Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Овочі - Ягоди - Сад

Топінамбур як паливо

Плантатор
Джерело:
Плантатор
Поділитись:
Топінамбур як паливо

ТОВ «Центр екологічної енергії “Топінамбур”» із міста Тлумач на Івано-Франківщині вирощує топінамбур на площі 20 гектарів для виробництва твердого палива. З одного гектара отримують 10 тонн паливних гранул (пелет), енергетична цінність яких прирівнюється до 7000 м3 газу.

Василь Стеф’юк, директор ТОВ «Центр екологічної енергії “Топінамбур”», очолює неформальну групу українських підприємств, які вирощують топінамбур на площі 200 га. У цю групу входять дрібні та середні виробники. Учасникам-початківцям Василь Васильович допомагає закласти промислову плантацію топінамбура, упродовж вегетації рослин консультує щодо вирощування. В учасників неформального об’єднання товариство закуповує вирощену сировину для виробництва твердого палива. Щороку кількість виробників, які хочуть займатися вирощуванням топінамбура, зростає.

Василь Стеф’юк

— Понад 20 років тому я прочитав книгу «Технічні культури» професора Юрія Утеуша, який займався вирощуванням топінамбура, — розповідає директор товариства Василь Стеф’юк. — Мені стало цікаво, що може дати топінамбур. Купив насіння і висіяв його в ґрунт на площі 400–500 м2. Працюючи за кордоном, я забув про нього. Мій брат телефонує мені й каже: їдь додому, бери сокиру і рубай топінамбур, бо я не знаю, що з ним робити. Коли я приїхав додому, то побачив, що в топінамбура стебло у висоту до 4 м, у діаметрі як стакан. На той час енергоносії в Україні були дешевими, тож не було сенсу займатися вирощуванням топінамбура для виготовлення палива. Ця ідея з’явилася пізніше.

Лише через кілька років, коли на ринку підвищилася ціна на тверде паливо, Василь Васильович звернув увагу на топінамбур. На той час він уже знав, яку сировину дає ця культура, на що можна розраховувати від її вирощування.

— Основний наш бізнес — це виробництво твердого палива з топінамбура, — каже директор товариства Василь Стеф’юк. — Цим бізнесом ми займаємося вже 15 років. Зайнятися ним нас спонукало стрімке вирубування лісів та щорічне зростання ціни на такі види палива, як деревина й газ. Деревину з енергетичної тополі, верби та павловнії заготовляють після трьох-чотирьох років вирощування. Біомасу з міскантуса збирають на третій рік росту, тоді як стебло в топінамбура виростає за один рік. Із усіх біоенергетичних культур я обрав топінамбур для виготовлення твердого палива, бо він дає швидкий заробіток.

Від часу посадки перших бульб підхід до вирощування топінамбура в господарстві змінився. Для отримання максимального врожаю Василь Стеф’юк зібрав досвідчених агрономів, які відпрацювали технологію вирощування.

Технологія вирощування

Топінамбур у господарстві вирощують на чорноземах опідзолених та темно-сірих опідзолених ґрунтах. Ділянки закладають на десятки років, тому обов’язково проводять агрохімічний аналіз ґрунту в районній лабораторії. Основний обробіток ґрунту типовий, як і під посадку картоплі. Перед посадкою топінамбура на полі розкидають сапропель (провітрений, але не пересушений мул), з подальшим загортанням у ґрунт. Витратну норму використовують, виходячи з агрохімічного аналізу ґрунту.

Вирощують пізньостиглий сорт Інтерес, який характеризується морозостійкістю. Він швидко росте і формує товсте та довге стебло. У цього сорту бульби на колір білі, соковиті, на смак — солодкі.

 Топінамбур розмножують власними бульбами, бо насіння в умовах Івано-Франківщини не дозріває.

 За кордоном 1 кг посадкового матеріалу коштує 50 євроцентів. В Україні на посадковий матеріал оптова ціна становить 10 гривень за кіло. Це на три-чотири гривні дешевше, ніж за кордоном. Посадкового матеріалу іде дві тонни на гектар. Щоб посадити гектар топінамбура, потрібно витратити 20 тисяч гривень. Через це в господарстві для збільшення посівної площі використовують власний посадковий матеріал. Плантація топінамбура в один гектар може забезпечити посадковим матеріалом посівну площу в десять гектарів.

У топінамбура бульба за формою нагадує картоплю, але на поверхні знаходиться більше вічок, схожих на бородавки. Гарний приріст біомаси дає бульба розміром не менше курячого яйця.

Топінамбур садять навесні (у квітні, травні) та восени (у вересні та жовтні) картоплесаджалкою. Глибина посадки становить 8–10 см. Схема посадки –– 60 × 70 см, щоб можна було проводити механізований догляд за рослинами. Виробник практикує два способи вирощування топінамбура: з нагортанням гребенів і без. Топінамбур сходить на 21-й день від посадки. Бульби, висаджені восени, витримують взимку зниження температури до мінус 30 °С, навесні вони раніше та дружніше відростають.

Щороку навесні плантацію боронують до і після появи сходів рослин. Топінамбур на початковому етапі росту та розвитку дуже боїться бур’янів, якщо на полі їх багато, вони пригнічують посіви. Для боротьби з бур’янами викоритовують культиватор-борону, що розпушує поверхневий шар ґрунту та знищує бур’яни у фазі білої ниточки. Щільність насаджень у топінамбура повинна бути такою, щоб він міг швидко зімкнути рядки. Коли топінамбур у висоту досягне 1,0 або 1,5 м, тоді бур’яни йому не страшні.

Упродовж вегетації рослини підживлюють по листу. Для цього використовують сапропель у рідкому вигляді у дозі 2 л/га. Топінамбур не уражується хворобами, не пошкоджується шкідниками і не потребує хімічного захисту. Він формує велику вегетативну масу, яка активно засвоює вуглекислий газ та виділяє кисень, очищуючи атмосферне повітря. Топінамбур площею 1 га засвоює вуглекислого газу вдвічі більше й виробляє кисню в 1,5 раза більше, ніж дорослий ліс на аналогічній площі.

Восени бульби копають картоплекопачем, навесні — картоплекомбайном. У топінамбура викопують не всі бульби на продаж, деякі залишаються в ґрунті й навесні відростають. Посадковий матеріал продають різним виробникам. Позаторік велика агрофірма з Одеської області купила посадкового матеріалу 100 т на посівну площу 50 га. Вони збільшують площу під топінамбуром до 700 га, щоб забезпечити власних тварин зеленими кормами. Дрібні виробники також купують посадковий матеріал від 2 до 20 т. Бульби, викопані навесні, мають кращу якість, ніж викопані восени. Урожайність бульб становить 40–50 т/га.

Топінамбур можна вирощувати в монокультурі, він добре росте на одному місці протягом 30 років без сівозміни, невибагливий до ґрунтів, не боїться засухи та не потребує великих затрат, щоб виготовити тверде паливо.

Виготовлення палива

У період з грудня по травень у природних умовах за допомогою морозу та вітру висушують на пні стебло топінамбура до вологості 10–20%. За рахунок цього виробник економить на сушінні однієї тонни сирої біомаси 10–15 євро. Вологість подрібненої сировини для виробництва твердого палива (пелет, брикетів) має становити не більше 10–12%. Лише суха сировина має енергетичну цінність.

Кормозбиральний комбайн підбирає, подрібнює сухі стебла топінамбура та завантажує сировину в причіп. Трактор її перевозить на склад місцевих підприємств-замовників для спалювання або на склад для виготовлення пелет чи брикетів.

Для покупців, які перевозитимуть тверде паливо на значні відстані, застосовують виробництво паливних гранул (пелет). Біля гранулятора працюють 4–5 робітників. Установка виробляє 500–1000 кг паливних гранул за годину. З гектара сухої біомаси топінамбура отримують 10 тонн пелет. На продаж гранули фасують у поліетиленові мішки різної ваги.

Собівартість виробництва пелет із сухого стебла топінамбура становить 15–20 євро за тонну, з відходів деревини — 40–45 євро. Гранули купують промислові підприємства, навіть тепличні виробники для систем опалення, щоб здешевити виробництво овочів у зимово-весняний період. Частково тверде паливо експортують до Лівану, Польщі, Німеччини. Також із подрібненого сухого стебла топінамбура виготовляють брикети високої щільності, з підвищеною стійкістю до вологи, які продають людям для опалення осель.

Гранули топінамбура використовують не тільки для систем опалення, вони є гарною підстилкою для тварин і птиці. Деякі птахівничі господарства вже використовують пелети як екопідстилку. Пелети з топінамбура гарно поглинають вологу та набухають. Відпрацьована підстилка є високоякісним органічним добривом, адже в топінамбура кислотність стебла нейтральна, тоді як у деревини — підвищена. Відпрацьована підстилка з топінамбурних пелет швидше та краще розкладається в ґрунті порівняно з підстилкою із відходів деревини.

Готовий напівфабрикат із бульб топінамбура та вже готові гранули із сухих стебел топінамбура

Супутні продукти

— Ми приготували для українського ринку новий продукт — це натуральний напій, який має назву «Старт на кожний день», — ділиться своєю розробкою директор товариства. — Основною складовою напою є порошок із бульб топінамбура, який отримуємо двома способами. Перший — це сушіння сирої сировини інфрачервоними променями, другий — методом сублімації. Порошок нам виготовляють на замовлення дві компанії. Готовий напівфабрикат із бульб топінамбура ми подрібнюємо до порошкоподібного стану для кращого розчинення. У бульбах топінамбура є пектини, які виводять з організму людей солі важких металів. Додаткові компоненти напою: вода, мед і сік лимона. Цей продукт підвищує імунітет, надає додаткової життєвої енергії та подовжує тривалість життя людини.

Говорить експерт  

Олександра Трибой, менеджер, Біоенергетична асоціація України (БАУ): 

— В Європі біоенергетичні рослини вирощуються на площі понад 117 тис. гектарів. В основному це енергетична тополя, верба та міскантус. У Німеччині, Польщі, Швеції, Великій Британії, Греції біоенергетичні культури ростуть на площі понад 10 тис. гектарів. 

В Україні площа під енергетичними культурами, такими як верба, тополя й міскантус, займає 6338 га. Наразі енергетична верба вирощується на площі понад 4500 га, міскантус — 1500 га, тополя — 175 га. Існує низка проблем законодавчого й економічного характеру, що не дозволяють активно збільшувати площі під енергетичними культурами в промислових масштабах. Передусім це тривала окупність: 7–10 років за умови власних інвестицій і площ плантацій понад 1 тис. гектарів. На невеликих площах (до 10–15 га) із максимальним застосуванням ручної праці окупність може становити 6–8 років. В Україні немає програм кредитування для проєктів вирощування саджанців та закладання промислових плантацій біоенергетичних культур, виробникам не надається державна підтримка. Також не вистачає кваліфікованих спеціалістів із вирощування біоенергетичних рослин. 

Довідка  

Топінамбур часто називають земляною грушею, волоською картоплею або волзькою ріпою. Батьківщиною топінамбура є Бразилія. Назва рослини пішла від племені бразильських індіанців топінамба. В Європу топінамбур потрапив на початку XVII століття, де швидко поширився як овочева, кормова та промислова культура. В Україну топінамбур потрапив через Балкани та Молдову. Спочатку його вирощували як лікарську рослину, потім — як овоч. 

Топінамбур схожий на соняшник, особливо за надземною частиною. Листки має черешкові із зубчастими краями, колір варіює від зеленого до темно-зеленого. Стебло росте у висоту до 4 м, покрите короткими шереховатими волосками. Суцвіття у топінамбура — невеликий кошик з яскраво-жовтими квітками. Топінамбур має добре розвинену кореневу систему, яка проникає глибоко в ґрунт. У кущі на кінцях підземних пагонів-столонів утворюється від 20 до 30 бульб вагою до 120 г.  

Людмила Капустіна

журнал “Плантатор”, січень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
Плантатор
Поділитись: