Техніка
Головне:
Техніка

Рівняння для агронома

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:

Як отримувати врожаї озимої пшениці на рівні 8 т/га? Покращити певні агрономічні заходи й застосовувати правильну сівалку.

За останні кілька років світовий рекорд по врожаю пшениці озимої було побито вдвічі: 2015 року британець Рід Сміт отримав урожай 16,5 т/га, а через рік новозеландець Ерік Уотсон — 16,8 т/га. Учені-селекціонери впевнені, що сучасні сорти культури здатні давати врожайність на рівні 24 т/га. 

Україна за останні 10 років теж удвічі покращила свої середні показники врожайності пшениці — аж до… 4 т/га. Водночас фермери Східної Німеччини стабільно отримують по 8 т/га озимої пшениці за дуже схожих ґрунтово-кліматичних умов господарювання й структури витрат. 

Фахівці компанії «Pottinger-Україна» вирішили розібратися в причинах такої різної врожайності пшениці. Під час досліджень вони вивчали технології вирощування культури німецькими фермерами, а також провели понад 30 посівів у господарствах, розташованих у різних регіонах України. Висівали насіння іноземної й української селекції, використовували 10 різних сівалок, і на кожному полі досліджували посіви у 16 точках на площі посівів 10 га. Відтак отримали досить репрезентативні дані. Детальніше про те, чому вітчизняні аграрії не добирають урожаї пшениці та як це можна виправити, розповів Володимир Мірненко, бренд-менеджер компанії «Pottinger-Україна». 

Різниця у якості сходів зберігається протягом усього періоду вегетації

Використати вологу 

Більшість фермерів Східної Німеччини обробляють у середньому 2,5 тис. гектарів, ґрунти — середньоважкі суглинки й чорнозем. Їх сівозміна відпрацьована й раціональна: озима пшениця — силосна кукурудза — яра пшениця — ріпак — цукровий буряк або ячмінь — озима пшениця, 7% площ відводять під сидерати. За рік випадає близько 480 мм опадів. Собівартість виробництва вдвічі вища, ніж в українських колег — через вищі заробітні плати, плати за оренду паїв, застосування оригінальних засобів захисту рослин, витрат на обслуговування й ремонт техніки. Загалом умови схожі на ті, що в Центральній Україні. От тільки німецькі фермери останні три роки стабільно отримують у середньому 4 т/га озимого ріпаку і 8 т/га озимої пшениці. То що вони роблять по-іншому? 

Відомо, що одним із чинників урожайності є ліміт вологи. Німецькі колеги навчилися максимально її використовувати: якщо з 1 мм опадів вони формують 18–20 кг урожаю, то в Україні — 6–12 кг. «На запитання, чому немає врожаю, наш агроном зазвичай киває на відсутність дощу. Але скільки у цьому правди? Схоже, ми недостатньо вміємо зберегти й використати вологу, яка випала», — зауважує Володимир Мірненко. 

Те саме стосується й втрати вологи у вирощуванні озимої пшениці: для фермерів Східної Європи вони становлять 20–40%, для українських — на рівні 70–80%. Натомість за вмілого використання опадів у формуванні озимої пшениці, на Західній Україні можна отримувати врожай на рівні 9,6–10,4 т/га, в центральній частині збирати по 8–9,6 т/га, а в умовах Одеси реальними стали б 7,2 т/га. (За даними міжнародного дослідження, опублікованого на http://www.yieldgap.org/. Мета дослідження — оцінювання потенційної врожайності різних культур у різних регіонах світу з урахуванням повного використання наявних опадів. За результатами цього дослідження ґрунтово-кліматичні умови дозволяють подвоїти валовий урожай в Україні.). Зрозуміло, що йдеться про середні показники за 5–10 років. Поодинокі роки, як це трапилося 2020-го, можуть бути справді критичними, й основним лімітаційним чинником урожайності може бути волога. Для більшості років це не так, ми не використовуємо потенціал опадів повною мірою. Наш урожай обмежують інші чинники. 

Складники врожайності 

Урожай озимої пшениці формують три чинники: кількість колосів на гектарі, кількість зернин на колосі й вага 1000 зернин. Вісімдесят відсотків урожайності закладається з осені й формується у фазах проростання сходів, кущення та виходу в трубку. Отже, агроном має перелік агрономічних заходів, які можна покращити. Наприклад, скоригувати кількість колосків на гектарі, яка залежить від норми сівби, польової схожості та коефіцієнта продуктивного кущення. 

Для кожного сорту пшениці є оптимальна густота стояння колосків до обмолоту, за якої вона дає максимальний урожай. У середньому цифра коливається від 4 до 6 млн зернин. У зиму має піти стільки продуктивних стебел, скільки потрібно отримати колосків на момент обмолоту. По суті, головне завдання агронома полягає в тому, щоб передбачити польову схожість і коефіцієнт продуктивного кущення й, відповідно, вибрати норму висіву. Щоб отримати оптимальні 4–6 млн продуктивних стебел на гектар за коефіцієнта продуктивного кущення 2–2,5, потрібно отримати 3 млн схожих рослин. Тобто за польової схожості на рівні 90% потрібно висіяти 3,3 млн насінин. 

Утім, більшість агрономів послуговуються не формулами й сучасною високопродуктивною технікою, а керуються інтуїцією та підстраховуються, висіваючи значно більшу норму насіння. «Багато агрономів пишаються загущеними посівами, які нагадують футбольне поле, — зауважує пан Володимир. — Але в мене виникає питання: агроном має максимізувати кількість колосів на одиниці площі чи оптимізувати?» 

Адже за висівання 8–9 млн зернин існує ризик загущення посівів, недоотримання кількості зернин у колосі та маси 1000 шт. зерна. «Практик каже: треба посіяти більшу норму, бо частина не розкущиться, частина вимерзне, а частину знищать грибні хвороби, — зазначає пан Володимир. — Насправді все з точністю до навпаки!» Так, частина посівів не розкущиться через густі посіви (рослини не матимуть простору для світла, живлення й життя). Частина рослин вимерзне, але не через низьку температуру, до якої сорти пристосовані, а через низьку концентрацію цукрів у вузлі кущення, що залежить від доступу до світла та живлення. Загущені посіви можуть стати причиною поширення плісняви, адже рослини погано провітрюються і їм бракує світла. 

Дослідження показали, що більшість господарств мають загущенні посіви. Наприклад, одне з господарств у Харківській області висіяли пшеницю з нормою 6,7 млн шт./га, і за польової схожості на рівні 97,5% і середньому коефіцієнту кущення 2,5 у зиму пішло понад 16 млн продуктивних стебел. Така технологія може бути виправданою на силосних сортах, де потрібна зелена маса з малим умістом неперетравної клітковини, але високого зернового врожаю ці посіви пшениці не дадуть. 

Також більша частина господарств планували азотне підживлення по мерзлоталому ґрунту — теж, щоб «підстрахувати». Але загущеним посівам така операція тільки нашкодить, адже таке підживлення стимулює весняне кущення і його варто застосовувати за умови недостатньої кількості продуктивних стебел на гектар. 

Під час експериментів польова схожість «Pöttinger-Україна» була на 16,7% кращою, ніж в інших сівалок

Один із лайфахків агрономів полягає в коригуванні норми висіву залежно від дати сівби: в кінці листопада вона більша, ніж у середині вересня, бо частина може не розкущитися. Однак не враховують якість передпосівного обробітку, якість сівалки та сівби. Інша помилка полягає в тому, що агроном рахує посівмат у кілограмах, а не в мільйонах. Але це хибні розрахунки, які можуть призвести до неприємних наслідків, бо маса 1000 зернин може відрізнятися вдвічі. 

Ще одне цікаве спостереження: під час експериментів за сівби власною сівалкою агрономи частіше розраховували оптимальну норму висіву, ніж за сівби незнайомим обладнанням. «Ураховуючи „кінські” дози, якими висівають озиму пшеницю більшість агрономів, єдиний варіант отримати нормальну густоту стояння продуктивних стебел — це сіяти дуже поганою сівалкою, яка дасть дуже низьку польову схожість і не дасть озимій пшениці розкущитися», — зауважує пан Володимир. Можливо, аграріям варто раціональніше підходити до вибору посівмату, розрахування норм насіння та сівалки, яка здатна забезпечити польову схожість і коефіцієнт кущення? 

Різниця — очевидна 

Польова схожість і коефіцієнт продуктивного кущення (КПК) залежать від багатьох чинників, зокрема сівалки. У своєму дослідженні фахівці вивчали вплив посівного комплексу на глибину висіву й розподіл насінин у рядку. Під час експериментів польова схожість «Pottinger-Україна» була на 16,7% кращою, ніж в інших сівалок, а коефіцієнт продуктивного кущення в середньому на 0,3 вищий проти конкурентів. 

У дослідженні впливу відхилення від заданої глибини сівби на польову схожість простежувалася певна тенденція, а саме: щоб отримати польову схожість вищу за 90%, глибина висіву не мала відрізнятися від заданої більше ніж на 0,5 см (за 1 см і більше — польова схожість падала до 85%). За нерівномірного розподілу насінин і завищеній нормі висіву з’являються пучки, що спричиняє конкуренцію між рослинами та менше кущення. 

Тобто, щоб стабільно збирати 8 тон/га, потрібно оцінити польову схожість і КПК сівалки господарства, розрахувати правильну норму висіву (для більшості господарств це означає знизити норму на 20–50%) і підживлювати по мерзлоталому ґрунту тільки недокущені посіви. 

Відтак маємо формулу для агронома: 

Норма висіву = Колосків на кв. метр . Польова схожість КПК. 

Обґрунтовані інвестиції 

Різниця у вартості посівних комплексів може коливатися на 15–45 тис. євро. Чому варто придбати дорожчу? Порівняння результатів висіву різними сівалками на демоділянках показало, що різниця в дотриманні глибини в більшості випадків у посівного комплексу TERRASEM на 0,5 см точніша, ніж у конкурентів. У середньому польова схожість на цих полях була майже на 24% вищою, як порівняти з результатами конкурентів. За дотримання норми висіву економія становила 46,5 кг посівмату, або 17,2 євро на кожному гектарі. Тільки завдяки вищій польовій схожості купівля такої сівалки відіб’ється на 2600 га. 

«На сьогодні повна собівартість користування посівного комплексу коливається в межах 5 євро/га. Можливість вплинути на економіку 1 га ціною придбання дешевшої сівалки — сумнівна, адже зменшення ціни сівалки на 20% призводить до економії всього 1 євро/га, — зауважив Володимир Мірненко. — До того ж тільки на польовій схожості озимої пшениці аграрій втрачає 12–14 євро, бо змушений висівати більшу норму». 

Схоже на те, що вибір сівалки очевидний, адже варто обирати між можливістю заощадити 1 є/га в ціні сівалки або заробити до 24 є/га можливостями посівного комплексу TERRASEM.  

Лариса Степанушко

журнал The Ukrainian Farmer, червень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
6
Статті з журналу:
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись: