У промисловому овочівництві доволі гостро стоїть питання боротьби з бур’янами, оскільки для багатьох культур перелік страхових гербіцидів обмежений або й взагалі відсутній. Тим більше ця тема актуальна для органічного виробництва, де хімічні способи видалення небажаної рослинності заборонені. Знищувати бур’яни механізовано допомагають культиватори.
На виробництві міжрядних культиваторів спеціалізується голландська компанія Machinefabriek Steketee B.V., яку влітку 2018 року придбала компанія LEMKEN. Ці машини виконують механічну боротьбу з бур’янами, на що нині в Європі великий попит. В Україні фермери цікавляться такими агрегатами, щоб заощадити на «хімії», спробувати механічну боротьбу з бур’янами й шляхом розпушування ґрунту покращити доступ вологи та повітря до рослин.
Безперечною перевагою Steketee є електроніка власної розробки — це комп’ютер, програмне забезпечення та камера. Тоді як переважна більшість компаній (близько 80%) застосовують для розпізнавання рослин камери виробництва Claas, які можуть розпізнавати тільки рядки (відрізняти рослини від ґрунту), Steketee зробила свою камеру значно «розумнішою»: вона може розрізняти рослини, адаптується до конкретних умов поля, різних кольорів культури та відрізняє її від бур’янів. Фермер може заїхати в поле, поверхня якого практично на 100% закрита рослинністю, і культиватор усе одно відрізнить рядки культурних рослин від бур’яну.
Друга перевага культиваторів Steketee полягає в можливості працювати на міжряддях 12,5 см. Це стало можливим завдяки високій чутливості та здатності розрізняти найменші відтінки різних кольорів. Для кожної культури є свої налаштування, які можна коригувати в ручному режимі, але потім, у процесі роботи, комп’ютер за допомогою адаптивного програмного комплексу ще краще підлаштовує чутливість сприйняття кольорів і покращує здатність розрізняти рослини. Завдання оператора полягає в тому, щоб задати базовий колір культурної рослини (ця інформація є в інструкції з експлуатації), а також налаштувати швидкість реагування на зміни в розташуванні рослин у рядку.
Досвід в Україні
У 2019 році в Україну привезли два агрегати Steketee, і хоча вони прибули тільки під кінець сезону міжрядного обробітку, один із фермерів був повністю задоволений якістю роботи й погодився залишити машину в себе. Другий покупець не встиг повною мірою оцінити можливості й очікує наступного сезону. Тим часом культиватор випробували на посівах кукурудзи, де він також показав себе з найкращого боку.
Зручним є те, що агрегат можна оснащувати різними робочими органами для будь-яких міжрядь. Наприклад, в одному з агрегатів, що завезли в Україну (12-рядному), були встановлені плоскі лапи (по три штуки на міжряддя 70 см), які виконують тільки підрізання без розпушення. Другий агрегат (16-рядний) оснащувався 5-лаповими секціями на пружинній стійці, які, крім підрізання, ще й розпушували ґрунт. Таку конфігурацію обрали замовники (варіантів робочих органів є кілька десятків). Агрегат може працювати з використанням навігаційної системи, одночасно вносити добрива й обприскувати.
Досвід роботи агрегатів в Україні показав можливість їх експлуатації зі швидкістю 15 км/год. Тобто продуктивність таких машин доволі висока й нічим не відрізняється від звичайних міжрядних культиваторів.
Як реалізовано підрулювання
На зернових і технічних культурах для 12-рядних агрегатів, які працюють після 12-рядних сівалок, немає сенсу розділяти культиватор на секції з окремим керуванням. На них встановлюється одна камера. Натомість у широкозахватних агрегатів може бути дві, три або й чотири окремо регульовані секції. Питання тільки в ціні. Сама система підрулювання разом із гідравлікою, камерою та комп’ютером коштує 20 тис. євро. Якщо фермер готовий придбати 3-секційний культиватор на 24 рядки, це можна легко реалізувати. Однак і ціна питання (3 × 20 тис. євро плюс «залізо») буде відповідною. Для здешевлення можна встановити другу камеру (5000 євро) і в певних місцях перемикатися з однієї на другу. Це може бути актуальним на обсівах, бо умови на краю поля можуть дещо відрізнятися.
Під’єднання до трактора доволі просте. У кабіні встановлюється тільки комп’ютер, і за бажанням можна додати джойстик для ручного керування в певних умовах. Наприклад, рослини ще не зійшли, але за маркерами добре видно рядки. Або рослин надто мало, щоб система розпізнала їх як рядок. У таких ситуаціях джойстик за 300 євро розв’язує проблему й дає змогу управляти агрегатом. Як опція пропонується посекційне відімкнення агрегату (в автоматичному або ручному режимі).
Точність розпізнавання
У Голландії на овочівницьких підприємствах актуальною є 4-рядна машина, що не лише знищує бур’яни в міжряддях, а й у самих рядках, між культурними рослинами. Система реалізована так: над кожним рядком установлено камеру, що розпізнає культурні рослини та бур’яни, і останні знищуються за допомогою спеціального ножа з пневматичним приводом. Також агрегат може удобрювати кожну рослину індивідуально. У міжрядді агрегат знищує бур’яни механічно за допомогою звичайних робочих органів. Робоча швидкість агрегату становить 4–5 км/год: ураховуючи значно більшу точність і знищення бур’янів між культурними рослинами, це непогано. І недалеко той час, коли подібні машини працюватимуть не лише з овочевими культурами, а й з кукурудзою чи соняшником.
Слід зазначити, що на культиваторах застосування технології розпізнавання бур’янів тільки починається. У компанії LEMKEN уже почали активну роботу з упровадження технології в самохідні та причіпні обприскувачі. Це дасть можливість індивідуально знижувати небажані рослини, щоб зменшити стрес культурних рослин від дії гербіцидів. Така схема принесе подвійний економічний ефект — зменшаться витрати на засоби захисту рослин і збільшиться врожайність через відсутність стресів.
Володимир Огійчук
журнал “Плантатор”, січень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі
“Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою
https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
