Агромаркет

Правила змінилися

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Правила змінилися

Про які податкові новації в контексті BEPS має бути в курсі бізнес, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність.

Імплементуючи План дій ВEPS, Україна задекларувала намір дотримуватися високих етичних стандартів щодо сплати податків і переміщення капіталу. Перші кроки, нехай яким довгим і складним видається шлях, уже зроблено.  

Трансфертні ціни по-новому… 

Трансфертне ціноутворення вже кілька років поспіль традиційно привертає увагу податківців, бо саме там криються найвищі ризики для платників податків щодо заниження об’єкта оподаткування податком на прибуток. Цьому сприяє і обмеженість доступу до баз даних, і нестача вітчизняних регуляторних актів з питань трансфертного ціноутворення, як наслідок, маємо двозначність тлумачення підходів із застосування принципу «витягнутої руки» підприємствами та податківцями, що неминуче призводить до конфліктів, які потім довго вирішують у судах. 

Останні зміни, внесені у податкове законодавство, мають сприяти удосконаленню контролю за трансфертним ціноутворенням у частині імплементації положень 8-10 Плану дій BEPS. Удосконалення стосуються контролю за розподілом функцій, ризиків та нематеріальних активів всередині групи компаній. Дискусії з контролюючими органами щодо розподілу функцій усередині групи та вибору сторони, що досліджується, призводили до серйозних розбіжностей у частині нарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій до платників податків. Законом №466 передбачено для контрольованих операцій з нематеріальними активами та операцій з реструктуризації бізнесу використовувати методологію, яка має спростити для платників податків обґрунтування відповідності таких операцій принципу «витягнутої руки». Зокрема, у разі відсутності достовірної інформації про зіставні неконтрольовані операції визначення вартості нематеріальних активів або розміру компенсації може здійснюватися за методикою зіставної оцінки вартості, яка ґрунтується на розрахунку дисконтованої вартості майбутніх грошових потоків. Такий розрахунок, відповідно до п. 39.310 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) здійснюється відповідно до Національних або Міжнародних стандартів оцінки. Фактично відсутність детального керівництва до дії у ПКУ компенсується можливістю застосування Настанов ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення (секція D.2.6.3 Розділу VI Настанов). Чи є це позитивним чинником для розвитку бізнессередовища? Безперечно. Адже правила гри в частині трансфертного ціноутворення стали прозорішими. 

Удосконалення зачепили й правила та операції із сировинними товарами. З ПКУ зникла норма, яка передбачала контроль за товарами, що мають біржове котирування. Натомість запроваджується контроль за сировинними товарами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України. Звичайно, ефект від такого кроку можна буде оцінити після дій Кабміну щодо визначення переліку таких товарів, але позитив однозначно є — перелік сировинних товарів, затверджених Кабміном, має набагато чіткіше формулювання, ніж «товари, які мають біржове котирування». Для контрольованих операцій із сировинними товарами порівняння цін може проводитися за ціною зіставних неконтрольованих операцій, які здійснені платником податків або іншими особами (знову критичним стає доступ до баз даних), та/або котирувальними цінами. Тобто платникам податків дали вибір, якого не було у попередній редакції ПКУ. Звичайно, ПКУ не містить переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін, але кодексом передбачено, що рекомендований перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін буде оприлюднюватися Державною податковою службою перед початком звітного року. Цей крок також є прогресивним, оскільки вносить певну ясність до чинних правил гри. 

Про повну лібералізацію трансфертного ціноутворення наразі не йдеться. Платники податків, які здійснюють контрольовані операції із сировиною, мають повідомляти контролюючий орган про укладення відповідного контракту. Якщо повідомлення направлено своєчасно, і суттєві умови контракту не змінювалися, то порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами буде здійснюватися на найближчу дату до дати ціноутворення, яку узгоджено в контракті. Якщо зазначених умов не дотримано, то контролюючий орган буде мати право здійснити порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами на дату переходу права власності або на дату відвантаження товару. 

Підприємства, які під час здійснення операцій із сировинними товарами не використовуватимуть метод порівняльної неконтрольованої ціни, зобов’язані обґрунтувати у документації з трансфертного ціноутворення неможливість його застосування. Або ж мають обґрунтувати, що такий метод недоцільно застосовувати з урахуванням фактів та обставин здійснення контрольованої операції. Підприємству слід вказати у документації з трансфертного ціноутворення інформацію про всіх осіб, які брали участь у ланцюгу постачання товарів від виробника (постачальника) до першої непов’язаної особи або до першого нерезидента, країна реєстрації якого або організаційно-правова форма якого не входить до Переліку №1045 та Переліку №480, та вказати показники рентабельності таких осіб. Підприємству варто приділити особливу увагу такій інформації, адже в разі її непереконливості контролюючий орган має право самостійно визначити рівень ціни контрольованої операції за методом порівняльної неконтрольованої ціни, використовуючи ціни зіставних неконтрольованих операцій або котирувальні ціни. Звичайно, за такого формулювання прозорість правил гри набуває відтінку сумнівності, проте обнадійливою є норма ПКУ, яка передбачає можливість видання Міністерством фінансів України окремих порядків для встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами принципу «витягнутої руки». Сподіваємося, що такі порядки буде затверджено у найближчому майбутньому, однак набудуть вони чинності не раніше 1 січня наступного року за роком їх затвердження. Тож будьте пильні…. 

Хто такі пов’язані особи 

Критерії визнання пов’язаності осіб збільшено з 20% до 25% володіння однією особою корпоративними правами іншої особи. По суті, цей критерій приведено у відповідність до критерію пов’язаності, який застосовує більшість європейських країн. Крім цього, до переліку пов’язаних осіб додано утворення без статусу юридичної особи, до яких п. 39-2.1.1 ПКУ відносить партнерства, трасти, фонди та інші установи чи організації, утворені на підставі правочину або закону іноземної держави (території). Також до утворень без статусу юридичної особи прирівнюють особи — нерезиденти, організаційно-правову форму яких внесено до переліку, затвердженого Кабміном (Постанова №480), які не є юридичними особами. А головне, у ПКУ вказано, що цей перелік не є винятковим, тож не втрачайте пильності і проаналізуйте, з ким ви мали справу з 23.05.2020. 

Новий підхід до структури документації для міжнародних груп компаній 

В Україні на виконання умов BEPS (дія 13) запроваджується трирівнева структура документації для міжнародних груп компаній, яка містить документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-bycountry reporting). Відповідно до визначених критеріїв, компанії повинні будуть подавати 2 додаткових документи: глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-bycountry reporting). 

Платники податків, які здійснюють контрольовані операції, зобов’язані інформувати контролюючий орган щодо участі у міжнародній групі компаній. 

Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, разом із звітом про контрольовані операції зобов’язані подати до Державної податкової служби повідомлення про участь у групі. Таке повідомлення подається до 1 жовтня року, що настає за звітним, в електронному вигляді за окремою формою. 

Повідомлення має містити таку інформацію : 

• дані щодо материнської компанії групи, до якої входить платник податків (зокрема її назву, державу резидентства та адресу, реєстраційний номер); 

• дату закінчення фінансового року відповідно до внутрішніх положень материнської компанії групи; 

• інформацію щодо розміру сукупного консолідованого доходу групи за фінансовий рік, що передує звітному; 

• дані щодо юридичної особи, яка уповноважена на подання звіту в розрізі країн групи, або інформацію про те, що група не зобов’язана подавати такий звіт. 

Таке повідомлення має бути подано вперше за 2020 звітний рік (не пізніше 1 жовтня 2021 року). Ну і, звичайно, як же без штрафів… Якщо повідомлення не подали або подали з недостовірною інформацією, то будьте готові сплатити штраф у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатної особи. 

Що стосується документації з трансфертного ціноутворення, то до її змісту додатково має бути внесено інформацію: 

• про фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків; 

• щодо ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції; 

• обґрунтування економічної причини (ділової мети) у разі придбання робіт (послуг), нематеріальних активів чи інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів; 

• копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період, за який подається документація (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків). 

Якщо платник податків входить до складу міжнародної групи компаній, сукупний консолідований дохід якої за фінансовий рік, що передує звітному року, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро, він зобов’язаний на запит ДПС надати глобальну документацію (майстер-файл). 

Запит на її подання може бути направлено не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців із дати закінчення фінансового року, встановленого групою (або не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного календарного року). 

Глобальна документація (майстерфайл) має містити, зокрема, інформацію про: 

• організаційну структуру групи; 

• загальний опис діяльності групи, зокрема опис ланцюгів постачання та утворення вартості найбільших за показником виручки групи п’яти товарів (послуг), а також ланцюгів постачання будь-яких інших товарів (послуг), частка яких становить більше як 5% виручки групи за відповідний фінансовий рік; 

• нематеріальні активи, які використовує група у своїй діяльності, із зазначенням учасників групи, що володіють такими активами на праві власності або іншому праві (користування, володіння та/або розпорядження) та суттєвих договорів, пов’язаних із такими активами, укладених між учасниками групи; 

• фінансування учасників групи (внутрішньогрупове та зовнішнє); 

• консолідовану фінансову звітність групи за останній фінансовий рік. Глобальну документацію (майстер-файл) подають державною мовою в паперовому вигляді або в електронній формі протягом 90 календарних днів із дня отримання запиту. Зважаючи на обсяги інформації, перехідними положеннями ПКУ визначено, що перші запити про подання майстер-файлу може бути направлено контролюючим органом щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році. Штраф за неподання майстерфайлу встановлено чималенький — 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи. Для порівняння, 2020 року ця сума становила б 630 600 грн. Тож краще підготувати майстер-файл… 

Форма та подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (далі — звіт у розрізі країн) є уніфікованим стандартом Country-by-Country Reporting, затвердженим ОЕСР та запровадженим більш ніж у 82 країнах. Зазначений стандарт передбачає, зокрема, автоматичний обмін Country-by-Country Report між податковими адміністраціями різних держав. 

Необхідною умовою для виникнення обов’язку подання групою цього звіту є обсяг сукупного консолідованого доходу такої групи за фінансовий рік, що передує звітному року, який має дорівнювати або перевищувати еквівалент 750 млн євро. 

Українським законодавством, відповідно до рекомендованого стандарту, встановлено, що звіт у розрізі країн подає українська компанія групи виключно у випадках, визначених пп. 39.4.10 ПКУ: 

• платник податків є материнською компанією групи; 

• материнська компанія групи уповноважила українську компанію на подання звіту в розрізі країн до контролюючого органу; 

• відповідно до вимог законодавства місцезнаходження материнської компанії групи подання такого звіту від такої групи не вимагається, і при цьому материнська компанія не уповноважила іншого учасника групи на подання звіту в іншій іноземній юрисдикції; 

• між Україною та іноземною державою, в якій розташовано материнську компанію групи, або державою розташування учасника цієї групи, уповноваженого на подання звіту в розрізі країн, підписано міжнародний договір, що передбачає можливість здійснення обміну податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами в розрізі країн або наявні факти систематичного невиконання такого порядку (ДПС має оприлюднювати перелік таких іноземних юрисдикцій на своєму офіційному вебпорталі). 

У звіті в розрізі країн розкриваються фінансові та економічні показники (зокрема, суми доходу, прибутку, сплачених податків, чисельність працівників, основні види діяльності) учасників міжнародної групи в розрізі кожної юрисдикції, у якій їх зареєстровано, або в якій міжнародна група компаній здійснює свою діяльність. Форма звіту в розрізі країн та порядок його заповнен ня буде затверджено Мінфіном. 

Передбачено, що після приєднання України до Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports (Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін міждержавними звітами) звіти в розрізі країн, подані українськими компаніями, будуть об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією. 

Ну і як же без штрафу… За неподання такого звіту передбачено штраф у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. За не внесення усієї інформації до поданого звіту в розрізі країн штраф становитиме 1% від доходу компанії, інформацію про яку не відображено, але не більше 1000 прожиткових мінімумів для працездатної особи. 

Коротко про ділову мету… 

Платники податків, які під час здійснення контрольованих операцій придбавають у нерезидентів послуги чи роботи, нематеріальні активи або інші предмети господарських операцій, відмінних від товарів, відтепер зобов’язані обґрунтувати економічну доцільність таких операцій (економічні вигоди, що отримують у результаті їх здійснення) і наявність ділової мети придбання таких робіт (послуг), нематеріальних активів тощо. Таке обґрунтування має бути наведено в документації з трансфертного ціноутворення. Зверніть увагу, що у ПКУ (п. 14.1.231) оновлено визначення розумної економічної причини (ділової мети) та зазначено, за яких умов операція, здійснена з нерезидентами, її не має: 

• головною ціллю або однією з головних цілей операції, та/або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; 

• в зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб. 

Відповідно до нової різниці, запровадженої пп. 140.5.15 ПКУ, у разі відсутності ділової мети під час здійснення операцій із нерезидентами, фінансовий результат платника податків до оподаткування має бути збільшено на суму витрат, понесених під час такої операції. Обов’язок доведення відсутності ділової мети покладено на контролюючий орган. Фактично платникам податків необхідно бути готовими підтверджувати наявність ділової мети не тільки в імпортних контрольованих операціях, адже різниця, передбачена пп. 140.5.15 ПКУ, стосується будь-яких операцій із нерезидентами. 

Крім того, зміни у законодавстві зачепили оподаткування прирівняних до дивідендів платежів, попередження агресивного податкового планування, запобігання уникненню статусу постійного представництва та оподаткування постійних представництв та ін. Тож, як мовиться, далі буде… 

Тетяна Паєнтко, д-р екон. наук, сертифікований аудитор керуючий партнер Аудиторської компанії «Міжнародна правова безпека» 

газета “АгроМаркет”, серпень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями