Наслідками теплового стресу у птиці є розвиток респіраторного алкалозу, погіршення засвоєння поживних речовин у шлунково-кишковому тракті, оксидативний стрес.
Аналіз погодних умов останніх років свідчить про загальне зростання температур у весняно-літньо-осінній період, яке ускладнюється перемінними показниками вологості повітря. Такий погодний стан безпосередньо впливає на функціонування живих організмів, особливо промислової птиці, бо вона більш чутлива до теплового стресу.
Фізіологічно птиця, на відміну від інших теплокровних тварин, здатна існувати без значних функціональних змін організму у дуже вузькому діапазоні зовнішніх температур. У птиці відсутні потові залози, слабка судинорухова реакція, терморецептори знаходяться в шкірі, язиці та мозку, центр терморегуляції розміщений в гіпоталамусі.
Найбільш значними наслідками перегріву птиці за промислового використання є зміна теплового обміну, розвиток респіраторного алкалозу, погіршення засвоєння поживних речовин у шлунково-кишковому тракті, оксидативний стрес. Саме ці порушення за теплового стресу спричиняють зниження продуктивності птиці та масову загибель. Разом з респіраторним алкалозом на фоні підвищення температури навколишнього середовища у птиці розвивається оксидативний стрес, що викликає порушення балансу між утворенням вільних радикалів у організмі та рівнем нейтралізуючих їх антиоксидантів. Оксидативний стрес — прихована загроза, яка виражається у зниженні імунітету, пригніченні росту птиці, ураженні печінки та дегенерації м’язової тканини.
Наслідки підвищених температур
Підвищення температури навколишнього середовища на кожні 3 °C вище 27 °C знижує прирости приблизно на 0,9%, та підвищує конверсію на 2,1%. Прирости, споживання корму, індекс конверсії погіршуються після підвищення температури вище 24 °C. За 35 °C прирости на 50% нижче, ніж за 21 °C, споживання корму на 65% нижче і конверсія вище на 20%. Підвищення температури з 24 °C до 30,5 °C за однакової вологості знижує конверсію корму на 9,6%. Якщо температура становитиме 31,5 °C за вологості близько 70%, конверсія знижується на 31%.
Стрес активує не тільки експресію білків теплового шоку, але й стимулює утворення й активацію протеосом, підсилюючи таким чином катаболітичні процеси в клітині. В умовах теплового стресу білки-шаперони беруть участь у попередженні агрегації протеїнів, виключенні багатьох біохімічних реакцій у клітині та індукції синтезу різноманітних шаперонів та інших білків, які забезпечують виживання клітини.
Як показали результати досліджень, за низької сили стресу утворення вільних радикалів у клітині під контролем, збої ДНК виникають не так часто. Коли рівень стресу зростає, утворення вільних радикалів збільшується через прогресуюче пошкодження органел внутрішньоклітинного дихання (мітохондрій). Клітини важливих тканин починають частіше страждати від активації непотрібних генів, порушується метаболічний баланс у клітині, що призводить до порушення функцій росту, розвитку, репродукції. Птиця важких кросів, самці та старша за віком птиця більш сприйнятливі до теплового стресу.
Уникнення наслідків теплового стресу
Нині широко застосовують технологічні прийоми та методи, направлені на профілактику теплового стресу та усунення його негативних наслідків. До них належать добре відомі методи корекції годівлі, мікроклімату (насамперед вентиляції), зміну щільності посадки птиці тощо. Існують і фармакологічні методи профілактики та боротьби з тепловим стресом у промислової птиці. Частково можна знизити негативний вплив теплового стресу задаванням антиоксидантів, соди, електролітів, органічних кислот, ацетилсаліцилової кислоти, аскорбінової кислоти, вітамінних комплексів.
Проте тепловий стрес — це комплексне явище, і застосування тільки одного методу корекції не дасть бажаних результатів. Наприклад, задавання електролітів затримує вологу в організмі птиці; сода на короткий час блокує розвиток алкалозу та оксидативного стресу; органічні кислоти знижують здатність крові зв’язувати вуглекислий газ, що полегшує його виведення з організму.
Жарознижувальний ефект ацетилсаліцилової кислоти пов’язаний з інактивацією циклооксигенази та наступним пригніченням синтезу простагландинів, простацикліну та тромбоксанів, що знижує їх пірогенний вплив на центр терморегуляції в гіпоталамусі. Зниження температури відбувається внаслідок розширення судин шкіри. АСК не знижує температуру тіла, яка підвищилася через фізичне навантаження або перегрів та не впливає на нормальний температурний режим організму.
Аскорбінова кислота пригнічує окислювальні процеси в організмі, регулює виділення наднирниками гормону стресу та є сильним антиоксидантом. Вітамінні комплекси підвищують опірність організму. Введення деяких ароматичних речовин (ментол) впливає на температурні центри язика та головного мозку. Як можна побачити, ефективність деяких речовин за теплового стресу явно перебільшена.
Оскільки тепловий стрес — це комплексне явище, то і профілактувати та лікувати його потрібно теж комплексно.
Насамперед потрібно якомога раніше застосувати технологічні методи (корм, вентиляція, щільність посадки) та обов’язкове випоювання препаратом Бетамінт (LIVISTO) — оральний ментолізований розчин, який є унікальним у профілактиці та боротьбі з тепловим та іншими видами стресів у птиці та інших тварин, який не тільки припиняє симптоми теплового стресу, але і діє на їх виникнення на молекулярному рівні. Унікальність цього препарату якраз і полягає у його складі та комплексній дії на організм, який перебуває під дією стресу. Бетамінт регідратує організм (знижує втрати води) та попереджує діарею й ожиріння печінки, покращує обмін речовин, зменшує стрес, знижує задуху, збільшує споживання води та зменшує кислотно-лужний дисбаланс, забезпечує відчуття прохолоди. Також препарат має лікувальний ефект. Основними його діючими речовинами є бетаїн, електроліти, аскорбінова кислота та ментол.
Бетаїн діє як осмоліт та допомагає затримувати вологу, бере участь у синтезі карнітину, регулює вітагени всередині кожної клітини, знижує негативний вплив кормових стресорів, підвищує кількість лейкоцитів в епітелії шлунковокишкового тракту.
Електроліти відновлюють водно-електролітний та кислотно-лужний баланс, тож менше вологи втрачається через сечу та фекалії. Також сприяють синтезу антиоксидантних ферментів та нормалізують енергетичний обмін в умовах стресу. Вітамін С — бере участь в імуномодуляції, сприяє метаболізму токсинів у печінці, підтримує оптимальний рН у кишківнику. Також бере участь у рециклізації вітаміну Е, регулює вітагени в клітині. Ментол — стимулює теплові рецептори ротової порожнини у птиці та забезпечує відчуття прохолоди. Ефективність препарату для захисту птиці від теплового стресу неодноразово доводили в умовах птахофабрик та приватних підприємств. Розроблені гнучкі схеми випоювання за різної тривалості дії високих температур. Особливо економічним є застосування Бетамінту впродовж усього періоду дії високої температури в дозі перших дві доби по 1–2 л на тонну питної води, а потім упродовж усього періоду спеки по 250–300 мл на 1 т питної води. Саме комплексне рішення ставить цей препарат на перше місце серед препаратів профілактики та боротьби з тепловим стресом.
Дмитро Новаковський, ветеринарний лікар,
відділ технічної підтримки LIVISTO Group
журнал “Наше Птахівництво”, липень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше
птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
