Літнє обрізування яблуні

Садівництво по-українськи
Джерело:
Садівництво по-українськи
Поділитись:
Літнє обрізування яблуні

У сортів яблуні, що плодоносять на кільчатках, літнє обрізування порівняно із зимовим ефективніше стимулює і балансує плодоношення.

Важливу роль у покращенні повітряно-світлового і водного режимів відіграє правильне обрізування і формування дерев яблуні. У період повного плодоношення обрізування має найбільший вплив на підвищення якості плодів. Воно стримує ріст дерев у висоту, запобігає загущенню крони, що надзвичайно важливо, адже у затемнених кронах обмежується закладання і диференціація плодових бруньок. Плоди у дерев із загущеною кроною недостатньо забарвлені та з низькими смаковими якостями.

За правильного формування у дорослих плодових дерев підвищується урожайність, затримується передчасне старіння і, як наслідок, збільшується продуктивний період. Детальне обрізування у комплексі з іншими заходами стримує періодичність плодоношення.

Як свідчать дані багатьох досліджень, зимовим обрізуванням можна регулювати час вступу дерева у плодоношення. Та не все так однозначно. За деяких формувань крони яблуні, аби та рано почала плодоносити, необхідне мінімальне обрізування. Загалом засоби регулювання росту та урожаю необхідно обирати індивідуально у кожному окремому випадку, оскільки плодоношення може гальмувати загальний ріст дерева. Для забезпечення кращого утворення генеративних бруньок яблуні в сортів з високою пагоноутворювальною здатністю низка авторів пропонує зберігати пониклі гілки та застосовувати відгинання і переплітання гілок.

Обрізування значною мірою впливає на загальну насиченість дерева водою, його біологічну активність, поглинальну здатність його кореневої системи, розподіл поживних речовин.

Ряд дослідників, що працювала над удосконаленням формування веретеноподібних крон, пропонують обростаючі плодові гілочки вкорочувати на генеративну бруньку, а літом проводити пінцировку або вкорочувати пагони-конкуренти та вертикальні пагони на шип і пеньок.

Зменшення розмірів і щільності крони за омолоджувального обрізування обростаючої деревини покращує світловий режим. Незалежно від способу обрізування надходження радіації усередину крони зростає. У результаті оптимального освітлення усередині крони продуктивність фотосинтезу збільшується в 1,1–1,2 раза.

Садівники та науковці вважають, що під час щорічного обрізування у структурі крони потрібно залишати більше молодої плодової деревини. Завдяки омолоджувальному обрізуванню старих гілок досягається фізіологічна рівновага між плодоношенням і ростом та дещо затримується цвітіння, що запобігає ушкодженню квітів приморозками. Обрізування плодоносних дерев старшого віку активізує ростові процеси і знижує перевантаження плодами, що позитивно впливає на зимостійкість дерев. Залежно від ступеня і характеру обрізування змінюється світловий режим крони, періодичність плодоношення, стан насаджень, що позитивно впливає на урожай і якість плодів. Сильне обрізування сприяє інтенсивному росту надземної частини.

Головна мета кожного садівника — утримання рівноваги між ростом і плодоношенням. На це впливають: підщепи, удобрення, прорідження зав’язі, підрізування коренів, обрізування і формування крони. Після закладання насаджень у перші роки в них виконують сильне зимове обрізування. Однак нині науковці вже встановили, що слабке обрізування прискорює вступ у плодоношення.

Фото 1. Формування центрального провідника: А — до обрізування; Б — після обрізування. Тут і далі — сорт Джонаголд на підщепі М9

Вибір методів і термінів обрізування зумовлений силою росту і реакцією сорту. У сильнорослих сортів обрізування викликає сильні ростові процеси, тому операцію потрібно виконувати у більш пізні строки та ще зменшити силу обрізування. За посиленого росту дерев обрізування виконують після цвітіння, а улітку ще й видаляють сильні однорічні прирости. Обрізування дерев під кінець травня зменшує ріст пагонів на 20–30%.

Літнім обрізуванням покращується доступ світла усередину крони, однак занадто сильне обрізування зменшує фотосинтетично активну листову поверхню і негативно впливає на формування плодів. За літнього обрізування стримується ріст діаметра штамбу і основних гілок, але це не впливає на загальну кількість плодових бруньок.

Фото 2. Прищипування сильних ростових пагонів: А — до прищипування; Б — після прищипування
Фото 3. Прищипування сильних бокових пагонів: А — до прищипування; Б — після прищипування

Для закладання насаджень із високою густотою садіння використовують сорти, що плодоносять переважно на кільчатках (типовим прикладом таких сортів є Джонаголд та його клони). Для таких насаджень найбільше підходить літнє обрізування. Обрізування, проведене через 8 тижнів після цвітіння, збільшує закладання плодових бруньок на 30%. Обрізування в кінці літа стимулює утворення кільчаток, які на наступний рік закладуть плодові бруньки і ще через рік плодоноситимуть.

Основними елементами літнього формування (обрізування) є виламування і прищипування пагонів. Перше виконують після початку вегетації, коли пагони сягнуть 4–5 см. Завдяки цій операції видаляються зайві пагони на центральному провіднику та скелетних і напівскелетних гілках (фото 1).  

Друге — прищипування пагонів — послаблює їх ріст та прискорює формування генеративних бруньок. Операцію виконують за досягнення пагонами довжини 15 см. У цей час прищипують верхню частину пагона, залишаючи 2–3 вузли з листками (фото 2, 3).

Сильні ростові гілочки формують, видаляючи (за наявності) конкурентний пагін та прищипуючи пагін подовження (фото 4).

Фото 4. Прищипування верхівки сильних ростових гілочок: А — до прищипування; Б — після прищипування
Фото 5. Видалення сильних вертикальних пагонів. А — до обрізування; Б — після обрізування
Фото 6. Формування бокової плодоносної гілочки: А — до обрізування; Б — після обрізування

Зазвичай на сильних бокових гілочках виростають вертикальні пагони, які слід видаляти на кільце (фото 5). Також молодим деревам під час вегетації властиве утворення кількох пагонів на кінцівках бокових гілочок (фото 6). Деякі з них видаляють на кільце, а залишені пінцирують.

Таким чином, практична складова літніх операцій з обрізування полягає у своєчасному формуванні продукційного потенціалу молодих яблуневих насаджень.

Володимир Заморський, д-р наук, професор
Уманський національний університет садівництва

журнал “Садівництво по-українськи”, червень 2020 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
3
Статті з журналу:
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями