Основу успішного вирощування озимого ріпаку закладають восени. Як тільки рослини озимого ріпаку зміцніють, посівами можна управляти за допомогою цілеспрямованого підживлення та заходів із захисту. Щоб не упустити важливого в догляді за ріпаком в осінній період, ми підготували добірку порад щодо контролювання посівів культури від фахівців компанії Saatbau Probstdorfer Ukraine.
Цілеспрямоване підживлення
Для забезпечення потреби рослин ріпаку в основних елементах живлення восени слід внести фосфорні та калійні добрива вже до сівби. Завдяки загортанню, поживні речовини краще доступні навіть за посушливих умов на поверхні ґрунту.
Ріпак, як і всі олійні культури, має високі вимоги щодо достатньої наявності фосфатів у ґрунті. Нестача фосфору гальмує утворення крохмалю та целюлози, а значить, і накопичення цукрів, через що підвищується синтез антоціанів. Листковий апарат набуває забарвлення від пурпурово-червоного до оранжевого.
Калію у ґрунті має бути у достатній кількості. Натомість дефіцит калію знижує зимостійкість рослин і призводить до підвищеного ураження грибними хворобами. Окрім того, зменшується продукування крохмалю, білку та целюлози.
Сірка є важливою складовою та структурним елементом рослини. Цей елемент містять багато ензимів і амінокислот. Основна потреба у сірці виникає у весняний період, утім, доцільним є внесення її невеликими дозами восени. Внесення всієї норми сірки під попередник не матиме особливого ефекту через ризик вимивання у нижні шари ґрунту.
Ріпак належить до культур із найвищою потребою у борі. Під час посухи, навіть за достатньої наявності бору в ґрунті, можуть виникнути прогалини в забезпеченні рослини. Загальна потреба у борі становить 300–600 г/га, і її найкраще закрити багаторазовим обприскуванням посівів разом із застосуванням засобів захисту в бакових сумішах. Частку бору 100–150 г/га можна внести вже восени. Щоб не зменшити ефективність інсектицидів та фунгіцидів, за позакореневого внесення слід зважати на те, що рН маточного розчину перебуває у межах від нейтрального до слабокислого проміжку. У протилежному випадку доцільно додавати лимонну кислоту та подібні продукти.
Обережно з азотом
Щодо забезпечення азотом ріпаку восени слід добре поміркувати. Наприклад, азотними добривами повільної дії, як-от гноївкою, можна удобрювати до проведення сівби. Мінералізований азот слід вносити за потреби, починаючи з фази від чотирьох листків. У разі надто раннього удобрення азотом швидкої дії утворюється надмірна листкова маса, що пригнічує гілкування ріпаку.
Видовження стебла
Посіви слід постійно моніторити й контролювати за наявними шкідниками. Окрім того, може виникнути потреба пригальмувати надмірний ріст рослин восени. За раннього висіву, вологої теплої погоди, доброго забезпечення азотом і високої щільності посівів зростає ризик видовження рослин. У разі збігу більшості цих чинників доцільно застосувати рістрегулювальний фунгіцид від фази чотирьох листків.
Сильну скорочувальну дію показують також продукти, що містять метконазол і тебуконазол. Для рістрегулювальної дії норми внесення можна зменшити — насамперед за вологих і теплих погодних умов і якщо строки внесення є достатньо ранніми. Якщо пріоритетом є контроль фомозу, то слід збільшити норму внесення.
Сумісні посіви
Висівання у сумісних посівах справляє позитивний ефект на озимий ріпак. При цьому в основному з ріпаком висівають неморозостійкі бобові з додаванням інших культур, як-от: олійного льону, гвізотії абіссінської та інші. Крім кращої покривної дії на ґрунт і підвищеного біорізноманіття у посівах на промислових площах виявилось, що можна значно зменшити контроль шкідників.
Якість ґрунтових вод
Експерти радять зважати на захист ґрунтових вод. Під час внесення гербіцидів, які містять метазахлор і діметахлор, треба слідкувати за тим, що їх не можна вносити на одному й тому ж полі частіше ніж раз на три роки.
У регіонах із захистом водних ресурсів і ландшафтів ці речовини взагалі не слід вносити. Це також стосується різних злакових гербіцидів за нерівномірного залягання ґрунтових вод.
The Ukrainian Farmer
