Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Корми тепер у законі

Поділитись:
Корми тепер у законі

Що мають знати оператори ринку про законодавчі новації

Початок 2020-го запам’ятається усім причетним до тваринницької галузі оновленням законодавства про корми. Ухвалений у грудні 2017 року Закон України «Про безпечність та гігієну кормів» набув чинності (за винятком тих положень, які діятимуть із січня 2021-го, оскільки для запровадження нових вимог до маркування кормів передбачено подовжений трирічний перехідний період). Одночасно з набуттям чинності відповідними нормами зазначеного закону вступає в дію ряд підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на його основі і затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №241 від 06.05.2019. То які конкретні новації чекають операторів ринку ?

Насамперед НАССР

Оператори ринку тепер зобов’язані розробляти, запроваджувати та використовувати постійні процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних чинників та контролю у критичних точках (НАССР). Однак тим, хто годує корів травою та буряками, самотужки вирощеними й заготовленими на своєму полі, хвилюватися не варто. Первинні виробники кормів, а також ті, що транспортують, зберігають чи змішують їх для власного господарства (не використовуючи кормових добавок та преміксів, крім силосних), не зобов’язані запроваджувати НАССР. Та щойно господар вирішить, скажімо, здійснити поглиблену переробку цих кормів, додавши якийсь премікс, його статус зміниться і він буде зобов’язаний врахувати у виробництві вимоги НАССР.

Відтепер — суцільна простежуваність

Закон «Про безпечність і гігієну кормів» запроваджує чіткі вимоги щодо забезпечення простежуваності кормів на всіх стадіях їх виробництва та обігу. Це означає, що кожен оператор ринку кормів має бути спроможним встановити інших операторів ринку, які постачають йому корми, матеріали, що контактують з кормами, а також допоміжні засоби для переробки кормів за принципом «крок назад», а також тих операторів ринку, яким він сам постачає корми, контактуючі матеріали та допоміжні засоби за принципом «крок уперед». Кожному з тих, кого це стосується, потрібно буде запровадити систему документообігу (для зберігання інформації), за допомогою якої можна встановити постачальника та отримувача будь-якої партії кормів, а також бути готовим надати цю інформацію за запитом Держпродспоживслужби.

Дозволи та реєстрація

Норми Закону України «Про ветеринарну медицину», які зобов’язували операторів ринку кормів отримувати експлуатаційний дозвіл на потужності з виробництва, змішування та приготування кормових добавок, преміксів і кормів наразі скасовані. Однак це не означає відсутність регулювання у цій сфері. Просто в новому Законі України «Про безпечність та гігієну кормів» застосовуватиметься диференційований підхід.

Експлуатаційний дозвіл видаватиметься на потужності, де здійснюється виробництво та/або обіг деяких видів кормових добавок, преміксів і кормових сумішей (із використанням окремих кормових добавок). Натомість потужності, де такі кормові добавки не використовують, підлягатимуть лише державній реєстрації за повідомним принципом. Підприємству не потрібний буде експлуатаційний дозвіл і, відповідно, інспектування — достатньо заповнити і надіслати до Держпродспоживслужби форму встановленого зразка, вказавши в ній потужності, що використовуються для виробництва корму. А ті підприємства, які не займаються власним виробництвом кормів чи їх реалізацією, наприклад птахофабрика або свиноферма, що просто купує вже готові корми, взагалі не зобов’язані будуть отримувати експлуатаційні дозволи та реєструвати відповідні потужності.

Дерегуляція та кормові добавки

Вимоги Закону України «Про ветеринарну медицину», які передбачали державну реєстрацію всіх кормових добавок, преміксів і готових кормів, нарешті відійшли у минуле. Наразі Закон України «Про безпечність та гігієну кормів» передбачає держреєстрацію лише кормових добавок. Відтак практика реєстрації кожного готового корму для собак та котів має припинитися. До того ж згідно з новим законом будь-який оператор ринку має змогу здійснювати виробництво і обіг зареєстрованої кормової добавки незалежно від того, за чиїм зверненням така добавка була зареєстрована. Щоправда, таке спрощення стосуватиметься лише трьох категорій кормових добавок: технологічних, сенсорних та поживних. Реєстрація кормової добавки залишатиметься чинною протягом 10 років замість 5 років, як це було раніше. Тобто після того, як за зверненням однієї особи добавка була зареєстрована, будь-яка особа зможе її виробляти, реалізовувати та використовувати протягом наступних 10 років.

Хоча загалом процедура державної реєстрації кормових добавок за новим законом мало чим відрізняється від наявної, на одну суттєву відмінність слід, все ж таки, звернути увагу. Йдеться про так званий спрощений порядок, що має застосовуватися до кормових добавок, які вже дозволені в інших країнах або інтеграційних об’єднаннях країн (наприклад ЄС). Такий порядок має застосовуватися за умови визнання системи реєстрації кормових добавок у відповідних країнах або інтеграційних об’єднаннях еквівалентною українській системі реєстрації. Суть спрощеного підходу до реєстрації кормових добавок полягає в тому, що замість проведення власної наукової оцінки безпечності та ефективності кормової добавки в Україні визнаватимуться результати відповідної наукової оцінки, проведеної в інших країнах. Це має заощадити час і кошти для бізнесу порівняно з реєстрацією за загальною процедурою.

Маркування та інформування споживачів

На відміну від Закону України «Про ветеринарну медицину», який містить лише базові вимоги до маркування кормових добавок, преміксів та готових кормів для непродуктивних тварин (кішок, собак та ін.), новий закон також встановлює вимоги до маркування кормових матеріалів та кормових сумішей. Так, зокрема, закон вимагає, щоб твердження про властивості кормових матеріалів та кормових сумішей, які вказуються в їх маркуванні, мали наукове обґрунтування. Більш того, таке наукове обґрунтування має надавати оператор ринку, відповідальний за маркування, на запит Держпродспоживслужби. Іншими словами, писати в маркуванні все, що заманеться, аби краще продавалося, більше не вийде…

Хотілося б наголосити на тому, що невиконання нових вимог щодо маркування кормів може мати негативні наслідки для бізнесу. Тих підприємців, які не зможуть вчасно адаптуватися до таких вимог, будуть штрафувати. Законодавчі підстави для цього вже створені — відповідні штрафи передбачені в Законі України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», прийнятому 18 травня 2017 року.

Однак, враховуючи чутливість цього питання для бізнесу, законодавець пішов на певний компроміс, передбачивши трирічний (замість загального дворічного) строк набуття чинності нормами, що регулюють маркування. Водночас ті корми, що були марковані до набрання чинності новими вимогами щодо маркування, зможуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку їх зберігання.

***

Закон України «Про безпечність та гігієну кормів», попри свою європейську прогресивність, є лише фундаментом для розвитку відповідного законодавства, адже багато його норм ще мають бути деталізовані на рівні підзаконних нормативно-правових актів. Деякі з цих актів вже прийняті, інші на стадії міжвідомчих узгоджень, і лише після їх прийняття можна буде давати більш-менш комплексну оцінку нового законодавства про корми.

Юрій Бурило, експерт Проєкту ЄС «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні»

газета “АгроМаркет”, березень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Поділитись: