Фундук — відносно нова культура для вітчизняного садівництва, проте за правильної організації виробництва високорентабельна.
Яблука, груші, черешні сливи, смородина, малина та ін. не втратили нині та й не втратять своєї популярності, проте людину завжди цікавить щось нове. Тому і з’являються у виробництві нові або давно відомі, але не «розкручені» плодово-ягідні та горіхоплідні культури. Однією із сучасних культур, культивування якої, здається, завдає найменше проблем виробничникам, є ліщина велика (фундук).
Щорічна потреба фундукового горіха для кондитерської, фармацевтичної та косметичної галузей в Україні становить близько 10 тис. тонн, проте забезпечують лише третину, та й то імпортом. Крім того, постійно ростуть світові потреби на горіхи фундука, 95% яких повинні бути лущеними або переробленими — смажені або бланшовані ядра, цілі й частинками, у вигляді пудри, борошна, пасти, харчових наповнювачів.
Визначальними гравцями на ринку виробництва та реалізації горіхів фундука у світі є Туреччина (площа 415 тис. гектарів, понад 500 тис. тонн валове виробництво), Італія (понад 30 тис. тонн), Іспанія (понад 25 тис. тонн). До 10 тис. тонн виробляють у США та Азербайджані, нарощують виробництво країни Європейського союзу.
ОСОБЛИВОСТІ АГРОТЕХНІКИ
Вирощування фундука посильне практично для 90% сільськогосподарських підприємств України різних форм власності у будь-якій кліматичній зоні України. Адже найближча його родичка ліщина дика росте всюди — в лісах, на схилах та низинах, у гірських районах, задовольняючися абияким ґрунтовим покривом. Таким чином поводиться і окультурена форма — ліщина велика (фундук). Цей багаторічний розлогий кущ із поверхневою кореневою системою росте на чорноземах, сірих лісових, темно-каштанових ґрунтах легкого та середнього гранулометричного складу. Тому фундук можна висаджувати там, де маєш землю або право користуватися нею (крім боліт, сухих пісків, солонців). Щоправда, важкі ґрунти потребують оструктурення.
Передсадивна підготовка передбачає детальний обробіток ґрунту та внесення в садивні смуги або ямки органічних та комплексних мінеральних добрив (органіка — за можливістю до 10 кг/ямку або 30 т/га в перерахунку на площу садивних прикущових смуг; мінеральні — зважаючи на показники агрохімічного аналізу ґрунту, до більш-менш оптимального рівня).
Догляд за фундуковим садом не складний, лише потребує своєчасного проведення технологічних операцій (формування кущів чи деревець, обробіток міжрядь, підживлення, вологозабезпечення, захист від шкідників та хвороб, яких у фундука не дуже багато).
Збирання врожаю значно менше обмежене часом, ніж ягідні, кісточкові та зерняткові культури. Механізоване збирання та очищення горіхів можна організувати навіть на початку плодоношення насаджень, звісно, якщо є така можливість.
Зберігання продукції не складне, довготривале, дає змогу реалізувати її в найвигідніші строки. А вартість продукції на сучасному ринку робить фундук прибутковою культурою.
ЕКОНОМІКА ЗРОШЕННЯ
Зрошення фундукового саду є важливою агротехнологічною операцією у зв’язку зі зміною кліматичних умов. Якщо в попередні роки це питання було актуальним для південних регіонів країни, то нині це стає важливим для зони Лісостепу та навіть для зони Полісся.
Як і кожна плодово-ягідна культура, фундук вимагає різної кількості вологи в певні періоди росту та розвитку. Водоспоживання наростає з березня-квітня до липня-серпня, а потім поступово зменшується. Перші три роки після садіння фундук потребує вологозарядних поливів із високою витратою види — до 300 дм3 на рослину, а впродовж вегетаційного періоду — 3–4 поливи, корегуючи норму з урахуванням кількості опадів.
Застосування краплинного зрошення є, можливо, найкращим рішенням в умовах дефіциту вологи, навіть в Лісостепу. Адже цю зону вже тепер практично можна вважати підзоною нестійкого та недостатнього зволоження — 300–350 мм за період вегетації.
Краплинне зрошення — це спосіб, який дає змогу в 1,5– 4,0 раза зменшити витрати води, як порівняти з іншими типами зрошення. Відповідно, система в 1,5–2,5 раза є менш енергозатратною. Локальне подання води з розчином поживних речовин у потрібне місце (прикущові смуги або зони) забезпечує регульований вплив на ріст та розвиток рослин, строки достигання й збереженості плодів та сприяє зростанню урожаю на 30–50% залежно від сорту.
Окупність капіталовкладень на розроблення проєктів та будівництво системи краплинного зрошення за 1,5– 2 роки робить її привабливою з економічної точки зору.
СПРАВА ЗРУШИЛА
ДП «Проектно-технологічне бюро» Інституту водних проблем і меліорації виконало замовлення з розроблення Робочих проєктів створення насаджень ліщини великої (фундука). Якщо проєкти буде вчасно реалізовано, то фундук ростиме у СТОВ «АФ “Гречани”» Хмельницької області, СТОВ «НАТЛЕНД» Донецької області, ФГ «КРОНОС-АГРО» Чернігівської області, ФГ «Золотий горіх» Тернопільської області, ФГ «НАТС’ЕН’ГАРДЕН» Київської області, ПП «АГРОТРЕЙД ГРУПП» Черкаської області, ПП «АРОНІЯ» Івано-Франківської області та ін.
Отже, справа зрушила з місця. Частина насаджень перших черг садіння вже росте, частину земельних площ готують до висаджування. Вартість вже висадженого садивного матеріалу на 80% відшкодувала держава, що дає можливість виробничникам застосувати ці кошти для розширення площ або для догляду за наявними насадженнями.
Проте і в питанні вирощування фундука існує проблема, яку, утім, можна швидко виправити. Йдеться про відсутність достатньої кількості садивного матеріалу категорій «базовий» та «сертифікований». Розсадники України лише розпочали нарощувати виробництво садивного матеріалу в основному способом відсадків. Удосконалюють також спосіб окулювання на сіянець ведмежого горіха (підвид деревовидної ліщини) для саджанців, що використовують для вирощування штамбових форм фундука.
Тому в переважній більшості саджанці привозять з-за кордону. Найпопулярнішими є сорти закордонної селекції Ата-Баба, Каталонський, Барселонський, Галле, Косфорд та ін. Проте сорти вітчизняної селекції, зокрема Шедевр та Шоколадний, характеризуються не меншою урожайністю та смаковими якостями. Тож фермерам є з чого обирати.
Тетяна Юрченко
ДП «Проєктно-технологічне бюро» Інституту водних проблем і меліорації»
журнал “Садівництво по-українськи”, грудень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
