Попри погано розвинений ринок качиної продукції в нашій країні та низьку культуру споживання качиного м’яса, у ТОВ «Мулард ТОП» успішно вирощують племінну птицю.
Вже майже шість років поспіль у Черкаській області успішно працює підприємство ТОВ «Мулард ТОП». Сьогодні тут утримують близько 10 тис. голів батьківського поголів’я качок м’ясних кросів ST5 та мулард STIMUL. ТОВ «Мулард ТОП» Олександр Косюк розповів журналу «Наше птахівництво» про особливості вирощування качок цього кросу, а також про секрети отримання високих показників продуктивності.
— Пане Олександре, розкажіть докладніше про роботу вашого підприємства. Де реалізуєте вироблену продукцію?
— Наше підприємство працює цілий рік, без зупинок. У сезонний період (лютий — червень), окрім качок, ми реалізовуємо населенню птицю м’ясо-яєчних кросів Мастер Грей, Геркулес, Редбро та інші (всього сім видів птиці), а також м’ясних кросів РОСС-308, КОББ500. Намагаємося підлаштовуватися під ринок попиту та тримати руку на пульсі. Маємо підписані контракти з компаніями: ТОВ «Нувель», ФГ «Екоптах» тощо, які купують у нас добовий молодняк, вирощують його до відповідного віку і продають у спеціалізовані магазини по всій Україні.
— Сьогодні проблемою племінного виробництва є дефіцит висококваліфікованих кадрів. Як ви знаходите спеціалістів для селекційної роботи?
— Підібрати кадри завжди було нелегко, особливо у племінному птахівництві. Минулого року ми ризикнули та звільнили майже весь робочий персонал через невиконання завдань, які було поставлено. Набрали нових людей без спеціальної освіти та досвіду роботи в птахівництві. Запросили кваліфікованого спеціаліста та експерта з питань інкубації та ембріональної патології, яка провела навчання з цих тем, після чого залишилася нашим головним консультантом.
Зараз можу із впевненістю сказати, що спеціалісти нашого підприємства на вагу золота, ми їм довіряємо та пишаємось, а це, своєю чергою, становить успіх нашої роботи. Основним критерієм за підбору персоналу для нас є чесність та відданість своїй справі.
— Як карантин вплинув на роботу підприємства?
— Карантин якраз припав на весняний сезон інкубації, але наше підприємство було внесено до переліку стратегічних, тобто роботу ми не припиняли. Та й припинити роботу підприємства означало залишити людей без роботи. Ми продовжували працювати, але, на жаль, не зо всіма, бо деяким клієнтам, кому ми постачали свою продукцію до ресторанів та кафе, довелося закритися.
У таких кризових умовах вирішили працювати над розширенням ринку збуту, інформуючи населення та підприємства, даючи рекламу в різні засоби масової інформації. І це дало свої результати, географія постачань збільшилася майже по всій Україні.
— У чому особливість качок ST5, чому обрали саме цей крос?
— Протягом трьох років закуповуємо батьківське поголів’я у французької компанії ORVIA, яка не один десяток років займається професійною селекційною роботою та удосконалює генетичний потенціал кросу ST5, який на сьогодні, на мою думку, є найкращим за вирощування качок на м’ясо. Виграє цей крос за такими показниками, як: приріст, збереженість, конверсія корму, вихід філе та тушки. Так, у 6 тижнів маємо живу вагу — 3,6 кг, конверсію корму — 1,82, вихід тушки — 67%, вихід філе — 24,6%, а збереженість — 97%.
Маточне поголів’я пекінських качок кросу ST5 отримано внаслідок схрещування чотирьох елітних чистих ліній і має високі показники продуктивності. Протягом звичайного 52-тижневого циклу яйцекладки в середньому на несучку збирають 296 яєць. Заплідненість яєць (за результатами перевірки на овоскопі на 12-й день) досягає 94,5%, виводимість — 93%. Середня маса яйця становить 88 г, і цілком реально отримати 249 каченят на початкову качку — несучку. Збереження ремонтного молодняку для комплектування батьківського стада під час вирощування становить близько 96%. Батьківське поголів’я СТ-5 купуємо у Франції мінімум двічі на рік. На 22–23-му тижні життя з’являється перше яйце. На 30-му тижні наступає пік яйцекладки, і ми отримуємо інкубаційне яйце від 80 г і більше. Постачальник надає технологічний супровід, інформацію з догляду та вирощування. Після закінчення продуктивного періоду качок реалізуємо у живій вазі.
Штучно запліднювати (виробництво муларда) починаємо у лютому, відповідно, одразу ж починається інкубаційний процес яйця муларда.
— Ви купуєте корми чи виготовляєте власними зусиллями?
— Був гіркий досвід співпраці з комбікормовим заводом, після чого спостерігали падіння продуктивності через недостачу вітамінів у кормах. Поки виявили в чому проблема, усунули, нормалізували раціон, як наслідок, недоотримали майже 15% яйця за весь період яйцекладки. Тому зараз працюємо так: у нас є зернова група (щось вирощуємо самі, щось закуповуємо), а премікси закуповуємо у представника британської компанії. Звичайно, це зовсім не дешево, але результати продуктивності отримуємо, мабуть, вище норми. Наприклад, можу похвалитися, що цього сезону продуктивність досягала 98%, а найвищий показник за всі роки роботи підприємства становить 99%.
Корм, а також його складові регулярно перевіряємо в державній або приватній лабораторії на основні показники якості та безпечності.
— Чи є норми споживання корму для качки-несучки?
— Обмеження, звичайно, є. Якщо качка переїдатиме або недоїдатиме, то зайва вага або її втрата одразу позначиться низькою продуктивністю. З метою недопущення цього ми робимо контрольні зважування, щоб птиця не втрачала і не набирала зайвої ваги. Для нормальної продуктивності качка повинна споживати близько 220–240 г корму, й у продуктивний період її вага повинна бути 3400 г. Якщо птиця втратила вагу, спостерігається не тільки зниження несучості, а й погіршення якості інкубаційних яєць. Тому утримання батьківського поголів’я — справа серйозна, бо неякісна годівля обов’язково негативно вплине на якість отриманого молодняку.
— Як плануєте розвиватися далі? Чи будете нарощувати виробничі потужності?
— Прогнозувати завжди складно, тому що вже багато років ми не бачимо стабільності. Постійно збільшуються ціни, спостерігається зростання курсу валюти, війна, криза, карантин тощо. Тому працюємо як працювали, без збільшення потужностей, хоча все залежить від побажань наших клієнтів.
Наталія Жейнова
журнал «Наше Птахівництво», вересень 2020 року
Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
