Традиційно кожен новий рік підносить бізнесу чергові новації. Тож природно, що учасники ринку прагнуть упевнитися, що нічого з податкових змін не упущено. У цій добірці — найсуттєвіші зміни, що з 2021 року внесено в податкове законодавство.
Звертаємо увагу на нормативні акти, що впливають на оподаткування:
• Закон України від 04.10.2019 №190-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
• Закон України від 13.05.2020 №592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі — Закон №592);
• Закон України від 17.12.2020 №1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування»;
• Постанова Кабінету міністрів України від 23.12.2020 №1308 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року №609»;
• наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578»;
• наказ Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4».
Розглянемо окремі податкові зміни, на які слід звернути увагу, ведучи діяльність у 2021 році.
1. Нові розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму в 2021 році
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX:
• з 1 січня 2021 року розмір мінімальної зарплати становить 6000 грн, а з 1 грудня — до 6,5 тис. гривень із відповідним переглядом видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери;
• прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня — 2270 грн, з 1 липня — 2379 грн, з 1 грудня — 2481 грн.
2. Нові форми податкових декларацій
Мінфін затвердив нову форму декларації про доходи для фізосіб з додатками для ЄСВ (наказ від 17.12.2020 №783)
Нова декларація про доходи для фізосіб та фізосіб-«загальників» містить сім додатків. Зокрема, три нові щодо нарахування єдиного соцвнеску (ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3) та Розрахунок податкових зобов’язань з ПДФО та ВЗ, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії (Додаток КІК). Звітувати за новою формою будемо з 1 січня 2022 року.
Викладено у новій редакції:
• форму податкової декларації про майновий стан і доходи;
• Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Їх привели у відповідність до Законів №466, №115 та №116, що дасть змогу реалізувати права платників податків на подання об’єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ.
Зокрема, у формі декларації введено окремі рядки для відображення:
• частини прибутку контрольованої іноземної компанії та податкових зобов’язань з таких доходів;
• зобов’язань з ЄСВ для самозайнятих осіб або для фізичних осіб, які сплачують єдиний внесок на умовах договору про добровільну участь у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні, або для членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
• уточнення попередньо задекларованих зобов’язань перед бюджетами та цільовими фондами.
Тепер декларація про доходи міститиме аж 7 додатків. Додано чотири нові додатки, що надають можливість платникам податків окремо розрахувати свої податкові зобов’язання з частини прибутку контрольованих іноземних компаній та зобов’язання з ЄСВ.
А саме:
• Додаток ЄСВ 1. Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.
• Додаток ЄСВ 2. Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті.
• Додаток ЄСВ 3. Розрахунок збільшення або зменшення сум зобов’язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки.
• Додаток КІК. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії.
3. Запровадження єдиного рахунку для сплати податків
У зв’язку з тим, що з 1 січня 2021 року впроваджують єдиний рахунок для сплати податків, ДПС оприлюднила такий алгоритм переходу на єдиний рахунок:
1) через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
2) отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
3) надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки. Відмовитися від використання єдиного рахунку можна буде з 1 січня наступного календарного року. Реквізити рахунків (по областях у форматі xls) наведені на сайті Казначейства або на сайті ДПС.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
4. Річний звітний період для платників податку на прибуток з доходом до 40 млн гривень
У 2021 річний звітний період з податку на прибуток застосовується платниками, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн гривень. Відповідні зміни було внесено до п. 137.5 ПКУ.
Також з цієї дати з’являться звітні періоди для ФОПів та юросіб-«єдинників» при нарахуванні доходів нерезидентам. Вони будуть подавати річну декларацію з прибутку. Однак, дію нового пп. «д» п. 137.5 ПКУ перенесено на 1 січня 2022 року. Тобто саме з 2022 року діятиме новий річний звітний період для юросіб-«єдинників» щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному статтею 39-2 ПКУ, яку теж відтерміновано.
5. Єдиний податок: фейєрверк щедрості
По-перше, нові підходи до визначення граничного обсягу доходу для платників єдиного податку:
• для першої групи — 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
• для другої групи — 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
• для третьої групи — 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; віднесення до підакцизних товарів рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
По-друге, відтермінування до 1 січня 2022 року застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої — четвертої груп (фізичними особами — підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (1 320 000 грн), незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів;
• виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорого цінного каміння.
По-третє, збільшення загальної площі житлових приміщень та/або їх частин, нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/ або їх частин, яку фізична особа — підприємець — платник єдиного податку може надавати в оренду:
• з 100 до 400 квадратних метрів — у разі надання в оренду житлових приміщень та/або їх частин;
• з 300 до 900 квадратних метрів — у разі надання в оренду нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин.
6. Зміни в адмініструванні податків Індивідуальна податкова консультація (ІПК): захищає чи ні платника податків?
З 01.01.2021 з ПКУ зникне норма, згідно з якою платник податків, який діяв за отриманою ним ІПК, звільнявся від відповідальності (зокрема, від штрафів та/або пені).
Натомість наявність такої ІПК стане обставиною, яка доводить відсутність вини платника податків у скоєнні податкового правопорушення (пп. 112.8.2 ПКУ).
Наразі вбачається, що насправді нічого глобально не змінилося, і надана платнику індивідуальна податкова консультація буде й далі захищати його від притягнення до відповідальності.
ДПС відповідає за порушення своїх посадових осіб
Згідно з оновленою нормою п. 110.3 ст. 110 ПКУ контролюючі органи несуть відповідальність у вигляді відшкодування шкоди особі, щодо якої було вчинено податкове правопорушення, відповідно до положень ст. 114 ПКУ. Контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень податківцями.
Зменшено кількість підстав для повторних податкових перевірок
За новою редакцією пп. 78.1.5 ПКУ призначати повторну перевірку контролюючий орган має право лише за умови, що:
1) платник податків сам просить про такий перегляд. Перевірка в такому разі має проводитися лише з оскаржуваних питань;
2) надані додаткові документи свідчать про нові обставини, які не досліджувались під час перевірки.
• Нові строки давності в 2555 днів за порушення, пов’язані з нарахуванням та сплатою ПДФО та військового збору.
З 1 січня 2021 року строки давності в 2555 днів поширюються не тільки на перевірки по трансфертному ціноутворенню, а й щодо ПДФО та військового збору, які утримуються із зарплати та інших виплат, пов’язаних із трудовими відносинами (ст. 102 ПКУ).
• З 2021 року працюють нові правила оформлення ППР.
З 1 січня суттєво змінено норми ст. 58 ПКУ щодо змісту податкових повідомлень-рішень (далі — ППР), які будуть прийматися за результатами документальних перевірок.
Також з 01.01.2021 запроваджується Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків.
• Коли платник вважається винним та нові правила застосування штрафів. З 1 січня вводиться поняття вини платника податків (ст. 109 ПКУ) і нові умови, за яких платники податків будуть притягуватися до відповідальності за порушення (ст. 110113 ПКУ).
З 1 січня 2021 року змінюється концепція відповідальності платника податків. Вина платника податків (яку, звісно, податківці ще мають довести, проте лише практика покаже, чи не вийде навпаки, що платнику доведеться доводити відсутність вини) прямо впливає на розмір санкцій, які будуть застосовуватися.
Які обставини пом’якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень, зазначено в новій ст. 112-1 ПКУ. При цьому з’являється можливість подання платником на добровільних засадах доказів неумисності скоєних ним порушень (пп. 17.1.16 ПКУ) і подовжуються строки надання документів, які підлягали перевірці, до 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (пп. 44.6 ПКУ).
• Нові умови нарахування пені за несплату податків.
До п. 129.1 ПКУ додано нові підпункти, відповідно до яких нарахування пені розпочинається:
• при виявленні ДПС заниження податковим агентом ПДФО при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу — починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (пп. 129.1.4 ПКУ);
• у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум ПДВ, починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів (пп. 129.1.5 ПКУ).
7. Дивіденди нерезидентам — розширення кола операцій, які вважаються їх виплатою
З 1 січня 2021 року набрала чинності нова редакція пп. 14.1.49 ПКУ. Тепер для цілей оподаткування до дивідендів прирівняні за операціями з нерезидентами, що належать до категорій, зазначених у пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ.
До виплат, які вважаються дивідендами, тепер належать:
• суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права);
• вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у такого нерезидента;
• вартість товарів (робіт, послуг), які продаються такому нерезиденту. Цю норму застосовують у контрольованих операціях і в межах суми, яка перевищує (у разі виплати за ц/п та придбання активів) або менша (у разі продажу активів) ніж сума, яка відповідає принципу «витягнутої руки».
8. Зміни у ТЦУ та КІК
Щодо КІК, то тут можна на рік розслабитися — статтю 39-2 ПКУ, яка встановлювала правила роботи з ними, відтерміновано до 1 січня 2022 року (докладно про це ми розповімо в окремій статті).
А ось щодо міжнародних компаній, то ці зміни запрацювали з 1 січня 2021 року.
Відповідно до пп. 39.4.2 ПКУ платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подається ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Інформацію, яку має містити повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, встановлено пп. 39.4.2.2 ПКУ.
Зверніть увагу, що повідомлення про участь у міжнародній групі компаній вперше подаватиметься у 2021 році за 2020 рік (п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Таким чином, за 2020 рік у разі здійснення контрольованих операцій разом зі звітом про контрольовані операції подається по відомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Відповідно до пп. 39.4.9 ПКУ, ДПС має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розраховано згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро.
Запит може бути направлений не раніше 12 місяців і не пізніше 36 місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік — не раніше 12 місяців і не пізніше 36 місяців після закінчення звітного року.
Глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстерфайл) має надати платник податків ДПС протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році.
Катерина Проскура, д-р екон. наук, сертифікований аудитор, судовий експерт КНДІСЕ
газета AgroTimes, січень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “AgroTimes” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
