Сорбенти є найдієвішим засобом для боротьби з мікотоксикозами
Нейтралізувати мікотоксини
Сорбенти є найдієвішим засобом для боротьби з мікотоксикозами
Боротьба з мікотоксикозами у свинарстві максимально активна вже протягом трьох останніх десятиліть. Це пов’язано з тим, що свині — найчутливіші тварини до мікотоксикозів серед усіх сільськогосподарських тварин. Причому виведення нових порід і створення нових високопродуктивних гібридів тільки погіршило ситуацію з чутливістю тварин до кормових мікотоксинів. Селекціонувати свиней на стійкість до кормових грибних токсинів виявилося неможливим, а прагнення максимально підвищити продуктивність завжди супроводжується зниженням резистентності організму не лише до інфекцій, а й до кормових антинутрієнам, зокрема й до мікотоксинів.
І мікотоксини, і метаболіти
За даними данських учених, мікотоксикози свиней забирають до чверті потенційної продуктивності свиней навіть за повністю збалансованого за поживністю раціону. Ці економічні втрати віднімають від очікуваного чистого прибутку й роблять бізнес виробництва свинини менш привабливим.
Свині особливо чутливі до охратоксину, ДОНу, зеараленону і фумонізину. Їхній негативний вплив зводиться до зниження споживання корму, уповільнення росту і статевого дозрівання молодняку, погіршення якості сперми в кнурів, зниження великоплідності поросят і молочності свиноматок. В останніх підвищується частота абортів і ембріональної смертності. Характерною ознакою мікотоксикозів у свиней є явище імуносупресії.
Навпаки, мікотоксикозам великої рогатої худоби стали приділяти увагу відносно недавно. Це пов’язано з тим, що тривалий час уважалося, що рубцева рідина є детоксикаційним бар’єром для зеараленону, Т-2 токсину, ДОНу, фумонізину, охратоксину й інших. Такого висновку дійшли на підставі того, що продукти життєдіяльності найпростіших (інфузорій) рубця містять ферменти, що здатні розщеплювати зазначені мікотоксини з утворенням простіших з’єднань. Однак така деградація мікотоксинів усе ж не забезпечувала відсутність негативного їх впливу на організм, а деякі специфічні мікотоксини об’ємистих кормів (ерговалін, ерговалінін, лолітрем В) не піддавалися деградації в рубці взагалі. Весь цей час виробничники фіксували негативні впливи високих доз мікотоксинів на здоров’я та продуктивність худоби.
Тільки в останні роки завдяки успішному вивченню рубцевої біохімії та фізіології доведено, що зазначена вище ферментативна деградація мікотоксинів рубцевою рідиною виявилася зовсім не безневинною. Точно встановлено, що метаболіти, які утворюються під час розщеплення афлатоксину і зеараленону, аж ніяк не менш токсичні, а в низці випадків навіть більш токсичні для організму корови, ніж оригінальні молекули.
Крім того, перш ніж розщепнутися, мікотоксини, що потрапили в рубець, встигають проявити свій негативний ефект до його мікробного товариства. У результаті під їхньою дією падає румінаторна активність (зменшується частота скорочень рубця), сповільнюється переварювання сухої речовини, а в його складі — крохмалю й інших поживних речовин. Систематизуючи дані Я. Головні, В. Лохова, Г. Латєва й інших, всі негативні ефекти мікотоксинів для великої рогатої худоби можна згрупувати відповідно до таблиці.
Мікотоксини, а також їх метаболіти, які пройшли через передшлунок і сичуг у жуйних і через шлунок у свиней, потрапляють у тонкий кишківник, де взаємодіють з усмоктувальною парністю ворсинок і після взаємодії зі спеціальними носіями потрапляють у кров. Там їх відомими біохімічними методами (за винятком охратоксину і деяких інших) визначити неможливо, але негативний вплив цих метаболітів мікотоксинів відбивається на діяльності, насамперед печінки й нирок. У корів і свиней це спричиняє порушення жирового обміну в печінці, в результаті збільшується частота кетозів. У нирках метаболіти мікотоксинів уражають ниркові канальці, миску й усю паренхіматозну тканину, спричиняючи нефрити. Продукти обміну мікотоксинів спричиняють застій крові у віддалених від серця кровоносних судинах. У результаті зростає частота ламінітів й інших уражень ратиць.
Як боротися
Стратегія боротьби з мікотоксикозами у свиней зводиться до застосування сорбентів і біотрансформаторів мікотоксинів. Водночас у великої рогатої худоби застосування ферментів-біотрасформаторів абсолютно не фізіологічно на тлі впливу мікробної флори передшлунків, які розщеплюють ферменти, що надходять, практично повністю. Тому для худоби єдиним способом боротьби з мікотоксикозами слід уважати сорбенти. Ефективні сорбенти набагато дешевше обходяться і для свиней.
Обираючи вид сорбенту, перевагу слід віддавати органомінеральним комплексам, що містять маннани, бета-глюкани й алюмоселікати. Таких продуктів на ринку кормових добавок багато, тому слід ураховувати деякі особливості їхніх властивостей і складу.
Найбільш пригожим джерелом органічної частини сорбенту може бути диференційована на маннани й бета-глюкани клітинна стінка дріжджів-цукроміцетів (Saccharommyces cerevisiae). Комбінування цих двох сорбтивних речовин у концентрованому вигляді у співвідношенні 1 : 1 забезпечує стабільне зв’язування мікотоксинів, особливо неполярних, навіть у випадку зміни рН по всьому шлунково-кишковому тракту. З тим питома зв’язувальна поверхня таких сорбентів зростає до 10–12 га/кг, що надає їм підвищену силу і високу буферну місткість. До того ж маннани й бета-глюкани не повинні розщеплюватися ферментами мікроорганізмів у рубці і сичузі, а також у шлунку свиней, що зберігає їх сорбтивну силу по всьому шлунково-кишковому тракту тварин.
Цим умовам цілком відповідає органічна частина добавки Вітаманнан. Доведено, що саме її органічна частина добре протистоїть ДОНу, зеараленону, Т-2 токсину, а також їхнім метаболітам як у передшлунках, так і в тонкому й товстому кишківнику. Це протистояння можна вважати універсальним і ефективним. З огляду на особливості будови просторової структури маннанів і бета-глюканів вони не сорбують вітаміни та мікроелементи, а десорбція мікотоксинів у нижніх відділах кишківника завдяки цьому стає неможливою.
Неорганічної частиною Вітаманнану є спеціально підібрані алюмосилікати, що діють із маннанами та бета-глюканами синергічно. Вони підсилюють стабільність сорбції органічної частини й самі ефективно діють проти полярних мікотоксинів — афлатоксинів, фумонізинів, ерговаліну, ерговалініну лолітрему В.
Таким чином, активна частина препарату охоплює всі групи мікотоксинів, наведені в таблиці, що свідчить про високий рівень його ефективності й універсальності застосування проти будь-яких видів і доз мікотоксинів у кормах. До того ж не потрібно точно встановлювати ці види та їхню кількість.
Окрім того, встановлено: алюмосилікати, що в складі препарату, поглинають надлишки рубцевих і кишкових газів, що запобігає здуттю передшлунків у жуйних і метеоризму у свиней. Ці компоненти мають високу буферну місткість, унаслідок чого оптимізується рН у рубці в межах нейтральної та слабокислої реакції.
Доведено позитивний вплив алюмосилікатів на розвиток целюлозолітичної мікрофлори й завдяки цьому поліпшення перетравності клітковини жуйними. Під їх дією зростає синтез оцтової кислоти, а отже, підвищується жирність молока у корів.
Сорбтивна сила препарату Вітаманнан пов’язана не лише з мікотоксинами, а й із сорбцією мікробних токсинів через механізм захисту ворсинок від прикріплення до них фімбій мікроорганізмів.
Таблиця. Вплив мікотоксинів на продуктивність і здоров’я ВРХ
Мікотоксин | МДУ, мг/кг | Корми, де міститься найчастіше, й умови пріоритетного нагромадження | Негативний ефект на організм ВРХ |
Афлатоксин В1, В2, G1, G2. | 0,05 | Зернові, особливо кукурудза з високим умістом вологи, продукти її переробки. Найчастіше нагромаджується в разі пошкодження зерна комахами. Силос | Ураження печінки, гіперемія й крововилив, нагромадження жиру в печінці, нирках і серці — енцефалопатія й набряки. Прорив набутого імунітету. Знайдені в молоці |
Охратоксин А | 0,05 | Кукурудза, пшениця, овес, ячмінь, жито, соя. Кукурудзяний силос, сінаж | Охратоксин у рубці перетворюється на фенілаланін і охратоксин-а. Рубець і його мікрофлора ефективно захищають жуйних від охратоксину |
Т-2 токсин ДОН | 0,1 1,0 | Злакові зернові: кукурудза, пшениця, овес, ячмінь, а також силос, бобовий сінаж, сіно і солома | Т-2-токсин викликає відмову від корму, зниження продуктивності, діарею, гастроентерити, геморагії в кишківнику. Спричиняє в телят атаксію задніх кінцівок, пошкодження суглобів кінцівок, апатію і анорексію |
Зеараленон | 1 мкг/кг | Зернові злаки: кукурудза, пшениця, овес, ячмінь. Силос, сінаж | Має естрагенну дію. Викликає зниження заплідненості, вагініти, аборти, безплідність і збільшення молочних залоз у молодих телиць |
Фумонізин | Не нормується | Кукурудза, а також харчові й кормові продукти її переробки. Пшениця, ячмінь. Силос, сінаж | Викликає у жуйних зниження споживання корму і, як наслідок, продуктивності |
Ерговалін, ерговалінін лолітрем В | Поки що не нормується | Злакові трави, райграс | Порушення координації руху, ураження кінцівок, зниження молочної продуктивності |
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Олександр Дещенко, лікар ветеринарної медицини, ТОВ «Ветсинтез»
— Відомо, що такі патогени, як сальмонели й ешерихії паразитують на стінках кишківника, прикріпляючись до поверхневих вуглеводів епітелію за допомогою фімбрій, орієнтованих на монозу. Це призводить до формування стаціонарних популяцій патогенів і їх домінування над нормофлорою кишківника, як наслідок — до розвитку важких патологій із високою летальністю, що погано піддаються лікуванню антибактеріальними препаратами. Своєю чергою, надмірне, нерегульоване застосування кормових антибіотиків сприяє набуттю стійкості до них патогенної мікрофлори й тягне за собою великі економічні збитки для свиноферм.
Препарат Вітаманнан має у своєму складі велику кількість манози, яка працює як альтернативне поле прикріплення для грамнегативних бактерій, тим самим перешкоджаючи їх фіксації до стінок кишківника. У результаті замість приєднання до клітин кишкового епітелію патогени з манозоспецифічними фімбріями зв’язуються з МОС і проходять шлунково-кишковий тракт транзитом, не спричиняючи захворювання. З тим МОС, що входять до складу препарату Вітаманнан, не пригнічують розвиток нормофлори, що сприяє нормалізації процесів травлення й підвищує конверсію корму.
Таким чином, можна сказати, що препарат Вітаманнан, виробництва компанії «Ветсинтез», дає змогу успішно профілактувати не лише мікотоксикози, а й захворювання шлунково-кишкового тракту тварин, пов’язаних із розвитком патогенної мікрофлори, відмовитися від кормових антибіотиків. Він підвищує продуктивність тварин (прирости, конверсію, збереження), значно знижує економічні збитки. Це робить препарат Вітаманнан вибором № 1 для тваринницьких підприємств.