Тваринництво

Про міжнародні вимоги до якості птахівничої продукції, державний контроль якості та безпечності

Ветеринарне законодавство

Ветеринарне законодавство

Про міжнародні вимоги до якості птахівничої продукції, державний контроль якості та безпечності виробленої продукції та інспектування підприємств-експортерів ветеринарними службами іноземних держав.

Протягом останніх років вимоги до якості птахівничої продукції у країн, що її імпортують суттєво змінились. Оскільки Україна є експортером продукції птахівництва, вона є і учасником глобальних процесів, які застосовуються як вимоги до харчових продуктів тваринного походження. 

Сьогодні дедалі більше уваги приділяють технологіям виробництва продукції птахівництва без використання антимікробних препаратів та добробуту утримання птиці. Відбуваються і зміни в законодавстві як окремих країн, так і у настановах глобальних організацій, таких як МЕБ, ФАО тощо. 

ПОКРАЩЕННЯ ДОБРОБУТУ ПТИЦІ НА ЗАКОНОДАВЧОМУ РІВНІ 

Враховуючи те, що Україна, не дивлячись ні на що, поверне собі статус провідного експортера птахівничої продукції і у майбутньому, після закінчення війни продовжить зміцнювати свої позиції на зовнішніх ринках. Тому також буде продовжуватись активна адаптація ветеринарно-санітарного законодавства до європейських вимог, які визнає переважна більшість країн світу. 

У цьому контексті український птаховиробник протягом останніх років активно вивчав нові технології, які передбачають зменшення або й повну відмову від використання антибіотиків у виробництві, замінюючи їх альтернативними методами контролю та лікування хвороб, які абсолютно безпечні для птиці й споживача. 

Прийнятий 4 лютого 2021 року Закон України «Про ветеринарну медицину» відображає світовий тренд боротьби з антибіотикорезистентністю й забороняє застосування антибіотиків на постійній основі для подолання поганої гігієни, неналежної практики вирощування тварин, недостатнього догляду за ними, для посилення росту тварин і продуктивності тварин, у профілактичних цілях. 

Законом передбачено, що продаж антибіотиків можливий лише за рецептом, який належним чином обґрунтований та має короткий термін дії. Ветеринарні лікарі, які застосовують антибіотики, повинні щокварталу звітувати у Держпродспоживслужбу України про обсяги застосованих антибіотиків. 

Також 8 лютого 2021 року було прийнято наказ Мінекономрозвитку України «Про затвердження Вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання», яким встановлено мінімальні та спеціальні вимоги до утримання, включно з відгодівлею та доглядом за сільськогосподарськими тваринами, зокрема бройлерів та курей-несучок. 

Наказом встановлено гарантовані мінімальні площі території для різних видів сільськогосподарських тварин, мінімальну періодичність огляду сільськогосподарських тварин, наявність обов’язкового вільного доступу тварин до питної води і корму, а також ветеринарного обслуговування, вимоги до рівнів освітлення, шуму, загазованості, безпечності матеріалів приміщень, в яких утримуються сільськогосподарські тварини тощо. 

Вимоги повністю адаптовані до вимог Європейського Союзу та вступають у дію з 2026 року. Однак ті підприємства галузі птахівництва, які експортують свою продукцію до країн ЄС, запровадили зазначені вимоги ще задовго до прийняття цього законодавства та дотримуються вимог європейських регламентів в частині добробуту утримання птиці протягом всього цього часу. 

КОНТРОЛЬ ВИРОБНИЦТВА ПТАХІВНИЧОЇ ПРОДУКЦІЇ 

За виробництва харчових продуктів в Україні і світі є два поняття, які не можна плутати, попри те що вони справді дуже близькі за значенням. Якість — це суб’єктивна оцінка продукту і здебільшого визначається правдивістю маркування, тобто відсутністю ознак введення споживача в оману. Наприклад, показником якості є вміст поживних речовин, вологи, вітамінно-мінеральний склад тощо. 

Але друге поняття, безпечність, не має нічого спільного із суб’єктивністю та має чітко встановлені межі й показники, за якими оцінюють продукт. Показники поділяють на фізичні, хімічні та мікробіологічні. Є мінімальний перелік досліджень, який характеризує безпечність продукту й залежить від аналізу ризиків. 

Мінімальний перелік досліджень на агропродовольчому ринку значно менший, ніж за виробництва у промислових масштабах. На ньому кількість споживачів надзвичайно більша, ніж на дрібнотоварному виробництві в особистих селянських господарствах населення, які продають свою продукцію на агропродовольчих ринках. 

В Україні запроваджено (адаптовано до європейських вимог) трирівневий контроль виробництва харчових продуктів, зокрема і продукції птахівництва. 

Перший рівень пов’язаний зі здоров’ям тварин та птиці, особливо в частині спільних хвороб для людей та тварин (птиці). Цей рівень напряму впливає на торгівлю між країнами та першим зазначається у міжнародних ветеринарних сертифікатах. Стан здоров’я популяцій, або субпопуляцій тварин та птиці, визначають на рівні міжнародно визнаних статусах здоров’я або добробуту території. 

Другий рівень — це рівень моніторингових програм, так званий рівень пасивного моніторингу, який є обов’язковою вимогою експорту до ЄС та багатьох інших країн світу. В Україні запроваджено декілька моніторингових програм, які стосуються багатьох сфер. Якщо говорити про виробництво продукції птахівництва, то запроваджені програми моніторингу грипу птиці (зокрема, високопатогенного), хвороби Ньюкасла, сальмонельозу птиці та моніторинг залишкових кількостей ветеринарних препаратів та інших забруднювачів. Результати всіх моніторингових програм також зазначають у сертифікатах на експорт. 

Третій рівень — це періодичний лабораторний мікробіологічний, радіологічний, фізико-хімічний контроль під час виробництва харчового продукту (характеризує гігієну виробничого процесу) та періодичний лабораторний контроль фінального продукту (характеризує гігієну власне харчового продукту). Періодичність виробничого контролю встановлює виробник. Періодичність державного контролю ґрунтується на аналізі ризиків, її встановлюють у компетентному органі. Для України компетентним органом є Держпродспоживслужба України, точніше, її ветеринарно-санітарна частина. Результати періодичного контролю також враховують під час сертифікації продукції. 

Існує ще один інструмент контролю, який базується на аналізі ризиків у контрольних точках та є частиною виробничого контролю, обов’язкового на рівні національних вимог. Постійний контроль та ведення записів є відповідальністю виробника, а періодичний контроль дієвості запровадженої системи контролю здійснюють інспектори компетентного органу. 

В Україні контроль за якістю та безпечністю всіх харчових продуктів здійснює Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. 

У різних країнах-імпортерах це здійснюють органи, які різняться за назвами, але принципово всі вони мають органи ветеринарного, гігієнічного або санітарного контролю. У деяких країнах ці органи працюють окремо, в більшості країн вони поєднані в єдиний компетентний орган. 

Українську продукцію птахівництва виробляють за світовими стандартами, які пред’являють до якості та безпечності цієї продукції. Від того, наскільки виробник відповідально ставиться до цього, фактично залежить його існування на ринку. Тому виробники ретельно контролюють якість і безпечність своєї продукції, дотримуючись вимог національного законодавства, та запроваджують додаткові заходи для забезпечення максимальної безпеки споживачів. 

Усі виробничі потужності знаходяться під державним ветеринарно-санітарним контролем. Технологічні процеси постійно контролюють спеціалісти підприємств під наглядом державних офіційних лікарів ветеринарної медицини. Здійснюють лабораторний контроль якості та безпечності виробленої продукції державними лабораторіями ветеринарної медицини та виробничими лабораторіями самих підприємств. Крім того, підприємства-експортери постійно проходять інспектування з боку ветеринарних служб іноземних держав, в які експортується українська продукція. 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
3
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ