Інтерес тваринницьких комплексів до заготівлі якісних грубих кормів із кожним роком зростає. Передусім це пов’язано з необхідністю зменшити собівартість виробництва продуктів тваринництва на тлі постійного зростання цін на корми, а також із головним завданням, яке стоїть перед кожним підприємством, — підвищення продуктивності корів. Тому на початку сезону силосування ми порушуємо цю важливу тему задля того, щоб у підготовці грубих кормів високої якості тваринники не наступали на «граблі» минулих сезонів заготівлі.
Якісний силос є важливим і основним кормом для молочної та м’ясної худоби. А вирощування бобових культур, таких як люцерна, конюшина, еспарцет або козлятник, є найефективнішим і найдешевшим способом отримання повноцінного білка для годування молочного поголів’я. Порівнюючи зі злаковими кормами, бобові корми зазвичай якісніші. Це пов’язано з тим, що бобові рослини містять менше клітковини й характеризуються вищим показником споживання. Також у них вищий уміст протеїну. Однак, на відміну від злакових культур, бобові мають деякі особливості, що ускладнюють роботу тваринників на заготівлі силосу і навіть дещо розчаровують їх.
Особливості силосування
Бобові вирізняються з-поміж інших культур, що використовують у годівлі худоби, високим умістом білка і низьким умістом придатного для використання цукру. Крім дефіциту традиційних вуглеводів бобові культури багаті на так звані буферні речовини, які уповільнюють зниження рівня pH і таким чином перешкоджають розмноженню шкідливих мікроорганізмів, що порушують процеси ферментації.
Домогтися деякого підвищення вмісту цукру можна шляхом прив’ялювання зеленої маси. Проте, на жаль, цей агрозахід одночасно призводить до масових втрат найпоживніших частин рослини — листя.
Сучасні дослідження
Щоб уникнути подібних проблем, компанія «Шауман» у своїх дослідженнях використала спеціальний штам Lactobacillus paracasei, що виробляє молочну кислоту з фруктанів (крохмалеподібних речовин, які бобові рослини використовують для власного життєзабезпечення).
Ще один штам, який також можна без сумнівів залічити до унікальних, — це Lactococcus lactis. Крім участі в бродінні, він виробляє речовину, що перешкоджає розмноженню основних шкідників трав’яних силосів — клостридій. Виявлення та дослідження цих штамів дозволив створити продукти, що значно підвищують якість заготівлі кормів із бобових рослин.
Завдяки зазначеним штамам було створено біологічний консервант (продукт для силосування люцерни й конюшини в нижньому діапазоні сухої речовини — 25–35% СВ), який офіційно було визнано силосувальним засобом для бобових культур з одночасною протидією клостридії.
Для силосування люцерни й конюшини з умістом сухої речовини від 30% і вище розроблено інший біологічний консервант, який містить у своєму складі новий штам Lactobacillus plantarum, що також має здатність ферментувати фруктани. Використання молочнокислого штаму бактерій Lactobacillus buchneri забезпечує в процесі силосування контрольовану ферментацію оцтової кислоти й пропандіола, що надійно захищає сінаж від постнагрівання.
Ідеальне співвідношення високоагресивних молочнокислих штамів, що ви користовується в продуктах, гарантує ефективне зниження рівня pH у бобових культурах, які важко силосувати, водночас дозволяє виготовляти з однаковим успіхом і якісні класичні сінажі, і силос.
Таким чином, у результаті застосування сучасних консервантів ферма чи тваринницький комплекс отримує швидке та впевнене зниження рівня pH навіть за умови використання культур, які складно силосувати; активне придушення клостридій, захист цінного білка, що міститься в рослині, й кращу аеробну стабільність (рис. 1).
Більше протеїну
Застосування консервантів зі згаданими вище штамами дозволяє отримати високу якість сінажу, гарантує відмінні смакові властивості, стимулює споживання корму тваринами й забезпечує живильну цінність використовуваних основних кормів.
Застосування якісних засобів силосування дозволяє не просто надійно консервувати об’ємні корми. Подібна ферментація ще й збільшує у сінажі частку нерозщеплюваного в рубці протеїну на 3% (рис. 2). У середньому це додатково приносить близько 50–60 кг нерозщеплюваного в рубці протеїну (НРП) на гектар кормової площі.
Таким чином, за актуальної ситуації, що склалася нині на ринку, цілеспрямоване керування процесами ферментації за допомоги продуктів, створених на основі нових спеціальних штамів, забезпечує додаткове утворення нерозщеплюваного в рубці протеїну (НРП). Своєю чергою, це дозволить господарствам значно знизити частку закуповуваних дорогих білкових компонентів, а отже, здешевити виробництво тваринницької продукції. Головне — це правильне силосування відповідної кормової культури.
Матеріал надала компанія «Шауманн Агрі УА»
журнал The Ukrainian Farmer, квітень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
