Усі варіанти перероблення органічних відходів поділяють на дві категорії: біологічні та термічні. До перших, своєю чергою, належить аеробний і анаеробний методи. Аеробний за участі повітря передбачає компостування, тобто процес перетворення вихідної органіки у гумусоподібну речовину.
За роботи з органікою у господарства не лише з’являється можливість перетворити відходи у добрива, але й покращити якісні властивості своїх ґрунтів.
ЦІННІСТЬ КОМПОСТУ
Істинна цінність компостування полягає у можливості отримувати компост — високоефективне органічне добриво з високим умістом поживних речовин. Ми чудово знаємо, що цей продукт поступово призводить до відновлення родючості ґрунту, стабілізації та збільшення врожайності культур. Вже було чимало сказано та написано про те, що він покращує біологічні, хімічні й фізичні властивості ґрунтів, сприяє зниженню їхньої мінералізації та накопиченню органічної речовини. Але водночас не так багато людей знають про те, що компост потрібен не лише рослині, але й тим мікроорганізмам, які живуть у ґрунті. Тут взаємодія проста: даючи поживу для інших живих організмів, ми збільшуємо цінність ґрунту, і, як наслідок, отримуємо стабільну урожайність та вищу якість врожаїв. Не дарма кажуть: «нагодуй бактерію, і вона нагодує землю».
Які основні переваги компосту отримує безпосередньо фермер? Передусім — це економія. Компост дає змогу нам говорити і про скорочення витрат на придбання мінеральних добрив і ЗЗР, і про раціональнішу роботу з органікою, якщо порівняти з традиційним внесенням гною. Окрім цього, виробництво та продаж компосту також для господарства є джерелом додаткового прибутку та дає змогу говорити про легальне усунення претензій з боку служб екології, ветеринарії та СЕС.
Загалом у нас в країні спостерігається багаторічна залежність від використання мінеральних добрив — працювати з останніми банально простіше. А ще у нас недостатньо фахівців та експертів, які б доносили важливість цього методу та практично допомагали господарствам успішно запускати процес у себе на виробництві. Зрештою, якщо подивитися на аграрні країни Європи, переважно всі активно працюють із компостом, оскільки робота з органікою там давно стала централізованою проактивною позицією. Україні ж бракує заохочувальних ініціатив з боку держави щодо позитивної пропаганди цієї тематики. Зазвичай, щоб переконати когось, простіше показати, ніж розказати. Український сільгоспвиробник не схильний вірити словам і попередньо хоче бачити нові технології в дії. Звісно, я переконаний, що краще один раз побачити, ніж багато разів почути. Саме тому компанія «А.ТОМ» на постійній основі декілька разів на рік організовує практичні семінари з компостування, де учасники мають можливість отримати інформацію та побачити декілька моделей перетрушувачів безпосередньо в роботі. Починаючи з квітня 2019 року, компанія ініціювала створення повноцінної Школи з компостування, у рамках якої проводить теоретичні та практичні заняття на виробничих ділянках ТОВ «Агрофірма „Колос”» (Київська область, с. Пустоварівка), яке має багаторічний практичний досвід виробництва компостів із різних видів органічних відходів.
ПЕРШІ КРОКИ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПОСТУВАННЯ
Передусім слід оцінити, які види органічних відходів є в наявності на фермі в річному обсязі. Здебільшого ми говоримо про продукти природного розкладання органічних речовин, відходи продуктів рослинництва та тваринництва. Якщо у господарства є виражений тваринницький напрям, то для компостування підійдуть різноманітні органічні матеріали, такі як підстилковий і безпідстилковий гній великої рогатої худоби, відсепарована тверда фракція свинячого або коров’ячого гною, пташиний послід із підстилкою, солома, зіпсоване сіно, залишки силосу, старі перегнилі корми, жом, макуха, тирса тощо. Зважаючи на обсяги первинної сировини, ми повинні спланувати наступний крок — вибрати місце для компостування. Це може бути окремий централізований майданчик або декілька ділянок у полях господарства, бажано недалеко від ферми, щоб спростити питання логістики та зменшити витрати пального. Також слід ураховувати розмір буртів, який, залежно від моделі та розмірів перетрушувала, може бути різний. Але в середньому для ефективного використання площі орієнтовні розміри бурта повинні бути такими: довжина — 100 м, ширина — 2,5 м, а висота кагату — 1,8 м.
Відведена під компостування площа залежить від кількості органічних відходів. Майданчик для компостування для зручності логистики бажано розташовувати поруч з фермою, централізовано в одному полі або на декількох полях вздовж посадок або по краях полів.. Важливо забезпечити наявність джерела води (бажано нехлорованої). Залежно від типу та вологості первинного матеріалу, на 1 т додають 50–80 л води за весь період компостування (а це 5–10 ворушінь).
Ділянку треба зробити так, щоб мати хоч незначний нахил під кутом 1–1,5 °. Таким чином волога після опадів не накопичуватиметься між буртами й не заважатиме подальшому проведенню аеробного компостування. Інакше ми суттєво ризикуємо якістю готового продукту. Для успішного впровадження технології виробництва органічних добрив господарство повинно розглядати компостування як окремий виробничий процес, в якому на постійній основі буде залучена техніка, зокрема навантажувач та причіпний перетрушувач із трактором відповідної потужності.
ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ КОМПОСТУВАННЯ
Щоб правильно обрати техніку, потрібно мати чітке розуміння, що процес аеробного компостування базується на заміщенні вуглекислого газу киснем. Тобто компостування аеробним способом повинно здійснюватися не ворушаркою, не навантажувачем, а за допомогою спеціальної техніки — причіпних або самохідних перетрушувачів компосту, відомих також як аератори. В аераторах передбачено спеціально розроблену конструкцію барабанів із лопатками, яка подрібнює та розмішує сировинний матеріал, тим самим забезпечуючи потрапляння кисню всередину компостної маси та заміщення вуглекислого газу. Іншими словами, цей агрегат створений спеціально для того, щоб підтримувати всередині бурту аеробне середовище. Надалі за допомогою системи зволоження та внесення інокулянту з бактеріями агрегат прискорює процес розкладання органічних матеріалів та перехід форми азоту з амонійної у нітратну та нітритну (тобто найбільш доступну для рослин), забезпечуючи у процесі ворушіння необхідну вологість. Для перероблення відходів у великих обсягах найкраще підходять самохідні агрегати, але вони коштують, м’яко кажучи, недешево. Причіпні агрегати, з іншого боку, здатні ефективно переробляти середні та менші обсяги, але водночас вони значно доступніші в розрізі ціни.
Вибір моделі аератора залежить від типу компостуємого матеріалу, що компостується, а також його об’ємів. Наша компанія спеціалізується на виробництві моделей причіпних перетрушувачів під торговою маркою «А.ТОМ», розрахованих на перероблення різних обсягів відходів. Наприклад, такі моделі, як А.ТОМ 3000 та А.ТОМ 3300 здатні переробляти до 40 000 т органічних відходів на рік та агрегатуються з тракторами до 150 к. с. А під малопотужні трактори на 100 к. с. є модель А.ТОМ 2000 М, яку було розроблено спеціально для перероблення невеликих обсягів відходів (до 10 000 т/рік). До речі, всі перетрушувачі «А.ТОМ» підпадають під програму державної компенсації вартості сільськогосподарської техніки, тому придбати її можна з економією до 40%. Для тих господарств, які готові інвестувати в самохідну та причіпну техніку та переробляти великі обсяги органічних відходів (від 40 000 т/рік), ми пропонуємо агрегати виробництва бельгійської компанії Menart.
Наше Птахівництво
