Як розпізнати вплив мікотоксинів на корів

Не можна недооцінювати шкідливий вплив мікотоксинів на жуйних тварин, пише журнал The Ukrainian Farmer.

По-перше, в деяких токсичних речовинах (афлатоксині й зеараленоні) метаболічні субпродукти мають однаковий, чи не більший, рівень токсичності, як і оригінальні молекули. По-друге, мікотоксини негативно впливають на внутрішнє середовище рубця і його активність ще до того, як це відчують самі тварини.

Хвороби, спричинені мікотоксинами, рідко виліковують або ж лишаються як хронічні, що спричиняє збільшення втрат, коли застосовують тільки ветеринарні методи боротьби з ними. На початковій стадії такі мікотоксини, як афлатоксини й трихотецени, впливають на імунну систему, погіршуючи відповідну реакцію організму тварини на зараження.

За вищого ступеня зараження мікотоксини впливають на рубець та функції інших органів: шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, репродуктивної системи, нервової тканини тощо. Це може проявлятися у вигляді кетозу, синдрому жирної печінки, зниження рівня споживання сухого корму, зниження надоїв молока, погіршенні реакції організму тварин на лікування.

Ознак дії мікотоксинів може бути кілька:

• зниження споживання чи відмова від корму;

• зниження засвоєння поживних речовин і порушення обміну речовин;

• зміна ендокринної й екзокринної систем;

• пригнічена імунна функція;

• зміна зростання бактерій.

Симптоми мікотоксикозів не завжди специфічні й можуть бути різноманітними. Вони виникають у результаті прогресування наслідків, що ускладнює чи унеможливлює діагностику через складні клінічні результати з розмаїттям симптомів. Найбільше потерпають корови, що в більш стресовому стані, наприклад новорозтелені, бо їхня імунна система вже пригнічена.

Як повідомлялося, боротьба з мікотоксикозами може бути екологічно дружньою.