Агромаркет

Серпом по пільгах

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Серпом по пільгах
Які зміни чекають на агробізнес через прийняття нового Податкового кодексу.

Які зміни чекають на агробізнесчерез прийняття нового Податкового кодексу.

  

В Україні вже стало традицією кожного року 31 грудня змінювати правила оподаткування та приймати «новий» податковий кодекс (ПКУ). Не став винятком і торік. Саме в новорічну ніч Президент України підписав Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 р. №909-VIII (далі — Закон №909), і з 1 січня 2016 року цей закон набрав чинності. Найбільші дискусії під час обговорення змін до ПКУ відбувалися з питань, що стосувалися порядку оподаткування агробізнесу: необхідність збереження спрощеної системи оподаткування в агробізнесі й особливих правил оподаткування податком на додану вартість. Дехто пропонував повністю відмовитися від податкової підтримки агробізнесу, дехто казав, що це остаточно знищить агровиробництво в Україні. Аграрії мітингували, протестували та висували свої вимоги. Результатом жвавих дискусій стало прийняття так званих «компромісних» змін до ПКУ.

 

Розглянемо, як ухвалені зміни позначаться на роботі аграріїв уже найближчим часом.

 

Податок на додану вартість

 

Зміна порядку оподаткування ПДВ в сільському господарстві призведе до суттєвого збільшення податкового навантаження на виробників. Як відомо, в Україні більшість підприємств аграрної сфери почне вирощувати зернові й технічні культури. Продукція цих галузей експортується в різні країни світу, забезпечуючи надходження в країну валюти. Вилучення з обороту 85% суми ПДВ у товаровиробників, які вирощують зернові та технічні культури поряд із падінням національної валюти, ростом цін на виробничі засоби, відсутністю банківського кредитування й інших механізмів залучення коштів, призведе до того, що агровиробники вже навесні відчують негативні наслідки змін податкового законодавства. Так, аграріям потрібно проводити весняно-польові роботи. Для цього треба закуповувати насіння, добрива, засоби захисту рослин і паливно-мастильні матеріали. Зважаючи на інфляційні процеси та девальвацію національної валюти, ті підприємства, що торік спромоглися накопичити ресурси, здебільшого зберігають їх в товарних залишках. Реалізація цієї продукції навесні призведе до нарахування ПДВ, і 85% суми податку підприємствам доведеться перераховувати в бюджет. Найгірша ситуація виникне в тих товаровиробників, які реалізують товар в одному місяці, а виробничі засоби закуповуватимуть в іншому. У цьому разі платник податку не зможе зменшити податкові зобов’язання поточного місяця через податковий кредит, і йому доведеться сплатити в бюджет 85% усієї суми нарахованого ПДВ. В період весняно-польових робіт це призведе до серйозного дефіциту фінансових ресурсів і, як результат, зменшення посівних площ й урожайності.

  

Єдиний податок

 

Перше, на що слід зауважити, аналізуючи зміни в прядку оподаткування єдиним податком (ЄП), — визначення об’єкта оподаткування. Так, Законом №909 виключено абзац другий пункту 292-1.1 статті 292.1 ПКУ, яким передбачалося, що права власності/користування земельними ділянками мають бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства. Ця зміна може здатися суто технічною, зважаючи на те, що необхідність державної реєстрації прав на земельні ділянки та її порядок визначено земельним законодавством. А згідно з підпунктом 292.3 статті 292 ПКУ підставою для нарахування ЄП платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

 

Однак, виключення норми про необхідність реєстрації прав на землю з ПКУ може мати позитив і негатив. Позитив — усунення суперечки щодо можливості реєстрації платником ЄП четвертої групи для сільськогосподарських підприємств, які мають укладені договори оренди земельних ділянок, однак права на такі земельні ділянки ще не зареєстровані; негатив — збільшення аргументів на користь фіскалів у спорах про необхідність сплати податку за земельні ділянки, право на які не зареєстроване у встановленому законом порядку, незважаючи на наявність підпункту 292.3 статті 292 ПКУ.

 

Однак важливішою зміною, внесеною до ПКУ, на яку слід зауважити платникам ЄП четвертої групи, стало збільшення ставок оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи в 1,8 раза. Можливо, для зменшення негативних наслідків підняття ставок законодавці передбачили особливий порядок індексації бази оподаткування ЄП. Так, унесеними змінами встановлено, що у 2016 році база оподаткування єдиним податком для платників ЄП четвертої групи (сільськогосподарських товаровиробників) визначається з урахуванням таких особливостей:

 

  • для сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу;
  • для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка ріллі в АР Крим або в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

Це означає, що платники єдиного податку четвертої групи повинні визначати базу оподаткування єдиним податком на рівні 2015 року без урахування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, розрахованої відповідно до пункту 289.2 ПКУ.

 

Попри відсутність потреби в індексуванні нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, запропоновані зміни призведуть до серйозного збільшення податкового навантаження на агровиробників. А враховуючи те, що торішня заміна фіксованого сільськогосподарського податку на єдиний податок 4-ї групи в підсумку призвела до збільшення податкового навантаження на малий бізнес у понад 20 разів, цьогорічне підняття ставок в 1,8 раза разом з обов’язком сплати ПДВ може взагалі поставити питання доцільності сільськогосподарського виробництва в Україні. Адже рентабельність аграрної галузі, яку вона показувала останні кілька років, стала можливою великою мірою завдяки існуванню пільгового оподаткування для виробників сільськогосподарської продукції. Збереження пільгового оподаткування було основною вимогою аграріїв у процесі обговорення змін до ПКУ. Однак збільшення ставок єдиного податку та необхідність сплати ПДВ стали тією ціною, яку агровиробники заплатять за збереження пільгового оподаткування в сільському господарстві.

 

Отже…

 

Аналіз змін до ПКУ в частині оподаткування сільськогосподарського виробництва показує, що в Україні існує серйозне аграрне лобі. Адже, незважаючи на бажання уряду наповнити бюджет і рекомендації МВФ щодо скасування пільгового оподаткування в аграрному секторі, кардинальні зміни в оподаткуванні агровиробників вирішено перенести на наступний рік. Збільшення ж податкового навантаження на агробізнес — це лише перший крок до серйозних змін в оподаткуванні. І аграріям не слід сподіватися на те, що єдиний податок існуватиме вічно, а по ПДВ буде пільгове оподаткування. Тому вже сьогодні слід готуватися до запровадження загальної системи оподаткування. А це, своєю чергою, передбачає підготовку спеціалістів і впровадження комп’ютерних програм обліку, вдосконалення документообороту та податкового планування. Агровиробники, які протягом 2016 року не підготуються до змін в системі оподаткування, стануть неконкурентоспроможними.

В тему

 

Зміни до Податкового кодексу, проголосовані Верховною Радою наприкінці 2015 року в частині оподаткування імпортного насіннясільськогосподарських культур, зумовили зростання цін на 20%. Експерти УКАБ підрахували, що це призведе до додаткового заморожування обігових коштів аграріїв на електронних рахунках ПДВ у сумі 1,5-1,6 млрд. гривень на рік.

Олександр Бондар, аудитор, фінансовий директор

«Александров і партнери»

журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2016 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями