Тваринництво

Субклінічну гіпокальціємію важко виявити, натомість економічні наслідки хвороби для стада набагато вищі

Прихований ворог

Прихований ворог

Субклінічну гіпокальціємію важко виявити, натомість економічні наслідки хвороби для стада набагато вищі, як порівняти з клінічною молочною лихоманкою.   

Низький рівень кальцію в сироватці крові (гіпокальціємія) може бути поширений у вашому стаді, навіть якщо ви мало стикаєтеся з випадками молочної лихоманки. У стадах, які отримують стандартний монокорм для корів, приблизно 50% корів другої лактації та старші страждатимуть на гіпокальціємію в перші 24 год після отелення, навіть коли рівень клінічної молочної лихоманки становить менше за 5%. Гіпокальціємія може призвести до зниження споживання сухої речовини, зниження виробництва молока, частішого виникнення порушень обміну речовин і погіршення репродуктивної функції. 

Молочна лихоманка може суттєво скоротити продуктивне життя молочних корів, а також вплинути на їхні репродуктивні здібності. Економічні втрати через клінічні випадки молочної лихоманки значні й містять втрати від загибелі (8% хворих корів), передчасного вибракування (12% хворих корів), витрат на лікування та зниження надоїв молока в наступну лактацію. Крім того, кожен епізод клінічної молочної лихоманки збільшує ризик розвитку інших пологових захворювань, як от затримання плаценти, кетоз, зміщення сичуга та мастит. 

Субклінічна гіпокальціємія 

Багато корів із гіпокальціємією можуть перебувати в субклінічній стадії й потерпати від наслідків гіпокальціємії без видимих ознак хвороби. Фактично економічна вартість цих субклінічних випадків для стада набагато вища, ніж вартість клінічної молочної лихоманки, тому що захворюваність набагато вища, а наслідки виявляють у вторинних наслідках для здоров’я. 

Джессі Гофф з Університету штату Айова називає субклінічну або клінічну молочну лихоманку початковим стартовим механізмом. Наприклад, низький рівень кальцію в сироватці призводить до зменшення скорочення гладкої мускулатури. Як наслідок, може статися зміщення сичуга. Зменшення скорочення м’язів сфінктера на кінці дійки може призвести до проникнення бактерій і спричинити мастит. Порушення скорочувальної діяльності матки після отелення призведе до порушення відтворювальної функції (ендометрит, перегули, подовжений сервіс-період, збільшується сприйнятливість до захворювання на кетоз). 

У разі субклінічної гіпокальціємії клінічні ознаки відсутні, що значно ускладнює її виявлення. Субклінічну гіпокальціємію визначають за рівнем кальцію в сироватці крові корів, відібрану через 12–24 год після отелення. Можна брати ці результати й аналізувати їх для моніторингу ступеня поширення субклінічної гіпокальціємії в стаді, але факт полягає в тому, що в реальному часі ми не можемо контролювати проблему шляхом моніторингу. Тому, коли йдеться про субклінічну гіпокальціємію, фахівці можуть наголошувати або на профілактиці, або на лікуванні. 

Профілактика гіпокальціємії 

На відміну від випадків молочної лихоманки внутрішньовенне введення кальцію молочним коровам із субклінічною гіпокальціємією не рекомендується. Внутрішньовенне введення кальцію молочним коровам із субклінічною гіпокальціємією може призвести до довгострокового зниження концентрації кальцію в крові. Дослідники (Лучано Кайшета) виявили, що через шість годин після лікування концентрація кальцію в крові досягла рівня навіть нижчого за вихідний рівень. Ба більше, концентрація кальцію в крові лишалася нижчою за рівні, виміряні у корів, які не отримували кальцій внутрішньовенно. 

Профілактику гіпокальціємії доцільніше проводити шляхом зміни годівлі корів у транзитний період. Ці зміни дають змогу фізіологічній системі організму, яка мобілізує кальцій, підготуватися до збільшення потреби в кальції, пов’язаному із синтезом молозива і молока. 

Існує дві основні стратегії годівлі корів пізнього сухостою, які допомагають поліпшити споживання корму тваринами та знизити частоту виникнення метаболічних порушень, пов’язаних із проявами гіпокальціємії. Перша полягає в обмеженні споживання Са до кількості, меншої ніж 60 г/ доба, тому що високий уміст кальцію в раціоні призводить до зниження його засвоєння. За вищого споживання Са підтримується високий рівень Са в крові, екскреція збільшується, причому гормональний механізм мобілізації Са з кісток усувається. 

Друга стратегія заснована на концепції катіонно-аніонного балансу раціону (DCAB) (Beede, 1992). Відбуваються такі  процеси: катіони натрію (Na+) та калію (К+) несуть позитивні заряди й підвищують рН у крові; аніони, зокрема хлору (Cl) і сірка (S2–), несуть негативні заряди й мають підкислювальний ефект у крові (зниження рН); коли баланс між катіонами й аніонами є негативним (негативний DCAB), рН крові знижується; для нейтралізації низького рН крові, спричиненого негативним DCAB, корова мобілізує буфери, зокрема Ca фосфат і бікарбонат із кістяка. 

Обидві ці стратегії спрямовано на активізацію механізмів, які дають змогу корові швидко отримувати з кісткових запасів Са, коли потреба на нього різко зростає під час отелення. Однак обидві стратегії не мають застосовуватися разом. 

Ми пропонуємо застосовувати другу стратегію годівлі сухостійних корів із використанням комплексного продукту МолКаб, яка ефективно компенсує можливі випадки зменшення споживання корму в транзитний період. А негативні наслідки високих рівнів кальцію або калію в раціонах компенсувати за рахунок використання МолКаба. Для контролювання стану корів після отелення пропонуємо контролювати годівлю корів і намагатися зробити так, щоб кормовий стіл містив 110–120% енергії, що піддається метаболізму (ME). Потреби >1000 г/добу білка, що метаболізується (МП). Раціон корів має бути складений так, щоб забезпечував 110–130% ME, але не більше за 1200 г/день MP. 

Контролювати цей процес можна через рН сечі. Фізіологічна норма сечі в корів відповідає рН 8,4–8,6. Для запуску процесу надходження кальцію з кісток до крові рН сечі має бути 6,2–6,4. 

МолКаб рекомендовано згодовувати, починаючи з 21 дня (не пізніше за 15-й) перед отеленням. У цьому разі не так важливі витрати на використання продукту — всього за 2–3 тижні до отелення, як важливішим є правильність його застосування. На 3-й день вимірюємо рН сечі у п’яти корів. За досягнення рН сечі 6,2–6,4 вважаємо, що дозу встановили. 

Наголосимо: витрати на МолКаба за тритижневий період нижчі, ніж витрати на лікування післяотельних ускладнень. Правильне використання продукту сприяє додатковому отриманню молока за лактацію в кількості 300–450 л/гол. (надбавка 5–8%). Це добрий прибуток і висока окупність. У день отелення потрібно припинити згодовувати аніоногенні добавки. 

Запорукою того, що транзитний період подолано успішно, є те, що корова здорова, виробляє велику кількість молока з необхідними компонентами й може бути запліднена у визначений час. 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ