Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Овочі - Ягоди - Сад

Огіркова диня

Плантатор
Джерело:
Плантатор
Поділитись:
Огіркова диня

Огіркова диня (Cucumis melo ssp.) вважається найдавнішою формою дикої дині (var. аgrestis), яка була одомашнена в Китаї.

Огіркова диня вирощується в Індії, Китаї, Японії, Кореї та Південно-Східній Азії. Вона не переносить низькі температури повітря, а також надто вологого клімату, поширена до висоти 1300 м над рівнем моря. Не підходить для регіонів з великою кількістю опадів (понад 1500 мм на рік). Найкраще росте на добре дренованих, родючих, суглинистих ґрунтах, багатих на органічні речовини, з діапазоном рН 5,5–6,8. Рослини огіркової дині здатні переносити лужні ґрунти до рН 8,0, але не переносять важкі глини і заболочені умови. Для росту і розвитку огіркової дині потрібна мінімальна температура 18 °C, але оптимальні температури знаходяться в діапазоні 24–27 °С. Огіркова диня — посухостійка культура, але потребує великої кількості води для гарного росту та розвитку. Може вирощуватися на шпалері.

Використання

Зрілі та незрілі плоди споживають сирими або вареними, маринованими або перероблюють на солодощі та соки. У Південно-Східній Азії незрілі й стиглі плоди маринують. Плоди огіркової дині використовують у сирому вигляді або розпарюють у фруктовий салат із чабером та гострим горіховим соусом. Молоді плоди їдять сирими або смажать. М’якуш можна дрібно нарізати кубиками й використовувати як приправу до салатів і супів. Плоди використовуються також у карі та тушкованих стравах. Насіння їдять сирим або виробляють з нього олію.

Науковці встановили, що повністю дозрілі плоди огіркової дині виділяють етиловий ефір три-метилтіопропіонової кислоти, який є основним компонентом, що спричиняє специфічний динний запах. Ця речовина має антимутагенні та антиканцерогенні властивості. У дослідах in vivo вона продемонструвала індуковану диференціацію клітин раку в тварин, а в системі in vitro — хіміотерапевтичну дію на клітини раку товстої кишки людини. У більш пізніх дослідженнях вчені ідентифікували ще шість сполук, що відповідають за аромат у повністю зрілих плодах Cucumis melo var. Conomon. Чотири з них є сірковмісними сполуками, а інші дві — бензилацетат і евгенол. Ці сполуки мають більш високу здатність до поглинання вільних радикалів кисню, ніж антиоксидантний вітамін С. Кількість їх на порядки більша в дозрілих плодах порівняно з напівзрілими. Три інгібітори трипсину були виділені з насіння Cucumis melo var. Conomon. У народній медицині плоди огіркової дині завжди використовувалися як охолоджувальний або зволожувальний засіб для шкіри, а також для лікування опіків та саден. Насіння огіркової дині — це травний, протикашльовий, жарознижувальний і антигельмінтний засіб.

Уміст цукрів у плодах збільшується з їх дозріванням. Фруктоза є головним чинником накопичення цукру. Більшість сортів огіркової дині мають близько 95% води, що є відмінним способом для збільшення споживання клітковини та рідини. У м’якоті високий уміст вітамінів А, В6 і С. Плоди також мають високу концентрацію мінералів, таких як кальцій, калій, магній і кремнезем.

Морфологічні особливості

Рослина огіркової дині являє собою здебільшого сланку, сильно розгалужену, однорічну, однодомну рослину з головним стеблом діаметром 5,5–8,5 мм. Листки чергові, прості, суборбікулярні або яйцеподібні, п’яти-семи лопатеві, дрібнозубчасті з глибокою серцеподібною основою, темно-зелені, завдовжки 7–18 см, завширшки — 7–15 см. Обидві поверхні листків покриті м’якими ворсистими волосками. Квітки андромоноеційні, жовтуватого кольору, з квітконіжкою 3–5 см довжини. Чоловічі квітки зібрані по дві-чотири в одному вузлі та мають 26–44 мм у діаметрі, чашечка дзвоноподібна, чашолистики шилоподібні, віночок дзвоноподібний, п’ятироздільний, жовтий, з трьома тичинками. Жіночі квітки поодинокі, з п’ятьма плодолистиками.

Плід поліморфний, може бути еліпсоїдним, овально-довгастим, кулястим або витягнутим, 11–30 см завдовжки, гладенький. Колір плоду буває білим, жовтим, золотисто-жовтим, жовто-біло-жовтим, з білими поздовжніми смужками, зеленим, із темно-зеленими довгими смужками. М’якоть біла, оранжева, жовта або рожева з численним білим, еліптичним, дрібним (дрібнішим за 8 мм) плескатим насінням. Товщина м’якоті плоду становить 2,5–3,6 см, кожен плід може містити 600–700 насінин. Вага середнього плоду коливається від 0,7 до 2,3 кг залежно від сорту в стадії повної зрілості.

Технологія вирощування

Технологія вирощування огіркової дині мало відрізняється від вирощування дині посівної. Підготовка ґрунту складається з осінньої оранки, весняної культивації та боронування.

Під оранку на один гектар вносять добрива з розрахунку N70P25К25. Для прискорення проростання насіння замочують у воді протягом 12–24 год перед посівом. За три-чотири доби до посіву проводять передпосівний полив ґрунту. Висівають чотири-п’ять насінин у підготовлену лунку на глибину 1–2 см. Глибокий посів затримує сходи. Лунки розташовують на відстані 1–2 м у рядку, з міжряддям 1,5–2 м.

Насіння проростає приблизно через чотири-п’ять діб. Слабкі та хворі рослини видаляють через два тижні, залишаючи тільки три рослини в кожній лунці. Щоб підвищити врожайність, видаляють бічні пагони в перших 10 вузлах.

На початкових стадіях росту та розвитку рослини огіркової дині зрошують раз на три-чотири доби. Під час цвітіння та плодоношення інтервал зрошення зменшують, збільшуючи поливну норму. Дощування є ідеальним способом зрошення для огіркової дині, але може застосовуватися будь-який спосіб поливу.

Огіркова диня є перехреснозапильною культурою. Основними запилювачами є бджоли. Розташування вуликів на її посівах позбавляє потреби в додатковому ручному запиленні.

Обприскування посівів рослинними гормонами тоді, коли вже є шість-вісім справжніх листків, збільшує кількість жіночих квіток і може подвоїти кількість плодів. Наприклад, одне застосування гіберелової кислоти збільшує кількість квіток на 50%. Застосування етрелу (етиленпродуцент) підвищує вираженість жіночої статі рослин огіркової дині.

Для знищення бур’янів проводять прополювання в рядках та міжрядні культивації. Захист від хвороб та шкідників аналогічний такому, що застосовують під час вирощування звичайної дині.

Збирання плодів проводять у технічній та біологічній стиглості. Перший збір можна починати через 50–55 діб після сходів. Період плодоношення триває до 70 діб. Середня врожайність становить 25–35 т/га. Плоди деяких сортів огіркової дині після дозрівання здатні зберігатися протягом трьох місяців.

Олег Холодняк
Південна державна сільськогосподарська дослідна станція ІВПіМ НААНУ

журнал “Плантатор”, липень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
Плантатор
Поділитись: