Агромаркет

Уроки і виклики

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Уроки і виклики

В умовах постпандемічної економіки найбільший інтерес викликає поява нових торгових шляхів та зміна логістичних коридорів.

До кінця поточного року залишилося трохи більше місяця. Зазвичай, о цій порі переважна більшість європейських країн починали готуватися до Різдва та Новорічних свят. Та реальність внесла свої жорсткі корективи: люди з острахом намагаються усвідомити, до яких ще викликів і ризиків їм варто готуватися вже сьогодні. Пандемія COVID-19 за своїм впливом зможе зрівнятися зі світовою війною. З одного боку, це лякає, а з іншого — стимулює до пошуку правильних рішень. 

Як свідчить історія людства, що більша інтеграція між країнами, то швидше будь-яка хвороба розповсюджується світом і глибше проникає у найвіддаленіші його куточки. Торгівля й логістика вкотре можуть стати основним глобальним ризиком. Так було й у Середньовіччі, коли чума розносилась світом торговими шляхами між Європою та Азією, а віспа потрапила до Америки саме на човнах європейців. Так само й 1918 року пандемія грипу охопила всі шість континентів буквально за декілька місяців. Обмеження та ізоляція в минулому давали можливість, хоч і з запізненням, локалізувати та подолати хворобу. Нині рівень сучасних технологій, комунікацій та інтеграційних процесів є настільки високим, що будь-який їх розрив чи навіть гальмування призводить до значних економічних втрат по всьому світу, а отже, конче необхідно шукати шляхи та механізми запобігання цих втрат або їх мінімізації. Розривання зав’язків, прикордонні обмеження та намагання кожної країни боротися із пандемією самотужки, на жаль, не дали бажаних результатів. Тому сьогодні лунає дедалі більше закликів про об’єднання зусиль, щоб разом здолати наслідки пандемії й підтримати економіку. В іншому разі подальший розвиток людства має вкрай невизначені перспективи… 

Малі та середні підприємства, які економісти дуже часто називали «кров’ю європейської економіки» (понад дві третини робочої сили та більш ніж половина економічної доданої вартості) виявилися найуразливішими. Тож від їх порятунку залежить не лише збереження традиційного європейського життєвого устрою, а й загалом майбутнє сучасної Європи. 

Запас міцності 

Основний удар кризи припав на такі сектори, як HoReCa (готельний та ресторанний бізнес), а також сектор мистецтва та розваг, а найменше — охорони здоров’я, IT та будівництва. За даними дослідження McKinsey, близько 40% респондентів — малих і середніх підприємств у Німеччині, Франції, Італії, Іспанії та Британії з цих секторів припускають, що їм доведеться припинити проєкти, направлені на розвиток та розширення своєї діяльності. Водночас серед малих та середніх підприємств, що працюють у секторах охорони здоров’я, сільського господарства чи будівництва, таких лише 20%.

Близько 70% опитаних McKinsey підприємців заявили, що їхні доходи різко скоротилися в результаті пандемії і це призвело до серйозних наслідків. Так, 11% — за крок від банкрутства, а кожен п’ятий занепокоєний тим, що він не може сплачувати кредити і буде змушений звільняти працівників. Зазначимо, що в логістиці кількість очікуваних банкрутств становить 22%, тоді як в аграрному, готельному бізнесі, роздрібній та оптовій торгівлі — лише 13–15%. Загалом більша частина респондентів припускає, що їхній бізнес не зможе проіснувати довше року (попри те, що 20% вже скористалися різними формами державної допомоги — податковими пільгами чи виплатами). Важливо розуміти, що це результати дослідження, проведеного в серпні, коли про повторні локдауни навіть не йшлося, а бізнеси намагалися оговтатися після «карантинної весни». Утім, уже тоді 55% респондентів відповіли, що навіть за умови стабільного доходу вони можуть втратити свій бізнес до вересня 2021-го, а якщо доходи скоротяться ще на 10–30%, через рік не бачать перспектив своєї діяльності 77% опитаних. Водночас 39% респондентів, навіть за умов, якщо ситуація порівняно із серпнем поліпшиться і доходи зростуть на 10–30%, заявили про високу ймовірність втрати свого бізнесу протягом наступного року. 

Небезпечні кроки 

Схоже, що без суттєвої підтримки значній частині малого та середнього бізнесу найближчим часом таки не вистояти. Водночас по всій Європі міністерства фінансів різних країн наполягають на поступовому скасуванні фінансування схем з тимчасового безробіття (протягом останніх восьми місяців бюджетні дотації утримували роботодавців від звільнення працівників за часткового збереження оплати їх праці). Деякі урядові аналітики вважають, що з огляду на величезні витрати та додаткове навантаження на бюджет уряди не можуть дозволити собі й надалі дотувати таким чином роботодавців. Мовляв, слід дати можливість економіці почати пристосовуватися до нових реалій. На думку скептиків, що довше триває криза, тим більше уряди субсидують так звані робочі місця-зомбі, але ці люди ніколи не повернуться на підприємства, бо для виживання тим потрібно автоматизувати свої процеси, підвищити власну гнучкість та ефективність. Простіше кажучи, держави повинні підштовхувати робітників до перекваліфікації та пошуку роботи в міцних секторах постпандемічної економіки. Щоправда, дострокове позбавлення фінансової підтримки загрожує мільйонам європейців зануренням у довготривале безробіття саме тоді, коли рівень зараження COVID-19 знову зростає… 

Примарні перспективи 

На жаль, сьогодні ніхто не знає, коли коронавірус буде приборкано і якої трансформації та нової форми набуде світова економіка після його подолання. Наразі немає відповідей на силу-силенну питань. Чи відновляться в повному обсязі ділові авіаперевезення з розвитком відеоконференцій Zoom? Що стане з туристичною галуззю, чи можна сподіватись на її швидке відновлення чи на нас очікує тривалий спад? Яку частку в роздрібній торгівлі відвоюють собі інтернет-магазини і чи відновлять свої позиції торгові центри та дрібні вуличні магазинчики, або вони відійдуть у минуле? 

Оскільки уряди Єврозони можуть нині брати позики за майже нульовими відсотковими ставками (бо Європейський центральний банк охоче купує їх облігації), згортання економічної підтримки населення та бізнесу зараз є вкрай недоречним. Водночас, зважаючи на складні економічні реалії, багато економістів схиляються до думки, що схеми фінансової підтримки варто зробити більш вибірковими та звуженими, аби підприємства поступово перебрали на себе фінансову відповідальність за збереження власного персоналу. Тоді гроші платників податків підуть на інвестиції в зелену й цифрову економіку. 

Глобальний театр 

Уже найближчим часом наступним викликом для світової економіки стане проблема зміни клімату, перерозподілу ресурсів та зміни торгових шляхів. Одним із прямих наслідків глобального потепління є танення крижаного покриву в Арктиці та пов’язаний з цим перерозподіл сфер впливу в регіоні. Йдеться про відкриття нових запасів викопного палива й доступність нових судноплавних шляхів (Північний морський шлях уздовж російського сибірського узбережжя та Північно-західний прохід через північний архіпелаг Канади). Оскільки арктичні температури підіймаються вдвічі швидше, ніж загальносвітові показники, ці зміни вже в найближчому майбутньому матимуть очевидні географічні, економічні та стратегічні наслідки. Якщо відмежуватися від питання втрати вічної мерзлоти, яке загрожує виникненню інфраструктурних проблем на мільярди доларів і ляже передусім на плечі Росії, США, ЄС та Канади, то найбільший інтерес викликає поява нових торгових шляхів та зміна логістичних коридорів. 

Вже цього року вільний рух суден Північним морським шляхом став можливим в літні місяці. Проте навігаційний період стрімко збільшується і з кожним роком ставатиме дедалі доступнішим. Збільшення морських перевезень в цьому напрямку зумовлене ще й великими енергетичними проєктами, які Росія розробляє в Сибіру. Наразі китайська та французька компанії сьогодні мають по 20% частки у видобутку рідкого природного газу з підконтрольних Росії родовищ газу на півострові Ямал, а танкери, які побудовано в Південній Кореї, вже сьогодні доставляють зріджений натуральний газ до Європи, а незабаром — до Східної Азії. На прикладі цього проєкту видно, що в Арктиці дуже тісно переплелись інтереси різних світових гравців та економік. 

Починаючи з 1996 року, вісім арктичних країн — Норвегія, Фінляндія, Швеція, Данія (Гренландія), Ісландія, Росія, Канада та США — створили Арктичну Раду (Arctic Council) в основному для розв’язання екологічних проблем в регіоні. Водночас сьогодні Арктика стає дуже важливим глобальним театром, і все більше країн починають проявляти свою зацікавленість нею. Тому в 2013 році Китай, Індія, Сінгапур, Південна Корея та Японія отримали статус спостерігача в Раді, визнаючи, як свої зобов’язання щодо наукових досліджень, так і свою зацікавленість у використанні майбутніх транспортних шляхів. І це не дивно, адже арктичний морський шлях від японського міста Йокогами до німецького Гамбургу на 40% коротший, ніж нинішній, що проходить через Суецький канал. Наразі Росія регулює всі судноплавства через Північний морський шлях і буде користуватися цим контролем доти, доки інші частини Арктики залишаються вкриті льодом. Але через його стрімке танення нові канали судноплавства відкриватимуться на північ від юрисдикції Росії вже найближчими роками, і це створюватиме нові проблеми та потребуватиме їх юридичного узгодження. 

Зміна орієнтирів 

Поточна американська адміністрація, яка з подачі Дональда Трампа проводила вкрай жорстку протекціоністську політику, своїми кроками підвищила додаткове напруження в арктичному регіоні. Так, Сполучені Штати на останньому засіданні Арктичної Ради відмовилися підтримати підсумкове комюніке зустрічі та робочу програму, чим дуже здивували решту її учасників. Враховуючи високу ймовірність зміни диспозиції Білого дому, є сподівання що й політика США в регіоні також набуде більш конструктивного спрямування. В такому разі наступного року можна буде очікувати на відновлення впливу Сполучених Штатів в глобальних організаціях та поглиблення об’єднавчих процесів на світовому рівні. Враховуючи глибину економічної кризи та наявні виклики, подібні кроки будуть мати позитивні наслідки. 

Разом із тим невизначеність та системна нестабільність супроводжуватимуть всіх нас і наступного року, але торгівля, пошуки нових ланцюгів постачання та шляхів породжуватимуть більш глибоку взаємодію та змінюватимуть світ. Саме торгові шляхи, їх безпечність, гнучкість та надійність, стануть наріжним каменем нової структури постпандемічної глобальної економіки. 

Марія Колесник,
аналітик аграрних ринків

газета “АгроМаркет”, листопад 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
АгроМаркет
АгроМаркет
АгроМаркет
11
Статті з журналу:
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями