Великі компанії найбільше потерпають від експортних труднощів
Головне — витримати
Великі компанії найбільше потерпають від експортних труднощів, тож будь-яка економія чи оптимізація витрат відіграють неабияку роль у виживанні галузі.
Без експорту буде непросто
Закупнянський елеватор є одним із найбільших у регіоні підприємств з доробки та зберігання зерна. Одночасно тут може бути понад 300 тис. тонн збіжжя, і це без рукавного зберігання. Як розповів директор Закупнянського елеватора і керівник елеваторного напряму південно-західного кластера Сергій Володимирович Нижник, свою роль відіграли труднощі з експортом і внутрішня конкуренція.
«Аналіз ситуації показує, що перспективи поки що досить невтішні, — зазначає Сергій Володимирович. — Дунайські порти працюють з обмеженнями, автомобільний маршрут через Молдову триває 10–11 діб. З наявним автопарком можна вивозити 6–7 тис. тонн на місяць. У Польщу продавати не можна, а транзит зерна дозволено тільки вагонами. Партія, що рухається через Європу, становить близько 2000 тонн. До Балтійських портів логістика надто дорога».
Міністерство доповідає про відкриття нових маршрутів, але це не розв’язує глобальну проблему. Суходолом можна вивозити до 2 млн тонн на місяць, що за рік становить 20–24 млн. А потрібно вивозити 70–80 млн тонн. Порти до війни щомісяця перевалювали по 3–4 млн тонн. А за останній місяць перед скасуванням зернової угоди всі порти разом відправили всього мільйон тонн. «За приблизними підрахунками до 10 млн тонн становитиме перехідний залишок», — стверджує Сергій Володимирович.
Магічне слово «переробка» поки що не працює. Наприклад, якщо взяти переробку кукурудзи, в Україні працює переробне підприємство з річною продуктивністю до 100 тис. тонн. Це значний обсяг, для якого потрібно шукати ринки збуту. «Епіцентр Агро» щороку вирощує близько 1,1 млн тонн кукурудзи, і переробка такої кількості потребуватиме титанічних зусиль для подальшої реалізації. З пшеницею ситуація не краща. Внутрішнє споживання хлібобулочних виробів скоротилось щонайменше втричі проти радянських часів. Нині люди мають змогу харчуватись якісніше, отже, пшениця втрачає популярність на внутрішньому ринку.
Ще один можливий напрям використання агропродукції — тваринництво. Але тут існує кілька вагомих стримувальних чинників: низька ціна на молоко і м’ясо, а також конкуренція серед виробників курятини та яєць. Сюди можна додати епідеміологічні ризики для свинарства. Тому «Епіцентр Агро» поки що утримується від інвестиції у ці напрями.
Зважаючи на всі обставини, Сергій Володимирович зазначив, що наразі великим підприємствам доводиться працювати на межі виживання й чекати стабілізації експорту зернової продукції морськими шляхами.
Технологічний ланцюг
Закупнянський елеватор будували у дві черги. Повномасштабну роботу в сучасному стані розпочав 2019 року. Підприємство вражає масштабом і технологічними можливостями: до 8 тис. т/добу можуть приймати кукурудзи, а пшениці — до 15 тис. тонн! Обмежувальним чинником є продуктивність сушарок. З відвантаженням ситуація схожа: за добу встигають відправляти по два маршрути. Проте перейдемо до деталей.
П’ять хвилин на вантажівку
Норма часу на одну вантажівку на в’їзді — 5 хв, і протягом години вдається приймати 10–12 вантажівок. У підприємстві є дві точки заїзду автотранспорту й, відповідно, працюють дві лабораторії. Зразки відбирають автоматичними пробовідбірниками. Вологість і натуру визначають за допомогою автоматичного вологоміра. Прилад FOSS Infratec в основному застосовують для визначення вмісту білка та деяких інших показників. Після отримання даних і зважування автомобіль направляють до відповідної завальної ями. Загальний час перебування автомобіля на території елеватора — від 10 до 30 хв. Здебільшого це залежить від того, як швидко водій впорається з розтентовкою кузова. На завальних ямах є підіймачі, щоб автомобілі будь-якого типу могли швидко розвантажуватись.
Очищення без компромісів
Великий досвід експлуатації очисних машин різних типів і різних виробників показав, що тільки машини Buhler здатні поєднувати високу якість очищення і заявлену продуктивність. Протягом п’яти років на елеваторах холдингу було встановлено більше як 20 очисних машин цього виробника — зауважень до їх роботи не виникало.
Спочатку елеватор у Закупному проєктували на барабанних очисних машинах. Однак такий тип очисних машин має обмеження продуктивності, і коли всередину потрапляє надто багато зерна, машини зупиняються. Сепаратори з горизонтальними решетами тут виграють, і найкращі результати показує Buhler TAS 206 з площею решіт 24 м., розташованих у два рівні. Це дає змогу відділяти не лише сміття, а й культуру від культури (наприклад, ріпак від пшениці). На барабанних машинах такого зробити не вийде. На думку Сергія Володимировича, Buhler TAS 206 — це насіннєвий очисник. Наприклад, для пшениці часто решета взагалі не застосовують. Працює тільки аспіратор — видаляє легку фракцію (полову та соломисті рештки). Із соняшником і кукурудзою ця машина також працює краще. На першому ряді решіт видаляється велике сміття, а крізь друге проходить дрібна фракція. Чисте зерно зсипається по другому решету.
Нині триває реконструкція елеватора в Дунаївцях — там установлюють очисні машини БСХ із заявленою продуктивністю 300 т/год. Отже, є сподівання, що з половинною продуктивністю ці машини точно зможуть видавати пристойну якість очищення навіть у несприятливих умовах високої вологості засміченості.
Надпотужне сушіння
Завдяки високопродуктивному транспортному (усі лінії — по 250 т/год) й очисному обладнанню елеватор здатен приймати до 15 тис. тонн пшениці на добу. Однак, якщо говорити про кукурудзу, яку потрібно сушити, цей показник зменшується до 7–8 тис. тонн. На підприємстві встановлено по дві сушарки TORNUM і FEERUM з одночасним завантаженням по 200 і 300 тонн відповідно. Такі потужні сушарки можна побачити досить рідко, і довелось спочатку набити руку, щоб пристосуватись до особливостей їх експлуатації. Насамперед це стосується рівномірності сушіння: коли в сушильній колоні міститься 300 т зерна, важко рівномірно розподілити повітряні потоки. Однак за певний час вдалось пристосуватись до роботи обладнання й тепер воно працює так, як і було заплановано. Сушарки TORNUM працюють точніше, але споживають більше електроенергії на роботу вентиляторів.
До кожної сушарки встановлено по три хопери тимчасового зберігання, в кожен з яких уміщується по 1000 т. Це дає змогу накопичувати значні партії зерна й, крім того, сушити у два етапи. Наприклад, коли кукурудза надходить із вологістю 34–36%, її сушать за один прохід до 25% і на 1–2 доби лишають у хопері, щоб вона «віддала» вологу. За другий етап сушіння вологість доводять до базового рівня.
Теплогенератори — альтернатива без варіантів
Елеватор у Закупному відвідали представники всіх виробників теплогенераторів, але поки що нормального зручного рішення на таку потужність не запропонували. Річ у тім, що добова потреба у пелетах для забезпечення теплом усіх сушарок становить 240 т. На період активного сушіння (40–50 днів) доведеться робити запас у 10 тис. тонн пелет. Виникає низка питань із логістикою, зберіганням, додатковим персоналом і логістикою по території елеватора. Крім того, не слід забувати про втрати продуктивності сушіння до 30% і високу ймовірність загоряння зерна, якщо працювати без теплообмінника. З теплообмінником сушіння стає безпечним, але продуктивність знижується на 40%. І наостанок — потужні теплогенератори потребують чимало вільного місця поруч із сушарками. За словами Сергія Володимировича, він просто щасливий, що місця під установлення теплогенераторів немає!
Однак думка застосовувати альтернативні джерела енергії все ж не полишає керівництво холдингу. Навіть планували зробити пілотний проєкт в Антонінах із компанією ТЕФФ і встановити теплогенератори з теплообмінниками. Але поки що проєкт на паузі. Ціна 20-мегавантного теплогенератора — 40 млн гривень, і це зовсім недешево. Виробник обладнання таких потужних теплогенераторів ще не виготовляв, і немає гарантій, що заявлена потужність буде реалізована. Додаємо такі незручності, як потреба в пальному (200 т пелет на добу), логістика, місце тощо. Тому вирішили сушити газом і без питань з безпекою — якісно і зручно.
З прицілом на тривале зберігання
Тривале зберігання вимагає дещо іншого підходу до дотримання якісних показників. На Вінницькому елеваторі торік лишалось 100 тис. тонн кукурудзи, яку вирішили додатково обробити хімічними засобами захисту від компанії Sojam. До цього часу зерно зберігається нормально, без температурних коливань. Раніше, коли працювали практично «з коліс», тривалість зберігання не перевищувала кількох місяців. Відповідно, не було потреби концентруватись на додатковому захисті зерна. Але нині, зважаючи на невизначеність зі шляхами експорту агропродукції, ця операція набуває більшої популярності.
У силосах і рукавах
Усі силоси й хопери вітчизняного та польського виробництва оснащено кабельною термометрією. Стан зерна постійно контролюється і за потреби ухвалюють відповідні управлінські рішення щодо способів впливу на відхилення від норми. Окрім силосів підприємство активно застосовує зберігання в рукавах. Наприклад, у сезоні 2021 року таким чином зберігали близько 180 тис. тонн, а минулого сезону — 50 тис.
Сергій Володимирович розповів, що він одним із перших в Україні започаткував рукавне зберігання — 2012 року. З того часу було отримано чималий досвід, і тепер усі напрацювання застосовують на підприємствах «Епіцентр Агро». Найпростіше зберігається пшениця: достатньо зробити базову вологість і довести смітну домішку до 2%. А основне питання — це запакувати зерно у «мішок» таким чином, щоб повністю закрити доступ повітря всередину. Відсутність кисню зупиняє всі процеси життєдіяльності як самого зерна, так і шкідників. Це дає гарантію якості на тривалий термін.
Силобеги розгортають на полях після збирання врожаю — їх дискують для вирівнювання й потім ущільнюють котками. Важливо, щоб майданчик мав достатній нахил для відведення води. Від атак із боку гризунів розкладають отруту.
Тепер про гроші. Собівартість зберігання у силобегах минулого сезону становила 5 дол./т. Зерно лежало понад п’ять місяців і не потребувало жодних втручань. З погляду економіки це — ідеальне рішення. Тож коли силоси заповнено, рукавне зберігання допомагає суттєво розширити можливості підприємства.
Сергій Володимирович розповів, як логістика впливає на собівартість зберігання у силобегах: «Два роки тому ми зберігали в силобегах у Чемирівцях 150 тис. тонн. Було залучено 20 вантажівок Volvo, які два місяці возили зерно на майданчик. Торік обрали майданчик поруч з елеватором. Цього разу залучено шість перевантажувачів, які виїжджали прямо з елеватора на місце роботи, і два укладачі. Також працювало не менше десятка вантажівок — усе зробили в короткі терміни. І все разом вийшло п’ять доларів на тонні».
Зазвичай на підприємстві користуються рукавами вітчизняного виробника «Планета-Пластик». Хороша якість і прийнятна ціна роблять їх найвигіднішими. Проте доводилось користуватися рукавами й інших виробників — вони також добре працювали. Торік купували все, що було на ринку, бо перспектива лишити зерно просто неба аж ніяк не викликали позитивних емоцій.
Два маршрути на добу
Відвантаження тут одне з найпотужніших у країні — вагони подають на два фронти (по дві лінії на кожному), протягом доби вдається завантажувати до двох маршрутів. Власний локомотив допомагає з оперативним переміщенням рухомого складу. Головне, щоб було куди далі рухати вагони. На кожній із двох ліній залізничного відвантаження встановлено по чотири накопичувальні місткості по 100 т кожна.
За минулий сезон для відвантаження зерна залучали не лише залізничні вагони-зерновози й автотранспорт. Вантажили контейнери та навіть відкриті напіввагони. Доводилось їх зачищати й устелювати захисними плівками. Робили все можливе, щоб вивезти максимальну кількість зерна. Однак повністю вивезти збіжжя не вдалося: перехідні залишки по холдингу становлять більше як 200 тис. тонн.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Віталій Фіцик, головний інженер проєктів ТОВ «Торнум»
— Реалізація спільного проєкту відбувалась на етапі участі в будівництві першої черги елеватора. 2018 року ми встановили дві сушарки безперервної дії із системою рекуперації тепла й активного знепилення моделі HRC12-28-4 CDS. Розрахункова продуктивність цих сушарок становить 75 т/год кожна (за сушіння кукурудзи з 28 до 14%).
Кожна сушарка має автономне керування і може працювати незалежно від іншої. Потужність — 14,5 мВт зі спеціальною системою пальників, яка складається з трьох зон. Така конструкція забезпечує рівномірне нагрівання сушильного агента по всій камері гарячого повітря. Сушарку оснащено інтелектуальною системою керування IDC, що дозволяє працювати в автоматичному режимі сушіння й уникати пересушування зерна та забезпечувати режим «лагідного» сушіння, не втрачаючи продуктивність.
Система активного знепилення працює таким чином, що забезпечується безперебійний потік рекупераційного тепла навіть за вивантаження — це дозволяє знизити споживання газу. Завдяки об’ємному потоку повітря близько 560 тис. м./год забезпечується стабільна продуктивність навіть за високої вологості зерна.
На запит замовника торік модернізовано секції охолодження для досягнення мак симального ефекту знепилення — змінили напрямки повітряних потоків, що значно покращило ефективність очищення повітря і зменшило накопичення забруднень усередині сушарки.
Костянтин Ващенко, директор ТОВ «Планета Пластик»
— Технологія зберігання в полімерних рукавах прийшла в Україну десятиліття тому і з того часу швидко здобувала прихильників завдяки своїй простоті й економічній ефективності. Сьогодні технологію застосовують як великі холдинги, такі як «Епіцентр Агро», так і фермери-одноосібники. Особливої популярності технологія зберігання зерна в рукавах набула 2022 року, коли всім аграріям потрібно було терміново збільшувати потужності й можливості для зберігання врожаю. Розуміючи цю проблему, ми почали відновлення майже вщент зруйнованого ворогом заводу в місті-герої Ірпінь — саме з відновлення потужностей виробництва рукавів. І нам це вдалося. В рукавах ТМ Harwell виробництва ТОВ «Планета Пластик» торік зберігали близько 5 млн тонн українського врожаю у всіх не окупованих областях країни.
На жаль, війна триває. Сьогодні знову повторюється ситуація з проблемою експорту зерна. Все більше критичним стає питання, як бути з урожаєм 2023 року. Розуміючи відповідальність, що покладена на нас як єдиного українського виробника рукавів для зберігання зерна, ми вже максимально підготувалися до сезону збирання врожаю й готові повністю забезпечити потреби наших аграріїв у рукавах. Наші ресурси спрямовано на те, щоб задовольнити 200% потреб усіх аграріїв України в будь-який час і з найкращою для них ціною.
Олександр Очеретний, директор департамента «Зернова логістика» Buhler»
— Ще на етапі проєктування замовник вирішив установити на елеваторі в Закупному очисні машини Buhler TAS 206-А6. Тільки позитивний досвід роботи з цим обладнанням і найвища якість очищення стали основними чинниками у виборі. Крім того, хочу зауважити, що ці машини є найкомпактнішими за габаритами у своєму класі продуктивності. Для їх установлення не потрібно будувати надто широку робочу вежу, і, крім того, це дає змогу встановлювати ці машини в наявні вежі. Важливим аспектом у роботі моделі TAS 206-А6 є мале споживання електроенергії — усього 3,75 кВт. В умовах, коли існує ймовірність застосування дизель-генераторів унаслідок вимкнення енергопостачання, кожен кіловат навантаження беруть до уваги. Висока реальна продуктивність і неперевершений ступінь очищення зерна — це вже добре відомі характеристики нашого обладнання. Існує багато прикладів, коли потужні підприємства не могли досягти розрахункової продуктивності тільки через те, що очищення було «вузьким» місцем. З очисними машинами Buhler можна бути впевненими, що такого не трапиться.
Хоча сервісне обслуговування виконується власними силами, Buhler запропонував сервісний контракт, і нині він — на розгляді. Така послуга зменшує навантаження на персонал елеватора, а з оглядом на дефіцит кваліфікованих кадрів може допомогти в критичні моменти.
На сьогодні елеватор перевалив понад мільйон тонн, однак очисні машини — у доброму стані й не потребують ремонтів.