Елеватор

Ринок твердопаливних котлів, попри війну, розвивається

Безальтернативний вибір

Безальтернативний вибір

Ринок твердопаливних котлів, попри війну, розвивається

 2022-й рік, що приніс в Україну повномасштабну війну, нові ви клики та ризики, переосмислювання сталих рішень і пошуку альтернативи. У ТОВ «Греко Груп» напрацьовано рішення, які дозволять елеваторам стати більш незалежними від зовнішніх постачальників. 

Газ — не варіант 

Поступова відмова елеваторних господарств від газу триває протягом останніх років через зростання ціни на блакитне паливо. 

Наприклад, торік фахівці одного з найвідоміших виробників твердопаливних котлів «Греко Груп» переобладнали для агрохолдингу «Агрейн» дві 8-мегаватні сушарки. В той час ціна на газ уже становила близько 58–64 грн/м., натомість пелета — 6–7 тис. грн/т. Ураховуючи, що альтернативні види палива не прив’язано до курсу долара, їх ціна цього року майже не змінилася. 

Іван Корженко

Пропан-бутан доволі зручний у користуванні. Однак не варто забувати, що він надходить в Україну з-за кордону. Відповідно, коли Нацбанк знову перейде до коливального курсу, вартість пропанбутану може підскочити. Крім того, його неможливо заготовити на весь сезон, що ставить під загрозу безперебійність роботи елеватора. 

«На нашу думку, за умов будівництва нового елеватора є доречним його можливість працювати на двох джерелах енергоносіїв — на газу та на альтернативі», — зазначив директор ТОВ «Греко Груп» Іван Корженко. 

Зокрема, на Барському елеваторі, що належить «Агропросперісу», одну з трьох сушарок переобладнали під «альтернативу». Але ще до повномасштабної війни в компанії обчислили, що їм вигідніше закладати зерно в рукави й поступово сушити його за допомогою твердопаливного котла, ніж працювати на всіх трьох одночасно. 

Право вибору 

Цього року багато хто з виробників елеваторного обладнання зазнав відтік клієнтів, які через війну втратили обігові кошти. Але це не про «Греко Груп» — щорічний приріст з обсягів продажу становить 30%. Зокрема, у 2022-му фахівці компанії переобладнали близько 103 об’єктів потужністю від 3 до 12 мВт. Географія розташування клієнтів «Греко Груп» — від Закарпаття до Харківщини. 

Таку популярність можна пояснити тим, що зазвичай керівники господарств, які мають намір працювати на альтернативі, воліють побачити роботу обладнання на сусідніх підприємствах, щоб дізнатися на практичному досвіді про його переваги й недоліки. До того ж фахівці компанії переобладнали близько 97% усіх моделей сушарок від усіх виробників, тому проблем і затримок з установленням теплогенераторів не виникає. Також клієнтам імпонує сервісна підтримка від «Греко Груп», яка працює в режимі 24/7. 

Рекуперація в дії 

Існує стереотип, що сушарки на альтернативному паливі переобладнують тільки без рекуперації. Однак це не так.

 «З 320 наших об’єктів у близько 85% працюють сушарки з частковою або повною рекуперацією. Така система дає до 25% економії в роботі теплогенератора», — зазначив Іван Корженко, додавши, що автоматизоване обладнання не потребує залучення додаткового персоналу. 

За його словами, однією з великих помилок клієнтів є те, що, купуючи сушарку з рекуперацією задля збільшення технологічності, вимикають її. За умов низьких зовнішніх температур повітря цього краще не робити.  

Щепа, пелета чи агровідходи 

Зазвичай господарство обирає найдоступніший для себе вид альтернативного палива. За спостереженнями «Греко Груп», до повномасштабної війни елеватори працювали на соняшникових чи деревних пелетах. Цього року в компанії вперше стикнулися зі шротовою, висівковою, а також сумішшю висівкової та соняшникової пелетами. 

А ось один із клієнтів «Греко» — компанія «Галс Агро» взагалі працює тільки на щепі. 

Щодо зернових відходів. Сушити на них за потужності сушарки у 3–4 мВт дозволяє це робити без проблем. А ось на генераторах більшої потужності вже стоїть вибір між сушінням кукурудзою або ж утилізацією зернових відходів. 

Купувати чи виробляти самостійно 

Агропідприємства, що побоюються працювати на альтернативному паливі, незрідка вважають, що для нього потрібно будувати додаткові склади чи ангари. Але ж на елеваторах зазвичай реально просто немає місця на зведення додаткових конструкцій.

За словами Івана Корженка, 95% клієнтів «Греко Груп» обрали для себе так звану закупівлю з коліс. 

Наприклад, у компанії «Зелена долина» експлуатують п’ять сушарок, і всі вони працюють на теплогенераторах. Але це не завадило їм запровадити для себе таку систему. 

«Останніми роками доволі важко прорахувати витрати палива, що потрібні для сушіння з урахуванням урожайності й вологості збіжжя. Відповідно, якщо закуповувати паливо заздалегідь у повному розрахунковому обсязі, це може призвести до перевитрати на його придбання. А із “закупівлею з колес” промахнутися не вдасться», — констатував Іван Корженко. 

Звісно, деякі компанії воліють самостійно заготовляти сировину й виробляти паливо. Але зазвичай така самостійна заготівля господарствами із земельними банками понад 1000 га є дуже специфічною й трудомісткою. До того ж у більшості випадків установлення пелетних ліній не окупаються навіть за п’ять років. 

«З усіх наших клієнтів — агрохолдингів, яких наразі налічується близько двадцяти, — тільки “Докучаєвські чорноземи” самостійно виробляють пшеничну пелету й працюють на ній. Натомість такі компанії, як “Агрейн”, “Добродія Фудс” й “Арніка Органікс” воліють закуповувати матеріал у сторонніх виробників», — уточнив Іван Корженко. 

Випробування темрявою 

Пожежі під час активного сезону сушіння зерна, на жаль, виникають щорічно. Нині, коли елеватори потерпають від перебоїв з електроенергією, таких випадків стане ще більше, особливо в період низьких температур. Бо коли електрика відсутня понад чотири години, запуск сушарки в роботу потребує 4−5 год із дотриманням усіх стандартів. До того ж за 30–40 хв до наступного планового вимкнення потрібно знову зупинити сушарку й повністю охолодити зерно. Але деякі оператори нехтують цими правилами, що й призводить до НС. 

«В українських реаліях сушарка використовує близько 1,5 кубометра газу на зняття тонно-відсотка. За умов перебоїв зі світлом, якщо підприємство не застосовує дизель-генератори, ці витрати збільшуються в рази. Адже щоб знову вийти на роботу в потоці, потрібні додаткові енергоресурси, що робить сушіння нерентабельним. Не дивно, що багато агропідприємств лишають кукурудзу в полі. Наші ж об’єкти у цьому витрачають 8–10 грн на зняття тонно-відсотка з ПДВ. На деяких об’єктах вона становить 20 грн, але це все одно значно дешевше, ніж газ», — розповів Іван Корженко. 

За умов перебоїв з електроенергією теплогенератори від «Греко Груп» автоматично вимикаються разом із сушаркою. Конструкція котла в «темний період» не дає зібратися надлишковому тиску всередині. 

«Коли вимикають світло, оператор має підійти до теплогенератора й вручну закрити одну заслінку, яка й забезпечує повне охолодження сушарки й унеможливлює наявність тяги під час вимкнення електрики. Це убезпечує наше обладнання від пожеж і вибухів», — уточнив Іван Корженко. 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ