реагувати відповідним чином — догодовувати чи зменшувати порції корму.
Каліпер чи сканер
Вимір УЗ-сканером — ще один метод визначення правильної кондиції тіла свиноматки. Існують різні типи сканерів із різним програмним забезпеченням. А передання та збереження даних у системі потребує сильного сигналу Wi-Fi. Такий електронний пристрій із датчиком вимагає серйозної відповідної кваліфікації персоналу для зчитування й аналітики інформації. До того ж рекомендується робити кілька вимірювань для отримання точних результатів.
Звісно, кожен спосіб визначення кондиції потребує певних трудових затрат персоналу, однак вимірювання за допомогою каліпера значно простіший у виконанні та потребує мінімум часу.
В Інституті поглибленої аналітики SAS в США було проведено дослідження, метою якого було оцінити трудові затрати до визначення кондиції тіла свиноматки цими способами (фото 5). Результати дослідження показали, що вимірювання каліпером вимагають вдвічі менше часу, ніж УЗ-апаратом і майже стільки часу, що й вимір на око (рис.).
Ефективність підтверджено практикою
На свинокомплексах ферми Smithfield Foods, що в штаті Північна Кароліна, було проведено дослідження, у якому порівнювали свиноматок із двох корпусів. Обидва корпуси мають однакові можливості, однакову генетику й отримують корм з одного комбікормового заводу. Відрізнялися тільки людським чинником — працівники ферми годували свиноматок на око.
У корпусі А свиноматки важили приблизно на 27 кг менше, ніж свиноматки в корпусі Б. З огляду на те, що на кожен кілограм приросту витрачається приблизно 2 кг корму, можна підрахувати, що в корпусі А витрати на корм на голову були набагато нижчими, ніж у корпусі Б. Так само було зазначено, що у більш вгодованих свиноматок було менше поросят на відлученні, а статистика вибракування свиноматок теж була не на користь «вгодованого» корпусу. З огляду на всі три чинники можна підрахувати, що корпус А був значно прибутковішим, ніж корпус Б. Усе завдяки тому, що свиноматок у корпусі А підтримували в оптимальній кондиції.
Для вимірювання кондиції на око потрібен достатньо кваліфікований персонал, аби точно визначати ступінь угодованості свиноматки. Та уявіть ціну помилки такого способу — спеціаліст перегодує або знизить норми раціону свиноматки — в результаті виробничі показники знизяться, а за ними й прибутковість усієї ферми.
Якщо свиноматка занадто вгодована, це підвищує витрати на годування й погіршує її репродуктивну функцію. Коли свиноматка, навпаки, худа, це призводить до відсутності охоти, порушень травлення тощо. Тому створення рентабельних, об’єктивних інструментів стану тіла дозволить виробникам оптимізувати витрати на корм і максимально покращити продуктивність.
Наталія Бородюк
матеріал підготовлено за інформаційного сприяння компанії Hog Slat
журнал The Ukrainian Farmer, липень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
