Особисте підсобне господарство «Павлівські» з села Веселе Бериславського району на Херсонщині вирощує ожину на п’яти гектарах, з них у тунелях — три гектари. Урожайність
сягає 40 т/га.
ОПГ «Павлівські» обробляє 18 га землі. Вирощують виноград, полуниці, ожину, малину, ранню картоплю та кріп на пучкову продукцію. Торік у промислове виробництво впровадили садову лохину.
— Ожина — одна з найвигідніших ягідних культур, — розповідає агроном особистого підсобного господарства Сергій Павлівський. — Цього року в середині червня ожина коштувала 185 грн за кіло. Якщо три роки тому важко було продавати ожину, то вже минулого року на неї був гарний попит. Ягоди ми не продавали дешевше 40 грн за кіло. За два роки можна повернути витрати на її вирощування.
До 70% урожаю ожини реалізували оптовикам із Білорусі та Молдови, решту продали на внутрішньому ринку. Тунелі захищають ожину від приморозків, опадів та вітрів. У широких міжряддях молодих посадок ожини в перші два роки в господарстві вирощують полуниці, потім замінюють їх ранньою картоплею. Причина в тому, що плодоносні кущі ожини сильно розростаються і притіняють полуниці в міжряддях, під час вибирання ожини міжряддя затоптуються, провітрюваність рослин погана, тому полуниці починають хворіти.
Сорти
Вирощують три ранні сорти ожини: Лох Тей, Натчез, Хевен кен вейт та ремонтантний сорт Блек меджик. Ранні сорти ожини безколючкові. Кожен із сортів має свої особливості, переваги й недоліки. Основний сорт у господарстві — Лох Тей шотландської селекції. Він формує продовгувато-округлі ягоди середньої ваги. Сорт Натчез цвіте раніше, але запилюється пізніше за Лох Тей. Для сорту Натчез характерні довгі та великі ягоди вагою від 30 до 40 г, за 10 хв можна назбирати пів кілограма таких ягід. Відповідно, Натчез вирізняється високою врожайністю.
Натомість за смаковими якостями найкращим у господарстві вважають сорт Хевен кен вейт.
У ремонтантного сорту Блек меджик на плодових гілочках шипи відсутні. Вони є тільки на пагонах, але не заважають збирати врожай. Цей сорт чудово запилюється за спекотного літа і формує ягоди овальної форми вагою 6–8 г. Плодоносить рясно, кілька разів за вегетаційний період.
Розсадник
У сланких сортів ожини укорінюється верхівка, якщо лоза контактує із ґрунтом, для цього пагін достатньо прикопати. Такий спосіб розмноження ожини є найкращим, бо пагін живиться від материнської рослини і швидко укорінюється.
Ожину укорінюють і живцями. Восени наповнюють місткості торф’яним субстратом і садять живці з трьома бруньками. Завдяки делікатному, але регулярному зволоженню за допомогою туманоутворювача живці починають пускати корінці. Навесні отримують розсаду. Ожина живцями укорінюється повільно, буває до 50% випадання рослин.
Закладання промислової плантації
Ожину садять із середини жовтня до середини листопада. На ранніх сортах застосовують схему 3,0 . 1,0 м. На початковому етапі росту пагони ростуть вертикально, але згодом лоза набуває ознак сланких сортів. Ремонтантний сорт ожини садять за схемою 3,0 . 0,5 м, бо в нього прямостоячі кущі. Саджанці висаджують під бур на глибину 15–20 см. Під посадку вносять перегній у невеликій кількості, який перемішують із ґрунтом, щоб не підпалити коріння. Ґрунт у рядках мульчують тирсою, щоб менше випаровувалася волога та не росли бур’яни. З обох боків рядка ожини на висоті 30 см від ґрунту закріплена крапельна стрічка, щоб проводити поверхневий полив.
Догляд
Торік «Павлівські» посадили у відкритий ґрунт гектар молодих насаджень ожини. Щоб вони швидше прижи лися, їх часто поливали. У перший рік посадки приріст пагонів становив 3–4 м.
Щороку ожина дає пагони заміщення, тому її треба обрізати. У господарстві стверджують, що це не складно.
— Раніше ми залишали шість пагонів заміщення на кущ, зараз — чотири, щоб поліпшити якість ягід і зменшити навантаження на кореневу систему. Пагін від пагона має бути на відстані не менше 10 см, — розповідає агроном.
Навесні проводять агрохімічний аналіз ґрунту. Зважаючи на винос елементів живлення, кущі підживлюють нітроамофоскою.
У відкритому ґрунті в ремонтантного сорту ожини раніше проходить запилення, наливання та дозрівання ягід, ніж у звичайних сортів у тунелях. Для кращого запилення ожини в тунелях на кожен гектар встановлюють шість вуликів із джмелями. У тунелях рання ожина цвіте в середині травня, у відкритому ґрунті в цей час на ремонтантному сорті наростають ягоди. У відкритому ґрунті кущі можна більше навантажити ягодам, у тунелях — менше.
— Ожина — більш стійка ягода до вірусних та грибних хвороб порівняно з малиною, — стверджує агроном. — У нас на плантації хвороб не було.
Ягоди сорту Лох Тей часто не дозрівають, а залишаються червоними. Причиною цьому є мікроскопічний кліщ, який поселяється в ягодах і виділяє ретарданти, що не дають їм дозріти, тобто ягоди залишаються нібито вічно молодими. Максимум, що можна зробити в такій ситуації: встигти зібрати перші ягоди. Єдина можливість побороти шкідника — обробити кущі до розпускання бруньок препаратом-акарицидом Аполло.
Торік на ожині з’явився жук оленка волохата. Він виїдає з квіток тичинки й маточку, обгризає пелюстки, може пошкодити молоде листя. У вологу погоду кущі пошкоджують ожинові попелиці. Цей шкідник живе і харчується на нижньому боці листка і на кінцях пагонів. Від значних пошкоджень листя скручується, а пагони викривлюються. За великої чисельності шкідника зрізують уражені ділянки і спалюють за межами плантації. Проти цих шкідників можна використати біопрепарати, але потрібно враховувати, що одні препарати погано працюють за спеки, інші — за вологої погоди. Після збирання врожаю обрізати старі пагони не поспішають, оскільки вони можуть захистити молоді пагони від морозів. Але перевіряють, чи не пошкоджені вони шкідниками або хворобами. У разі виявлення пошкоджень їх видаляють оперативно.
Плодоношення
У середині червня починають збирати ожину. Ранні сорти плодоносять протягом місяця. З дворічного куща в середньому збирають три кілограми ягід, з чотирирічного — 14 кілограмів.
Ягоди сорту Натчез потребують миттєвого охолодження, інакше вони можуть почервоніти. Ожину на далекі відстані перевозять за температури 2–3 °С. Охолоджені ягоди можуть зберігатися до 20 днів.
Людмила Капустіна
журнал “Плантатор”, липень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі
“Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою
https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
