Сільгоспвиробники, що мають досвід агрострахування, поділилися своїми думками про ефективне керування ризиками й ринкову взаємодію зі страховими компаніями.
Аби виявити можливі шляхи підвищення прозорості українського ринку агрострахування й визначити стратегію оцінювання його якості, Проект IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» поцікавився думкою українських аграріїв. Участь в опитуванні взяло 51 господарство (від 100 га до 400 тис. га) із Полтавської, Житомирської, Чернігівської, Сумської та Київської областей.
Довіра
Керівники господарств переконані, що найбільшою проблемою агрострахування в Україні є довіра до страхових компаній. На запитання «Чи довіряєте ви страховим компаніям?» позитивну відповідь дав кожен четвертий із десяти опитаних. Попри дефіцит довіри до агрострахування аграрії все ж таки страхують свої ризики (коли це є передумовою для укладення форвардного контракту). Зазвичай таке рішення не потребує багато часу й детального аналізу страхових програм, аби визначити найкращу для свого господарства.
У виборі страхової компанії господар надасть перевагу тій, що має хорошу репутацію на ринку й послугами якої вже скористався хтось із його знайомих чи друзів. А якщо це довірене коло бодай раз зіткнеться з недоброякісною страховою послугою, компанію, що її надавала, назавжди викреслять зі списку можливих партнерів.
Для розуміння якості страхових послуг аграрій, безумовно, звертає увагу на прості, зрозумілі, чіткі та прозорі процедури огляду полів, урегулювання збитків, документообігу, зрозумілі контракти й калькулювання всіх грошових зобов’язань.
Погодні ризики
Чотири з п’я ти (або 80%) опитаних агровиробників вказали на те, що брак опадів є найкритичнішим погодним ризиком для агровиробництва. Практично всі учасники опитування виявили стурбованість щодо кліматичних змін, які вже суттєво впливають на агровиробництво. Також відчувається стурбованість щодо погіршення умов виробництва через можливі посухи в найближче десятиліття. Через брак опадів хвороби та перезимівля озимих культур є іншими важливими ризиками, якими вкрай важко керувати. І саме вони є також досить вагомими та значно впливають на агровиробничі процеси. З опитаних аграріїв 65% вказали, що для них другим важливим ризиком після опадів є хвороби й для 61% опитаних перезимівля також часто приносить проблеми. Шкідники є проблемою для 55% опитаних. Аграрії зазначають, що шкідники та хвороби є ризиками, які можуть бути опосередковано керовані.
Важливим також є факт агрокліматичних особливостей окремих регіонів, на які слід зважати, надаючи страхове покриття. Скажімо, на Київщині останнім часом окрім традиційних ризикових подій природного характеру сільгоспвиробники дедалі частіше стикаються з ризиком «вимокання», що подекуди має більш негативні наслідки, ніж відсутність опадів. А от ризик вимерзання, з огляду на кліматичні умови регіону, має мінімальний вплив.
Знання специфіки
Незважаючи на те, що свою думку висловлювали ті аграрії, що вже мали досвід страхування посівів, їм, як з’ясувалося, складно орієнтуватися в специфікації ризиків та в особливостях їх покриття, у процедурах укладення договору, проведення огляду й урегулювання збитків. Для багатьох не зрозуміло, як розраховується остаточна сума виплати страхової компенсації та франшизи. Страхові програми загалом також не завжди зрозумілі. Трохи більше за 10% аграріїв зазначили, що добре знаються на предметі страхування й зазначили, що це позитивно впливає на ухвалення управлінських рішень. Приблизно 45% аграріїв більш-менш розуміються у специфіці страхування.
Дохід
Необхідність викори стан ня агрострахування як уп рав лінського інструменту для господаря часто залежить і від того, наскільки диверсифіковане виробництво й чи є постійний дохід із тим, наскільки можливо в умовах структурування агровиробництва компенсувати значні погодні потрясіння неврожаю за кошти супутніх напрямів. З опитаних 26,04% вказали, що отримують постійний дохід від виробництва.
Канали придбання страховки
Сьогодні в Україні діють чотири канали придбання страховки для агровиробництва: 1) через постачальників; 2) через трейдерів; 3) через банки або 4) безпосередньо від страховика. Нині постачальники насіння та ЗЗР пропонують маркетингові переваги для своїх клієнтів і дарують страховку як гарантію якості матеріалів компаній.
Коли підписують контракти з трейдерами, часто страхування є обов’язковою умовою співпраці. Більшість страхових договорів сьогодні в Україні підписано під форвардні контракти з Аграрним фондом. Таким чином трейдери обмежують ризик того, що агровиробник не виконує форвардний контракт і запевняє трейдера, що у разі втрати врожаю виробник матиме кошти, щоб усе ще виконати форвардний контракт. Деякі агровиробники бачать у таких страхових контрактах податок, який вони повинні сплатити, щоб отримати доступ до форвардних контрактів.
Чимало агровиробників купують стра ховку за рекомендацією банку. За зви чай фінустанови працюють з одним або кількома акредитованими страховими ком паніями, що пропонують агровиробникам страхові контракти. Ці контракти переважно адаптовані під кредитні пропозиції, а самі страховики мають належний рівень репутації та якості страхових пропозицій.
Проблеми агрострахування
70% учасників опитування мають низький рівень довіри до страховиків. Як пояснили респонденти, це пов’язано передусім із негативним досвідом урегулювання збитків і виплати страхової компенсації. Зокрема, вимоги не виконувалися через складні та непрозорі процедури, що були прописані в договорах. Страховики незрозуміло подають незастраховану частину ризику, на відшкодування якої сподівається агровиробник. Часто в суперечливих ситуаціях, коли через часові рамки та нюанси звітності неможливо знайти компроміс, аграрієві бракує знань, щоб обстоювати свою позицію і страхувальник залишається незадоволеним.
Деякі респонденти зазначили відсутність нішових страхових програм. Так, із позиції керування ризиками у виробництві непольових культур, зокрема яблук, цікавими були б продукти страхування якості, крім того, актуальним є захист від несприятливих погодних умов у період збирання врожаю, бо це «вікно» дуже обмежене в часі. Проте сьогодні страховий ринок не задовольняє потреби нішевих виробничих галузей.
Що впливає на рішення
Вибір аграрного страхування часто виконується з обмеженим часом й інформацією. Аграрії обирають між зрозумілими процедурами, актуальними страховими пропозиціями, спираючись на власний досвід роботи зі страховиками та рекомендації від третіх осіб (банкірів, трейдерів, постачальників та колег-аграріїв). Учасники опитування вказали на найважливіші критерії, які вони оцінюють перед купівлею страховки:
• репутація страхової компанії;
• чіткість і простота формулювання контракту;
• проста процедура регулювання претензій і збитків;
• незалежний процес оцінювання претензій;
• розмір застрахованих гектарів;
• досвід в агрострахуванні;
• кількість документів, необхідних для врегулювання збитку;
• історія компанії та власності (основні акціонери).
Окрім цього, аграрії цікавляться, як страхова компанія виплачувала страхове відшкодування іншим господарствам. Неабияке значення має також її досвід взаємодії із тими клієнтами, що страхуються рік у рік, але страхове відшкодування ще не отримували (оскільки погодні умови були сприятливими).
Виробники Сумської області під час дискусії наголошували, що для них важливе значення має походження страхової компанії, інформація про її власників і їхній досвід роботи. На думку аграріїв, добре було б мати єдиний інформаційний ресурс про ринкову діяльність страхових компаній. Аграрії з Житомирщини зазначили, що надання знижки в оплаті страхової премії на наступний рік страхування в разі беззбиткового виробництва (відсутності страхових випадків поточного року) могло б заохотити агровиробників до співпраці зі страховими компаніями.
Як проводили опитування
27% респондентів — це господар ства, що мають в обробітку 500–1000 га. 43% — комерційні підприємства з земельним банком понад 5000 га. Решта — фермери, що обробляють до 100 га. Загалом — 51 господарство. Близько 44% учасників опитування мають практичний досвід агрострахування, а приблизно 40% послуговуються форвардними контрактами.
Важливо було виявити, за якими критеріями вони оцінюють страхову компанію та сам страховий контракт. Питання, на які давали відповідь респонденти, стосувалися практики керування агровиробництвом, ризиків, із якими стикається компанія у виробничому процесі, практики керування ризиками, досвіду використання агрострахування й бачення розвитку галузі.
Рекомендації Проекту IFC
Низький рівень довіри до страхування тягне за собою зниження вартості страхування й впливає на попит. Агровиробники не дуже добре орієнтуються в страхових пропозиціях, процедурах, страховиках. Час та інформація для ухвалення рішення обмежена й часто базується на авторитетах і досвіді своїх колег.
Задля зручності страховикам потрібно розробити більш прості та зрозумілі веб-огляди страхових пропозицій із поясненнями, розрахунками й інфографікою. Проект IFC пропонує реалізувати єдину веб-платформу, яка б містила інформацію про всіх страховиків і їх пропозиції на ринку, що сформує 5-зірковий рейтинг страховиків за кількістю та якістю відгуків на кшталт експертних сайтів для мандрівників чи для гурманів тощо.
На такому ресурсі кожен страховик, що пропонує послугу з агрострахування, повинен мати окрему сторінку перегляду, де сільгоспвиробники зможуть залишити детальні відгуки щодо свого досвіду. На сторінці страхової компанії може міститись інформація щодо досвіду роботи, страхових пропозицій, історії компанії, контактної інформації. Такий ресурс нині розробляє Міністерство аграрної політики України за підтримки фахівців з агрострахування Проекту IFC. Провідні спеціалісти Сектору з аграрного страхування (створеного при Міністерстві) обробляють і генерують дані щодо поточної ситуації на ринку агрострахування. А найближчим часом їх репрезентують користувачам у вигляді зручної веб-платформи.
Ірина Головко, за матеріалами проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії»
газета “АгроМаркет”, жовтень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
