Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Кого зачеплять інновації у використанні РРО

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Кого зачеплять інновації у використанні РРО

Останні три місяці роботи українського уряду були дуже продуктивними. Причетні до бізнесу вже не встигають знайомитись з черговими новаціями, а дехто просто боїться заглядати у розділ економічних та правових новин. Однак це жодним чином не рятує бізнес від необхідності адаптуватися до чергових новацій, однією з яких є застосування РРО.

Кому слід підготуватися до змін?

У статті 3 Закону про РРО передбачено, що застосовувати РРО зобов’язані суб’єкти господарювання, які здійснюють:

  • розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;
  • операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

Із будь-яких правил є виключення, і з цього також. Так, у 2020 РРО можуть не застосовувати деякі підприємці, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Пом’якшені умови застосування РРО для них передбачені законами України, які 19 жовтня 2019 року були опубліковані у «Голосі України» №200, а саме:

  • від 20.09.2019 №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг»;
  • від 20.09.2019 №129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

Ці закони передбачають:

  • збільшення граничного доходу для ІІ групи єдинників до 2,5 млн гривень та обов’язкове застосування РРО для всіх видів діяльності фізосіб-єдинників ІІ–ІV груп. Ці зміни почнуть діяти з 1 січня 2021 року, а застосування РРО для окремих видів діяльності фізосіб-єдинників почнеться з 1 жовтня 2020 року;
  • зміни щодо видів діяльності, розрахункові операції за якими вимагають застосування РРО.

Тобто з 1 січня 2021 року всі підприємці, які знаходяться на єдиному податку, будуть застосовувати РРО.

Що зміниться для  підприємців-єдинників?

З 1 січня по 30 вересня 2020 року фізичні особи-підприємці на єдиному податку І групи, а також II−IV груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень, зможуть не застосовувати РРО. Крім тих, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також продають лікарські засоби та вироби медичного призначення.

З 1 жовтня по 31 грудня 2020 року перелік підприємців, які повинні застосовувати РРО, поряд із тими, хто перевищив річний обсяг доходу в 1 млн гривень, буде складатися з тих, що здійснюють (незалежно від суми річного доходу):

  • реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону про РРО;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
  • реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як щодо продажу власних виробів без РРО? Наразі згідно з п. 1 ст. 9 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва.

Це правило не поширюється на:

  • продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Також не можуть застосовувати це правило підприємства торгівлі та громадського харчування.

Решта юридичних осіб може застосовувати це правило у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

У 2020 році і надалі це правило теж діятиме, але до нього вноситься одна зміна. З 19 квітня 2020 року до переліку видів власної продукції, які не можна продавати без РРО, додадуться ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Підзаг Коли оплата  і відвантаження продукції  – у різних місцях…

А от тут все складно… Адже є пряма норма Закону про РРО, яка дозволяє не застосовувати РРО, а з іншого боку податківці тлумачать цю норму фіскально. Так, у п. 12 ст. 9 Закону про РРО міститься норма, яка дозволяє не застосовувати РРО у разі, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Наприклад, якщо підприємство проводить готівкові розрахунки (попередню оплату) за товари через касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, а відвантаження товарів відбувається в іншому місці (з окремого складу).

Однак контролювальні органи таку ліберальну позицію не підтримують. У листі ДФСУ від 03.02.2016 №2234/6/99-99-19-03-02-15 зазначається, що лише у випадку, якщо в місці отримання товарів розрахунки у готівковій формі не здійснюються, а проводяться виключно в безготівковій формі через каси банківських установ (без застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), то РРО не застосовується. Водночас у інших випадках застосування РРО під час здійснення розрахункових операцій є обов’язковим.

Така ситуація є плідним полем для конфліктів між контролерами та підприємцями. Підприємці намагаються відстояти свої права через суд, і їх спроби досить часто є успішними. Зокрема, ВАСУ в ухвалі від 24.03.2014 у справі №2а-4210/10/1470 (провадження №К/9991/8217/11) наголошує: суб’єкт господарювання, відпускаючи товар зі складу, відповідно до вимог п. 12 ст. 9 Закону про РРО має обов’язок застосувати реєстратор розрахункових операцій під час здійснення торгівлі тільки у разі, коли операції з розрахунків у готівковій формі здійснюються в місці отримання товарів (склад). У разі якщо місце отримання товару і місце здійснення розрахунків у готівковій формі не збігаються, а розрахунки проводяться у касі підприємства з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів з видачею відповідних квитанцій, такого обов’язку не виникає.

З 19 квітня 2020 року закон дозволятиме не застосовувати РРО у випадку, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Які види РРО можна буде використовувати

Не секрет, що небажання застосовувати РРО у підприємців пов’язано часто із вартістю апаратів та труднощами в обслуговуванні. Однак Закон №128 пропонує альтернативний варіант, крім звичайного (апаратного) РРО, а саме інноваційну систему реєстрації та обліку — e-Receipt, яка передбачає онлайн-реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони) без подання до контролювальних органів будь-яких паперових документів та не потребує абонентської плати за користування нею. Е-Receipt може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Ця система передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДПС України, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».

Інноваційна електронна система е-Rесеірt передбачає:

  • можливість використання новітніх моделей комплексів та їх миттєву фіскалізацію;
  • можливість використання контрольно-звітної інформації, що передається від пристрою (чеки) суб’єктами господарювання, для самоконтролю та громадянами для захисту їх прав як споживачів;
  • відмову від друку паперових чеків;
  • відмову від послуг інформаційного eквайера;
  • безкоштовне програмне забезпечення та інтерфейси користувачів — суб’єктів господарювання та покупців;
  • створення центру супроводження бізнесу, який включатиме адміністраторів серверного обладнання та службу підтримки користувачів;
  • цілодобову доступність користувачів до системи, можливість їх обслуговування у режимі 24/7/365.

Для тестування ДПС України пропонує безкоштовне клієнтське програмне забезпечення (інсталяційний пакет), що буде інтегрована з «Електронним кабінетом».

Програмно-технічний комплекс включає такі складові:

  • програмно-технічний засіб, де зберігаються дані щодо товару, фіскальна інформація, на основі яких формуються розрахункові документи та звіти;
  • годинник-календар;
  • процесор, який керує механізмом друкування чеків та звітів, грошовою скринькою, клавіатурою, іншим обладнанням, включеним до його складу, а також виконує операції з формування звітів про розрахункові операції та розрахункових документів, внесення фіскальної інформації до фіскальної пам’яті;
  • запам’ятовувальний пристрій, якій містить програмну пам’ять;
  • модуль безпеки, що згідно з технологією, розробленою НБУ, забезпечує здійснення контролю за відсутністю спотворення або знищення даних.

Саме на базі цього експериментального проєкту має бути впроваджено програмне рішення, яке має запрацювати з 19 квітня 2020 року для програмних РРО.

І наостанок ще одна новація: розміри штрафів за порушення у сфері застосування РРО. Будьте пильні: штрафи зросли як мінімум удвічі, по окремих позиціях — утричі.

Тетяна Паєнтко,
д-р екон. наук, сертифікований аудитор, керуючий партнер Аудиторської компанії «Міжнародна правова безпека»

газета “АгроМаркет”, грудень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: