Агромаркет

Медові горизонти

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Медові горизонти

Експорт українського солодкого продукту 2017 року досягне нового абсолютного рекорду. Позитивні світові тенденції стимулюють шукати нові види продукції та розширювати географію країн-імпортерів.

 

Виробництво меду у світі планомірно зростає. До 2022-го, за прогнозами Global Industry Analists, Inc. (GIA), щорічні обсяги становитимуть до 2,4 млн тонн (нині — до 1,7 млн тонн). Цьому сприятиме низка чинників, зокрема:

 

• посилення інтересу виробників до натуральних продуктів і здорового харчування (продуктів, корисних для здоров’я, органічних продуктів, скорочення споживання цукру);

 

• зростання споживання в Азійсько-Тихоокеансь кому регіоні (його частка становить 41% і надалі очікується щорічний приріст на 5%);

 

• розширення сфери застосування меду в харчовій (нові продукти й напої), косметичній і фармацевтичній промисловості. Найбільшим виробником меду нині є Китай (близько третини глобального ринку), за ним — Туреччина, Іран, Арген тина, США, Україна й інші. Активно розвивається не лише виробництво, а й торгівля солодким продуктом, демонструючи стабільне щорічне зростання (+30% протягом п’яти років, а в грошовому виразі — до 2,24 млрд дол. США).

 

Динаміка світової торгівлі медом

Найбільшим імпортером меду у світі (із часткою до 50%) є країни ЄС — Німеччина (13%), Велика Британія (6), Франція (6), Бельгія (4), Іспанія (4) й Польща (4%). Друга позиція у світовому рейтингу імпортерів у США (21%), третя — у Японії (7%). Україна протягом п’яти років активно нарощує обсяги експорту меду — у понад 4 рази, до рекордних 57 тис. тонн минулого сезону. Як наслідок — Україна на третьому місці в рейтингу світових експортерів.

 

Поточний рік не стане винятком. Є очікування, що результати 2017-го «перекриють» рекордний 2016-й. Зокрема, за 10 місяців на зовнішні ринки Україна поставила 53,7 тис. тонн меду (на 103,2 млн дол.), тоді як за весь минулий рік — 57 тис. тонн (на 97,3 млн дол.). За попередніми прогнозами, у 2017-му експорт меду з України досягне нового абсолютного рекорду й становитиме 70–80 тис. тонн. Український солодкий продукт надходить в основному на ринки країн ЄС (70% обсягу). Головні покупці — Німеччина й Польща. Ще один експортний напрямок — США й Канада (понад 25% обсягу) і поки що невелика частка загального експорту знаходить свого покупця на Ближньому Сході й Азійських ринках. Поточного сезону за десять місяців постачання зростали за всіма основними напрямками: у США — практично вдвічі, у Францію й Бельгію — втричі, у Польщу — на 9%. Винятком була хіба що Німеччина, яка знизила обсяги імпорту на 11%.

 

Динаміка експорту українського меду за десять місяців 2015–2017 рр.

Ураховуючи загальносвітові тренди зростання попиту на мед, Україна має неабиякі передумови, аби наростити виробництво й експорт солодкого продукту. Очікувано, що позитивні світові тенденції стимулюватимуть українських виробників посилювати свою присутність на вже наявних ринках і шукати нові ніші.

 

Звісно ж, до цього передусім слід належним чином підготуватися.

 

Крок 1. Вивчіть потенціальний ринок. В ідеалі треба провести маркетингове дослідження (щодо чисельності населення, їх рівня доходів, обсягів виробництва, імпорту й споживання меду, наявності тарифних і нетарифних бар’єрів входу на ринок й іншої інформації, яка дасть розуміння можливостей і перспектив, а також перепон на новому ринку).

 

 

Крок 2. Відвідайте країну, куди маєте намір постачати свою продукцію. Це дасть вам уявлення про можливості й перепони, з якими ви можете зіткнутися, дозволить знайти нові контакти для співпраці (скажімо, місцевого партнера чи дистрибутора). Вивчення смакових переваг й особливостей культури харчування в обраній країні допоможе знайти «свою нішу». Наприклад, у США імпортують в основному екстра світлий і світлий види меду — близько 45% загального імпорту. Американців приваблюють комбінації нових смаків і «нові продукти», що виходять на ринок — наприклад, мед із пекучим перцем (халапеньо та хабанеро) й іншими спеціями.

 

Крок 3. Важливий етап — робота з самим продуктом, а саме відповідність його якісних показників, упакування й маркування вимогам і стандартам нового ринку. Наприклад, для експорту меду в Саудівську Аравію на етикетці не дозволено вказувати, що продукт «зміцнює серце», «підвищує імунну систему», «лікує важковиліковні рани» тощо. Освоюючи новий ринок, можливо, доведеться розширити асортимент новими продуктами, як-от поєднання меду з різними добавками (горіхи, спеції й ін.), органічний мед, монофлорний мед із рідкісних медоносів (фацелія), питний мед тощо. Цілком імовірно, знадобиться адаптація продукції під смаки споживачів нового ринку. Скажімо, у Японії їжа — це свого роду мистецтво («Їжте очима»). Естетичний зовнішній вид продукту — на полиці, в упакуванні й на столі — важливий для створення належного сприйняття споживачами.

 

Крок 4. Не завадить розробити маркетингову стратегію й скористатися дієвими методами просування — із демонстрацією зразків продукції, флешмобами за участю лідерів громадської думки, акціями в соцмережах, а також рекламою, спрямованою на цільову аудиторію продукту.

 

Є сила-силенна чинників, які слід урахувати, просуваючи продукцію на новий ринок і шукаючи на ньому свою нішу. Втім, хто казав, що буде просто?

 

 

Анна Бурка,
національний експерт FAO

газета “АгроМаркет”, грудень 2017 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями