Слід розуміти, що основою додаткових доходів аграріїв є глибока переробка. Це може бути млин, комбікормове виробництво або насіннєвий завод. З усіх видів переробки на елеваторах найменше представлено виробництво насіння. Загалом цей напрям дозволяє заробляти додаткові гроші, отримувати цікаві знання і виходити на новий рівень у власному бізнесі.
Щоб заробляти в насіннєвому бізнесі, потрібно визначити замовника готової продукції. Якщо завод надаватиме послуги, варто укласти угоди з насіннєвими господарствами й одразу визначити вимоги до параметрів кінцевої продукції. Ті, хто планує робити насіння для власних потреб, самі чітко розуміють, чого і скільки треба виготовити, а також рівень отримуваної якості.
Перед початком створення насіннєвої лінії або заводу слід визначити, яку кількість насіння треба буде готувати, з якими культурами планується працювати, а також бюджет, який можна витратити на створення виробництва. Треба пам’ятати, що для виробництва якісного насіння існує мінімальний комплект обладнання.
Тому, якщо хтось уважає, що без якоїсь машини з переліку обов’язкових можна тимчасово обійтись і придбати її пізніше, коли з’являться гроші, це шлях у нікуди. Гроші не з’являться, бо не буде досягнута потрібна якість насіння, і, відповідно, заробітки зменшаться через зниження врожайності або скорочення обсягів продажів — невдоволені клієнти другий раз не прийдуть купувати неякісне насіння.
Насіннєві заводи можна розділити на промислові та фермерські. Перші можуть працювати тільки як надавачі послуг для різних оригінаторів, а також певну кількість продукції робити для власних потреб. Другі зазвичай готують насіння зернових колосових, і тут усе набагато простіше — і обладнання, і вимоги. Також заводи можна ділити й по культурах — існує досить багато підприємств, що спеціалізуються тільки на одній культурі. Це знову ж великі компанії, які мають повний цикл виробництва насіння однієї культури і які можуть інвестувати значні кошти в потужний завод. Відносно невеликі насіннєві заводи намагаються працювати з різними типами культур, що дозволяє більше заробляти й оперативно реагувати на потреби ринку.
Ті аграрії, що вже мають певний досвід у виробництві насіння, зазвичай знають, які машини їм потрібні. Здавалось, це дає певну перевагу, але насправді часто буває навпаки: замовник хоче працювати тільки з тим обладнанням, яке він добре знає. До того ж на ринку завжди з’являються нові, більш досконалі машини, що здатні забезпечувати кращу якість за менших витрат. Доводиться довго переконувати замовника, і, на жаль, не завжди успішно.
Для правильної побудови технічного завдання передусім треба знати параметри на вході й виході — чистоти, калібру, вологості, зараженості патогенами, потребу у фотосепарації тощо. Після цього складають технологічну схему, яку замовник вивчає й погоджується з нею або ні. На цьому етапі також бувають складні моменти, бо замовник платить гроші, і сперечатись із ним буває досить важко. Тут підрядник має набратися терпіння й хоробрості, щоб довести свою правоту. Зі свого боку замовник також має дослухатися до того, що пропонує підрядник, бо той спирається на значно більший досвід і краще знання ринку. Замовник може виробляти насіння протягом багатьох років, але він зазвичай працює з фіксованим комплектом обладнання й не знає, чого можна досягти з іншими машинами. Траплялося, що замовник уперто наполягав на власному баченні технологічної лінії, і завод будували з урахуванням його побажань. Однак після початку експлуатації тому доводилося визнавати свою помилку й замінювати певні машини, бо бажаного результату досягти не вдавалося. Подібне часто тягне за собою значні витрати, бо доводиться вбудовувати в робочу схему машини з іншими параметрами, розмірами й вимогами. В результаті загальні витрати на будівництво заводу або насіннєвої лінії відчутно зростають.
Коли виникає питання про обладнання, яке купуватимуть для насіннєвого заводу, ціна незрідка викликає найбільшу зацікавленість у замовника. Йому не хочеться вкладати зайві гроші — це можна зрозуміти. Однак тут ідеться не про гроші, а про функціональні можливості, якість, надійність і довговічність. У виробництві насіння пріоритетом є якість, яка досягається завдяки всьому комплексу обладнання. На кожному етапі слід доводити насіння до чітко визначеного стану, і тут не може бути компромісів. Якщо машина забезпечує належний рівень якості й продуктивності, є надійною і працює без проблем, не варто звертати увагу на бренд. Наприклад, є німецький виробник очисного обладнання, а є данський. Німецький виробляє машини з коротким решітним станом, данський — з довгим. У насіннєвому виробництві це суттєво впливає на якість кінцевої продукції. Тому навіть дорогі машини слід обирати правильно, спираючись на знання і досвід.
Після запуску лінії завжди трапляється щось таке, що не було враховано в проєктування або виробництві. Це впливає на якість, продуктивність або взагалі на можливість працювати. У такому разі замовнику не варто гостро реагувати — слід зосередитись на усуненні проблеми. Іноді доводиться розбирати велику кількість обладнання, щоб знайти причину негараздів, і це може тривати не один день. Зазвичай усі проблеми лежать на поверхні, і їх вдається швидко знайти й усунути. Але трапляється й навпаки…
Був приклад, коли на одному заводі категорично не вдавалось запустити систему аспірації на повну потужність. Завод не працював три дні, але причину так і не знайшли.__ Врешті-решт вирішили міняти вентилятори з електродвигунами на потужніші, бо замовник вимагав терміново усунути проблему. Допоміг випадок: підійшов працівник заводу й запитав: чи правильно приєднали фази до електродвигунів. Після перевірки виявилось, що проблема була саме в цьому. Електродвигуни не видавали розрахункової потужності через неправильне приєднання фаз, відповідно, повітряний потік був значно меншим від потрібного, і система аспірації нормально не працювала. Коли фази встановили коректно, функціональність системи відновилась. Схожих прикладів існує безліч. Такі прості речі, як кут нахилу труб, сторона подачі зерна на стрічковий конвеєр, неповне завантаження бункерів, травмування зерна на якомусь з етапів — усе можна усунути ще на стадії пусконалагоджувальних робіт або на самому початку експлуатації.
Ще років п’ять тому фотосепаратори застосовували у виробництві насіння вкрай мало. Через високу вартість далеко не всі могли це собі дозволити. Але з часом виробники насіння зрозуміли, що без фотосепаратора буває неможливо опрацювати певну партію насіння. Наприклад, на бобових і пшениці фотосепаратор видаляє хворі зерна, що за масою й розміром не відрізняються від здорових. На жаль, поширення хвороб відбувається активно, тому ця машина стає дедалі важливішою для виробництва якісного здорового насіння. Усі це розуміють, але є велика кількість «економістів», які вважають, що зможуть спокійно обійтись без фотосепаратора. У результаті перші партії насіння добре продаються, бо ознак хвороб за шаром протруйника не видно. Покупці задоволені аж до моменту, коли виникають проблеми з проростанням або посіви починають активно хворіти. Врешті-решт фотосепаратор доведеться купувати, але це обійдеться дорожче. Вбудовувати додаткову машину доведеться в робочу лінію, а це завжди складніше, ніж під час будівництва. Крім того, слід ураховувати потенційні втрати через «підмочену» репутацію.
Однією з найважливіших машин, що дозволяє гарантовано досягати високих агрономічних результатів на початкових етапах розвитку, є протруювач. До його вибору треба підходити дуже уважно, бо він тільки здається простим. Насправді це досить складна машина, яка може по-різному працювати з тими або іншими культурами й препаратами. Слід ураховувати, що машина працює з отрутою, і тут першочергове значення має захист персоналу й навколишнього середовища. Крім того, висока ціна препаратів вимагає високої точності системи дозування. Тип машини — потоковий або порційний залежить від потрібної продуктивності та типу культури.
Потоковий тип застосовують зазвичай для злакових культур та іноді для сої. Це прості й недорогі машини, однак і точність їх роботи не найкраща. Інші культури протруюють у порційних машинах, які відрізняються високою точністю дозування. Тут є можливість чітко відміряти порцію насіння й порцію протруювача, а потім якісно їх перемішати. Однак вартість порційної машини втричі вища, ніж потокової, і перед тим як обирати тип і модель, власнику слід чітко визначитись, скільки та якого насіння треба буде протруювати.
Створюючи насіннєвий завод з нуля, слід ураховувати перспективи розвитку. Звісно, що відразу підприємство працюватиме з меншою продуктивністю, доки напрацьовуватиме клієнтську базу. Але з часом цілком можливо знадобиться створення ще однієї виробничої лінії. Щоб не довелося знову повертатися до капітального будівництва, краще заздалегідь запроєктувати будівлю потрібної площі. У перші роки вільний простір можна використовувати для інших цілей — під склади, майстерні тощо. Коли ж прийде час розширювати насіннєве виробництво, достатньо буде зібрати й установити технологічне обладнання. Такий підхід дасть змогу скоротити стартові інвестиції (не будувати відразу дві лінії) і зменшити витрати часу на будівельні роботи.
Українські аграрії зрозуміли: для будівництва насіннєвого заводу потрібно бути готовим до значних інвестицій. Економія тут недоречна через відчутний вплив на якість кінцевої продукції. Неякісне насіння не купуватимуть, і бізнес зупиниться. Тому за відсутності достатньої кількості грошей краще якийсь час почекати й накопичити потрібні ресурси, і тільки потім розпочинати будівництво.
The Ukrainian Farmer
