Ризик захворюваності та синдром ожиріння печінки (СОП) виникає тоді, коли птиця досягає продуктивності 70−85%. Очікувана висока продуктивність несучок та якість яєць може виявитись недосяжною. Здебільшого симптоми очевидні — втрата апетиту, пригнічений стан, надмірна вага, малорухлива поведінка, бліді гребінці. Та інколи єдиною ознакою СОП є нерівномірні спалахи смертності.
Несучки на піку продуктивності потребують багато енергії, яку вони отримують від споживання комбікорму. Надлишок енергії акумулюватиметься у вигляді жиру під шкірою, в нирках, на серці та у м’язах. Важливим є те, що жир акумулюватиметься у печінці та навколо яєчників і яйцепроводів.
Жирові відкладення в печінці роблять її м’якою та вразливішою до пошкоджень. Жирові відкладення навколо яйцепроводу можуть призвести до розривів печінки та внутрішніх крововиливів протягом кладки. Кладка супроводжується небажаним метаболічним та фізичним стресом. Пошкодження печінки та крововиливи є наслідками СОП.
БАГАТОФАКТОРНА ПРОБЛЕМА
СОП є багатофакторною проблемою, яка є наслідком наявності декількох ризиків на додачу до надлишку спожитої енергії. Пов’язаний зі статевим дозріванням, гормон естрадіол стимулює печінку накопичувати жир для подальшого синтезу жовтка. Отже, з початком клади печінка збільшується у розмірах відповідно до рівня естрогену.
Запалення також вважають однією з передумов геморагічного синдрому жирової дистрофії печінки. Відомо про вищі рівні запалення у птахів з експериментально індукованим СОП. Запалення, що спричиняє цей перехід, може бути спричинене іншими чинниками, включно з годівлею та навколишнім середовищем.
СОП часто спостерігають у курей-несучок з обмеженим рухом. Можливо, також це пов’язано з типом системи утримання. В одному з досліджень йшлося, що, хоча загальний рівень смертності не відрізнявся в різних системах утримання, причини її були різними. У разі утримання курей-несучок у клітках 74% загинуло від СОП, але за альтернативних систем утримання захворювання було діагностовано лише у 0–5% мертвої птиці.
Попри зміни в методах виробництва яєць, системи утримання в клітках і далі залишаються найбільш поширеними у багатьох країнах. Це тільки підвищує загальну розповсюдженість синдрому. Нещодавні підрахунки свідчать про те, що понад 90% випадків СОП у Китаї, Японії та США спостерігали саме у птиці з утриманням в клітках, а в Туреччині, Індії, Росії та Мексиці цей показник становив 100%.
Найчастіше СОП спостерігають у спеку. Загалом висока температура середовища знижує потреби в енергії, що призводить до позитивного балансу енергії. У поєднанні з уже збільшеним балансом енергії у птиці, яку годують для досягнення високої продуктивності, висока температура середовища прискорює ожиріння печінки.
Птиця протягом періодів високих температур намагається охолонути через пришвидшене дихання. На жаль, збільшення абдомінального жиру в птиці може заважати нормальному диханню та охолодженню. Птиця стає більш схильною як до теплового стресу, так і до пошкодження печінки через СОП. Передбачувано, що стада, які живуть у регіонах з теплим кліматом, можуть бути більш схильними до цього синдрому. Оскільки температури зростають у всьому світі, пошук рішень для СОП стає нагальним.
СУБКЛІНІЧНИЙ СИНДРОМ ВЕДЕ ДО ЗБИТКІВ
Частіше СОП не діагностують у курей несучок. Смертність становить 3–5%, хоча може бути і вищою. Важливо пам’ятати, що смерть наступає тільки внаслідок крововиливу в печінку. Це є доказом того, що значна кількість птиці у стаді може страждати на гостру хронічну форму СОП. Однак, якщо СОП не призводить до явних захворювань чи зниження продуктивності, чи доцільно з ним боротись? Якщо важко відрізнити хвору птицю від здорової та немає доступних діагностичних можливостей, через що синдром залишається непомітним, чи є це критичним для виробництва?
Це питання складне. Існує зв’язок між СОП та якістю шкаралупи. Важливою функцією печінки є зміна вітаміну D в його активну форму — вітамін D3. Рівень кальцію в крові птиці, яка страждає на СОП, підвищений, що свідчить про порушення утворення вітаміну D в активній формі, а це важливо для формування шкаралупи. Вітамін D3 необхідний для нормального засвоєння кальцію. Недостатня кількість вітаміну D3 спричиняє дефіцит кальцію і зниження ваги шкаралупи. Є думка, що яйця низької категорії становлять від 3,5 до 12% усіх яєць і їхня кількість може збільшуватися до кінця кладки. На додачу до зниження якості шкаралупи хронічна форма СОП може спричиняти зниження продуктивності, незначно підвищити смертність та спровокувати репродуктивну дисфункцію.
ПРОФІЛАКТИКА — КЛЮЧ ДО УСПІХУ
Оскільки СОП може протікати непомітно, найважливішим аспектом профілактики є постійний моніторинг чинників ризику та наявності чи відсутності ознак. Слід контролювати споживання комбікорму, а також збільшення маси тіла, смертність та зниження продуктивності. Систематичні перевірки можуть допомогти у виявленні. Діагностичні засоби не завжди доступі, тому аутопсія є найбільш поширеною. Це ускладнює процес виявлення у птиці, яка не має ознак ураження.
Іншою стратегією запобігання СОП є ретельна підготовка раціонів. Раціон повинен складатися на основі норм і рівня несучості, щоб співвідношення енергії та продуктивності можна було контролювати. Зниження споживання калорій у раціоні, наприклад збільшення кількості жирів, багатих на лінолеву кислоту, і зменшення кількості вуглеводів може знизити частоту захворювання. Це пов’язано з тим, що додаткове споживання жиру з комбікормом знижує синтез нового жиру, тому печінка зазнає меншого навантаження під час вироблення жиру для жовтка. Загалом це знижує метаболічне навантаження на печінку.
Раціони повинні містити достатньо енергії, щоб підтримувати продуктивність птиці, оптимізуючи цим виробництво. Важливо не перестаратися. Максимальне споживання енергії в початковий період яйцекладки потрібне для підтримки продуктивності, проте потреба в енергії знижуватиметься протягом яйценосного періоду зі зниженням продуктивності. Таким чином, може бути необхідно зменшити поживність раціону, щоб птиця не набирала зайвої ваги. Насправді співвідношення метаболічної енергії до білка в кормах залежить від температури та швидкості яйцекладки. Наприклад, за підвищених температур відношення енергії до білка знижується на 10%. Інші стратегії профілактики охоплюють надання відповідного простору, контроль температури навколишнього середовища та зниження стресу птиці.
КОМПЛЕКСНІ ПРОСТІ РІШЕННЯ
На додаток до стратегій годівлі та догляду існують рішення, що допомагають підтримувати продуктивність курей-несучок. Переломний момент, коли субклінічний синдром жирної печінки прогресує і перетворюється на смертельний геморагічний синдром жирової дистрофії печінки, часто залишається непоміченим, поки не стає занадто пізно. Тому важливою є постійна профілактика поголів’я до того, як це стане проблемою. Кормові добавки протягом багатьох років активно застосовують для захисту птахів від СОП. Однак за коливань та спорадичних екстремальних температур та підвищеного навантаження на кишківник під час зміни раціону потрібно простіше рішення.
У компанії Biochem розробили концепції для комплексної підтримки здорового накопичення та мобілізації жиру в печінці, а також для підтримки продуктивності птиці в періоди стресу, наприклад теплового. Оскільки багато наших кормових концепцій призначені для безпосереднього додавання до питної води, вони прості у застосуванні. Це нескладні рішення, які можуть бути корисними для загального стану здоров’я та добробуту поголів’я.
Синдром жирової дистрофії печінки залишається невирішеним захворюванням у курей-несучок та як гостра, так і хронічна форми хвороби призводить до збитків для виробників яєць. Компанія Biochem має багаторічний досвід розроблення кормових рішень для застосування на фермах для підтримки вашого виробництва.
Матеріал надала компанія Biochem
Наше Птахівництво
