Пандемія коронавірусу вже почала вносити свої суттєві коригування у бізнес-культуру та конфігурацію впливу на світовій шахівниці.
Поширення планетою небезпечного для життя коронавірусу яскраво демонструє загальновідомий постулат про те, що у форс-мажорних ситуаціях нашими рішеннями керують страх та інстинкт самозбереження. Донедавна весь цивілізований світ був абсолютно впевнений, що їх налагодженому стабільному сьогоденню нічого не загрожує. Та коли вибудувані парадигми рухнули, людей охопила розгубленість і паніка. Що далі?
На порозі нової взаємодії
Навіть, здавалося б, непорушна та монументальна бізнес-культура після широкого проникнення коронавірусу до Європи була трансформована буквально за декілька днів. Люди масово почали відмовлятися від проведення перемовин за своєї особистої участі, замінюючи їх скайп-конференціями чи просто телефонними розмовами. Ділові поїздки скасовують або переносять на невизначений термін. Конференції та форуми, якщо вони мали проводитись у межах однієї глобальної компанії, проходять у форматі дистанційної участі та набувають нового змісту. Пересічні офісні працівники, якщо це дозволяє вид діяльності бізнесу, намагаються працювати у віддаленому режимі з дому. Основною метою всіх цих заходів є добровільна спроба обмежити кількість безпосередніх контактів та зберегти життя й працездатність персоналу. Людям рекомендовано відмовитись навіть від традиційних обіймів чи рукостискань під час зустрічей.
Фактично ми стоїмо на порозі виникнення нового типу бізнес-відносин, які, з одного боку, підштовхнуть розвиток додаткових напрямів зв’язку та комунікацій, а з іншого, — виведуть нову постіндустріальну бізнес-культуру взаємодії. У результаті традиційні виставки та форуми найближчими роками можуть зникнути, а їм на заміну прийдуть нові технологічні рішення з використанням хай-тектехнологій та віртуальної реальності. Новий крок у комунікаціях потягне за собою трансформацію інструментів маркетингу та традиційної реклами. За великим рахунком ця пандемія стала стрес-тестом для світової економіки та провідних країн світу. Завдяки її виникненню ми можемо побачити всі слабкі ланки взаємозв’язків та процесів. Те, як швидко бізнес та країни в цілому зможуть подолати сьогоднішній виклик, в якому вигляді вони вийдуть з поточної ситуації, покаже, хто стане основним гравцем на світовій шахівниці в найближчі роки.
З моменту, коли світ дізнався про появу нового небезпечного типу коронавірусу, минуло трохи більше двох місяців, але вже багато експертів схиляється до думки, що ця епідемія може стати тим чинником, який покладе край розвитку Китаю як глобального центру світового виробництва та економічного зростання. Зокрема, за оцінками Bretton Woods Research, подальше використання Китаю як моделі центру розвитку світової економіки стало недоречним, оскільки ця модель втратила сенс.
Прогнози без рожевих окулярів
Як на мене, найбільш проблематичним сьогодні є те, що на виробників по всьому світу чекає тривала перерва в ланцюгах поставок. Спалах COVID-19 потрапив у часи значно більшої економічної вразливості для світової економіки, ніж це було у 2003 році, під час попереднього спалаху гострого респіраторного синдрому. Ранні прогнози експертів щодо економічного впливу COVID-19 були заспокійливими, оскільки у 2003-му ситуація швидко виправилась після падіння показника ВВП у Китаї. Відтоді його вплив на світову економіку виріс більш ніж удвічі. Щоправда, 17 років тому реальний ВВП Піднебесної зростав більш ніж на 10% щороку, тоді як світова економіка зросла на 4,3%. Для порівняння: 2019-го темпи зростання впали до 2,9%. І це найнижчий показник із моменту глобальної фінансової кризи 2008–2009 рр. (2,5% зазвичай асоціюється з глобальною рецесією). А в Китаї за останній квартал 2019 року темпи зростання сповільнились до 27-річного мінімуму і становили лише 6%. Під час недавньої зустрічі міністрів фінансів G20 МВФ знизив прогноз зростання Китаю на 2020 рік до 5,6%, тобто до найнижчого з 1990 року рівня.
Китайська економіка наразі постраждала від коронавірусу набагато сильніше, ніж це визнали ринки. Волл-стріт виявився останнім, хто максимально жорстко відреагував на поточний розвиток ситуації, коли індекс S&P 500 впав на понад 8%, і сталося це лише після стрімкого поширення епідемії за межі КНР. Найбільші проблеми спостерігаються у логістиці, й це спричинило портову кризу. Наразі китайські порти перевантажені контейнерами (зокрема, із продовольством), а для обробки вантажів критично не вистачає людей. Деякі порти перенаправляють судна до місць із більшими обсягами перевалки, скажімо до Гонконгу чи навіть Південної Кореї. Нині чимало екіпажів китайських кораблів сидять на карантині в цих портах, а світові перевізники активно обмежують свої рейди до Китаю (зокрема, компанія Moller-Maersk скасувала відправлення 20 своїх контейнеровозів)…
Окрім нестачі продовольства, заблоковане на карантині китайське населення зіткнулося з проблемою відсутності грошей. Через закриття на карантин заводів, фірм, магазинів їх працівники (а це майже 300 млн осіб) не змогли повернутися на свої робочі місця і перестали отримувати заробітну плату, що спричинило до рекордного падіння рівня доходів. І все це на тлі репресій та кроків китайської влади, направлених на приховування інформації на початку спалаху епідемії, що призвело до кризи довіри між урядом та населенням. Цей чинник є дуже важливим для кращого розуміння того, як швидко Китай зможе оговтатись від кризи і як скоро він стане відкритим для світової торгівлі. Зазначимо, що низка провідних світових компаній вже почала вивчати можливість перенесення своїх підприємств за межі Китаю…
Криза на сприятливому підґрунті
Украй важливим є вплив Китаю — світового центру ланцюгів постачання — на інші країни. Найбільше від перебоїв у процесах постраждають експортери товарів з Австралії, більшої частини Африки, Латинської Америки та Азії — Китай, як правило, є їх найбільшим замовником. Україна останніми роками теж дуже жваво нарощувала свої поставки продовольства на китайському напрямі. Враховуючи те, що для азійських країн КНР нині є найбільшим джерелом зовнішнього попиту, гальмування їх розвитку неминуче. Зокрема, в Японії протягом двох кварталів очікується падіння показника ВВП. Дефіцит попиту в Китаї також може дуже сильно вплинути на вже ослаблену європейську економіку, особливо це стосується Німеччини, яка ще минулого року зазнала втрат через скорочення поставок на китайські ринки. Для прикладу, промислове виробництво ще в грудні різко впало як у Німеччині (–3,5%), так і у Франції (–2,6%), п’ятій та десятій за розміром економіках світу. Тому нова криза прийшла на сприятливе для її стрімкого поширення підґрунтя.
Через зруйнування виробничих ланцюжків із центром у Китаї значні втрати несуть виробники обладнання та техніки. Деякі навіть змушені вже частково зупиняти власні виробництва в інших регіонах світу, або переводити на скорочений робочий тиждень. Мало хто замислюється над тим, що безпосередньо на автомобільний завод припадає приблизно 10% від вартості автомобіля, з тих 3000 тис. деталей, які необхідні для його виготовлення. Відстежити та вчасно замінити втрачені ланцюги поставок за всіма цими деталями навряд чи можливо. Тому згортання ними виробництва вдарить по найбільш розвинутих країнах. Ось так стрімко розпочав свій вплив на глобальну економіку привид заразної хвороби.
Час згортати ризикові інвестиції?
Додатковим джерелом великих ризиків є той факт, що китайські банки сьогодні тримають велику кількість непогашених позик, а отже, в разі втрати платоспроможності позичальників криза вдарить і по фінансових ринках. У разі виникнення проблем у фінансовому секторі через згортання реальної економіки наслідки насамперед відчує на собі Україна. Причина у відкритій економіці, що робить країну вкрай залежною від показників експорту та обсягів світової торгівлі. Крім того, країна, що розвивається, — це передусім вищі ризики для інвестування. Тож у скрутні часи інвестори їх уникають. З високою імовірністю, такий сценарій спричинить девальвацію гривні на тлі скорочення валютних надходжень у країну.
Як наслідок, доходи українських виробників, зокрема аграріїв, знижуватимуться через падіння цін на світових ринках. Натомість вартість товарів усередині країни почне зростати, що в підсумку призведе до скорочення внутрішнього попиту через різке падіння доходів населення. Так, після повідомлення про стрімке поширення вірусу в Італії, Південній Кореї та Ірані ціни на пшеницю на світових біржах впали протягом двох тижнів на 15–20 дол. за тонну. З іншого боку, послаблення національної валюти завжди сприяє активізації експорту з країни, що на тлі зниження світових цін надасть неабияку підтримку нашим експортерам. Протягом найближчих місяців ринок зерна та олійних суттєво активізується як через збільшення попиту з боку традиційних імпортерів, для яких низькі ціни будуть вкрай привабливими і стимулюватимуть збільшення обсягів закупівель, так і через необхідність відновлення власних резервів тими країнами, які під час карантину частково обмежили свою торгову діяльність.
У разі подальшого розповсюдження COVID-19 світом аналітики Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) прогнозують у 2020 році зниження глобального зростання до 1,5% (проти 3%, які прогнозували до появи вірусу). Економісти Goldman Sachs вже знизили свою оцінку глобального зростання приблизно до 2%. За песимістичного сценарію Японія і Європа можуть взагалі зануритися в рецесію. Як повідомляє New York Times, посилаючись на прогноз головного економіста групи Capital Economics Ніла Шерінга, зростання світової економіки цього року впаде до 2,5%, що є найслабшим темпом із 2009 року. Щоправда, не виключено й сповільнення темпів зростання до 0,5%, що цілком співставно у своєму масштабі з фінансовою кризою.
***
Якщо виникне необхідність запроваджувати подальші обмеження на пересування, торгову та трудову діяльність в інших частинах світу (за межами Китаю), обсяг негативних наслідків для світової економіки передбачити сьогодні ніхто не береться. Позитивним є той факт, що після заклику OECD до урядів та центробанків провідних країн докласти максимум зусиль для стимулювання економіки, їхня реакція не забарилась. Так, уже 3 березня Федеральна резервна система США знизила облікову ставку на 0,5%.
Єдиний позитив, який у разі швидкого і грамотного реагування може отримати Україна — це скористатись своїм географічним положенням близькості до ЄС і створити сприятливі умови для перенесення частини європейських виробництв із Китаю на нашу територію.
Марія Колесник, аналітик аграрних ринків
газета “АгроМаркет”, березень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті
“АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
